Британське видання Vogue — журнал мод, уперше опублікований восени 1916 року.
Як філія оригінального американського журналу Vogue британський Vogue — це журнал, успіх якого заснований на рекламі, а не прибутках від продажів. 2007 року було опубліковано 2020 сторінок реклами в середньому £ 16,000 за сторінку. Це найбільш рентабельне видання серед решти видань Vogue. Британський Vogue є найприбутковішим британським журналом, а також найприбутковішим виданням Vogue, крім американської версії.
Історія
Під час Першої світової війни, Condé Nast Publications, видавцю американського Vogue, доводилося мати справу з обмеженнями на закордонні перевезення, а також брак паперу в Америці. Британське видання Vogue стало відповіддю на цю проблему, забезпечуючи висвітлення світу моди Vogue на Британських островах, коли практично неможливо було отримати його звичайним порядком. За першого редактора лондонського видання, Елспета Чемпкомунела, журнал був по суті таким же, як американське видання, за винятком британського написання. Проте, Чемпкомунел вважав, що важливо, щоб Vogue був більше, ніж просто модний журнал. Це показано у статтях на тематику «суспільства і спортивних новинах… здоров'я і порад про красу … подорожей …» і в редакційних колонках, що робить його «вмілим коктейлем» Чемпкомунел займав редакційне крісло до 1922 року.
За час другого редактора, Дороті Тодд, відому за свою сміливість, особливо в напрямку поєднання мистецтва та моди, журнал змістив акценти від моди до літератури. Видіння вирізнялось статтями від Клів Бел про художні виставки в Парижі. Також подавались нариси хороших письменників, таких як Вірджинія Вулф і Олдос Гакслі. У зв'язку із зміною Дороті Тод, журнал втратив велику частину своїх читачів, вона провела лише два роки в посаді редактора. Дивовижно, що британський Vogue майже припинив свою діяльність до призначення третього редактора, Елісон Сетл, в 1926 році.
За Одрі Вітерс (редактор з 1940 по 1960 рік), журнал знову взяв літературний напрям, і під час Другої світової війни висвітлював воєнні події. У 1944 році американський фотограф Лі Міллер переконала Вітерс відправити її в Нормандію, щоб створити статтю про догляд за постраждалими у ході війни; Міллер потім слідує за наступом союзників у Європі, робить репортаж про звільнення Парижа і відправляє історію з Бухенвальда.
Британський Vogue сьогодні
Головний редактор британського Vogue — Александра Шульман, яка ним стала в 1992 році. Свого часу вона як редактор залучила більше мільйона читачів. Шульман особливо відома за розробку колекційних британських видань Vogue, такі як «Випуск золотого тисячоліття», де таких знаменитостей і супермоделей, як Кейт Мосс можна знайти на обкладинці журналу. Шульман також хвалять за залучення до роботи відомих фотографів, таких як Маріо Тестіно.
Головний редактор журналу заявила, що «влада Vogue загальновизнана». Це місце, куди кожен хоче потрапити, щоб бути в світі моди «і 85 % читачів журналу згодні, що Vogue є Біблією моди». Журнал є тим елементом, що з'єднує моду вищими класами суспільства, навчає своїх читачів, як можна створити елегантний і сучасний зовнішній вигляд.
Редактор також стала відомою своєю спробою змінити обличчя моди. Вона підштовхнула дизайнерів відмовитися від використання моделі «розмір-Zero». Шульман зауважила, що «супер худі моделі більше не є прийнятними» і отримала багато позитивних відгуків від жінок з усього світу.
Сьогодні Британський Vogue є досить модернізованим. На сайті журналу (vogue.co.uk) понад 25 модних блогів про красу, моду і культуру. Також існує VogueTV, яке показує свіжі відео з подіумів та інтерв'ю з моделями та дизайнерами.
Див. також
- Американський Vogue
Примітки
- . People's Daily. 21 липня 2005. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
- . Vogue. UK. 17 травня 2011. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
- Mahood, A., Fashioning Readers: The avant garde and British Vogue, 1920-9 in Women, 13 (1) (2002), pp. 37–47
- [Reed, C. (2006). A Vogue That Dare Not Speak its Name: Sexual Subculture During the Editorship of Dorothy Todd, 1922–26. Fashion Theory: The Journal Of Dress, Body & Culture, 10(1/2), 39–71.]
- Drusilla Beyfus, 'Withers, (Elizabeth) Audrey (1905—2001), magazine editor' in Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press, 2005)
- . Vogue. UK. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
- [König A. (2006) Glossy Words: An Analysis of Fashion Writing in British Vogue. Fashion Theory: The Journal of Dress, Body & Culture, 10(1/2), 205—224.]
- Marcelle D'argy Smith (25 червня 2009). . Daily Mail. UK. Архів оригіналу за 19 лютого 2011. Процитовано 22 березня 2012.
Посилання
- Офіційний сайт британської версії журналу [ 21 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Britanske vidannya Vogue zhurnal mod upershe opublikovanij voseni 1916 roku Obkladinka britanskogo Vogue za traven 2000 roku Yak filiya originalnogo amerikanskogo zhurnalu Vogue britanskij Vogue ce zhurnal uspih yakogo zasnovanij na reklami a ne pributkah vid prodazhiv 2007 roku bulo opublikovano 2020 storinok reklami v serednomu 16 000 za storinku Ce najbilsh rentabelne vidannya sered reshti vidan Vogue Britanskij Vogue ye najpributkovishim britanskim zhurnalom a takozh najpributkovishim vidannyam Vogue krim amerikanskoyi versiyi IstoriyaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni Conde Nast Publications vidavcyu amerikanskogo Vogue dovodilosya mati spravu z obmezhennyami na zakordonni perevezennya a takozh brak paperu v Americi Britanske vidannya Vogue stalo vidpoviddyu na cyu problemu zabezpechuyuchi visvitlennya svitu modi Vogue na Britanskih ostrovah koli praktichno nemozhlivo bulo otrimati jogo zvichajnim poryadkom Za pershogo redaktora londonskogo vidannya Elspeta Chempkomunela zhurnal buv po suti takim zhe yak amerikanske vidannya za vinyatkom britanskogo napisannya Prote Chempkomunel vvazhav sho vazhlivo shob Vogue buv bilshe nizh prosto modnij zhurnal Ce pokazano u stattyah na tematiku suspilstva i sportivnih novinah zdorov ya i porad pro krasu podorozhej i v redakcijnih kolonkah sho robit jogo vmilim koktejlem Chempkomunel zajmav redakcijne krislo do 1922 roku Za chas drugogo redaktora Doroti Todd vidomu za svoyu smilivist osoblivo v napryamku poyednannya mistectva ta modi zhurnal zmistiv akcenti vid modi do literaturi Vidinnya viriznyalos stattyami vid Kliv Bel pro hudozhni vistavki v Parizhi Takozh podavalis narisi horoshih pismennikiv takih yak Virdzhiniya Vulf i Oldos Gaksli U zv yazku iz zminoyu Doroti Tod zhurnal vtrativ veliku chastinu svoyih chitachiv vona provela lishe dva roki v posadi redaktora Divovizhno sho britanskij Vogue majzhe pripiniv svoyu diyalnist do priznachennya tretogo redaktora Elison Setl v 1926 roci Za Odri Viters redaktor z 1940 po 1960 rik zhurnal znovu vzyav literaturnij napryam i pid chas Drugoyi svitovoyi vijni visvitlyuvav voyenni podiyi U 1944 roci amerikanskij fotograf Li Miller perekonala Viters vidpraviti yiyi v Normandiyu shob stvoriti stattyu pro doglyad za postrazhdalimi u hodi vijni Miller potim sliduye za nastupom soyuznikiv u Yevropi robit reportazh pro zvilnennya Parizha i vidpravlyaye istoriyu z Buhenvalda Britanskij Vogue sogodniGolovnij redaktor britanskogo Vogue Aleksandra Shulman yaka nim stala v 1992 roci Svogo chasu vona yak redaktor zaluchila bilshe miljona chitachiv Shulman osoblivo vidoma za rozrobku kolekcijnih britanskih vidan Vogue taki yak Vipusk zolotogo tisyacholittya de takih znamenitostej i supermodelej yak Kejt Moss mozhna znajti na obkladinci zhurnalu Shulman takozh hvalyat za zaluchennya do roboti vidomih fotografiv takih yak Mario Testino Golovnij redaktor zhurnalu zayavila sho vlada Vogue zagalnoviznana Ce misce kudi kozhen hoche potrapiti shob buti v sviti modi i 85 chitachiv zhurnalu zgodni sho Vogue ye Bibliyeyu modi Zhurnal ye tim elementom sho z yednuye modu vishimi klasami suspilstva navchaye svoyih chitachiv yak mozhna stvoriti elegantnij i suchasnij zovnishnij viglyad Redaktor takozh stala vidomoyu svoyeyu sproboyu zminiti oblichchya modi Vona pidshtovhnula dizajneriv vidmovitisya vid vikoristannya modeli rozmir Zero Shulman zauvazhila sho super hudi modeli bilshe ne ye prijnyatnimi i otrimala bagato pozitivnih vidgukiv vid zhinok z usogo svitu Sogodni Britanskij Vogue ye dosit modernizovanim Na sajti zhurnalu vogue co uk ponad 25 modnih blogiv pro krasu modu i kulturu Takozh isnuye VogueTV yake pokazuye svizhi video z podiumiv ta interv yu z modelyami ta dizajnerami Div takozhAmerikanskij VoguePrimitki People s Daily 21 lipnya 2005 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 Vogue UK 17 travnya 2011 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 Mahood A Fashioning Readers The avant garde and British Vogue 1920 9 in Women 13 1 2002 pp 37 47 Reed C 2006 A Vogue That Dare Not Speak its Name Sexual Subculture During the Editorship of Dorothy Todd 1922 26 Fashion Theory The Journal Of Dress Body amp Culture 10 1 2 39 71 Drusilla Beyfus Withers Elizabeth Audrey 1905 2001 magazine editor in Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2005 Vogue UK Arhiv originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 Konig A 2006 Glossy Words An Analysis of Fashion Writing in British Vogue Fashion Theory The Journal of Dress Body amp Culture 10 1 2 205 224 Marcelle D argy Smith 25 chervnya 2009 Daily Mail UK Arhiv originalu za 19 lyutogo 2011 Procitovano 22 bereznya 2012 PosilannyaOficijnij sajt britanskoyi versiyi zhurnalu 21 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl