Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середнє Село (пол. Średnia Wieś) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Велике село в Бескидах над річкою Сян, на висоті 360 м н.р.м., на теренах прадавніх українських земель. Населення — 1097 осіб (2011).
Село  Координати 49°25′ пн. ш. 22°20′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 22.333° сх. д.Координати: 49°25′ пн. ш. 22°20′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 22.333° сх. д.
 Середнє Село у Вікісховищі |
Історія
Поселення було засноване на руському праві в роках, коли ті землі належали до Київської, а згодом Галицької Русі. Перша назва поселення була Терпичів і належала до Сяноцької Землі. Вперше зустрічається в документі 1376 р., а в документі 1407 р. записано Терпичіви. З того часу проводиться розмежування між Терпичівом і Мишківцями. Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.
з 1427 року село у власності Балів — Матьяша зі Збойська. Крім того, весь басейн річки Гочівки був йому наданий королем. Онук Матьяша дав початок роду Балів з Гочіва.
Терпичів ділився спочатку на три частини: Терпичів Передній, Середній і Задній. З 1598 року, тобто до моменту розподілу власності між братами Балями, вказані частини не мало одного власника. В XVII ст. Терпичів Передній став називатися Бахлява, а Середній і Задній разом Середнє Село — родове гніздо Балів. З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. В XIX ст. на місці особняка збудовано неоготичний палац. Будівля спалена під час ІІ світової війни. Мури ще стояли в 50-х рр. ХХ ст. До сьогодні залишились тільки фрагменти, колись великого, парку маєтку. В них можна побачити пам'ятки природи: дуби в обхваті 3 — 6 м, а також липи — близько 5 м в обхваті. У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі гміні Гочев. На 01.01.1939 у селі було 1470 жителів, з них 910 українців-грекокатоликів, 520 українців-римокатоликів, 10 поляків і 30 євреїв. В 1945-47 рр. все етнічне українське населення було примусово виселене до СРСР і новоздобутих північних районів Польщі. На теренах села створено природний заповідник Град. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Ймовірно, перша церква була збудована в 2-ї пол. XVI ст. Є згадка про будівництво дерев'яної церкви в 1721 р. Церква філіальна, парафії Берески Балигородського деканату. Новий іконостас для неї писав Іван Павліковський. Остання мурована була збудована в 1906 р., освячена в 1907. Була то цегляна будівля в плані хреста з центральним куполом. Після 1946—1947 р. стояла зачинена і не діяла. В 1953 році комуністичний місцевий уряд Ряшова дав дозвіл на розбирання церкви, але в травні 1954 вона ще стояла і в ній знаходилось: 1 вівтар, 4 хоругви і 10 образів. Все це церковне майно було перенесено до церкви в с. Загочів'я. Незабаром святиню було розібрано. В скарбниці костела в с. Гочів зберігається вівтарець 1-ї пол. 17 ст. з церкви Середнього Села. Дзвіниця-брама, мурована, збудована в 1927 р. Дзвонів немає.
Демографія
- 1785 — 292 греко-католики (гр-кат.), 140 римо-католиків (р-кат.), 13 юдеїв.
- 1840 — 459 гр-кат.
- 1859 — 518 гр.-кат.
- 1879 — 561 гр.-кат.
- 1899 — 792 гр.-кат.
- 1926 — 875 гр.-кат.
- 1938 — 920 гр.-кат.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 574 | 112 | 397 | 65 |
| Жінки | 523 | 93 | 318 | 112 |
| Разом | 1097 | 205 | 715 | 177 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Середнє Село
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Średnia Wieś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 155. (пол.)
- https://www.sredniawies.pl [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела
- за посиланням —
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednye Selo pol Srednia Wies selo v Polshi u gmini Lisko Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Velike selo v Beskidah nad richkoyu Syan na visoti 360 m n r m na terenah pradavnih ukrayinskih zemel Naselennya 1097 osib 2011 Selo Serednye Selo pol Srednia Wies Panorama suchasnogo sela Koordinati 49 25 pn sh 22 20 sh d 49 417 pn sh 22 333 sh d 49 417 22 333 Koordinati 49 25 pn sh 22 20 sh d 49 417 pn sh 22 333 sh d 49 417 22 333 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina LiskoPersha zgadka 1376Visota centru 360 mNaselennya 1097 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 604Avtomobilnij kod RLSSIMC 0355766GeoNames 758489OSM 1906311 R Gmina Lisko Serednye SeloSerednye Selo Polsha Serednye SeloSerednye Selo Pidkarpatske voyevodstvo Serednye Selo u VikishovishiIstoriyaStorinka z metrichnoyi cerkovnoyi knigi Serednogo Sela Liskogo povitu 1698 1776 roki Poselennya bulo zasnovane na ruskomu pravi v rokah koli ti zemli nalezhali do Kiyivskoyi a zgodom Galickoyi Rusi Persha nazva poselennya bula Terpichiv i nalezhala do Syanockoyi Zemli Vpershe zustrichayetsya v dokumenti 1376 r a v dokumenti 1407 r zapisano Terpichivi Z togo chasu provoditsya rozmezhuvannya mizh Terpichivom i Mishkivcyami Vhodilo selo do Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Dzvinicya zrujnovanoyi cerkvi Uspinnya Bogorodici 2013 r Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u 1930 40h rokah z 1427 roku selo u vlasnosti Baliv Matyasha zi Zbojska Krim togo ves basejn richki Gochivki buv jomu nadanij korolem Onuk Matyasha dav pochatok rodu Baliv z Gochiva Terpichiv dilivsya spochatku na tri chastini Terpichiv Perednij Serednij i Zadnij Z 1598 roku tobto do momentu rozpodilu vlasnosti mizh bratami Balyami vkazani chastini ne malo odnogo vlasnika V XVII st Terpichiv Perednij stav nazivatisya Bahlyava a Serednij i Zadnij razom Serednye Selo rodove gnizdo Baliv Z 1772 r do 1918 r u skladi Avstriyi j Avstro Ugorshini provinciya Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi V XIX st na misci osobnyaka zbudovano neogotichnij palac Budivlya spalena pid chas II svitovoyi vijni Muri she stoyali v 50 h rr HH st Do sogodni zalishilis tilki fragmenti kolis velikogo parku mayetku V nih mozhna pobachiti pam yatki prirodi dubi v obhvati 3 6 m a takozh lipi blizko 5 m v obhvati U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr u skladi gmini Gochev Na 01 01 1939 u seli bulo 1470 zhiteliv z nih 910 ukrayinciv grekokatolikiv 520 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv i 30 yevreyiv V 1945 47 rr vse etnichne ukrayinske naselennya bulo primusovo viselene do SRSR i novozdobutih pivnichnih rajoniv Polshi Na terenah sela stvoreno prirodnij zapovidnik Grad U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva fragment karti 1779 roku Serednye Selo Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Jmovirno persha cerkva bula zbudovana v 2 yi pol XVI st Ye zgadka pro budivnictvo derev yanoyi cerkvi v 1721 r Cerkva filialna parafiyi Bereski Baligorodskogo dekanatu Novij ikonostas dlya neyi pisav Ivan Pavlikovskij Ostannya murovana bula zbudovana v 1906 r osvyachena v 1907 Bula to ceglyana budivlya v plani hresta z centralnim kupolom Pislya 1946 1947 r stoyala zachinena i ne diyala V 1953 roci komunistichnij miscevij uryad Ryashova dav dozvil na rozbirannya cerkvi ale v travni 1954 vona she stoyala i v nij znahodilos 1 vivtar 4 horugvi i 10 obraziv Vse ce cerkovne majno bulo pereneseno do cerkvi v s Zagochiv ya Nezabarom svyatinyu bulo rozibrano V skarbnici kostela v s Gochiv zberigayetsya vivtarec 1 yi pol 17 st z cerkvi Serednogo Sela Dzvinicya brama murovana zbudovana v 1927 r Dzvoniv nemaye Demografiya1785 292 greko katoliki gr kat 140 rimo katolikiv r kat 13 yudeyiv 1840 459 gr kat 1859 518 gr kat 1879 561 gr kat 1899 792 gr kat 1926 875 gr kat 1938 920 gr kat Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 574 112 397 65 Zhinki 523 93 318 112 Razom 1097 205 715 177PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Serednye Selo GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 44 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 10 serpnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaSrednia Wies Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 155 pol https www sredniawies pl 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Dzherelaza posilannyam Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi