Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайло ІІ Апафі угор Mihály ІІ Apafi 13 жовтня 1676 1 лютого 1713 великий князь Семигородщини з 1691 до 1699 р під прот

Михайло ІІ Апафі

Михайло ІІ Апафі

Михайло ІІ Апафі (угор. Mihály ІІ Apafi; 13 жовтня 1676 — 1 лютого 1713) — великий князь Семигородщини з 1691 до 1699 р. під протекторатом Австрійської імперії. Був сином Великого князя Симегорода Михайла I Апафі та Ганни Борнеміци (Anna Bornemissza).

Михайло ІІ Апафі
угор. Apafi Mihály
image
Народився13 жовтня 1676(1676-10-13) або 1677
Алба-Юлія, Трансильванське князівство
Помер1 лютого 1713(1713-02-01) або 11 лютого 1713(1713-02-11)
Відень, Габсбурзька монархія
Похованняd
КраїнаТрансильванське князівство
ДіяльністьПолітик
ТитулВеликий князь Семигородський
(1691 — 1697)
ПосадаВеликий князь Семигорода
КонфесіяПротестант
РідQ617294?
БатькоМіхай І Апафі
Матиd
У шлюбі зd
Дітинема
image
Герб

Біографія

Михайло ІІ народився 13 жовтня 1676 року в давній шляхетській семигородській родині Апафі. Його батько був Володарем та Великим князем Трансильванії під протекторатом Османської імперії. 10 червня 1681 року він був затверджений султаном як спадкоємець Семигородского князівства. Проте, після поразки османів в битві під Віднем 12 вересня 1683 р. Михайло І почав переговори з імператором Леопольдом І. Відповідно до трактату від 28 липня 1686 року Семигородщина стала залежною від Австрії. Права Михайла ІІ на Семигородський престол визнав й Австрійський імператор.

1690 року, після смерті батька Михайла І, турки визнали Імре Текелі, керівника антигабсбурґського повстання претендентом на угорський трон та Великими князем Трансільванії.

21 серпня 1690 війська Текелі здобули перемогу над військом австрійського генерала Гейслер при Зернеште і 20 вересня 1690 року у своєму таборі при Гросау Текелі було короновано Великим князем Семигородщини.

В той самий час радники Михайла ІІ досягли угоди з імператором Леопольдом І, який надав в 1690 році країні адміністративну, економічну і культурну автономію та гарантував свободу віросповідання.

1691 року після розгрому військ князя Текелі та його втечі з країни, імператор Австрійський своїми указами 16 жовтня і 4 грудня 1691 року визнає Михайла ІІ правителем Трансильванії, приймає піклування над країною й постановляє управляти нею особливій ​​колегії, що складалася з дванадцяти радників на чолі з графом Георгом Банфі.

Для того, щоб захистити себе від нових Османських нападів та убезпечити від спроб Габсбурґів обмежити трансільванську автономію, князь Михайло ІІ, за порадою свого канцлера, закликав королів Англії Вільгельма III і Німеччини Фрідріха I бути його гарантами й опікунами.

Англія й Нідерланди чинили тиск на імператора Австрійського Леопольда, щоб він припинив війни з турками, уклав мирну угоду, в якій також буде гарантовано автономію Трансільванії, яка повинна бути під владою князя Михайла ІІ перебувати під спільним протекторатом Габсбурґів, Османської імперії та контролем міжнародних сил. На основі цих пропозицій переговори тривали до 1698 року.

Однак Габсбурґи вважаючи, що незалежна Трансільванія, захищена міжнародним протекторатом, становить загрозу їх владі, паралельно з мирними переговорами, поступово зміцнювали своє становище в країні. 1692 року князь Михайло був викликаний до Відня, під приводом спору щодо його недавнього шлюбу з графинею Катериною Бетлен. Він був інтернований і змушений визнати офіційний контроль Леопольда над Трансільванією, яку 1695 року було окуповано 8000 військом.

1695 року Михайло ІІ Апафі втік до Семигородщини, де його прихильники мали намір шукати допомоги в Туреччини. Але наступного року його під військової вартою доставили до Відня, де 19 квітня 1697 він відрікся від престолу, отримавши титул Князя Священної Римської Імперії.

В наступні роки, Міхай II Апафі жив в австрійській столиці, на призначену йому імператором Леопольдом пенсію, де рано помер 1 лютого 1713 року, у віці тридцяти шести років, так і не залишивши після себе спадкоємців.

Література

  • Kenyeres Ágnes, ed. (1967). Magyar Életrajzi Lexikon (in Hungarian). 1 A-K. Budapest: Akadémiai Kiadó. OCLC 500204897.
  • Kurze Geschichte Siebenbürgens, Budapest 1989 [ 12 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • J. Demel, Historia Rumunii, Wrocław 1970

Примітки

  1. Апафи, Михаил II // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 886.
    d:Track:Q24333758d:Track:Q656d:Track:Q23892888d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q602358
  2. Апафи // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 400.
    d:Track:Q21282453d:Track:Q4532135d:Track:Q49196584d:Track:Q656
Попередник: image
Великий князь Семигороду
1691—1697 		Наступник:
Імре Текелі Австрійська адміністрація
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Михайло ІІ Апафі

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlo II Apafi ugor Mihaly II Apafi 13 zhovtnya 1676 1 lyutogo 1713 velikij knyaz Semigorodshini z 1691 do 1699 r pid protektoratom Avstrijskoyi imperiyi Buv sinom Velikogo knyazya Simegoroda Mihajla I Apafi ta Ganni Bornemici Anna Bornemissza Mihajlo II Apafiugor Apafi MihalyNarodivsya13 zhovtnya 1676 1676 10 13 abo 1677 Alba Yuliya Transilvanske knyazivstvoPomer1 lyutogo 1713 1713 02 01 abo 11 lyutogo 1713 1713 02 11 Viden Gabsburzka monarhiyaPohovannyadKrayinaTransilvanske knyazivstvoDiyalnistPolitikTitulVelikij knyaz Semigorodskij 1691 1697 PosadaVelikij knyaz SemigorodaKonfesiyaProtestantRidQ617294 BatkoMihaj I ApafiMatidU shlyubi zdDitinemaGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMihajlo II narodivsya 13 zhovtnya 1676 roku v davnij shlyahetskij semigorodskij rodini Apafi Jogo batko buv Volodarem ta Velikim knyazem Transilvaniyi pid protektoratom Osmanskoyi imperiyi 10 chervnya 1681 roku vin buv zatverdzhenij sultanom yak spadkoyemec Semigorodskogo knyazivstva Prote pislya porazki osmaniv v bitvi pid Vidnem 12 veresnya 1683 r Mihajlo I pochav peregovori z imperatorom Leopoldom I Vidpovidno do traktatu vid 28 lipnya 1686 roku Semigorodshina stala zalezhnoyu vid Avstriyi Prava Mihajla II na Semigorodskij prestol viznav j Avstrijskij imperator 1690 roku pislya smerti batka Mihajla I turki viznali Imre Tekeli kerivnika antigabsburgskogo povstannya pretendentom na ugorskij tron ta Velikimi knyazem Transilvaniyi 21 serpnya 1690 vijska Tekeli zdobuli peremogu nad vijskom avstrijskogo generala Gejsler pri Zerneshte i 20 veresnya 1690 roku u svoyemu tabori pri Grosau Tekeli bulo koronovano Velikim knyazem Semigorodshini V toj samij chas radniki Mihajla II dosyagli ugodi z imperatorom Leopoldom I yakij nadav v 1690 roci krayini administrativnu ekonomichnu i kulturnu avtonomiyu ta garantuvav svobodu virospovidannya 1691 roku pislya rozgromu vijsk knyazya Tekeli ta jogo vtechi z krayini imperator Avstrijskij svoyimi ukazami 16 zhovtnya i 4 grudnya 1691 roku viznaye Mihajla II pravitelem Transilvaniyi prijmaye pikluvannya nad krayinoyu j postanovlyaye upravlyati neyu osoblivij kolegiyi sho skladalasya z dvanadcyati radnikiv na choli z grafom Georgom Banfi Dlya togo shob zahistiti sebe vid novih Osmanskih napadiv ta ubezpechiti vid sprob Gabsburgiv obmezhiti transilvansku avtonomiyu knyaz Mihajlo II za poradoyu svogo kanclera zaklikav koroliv Angliyi Vilgelma III i Nimechchini Fridriha I buti jogo garantami j opikunami Angliya j Niderlandi chinili tisk na imperatora Avstrijskogo Leopolda shob vin pripiniv vijni z turkami uklav mirnu ugodu v yakij takozh bude garantovano avtonomiyu Transilvaniyi yaka povinna buti pid vladoyu knyazya Mihajla II perebuvati pid spilnim protektoratom Gabsburgiv Osmanskoyi imperiyi ta kontrolem mizhnarodnih sil Na osnovi cih propozicij peregovori trivali do 1698 roku Odnak Gabsburgi vvazhayuchi sho nezalezhna Transilvaniya zahishena mizhnarodnim protektoratom stanovit zagrozu yih vladi paralelno z mirnimi peregovorami postupovo zmicnyuvali svoye stanovishe v krayini 1692 roku knyaz Mihajlo buv viklikanij do Vidnya pid privodom sporu shodo jogo nedavnogo shlyubu z grafineyu Katerinoyu Betlen Vin buv internovanij i zmushenij viznati oficijnij kontrol Leopolda nad Transilvaniyeyu yaku 1695 roku bulo okupovano 8000 vijskom 1695 roku Mihajlo II Apafi vtik do Semigorodshini de jogo prihilniki mali namir shukati dopomogi v Turechchini Ale nastupnogo roku jogo pid vijskovoyi vartoyu dostavili do Vidnya de 19 kvitnya 1697 vin vidriksya vid prestolu otrimavshi titul Knyazya Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi V nastupni roki Mihaj II Apafi zhiv v avstrijskij stolici na priznachenu jomu imperatorom Leopoldom pensiyu de rano pomer 1 lyutogo 1713 roku u vici tridcyati shesti rokiv tak i ne zalishivshi pislya sebe spadkoyemciv LiteraturaKenyeres Agnes ed 1967 Magyar Eletrajzi Lexikon in Hungarian 1 A K Budapest Akademiai Kiado OCLC 500204897 Kurze Geschichte Siebenburgens Budapest 1989 12 chervnya 2016 u Wayback Machine J Demel Historia Rumunii Wroclaw 1970PrimitkiApafi Mihail II Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 886 d Track Q24333758d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q602358 Apafi Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 400 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q49196584d Track Q656 Poperednik Velikij knyaz Semigorodu 1691 1697 Nastupnik Imre Tekeli Avstrijska administraciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mihajlo II Apafi

Дата публікації:
Топ