Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Збройні сили Гватемали ісп Fuerzas Armadas de Guatemala були створені в середині XIX століття після виходу країни зі скл

Збройні сили Гватемали

Збройні сили Гватемали

Збройні сили Гватемали (ісп. Fuerzas Armadas de Guatemala) були створені в середині XIX століття, після виходу країни зі складу Центральноамериканської федерації та складаються з трьох видів військ:

  • сухопутні війська (з 1851);
  • військово-морські сили (з 1964);
  • повітряні сили (з 1931).
Збройні сили Гватемали
Fuerzas Armadas de Guatemala
image
Герб Гватемали
Види збройних сил


Історія
Війна за незалежність
революція у Гватемалі (1871)


Громадянська війна у Гватемалі
image Збройні сили Гватемали у Вікісховищі

Термін строкової служби становить два роки, у мирний час армія комплектується добровольцями, у воєнний час — за призовом. У період після Другої світової війни на озброєнні перебуває зброя американського виробництва.

Історія

1890 року Збройні сили Гватемали складались із регулярної армії (3718 солдатів і офіцерів) та 67300 осіб резервної міліції.

1923 року на урядами країн Центральної Америки було підписано «Договір про мир і дружбу» зі США та «Конвенцію про скорочення озброєнь», відповідно до якої максимальний розмір армії Гватемали було встановлено 5,2 тисячі чоловік, а для підготовки її особового складу було дозволено використовувати іноземних військових радників.

Військове співробітництво із США почалось у 1930-их роках та суттєво посилилось під час Другої світової війни, однак потім, після перемоги революції 1944 року було значною мірою призупинено.

1 серпня 1946 року було створено інженерний батальйон (перший інженерний підрозділ гватемальської армії).

1949 США відмовились продавати зброю уряду Гватемали, оскільки країна «не була учасником системи колективної оборони континенту».

Станом на 1951 рік чисельність Збройних сил Гватемали складала 12 тисяч чоловік, на озброєнні ВПС перебували 30 застарілих літаків американського виробництва.

Станом на 1 травня 1954 року, безпосередньо перед початком вторгнення, військово-повітряні сили країни включали 14 застарілих літаків: вісім легких штурмовиків AT-6, чотири транспортних і два навчально-тренувальних P-26. Під час бойових дій в результаті технічної несправності розбився один штурмовик AT-6, однак після перевороту до складу ВПС увійшла авіатехніка, яку раніше Армас отримав із США: один винищувач F-47, один транспортний літак C-47 і один легкий літак .

Після 18 квітня 1955 року між США та новим урядом Гватемали було укладено двосторонню військово-політичну угоду, яка діяла до 11 березня 1977 року.

У 1950-их роках військово-економічна допомога США країнам Латинської Америки була порівняно невеликою, однак така політика змінилась після перемоги 1959 року кубинської революції. Було визнано, що головну загрозу для урядів становить не військове вторгнення ззовні, а партизанський рух. Програму військової допомоги було переглянуто, було зроблено акцент на поставках озброєння та оснащення, що відповідає завданням боротьби з партизанами, а також навчання урядових військ і поліції методам боротьби з ними.

13 листопада 1960 року в центральних казармах група молодих офіцерів підбурила повстання проти уряду. Повстанцям удалось зайняти військову базу у Сакапі, однак до 15 листопада їх виступ було придушено. Тим не менше, частина активістів зуміла залишити країну й після початку громадянської війни багато хто з них очолили партизансько-повстанські сили.

1962 року Гватемала спільно з іншими державами Центральної Америки увійшла до складу Центральноамериканської ради оборони (CONDECA, Consejo de Defensa Centroamericana).

Зі збільшенням напруженості у країні допомогу США було збільшено — у 1963–1966 роках до країни прибуло понад 40 американських військових радників, які займались підвищенням боєздатності урядової армії та здійснювали керівництво програмою «громадянських дій» армії (залучення військовослужбовців до будівництва доріг, ремонту будівель, транспортування вантажів та надання медичної допомоги населенню з метою підвищення симпатії до армії).

1968 року загальна чисельність Збройних сил Гватемали складала 9 тисяч чоловік, в тому числі 7,8 тисяч у складі сухопутних військ, 1 тисяча — у складі ВПС (40 бойових, навчальних і транспортних літаків) і 200 чоловік у складі ВМС (5 бойових кораблів).

З початку 1970-их років у межах угоди про військову допомогу почалось навчання офіцерів і технічних фахівців армій країн Латинської Америки у військових навчальних закладах США. Тільки у 1972–1974 роках вартість програми навчання склала 1298 млн. доларів.

Чисельність американських військових радників у 1972-1975 роках становила 27 осіб (16 офіцерів, 7 солдатів і сержантів та 4 цивільних особи), видатки на утримання військової місії становили 576—637 тисяч доларів на рік.

Станом на 1975 рік чисельність армії Гватемали складала близько 11,4 тисячі військовослужбовців (ще близько 3000 осіб служили у національній поліції). Сухопутні війська налічували 10 тисяч осіб у складі шести піхотних та одного парашутно-десантного батальйонів і кількох дрібних підрозділів; у складі ВПС було 4 ескадрильї бойових, транспортних і навчальних літаків та до 1 тисячі ійськовослужбовців; ВМС складались з одного малого протичовнового корабля й кількох патрульних катерів. У грудні 1975 року було сформовано «антипартизанські» підрозділи спеціального призначення «кайбілі» («los kaibiles», мовою індіанців майя-кіче — «нічні тигри»).

Загалом у період з 1950 до 1980 року Гватемала отримала від США озброєння, військового спорядження та військової техніки на суму 60,4 млн доларів. 1977 року адміністрацією президента Джиммі Картера обсяги американської військової допомоги було тимчасово зменшено у зв'язку з «порушенням прав людини» з боку уряду Гватемали. У період з 1977 до 1980 року основним постачальником озброєння та військової техніки став Ізраїль, який продав уряду 15 транспортних літаків «Арава», 5 військово-транспортних вертольотів, 50 тисяч автоматів «Galil» , 1 тисячу кулеметів, 10 тисяч бойових гранат і 5 тисяч гранат зі сльозогінним газом. Також з Ізраїлю було поставлено пістолети-кулемети .

У період з 1981 до 1986 року Гватемала отримала від США значну фінансово-економічну та військову допомогу, за той час чисельність збройних сил країни було збільшено з 18 до 43,6 тисяч.

У 1985–1989 роках обсяги американської військової допомоги Гватемалі склали 30 мільйонів доларів, найбільшими замовленнями стала партія з 20 тисяч автоматів M-16 (вартістю 13,8 млн доларів), а також поставки запасних частин і ремонт авіатехніки.

1992 року на озброєнні армії Гватемали перебувало 17 танків (десять M41A3 і сім M3A1 «стюарт») та 50 бронемашин (дев'ять бронетранспортерів M113, чотири напівгусеничних M3A1, десять броньовиків , десять американських бронеавтомобілів , десять Cadillac V-100 і сім V-150)

1996, до моменту завершення тривалої громадянської війни, чисельність збройних сил Гватемали складала до 28 тисяч військовослужбовців.

Під час військової реформи, протягом травня — червня 2004 року, з лав збройних сил було звільнено 10 тисяч військовослужбовців. Станом на 2005 рік загальна численність збройних сил Гватемали складала близько 29 тисяч чоловік. Для спостереження за перебігом військової реформи у 2004—2005 роках у країні перебували 100 американських військових фахівців, радників та інструкторів. Безпосередньо після завершення реформи, на початку 2005 року США виділили 3,2 млн доларів на модернізацію збройних сил Гватемали.

28 березня 2005 року Гватемала брала участь у миротворчій операції ООН в Конго, відрядивши до країни підрозділ з 90 військовослужбовців.

Сучасний стан

Станом на 2010 рік загальна чисельність збройних сил Гватемали становила 15,2 тисячі військовослужбовців, ще 19 тисяч служили у складі воєнізованих формувань. Чисельність резервістів становила 63 860 осіб. Територія країни поділяється на 15 військових зон.

  • Чисельність сухопутних військ становила 13 440 осіб: 1 стратегічна бригада, 1 бригада спеціального призначення, 1 розвідувальний полк та кілька окремих батальйонів (1 батальйон охорони президента, 6 бронетанкових, 2 парашутно-десантних, 5 піхотних, 2 інженерних і 1 навчальний). На озброєнні 7 БРМ (на зберіганні), 52 бронетранспортери, 161 гармата польової артилерії (у тому числі 76 одиниць 105-мм пересувних гармат), 85 мінометів, понад 120 безвідкатних гармат, 32 одиниці зенітних установок M-55 і GAI-D01.
  • ВПС: 871 особа, 9 бойових літаків (у тому числі два штурмовики A-37B та сім легких літаків Pilatus PC-7), 30 навчально-тренувальних і транспортних літаків (у тому числі чотири ; чотири BT-67; два ; один PA-31 «Navajo», п'ять Cessna 172K; два ; один ; один Cessna 310; один Beechcraft 90; один Beechcraft 100; чотири T-35B «Піллан» і шість T-41), а також 24 вертольоти (три Bell 205; дев'ять Bell 206; дев'ять Bell 212 і три Bell 412);
  • ВМС: 897 осіб, 10 патрульних катерів і 20 малих річкових патрульних катерів.

У грудні 2012 року Тайвань безкоштовно передав для військово-повітряних сил Гватемали 4 вертольоти UH-1H

Примітки

  1. Р. Ернест Дюпюї, Тревор Н. Дюпюї. Світова історія війн (у 4-х томах). книга 3 (1800–1925). СПб., М., «Полигон — АСТ», 1998. стор.560
  2. Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  3. І. І. Янчук. Політика США у Латинській Америці, 1918—1928. М., «Наука», 1982. стор.170-171
  4. Гільєрмо Торельо Гаррідо. Гватемала: революція і контрреволюція. М., «Прогресс», 1983. стор.24
  5. Гватемала // Велика радянська енциклопедія. / редкол., гол. ред. Б. Введенський. 2-е вид. Т.10. М., Державне наукове видавництво «Большая Советская энциклопедия», 1952. стор.285-288
  6. М. Жирохов. Гватемальський «успіх» ЦРУ // «Крылья Родины», № 3-4, 2012. стор.120-128
  7. Марек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.43,164
  8. Марек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.80-81
  9. Уберто Альварадо Арельяно. Роздуми. Вибранні статті та матеріали. М., «Прогресс», 1979. стор.79
  10. Е. М. Борисов. Вулкани гніву: нариси про Гватемалу. М., «Мысль», 1988. стор.128-129
  11. Гватемала // ВРЕ / під ред. Прохорова. 3-є вид. Т.6. М., «Советская энциклопедия», 1971. стор.154-159
  12. Марек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.107
  13. Марек Хагмайєр. За союз — зброю. Двосторонні союзницькі угоди США 1950—1978. М., Воениздат, 1982. стор.101
  14. Радянська військова енциклопедія. Т. 2. стор. 498—499}}
  15. В. К. Машкін. Розголошенню підлягає. М., «Советская Россия», 1985. стор.22
  16. Г. Є. Селіверстов. Гватемала: боротьба проти диктатури триває. М., «Знание», 1983. стор.57
  17. «almost all of the Guatemalan armed forces carry Uzi submachine guns and Galil rifles.»
    Leslie H. Gelb. Israelis said to step up role as arms suppliers to Latins [ 24 травня 2015 у Wayback Machine.] // «The New York Times» від 17 грудня 1982
  18. . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
  19. США // «Зарубежное военное обозрение», № 11, 1989. стор.79
  20. Б. Курдов. Сухопутні війська центральноамериканських держав // «Зарубежное военное обозрение», № 9, 1992. стор.23-29
  21. Велика російська енциклопедія / редкол., гол. ред. Ю. С. Осипов. том 6. М., « „Большая российская энциклопедия“», 2006. стор.447-455
  22. Гватемала // «Зарубежное военное обозрение», № 4 (697), 2005. стор.74
  23. Збройні сили зарубіжних країн // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (772), 2011. стор.73
  24. Taiwan gives 4 helicopters to Guatemala [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.] // «The Tico Times» від 9 грудня 2012

Література

  • Советская военная энциклопедия. Т. 2. Гватемала (рос.)

Посилання

  • Офіційний сайт Міністерства оборони Гватемали [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • ВПС [ 5 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  • Stockholm International Peace Research Institute (постачання озброєння та військової техніки) [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  •  — сайт музею Збройних сил Гватемали

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zbrojni sili Gvatemali isp Fuerzas Armadas de Guatemala buli stvoreni v seredini XIX stolittya pislya vihodu krayini zi skladu Centralnoamerikanskoyi federaciyi ta skladayutsya z troh vidiv vijsk suhoputni vijska z 1851 vijskovo morski sili z 1964 povitryani sili z 1931 Zbrojni sili GvatemaliFuerzas Armadas de GuatemalaGerb GvatemaliVidi zbrojnih silIstoriyaVijna za nezalezhnist revolyuciya u Gvatemali 1871 Gromadyanska vijna u GvatemaliZbrojni sili Gvatemali u Vikishovishi Termin strokovoyi sluzhbi stanovit dva roki u mirnij chas armiya komplektuyetsya dobrovolcyami u voyennij chas za prizovom U period pislya Drugoyi svitovoyi vijni na ozbroyenni perebuvaye zbroya amerikanskogo virobnictva Istoriya1890 roku Zbrojni sili Gvatemali skladalis iz regulyarnoyi armiyi 3718 soldativ i oficeriv ta 67300 osib rezervnoyi miliciyi 1923 roku na uryadami krayin Centralnoyi Ameriki bulo pidpisano Dogovir pro mir i druzhbu zi SShA ta Konvenciyu pro skorochennya ozbroyen vidpovidno do yakoyi maksimalnij rozmir armiyi Gvatemali bulo vstanovleno 5 2 tisyachi cholovik a dlya pidgotovki yiyi osobovogo skladu bulo dozvoleno vikoristovuvati inozemnih vijskovih radnikiv Vijskove spivrobitnictvo iz SShA pochalos u 1930 ih rokah ta suttyevo posililos pid chas Drugoyi svitovoyi vijni odnak potim pislya peremogi revolyuciyi 1944 roku bulo znachnoyu miroyu prizupineno 1 serpnya 1946 roku bulo stvoreno inzhenernij bataljon pershij inzhenernij pidrozdil gvatemalskoyi armiyi 1949 SShA vidmovilis prodavati zbroyu uryadu Gvatemali oskilki krayina ne bula uchasnikom sistemi kolektivnoyi oboroni kontinentu Stanom na 1951 rik chiselnist Zbrojnih sil Gvatemali skladala 12 tisyach cholovik na ozbroyenni VPS perebuvali 30 zastarilih litakiv amerikanskogo virobnictva Stanom na 1 travnya 1954 roku bezposeredno pered pochatkom vtorgnennya vijskovo povitryani sili krayini vklyuchali 14 zastarilih litakiv visim legkih shturmovikiv AT 6 chotiri transportnih i dva navchalno trenuvalnih P 26 Pid chas bojovih dij v rezultati tehnichnoyi nespravnosti rozbivsya odin shturmovik AT 6 odnak pislya perevorotu do skladu VPS uvijshla aviatehnika yaku ranishe Armas otrimav iz SShA odin vinishuvach F 47 odin transportnij litak C 47 i odin legkij litak Pislya 18 kvitnya 1955 roku mizh SShA ta novim uryadom Gvatemali bulo ukladeno dvostoronnyu vijskovo politichnu ugodu yaka diyala do 11 bereznya 1977 roku U 1950 ih rokah vijskovo ekonomichna dopomoga SShA krayinam Latinskoyi Ameriki bula porivnyano nevelikoyu odnak taka politika zminilas pislya peremogi 1959 roku kubinskoyi revolyuciyi Bulo viznano sho golovnu zagrozu dlya uryadiv stanovit ne vijskove vtorgnennya zzovni a partizanskij ruh Programu vijskovoyi dopomogi bulo pereglyanuto bulo zrobleno akcent na postavkah ozbroyennya ta osnashennya sho vidpovidaye zavdannyam borotbi z partizanami a takozh navchannya uryadovih vijsk i policiyi metodam borotbi z nimi 13 listopada 1960 roku v centralnih kazarmah grupa molodih oficeriv pidburila povstannya proti uryadu Povstancyam udalos zajnyati vijskovu bazu u Sakapi odnak do 15 listopada yih vistup bulo pridusheno Tim ne menshe chastina aktivistiv zumila zalishiti krayinu j pislya pochatku gromadyanskoyi vijni bagato hto z nih ocholili partizansko povstanski sili 1962 roku Gvatemala spilno z inshimi derzhavami Centralnoyi Ameriki uvijshla do skladu Centralnoamerikanskoyi radi oboroni CONDECA Consejo de Defensa Centroamericana Zi zbilshennyam napruzhenosti u krayini dopomogu SShA bulo zbilsheno u 1963 1966 rokah do krayini pribulo ponad 40 amerikanskih vijskovih radnikiv yaki zajmalis pidvishennyam boyezdatnosti uryadovoyi armiyi ta zdijsnyuvali kerivnictvo programoyu gromadyanskih dij armiyi zaluchennya vijskovosluzhbovciv do budivnictva dorig remontu budivel transportuvannya vantazhiv ta nadannya medichnoyi dopomogi naselennyu z metoyu pidvishennya simpatiyi do armiyi 1968 roku zagalna chiselnist Zbrojnih sil Gvatemali skladala 9 tisyach cholovik v tomu chisli 7 8 tisyach u skladi suhoputnih vijsk 1 tisyacha u skladi VPS 40 bojovih navchalnih i transportnih litakiv i 200 cholovik u skladi VMS 5 bojovih korabliv Z pochatku 1970 ih rokiv u mezhah ugodi pro vijskovu dopomogu pochalos navchannya oficeriv i tehnichnih fahivciv armij krayin Latinskoyi Ameriki u vijskovih navchalnih zakladah SShA Tilki u 1972 1974 rokah vartist programi navchannya sklala 1298 mln dolariv Chiselnist amerikanskih vijskovih radnikiv u 1972 1975 rokah stanovila 27 osib 16 oficeriv 7 soldativ i serzhantiv ta 4 civilnih osobi vidatki na utrimannya vijskovoyi misiyi stanovili 576 637 tisyach dolariv na rik Stanom na 1975 rik chiselnist armiyi Gvatemali skladala blizko 11 4 tisyachi vijskovosluzhbovciv she blizko 3000 osib sluzhili u nacionalnij policiyi Suhoputni vijska nalichuvali 10 tisyach osib u skladi shesti pihotnih ta odnogo parashutno desantnogo bataljoniv i kilkoh dribnih pidrozdiliv u skladi VPS bulo 4 eskadrilyi bojovih transportnih i navchalnih litakiv ta do 1 tisyachi ijskovosluzhbovciv VMS skladalis z odnogo malogo protichovnovogo korablya j kilkoh patrulnih kateriv U grudni 1975 roku bulo sformovano antipartizanski pidrozdili specialnogo priznachennya kajbili los kaibiles movoyu indianciv majya kiche nichni tigri Zagalom u period z 1950 do 1980 roku Gvatemala otrimala vid SShA ozbroyennya vijskovogo sporyadzhennya ta vijskovoyi tehniki na sumu 60 4 mln dolariv 1977 roku administraciyeyu prezidenta Dzhimmi Kartera obsyagi amerikanskoyi vijskovoyi dopomogi bulo timchasovo zmensheno u zv yazku z porushennyam prav lyudini z boku uryadu Gvatemali U period z 1977 do 1980 roku osnovnim postachalnikom ozbroyennya ta vijskovoyi tehniki stav Izrayil yakij prodav uryadu 15 transportnih litakiv Arava 5 vijskovo transportnih vertolotiv 50 tisyach avtomativ Galil 1 tisyachu kulemetiv 10 tisyach bojovih granat i 5 tisyach granat zi slozoginnim gazom Takozh z Izrayilyu bulo postavleno pistoleti kulemeti U period z 1981 do 1986 roku Gvatemala otrimala vid SShA znachnu finansovo ekonomichnu ta vijskovu dopomogu za toj chas chiselnist zbrojnih sil krayini bulo zbilsheno z 18 do 43 6 tisyach U 1985 1989 rokah obsyagi amerikanskoyi vijskovoyi dopomogi Gvatemali sklali 30 miljoniv dolariv najbilshimi zamovlennyami stala partiya z 20 tisyach avtomativ M 16 vartistyu 13 8 mln dolariv a takozh postavki zapasnih chastin i remont aviatehniki 1992 roku na ozbroyenni armiyi Gvatemali perebuvalo 17 tankiv desyat M41A3 i sim M3A1 styuart ta 50 bronemashin dev yat bronetransporteriv M113 chotiri napivgusenichnih M3A1 desyat bronovikiv desyat amerikanskih broneavtomobiliv desyat Cadillac V 100 i sim V 150 1996 do momentu zavershennya trivaloyi gromadyanskoyi vijni chiselnist zbrojnih sil Gvatemali skladala do 28 tisyach vijskovosluzhbovciv Pid chas vijskovoyi reformi protyagom travnya chervnya 2004 roku z lav zbrojnih sil bulo zvilneno 10 tisyach vijskovosluzhbovciv Stanom na 2005 rik zagalna chislennist zbrojnih sil Gvatemali skladala blizko 29 tisyach cholovik Dlya sposterezhennya za perebigom vijskovoyi reformi u 2004 2005 rokah u krayini perebuvali 100 amerikanskih vijskovih fahivciv radnikiv ta instruktoriv Bezposeredno pislya zavershennya reformi na pochatku 2005 roku SShA vidilili 3 2 mln dolariv na modernizaciyu zbrojnih sil Gvatemali 28 bereznya 2005 roku Gvatemala brala uchast u mirotvorchij operaciyi OON v Kongo vidryadivshi do krayini pidrozdil z 90 vijskovosluzhbovciv Suchasnij stanStanom na 2010 rik zagalna chiselnist zbrojnih sil Gvatemali stanovila 15 2 tisyachi vijskovosluzhbovciv she 19 tisyach sluzhili u skladi voyenizovanih formuvan Chiselnist rezervistiv stanovila 63 860 osib Teritoriya krayini podilyayetsya na 15 vijskovih zon Chiselnist suhoputnih vijsk stanovila 13 440 osib 1 strategichna brigada 1 brigada specialnogo priznachennya 1 rozviduvalnij polk ta kilka okremih bataljoniv 1 bataljon ohoroni prezidenta 6 bronetankovih 2 parashutno desantnih 5 pihotnih 2 inzhenernih i 1 navchalnij Na ozbroyenni 7 BRM na zberiganni 52 bronetransporteri 161 garmata polovoyi artileriyi u tomu chisli 76 odinic 105 mm peresuvnih garmat 85 minometiv ponad 120 bezvidkatnih garmat 32 odinici zenitnih ustanovok M 55 i GAI D01 VPS 871 osoba 9 bojovih litakiv u tomu chisli dva shturmoviki A 37B ta sim legkih litakiv Pilatus PC 7 30 navchalno trenuvalnih i transportnih litakiv u tomu chisli chotiri chotiri BT 67 dva odin PA 31 Navajo p yat Cessna 172K dva odin odin Cessna 310 odin Beechcraft 90 odin Beechcraft 100 chotiri T 35B Pillan i shist T 41 a takozh 24 vertoloti tri Bell 205 dev yat Bell 206 dev yat Bell 212 i tri Bell 412 VMS 897 osib 10 patrulnih kateriv i 20 malih richkovih patrulnih kateriv U grudni 2012 roku Tajvan bezkoshtovno peredav dlya vijskovo povitryanih sil Gvatemali 4 vertoloti UH 1HPrimitkiR Ernest Dyupyuyi Trevor N Dyupyuyi Svitova istoriya vijn u 4 h tomah kniga 3 1800 1925 SPb M Poligon AST 1998 stor 560 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros I I Yanchuk Politika SShA u Latinskij Americi 1918 1928 M Nauka 1982 stor 170 171 Gilyermo Torelo Garrido Gvatemala revolyuciya i kontrrevolyuciya M Progress 1983 stor 24 Gvatemala Velika radyanska enciklopediya redkol gol red B Vvedenskij 2 e vid T 10 M Derzhavne naukove vidavnictvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1952 stor 285 288 M Zhirohov Gvatemalskij uspih CRU Krylya Rodiny 3 4 2012 stor 120 128 Marek Hagmajyer Za soyuz zbroyu Dvostoronni soyuznicki ugodi SShA 1950 1978 M Voenizdat 1982 stor 43 164 Marek Hagmajyer Za soyuz zbroyu Dvostoronni soyuznicki ugodi SShA 1950 1978 M Voenizdat 1982 stor 80 81 Uberto Alvarado Arelyano Rozdumi Vibranni statti ta materiali M Progress 1979 stor 79 E M Borisov Vulkani gnivu narisi pro Gvatemalu M Mysl 1988 stor 128 129 Gvatemala VRE pid red Prohorova 3 ye vid T 6 M Sovetskaya enciklopediya 1971 stor 154 159 Marek Hagmajyer Za soyuz zbroyu Dvostoronni soyuznicki ugodi SShA 1950 1978 M Voenizdat 1982 stor 107 Marek Hagmajyer Za soyuz zbroyu Dvostoronni soyuznicki ugodi SShA 1950 1978 M Voenizdat 1982 stor 101 Radyanska vijskova enciklopediya T 2 stor 498 499 V K Mashkin Rozgoloshennyu pidlyagaye M Sovetskaya Rossiya 1985 stor 22 G Ye Seliverstov Gvatemala borotba proti diktaturi trivaye M Znanie 1983 stor 57 almost all of the Guatemalan armed forces carry Uzi submachine guns and Galil rifles Leslie H Gelb Israelis said to step up role as arms suppliers to Latins 24 travnya 2015 u Wayback Machine The New York Times vid 17 grudnya 1982 Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 16 lipnya 2014 SShA Zarubezhnoe voennoe obozrenie 11 1989 stor 79 B Kurdov Suhoputni vijska centralnoamerikanskih derzhav Zarubezhnoe voennoe obozrenie 9 1992 stor 23 29 Velika rosijska enciklopediya redkol gol red Yu S Osipov tom 6 M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2006 stor 447 455 Gvatemala Zarubezhnoe voennoe obozrenie 4 697 2005 stor 74 Zbrojni sili zarubizhnih krayin Zarubezhnoe voennoe obozrenie 7 772 2011 stor 73 Taiwan gives 4 helicopters to Guatemala 22 sichnya 2014 u Wayback Machine The Tico Times vid 9 grudnya 2012LiteraturaSovetskaya voennaya enciklopediya T 2 Gvatemala ros PosilannyaOficijnij sajt Ministerstva oboroni Gvatemali 27 grudnya 2019 u Wayback Machine VPS 5 veresnya 2011 u Wayback Machine Stockholm International Peace Research Institute postachannya ozbroyennya ta vijskovoyi tehniki 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine sajt muzeyu Zbrojnih sil Gvatemali

Дата публікації:
Топ