Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок та палац Маковецьких — втрачені пам'ятки архітектури у селі Михайлівка, Кам'янець-Подільський район.
| Замок та палац Маковецьких | |
|---|---|
 | |
| Статус | невідомий |
| Країна |  Україна |
| Розташування |  Михайлівка |
| Тип будівлі | Замок палац |
| Будівник | місцеві майстри |
| Засновник | Міхал Маковецький |
| Будівництво | ~ 1720 р. — |
| Стан | зруйнований на поч. 20 ст. |
Відомості
Михайлівок в Україні — понад 100. Ця, у Дунаєвецькому районі, над річкою Гниловодкою, далеко не найбільша — якихось 500 жителів, дорога поганенька, туристами не розпробувана. Але короткого візиту село варте — особливо в пору золотої осені.
Тому що саме в елегійні жовтневі дні місцевий парк виглядає найкраще: тут можна блукати зарослими алеями, спускатися до ставка, віднайти нарешті у джунглях грот, побачити біля містка маленький водоспадик — і подумати про те, як же шкода, що колишня велич Михайлівського маєтку вже ніколи не повернеться.
А маєток був розкішний…
За інформацією звернемося до найвідомішого дослідника кресових палаців колишньої Речі Посполитої — Романа Афтаназі. В ІХ томі своїх «Дій резиденцій…» він пише, що колись Михайлівка називалася Свистівка (Швистівка). Що ж, назва немилозвучна, але принаймні була унікальною… Свистівка була одним з найдавніших подільських сіл — і про це до наших часів нагадують бронзові та кам'яні вироби, старовинні грецькі, римські та польські монети, які подекуди ще трапляються селянам на обійстях і полях.
В XVII столітті навколишні землі були власністю почергово Костянтина, Петра та Міхала Володийовських гербу Корчак. Анна Володийовська отримала Свистівку як придане, коли побралася зі Станіславом Маковецьким — міським суддею Кам'янця.
На початку XVIII ст. Свистівка як «мала осада» (тобто поселення було якось укріпленим?) входила до Блищанівських маєтностей. Близько 1720 р. її успадкував власник маєтностей — червоногородський скарбник Міхал Маковецький гербу Помян. Саме Міхал розпочав будувати у селі оборонний замочок (дивний час для оборонних замків — часи турків і татар були вже позаду). Саме Міхал перейменував поселення на свою честь: була Свистівка — стала Михайлівка. Часом амбіції лише заважають.
Після Міхала Михайлівкою та містечком Шатавою володів його син Стефан Маковецький (близько 1730—1801) — барський конфедерат і маршалок кам'янецького сейму. Стефан закінчив справу батька — добудував замочок, оточений з трьох боків ставками, укріпив споруду валами й баштами. Він також брав участь у відбудові кам'янецької твердині та вів голосну судову справу про кордони своїх володінь з сусідом з Макова, Войцехом Раціборовським. Процес був таким бурхливим, що часом навіть проливалася кров.
Наступним власником села був син Стефана — ушицький хорунжий Ян Людвік Маковецький. Часи були вже спокійніші, особливої потреби у валах і стрільницях не спостерігалося — тому Ян Людвік взявся переробляти дідівський замочок у більш пристосоване для мирного життя приміщення.
Дітей у Яна Людвіка не було, тож всі свої володіння він записав небожу (пол. synowcu) — маршалку шляхти Ушицького повіту Нарцизу Едварду Маковецькому (1786—1868), одруженому з Саломеєю з . Далі вже Михайлівка відійшла до його сина — Миколая (у Р. Афтаназія помилково названого Міхалом) Ксаверія Маковецького (1820—1862), і сталося це ще за життя Нарциза Едварда. Миколай Ксаверій був одружений з Амелією Гловацькою (1821—1915), і останнім власником Михайлівки був їхній син Стефан Леон Маковецький (1860—1949).
Миколай Ксаверій, використовуючи пивниці та певну частину мурів колишнього замочка, звів у Михайлівці розкішний неоготичний палац. Сталося це в середині XIX століття. Стіни споруди були з гладкого каменю. Будівництво тривало 12 років. Всі архітектурні деталі, дуже старанно виконані, були справою рук місцевих каменярів і майстрів. На жаль, невідомо ім'я автора проекту.
Загалом будівля складалася з двох частин. Старішим був двоповерховий, прямокутний, більший за розмірами корпус (хоча родинні перекази Маковецьких приписували замкове походження неоготичній частині з башточкою). Вздовж західного і східного фасадів другого поверху тягнувся балкон з кованою балюстрадою, трохи в східному стилі.
Довгі архітектурні описи з Р. Афтаназі традиційно пропускаю: краще раз побачити, а старих світлин палацу збереглося, на щастя, чимало.
Значно гірша ситуація з палацовими інтер'єрами: тут не те що іконографії немає, тут навіть більш-менш докладних описів не збереглося. За згадками тих, хто пам'ятав Михайлівку до руйнівного 1914 року, палацова каплиця була на першому поверсі палацової вежі. В підземеллях були родинні поховання. На першому поверсі головного корпусу були розміщені репрезентаційні кімнати, серед яких — велетенський салон та салони поменше, з цінними картинами на стінах, з гарними стильними меблями.
Надзвичайно великою була також їдальня — і стіл, що стояв посередині, відповідав розмірам приміщення. Їдальню прикрашали родинні портрети Маковецьких, серед яких були два зображення Стефана Маковецького, Томаша Маковецького (з 1766 р.), Нарциза Едварда, Миколая Ксаверія — та інші.
В Михайлівці зберігалася також дуже цінна бібліотека з книжками на різних мовах, зі стародруками і більш сучасними (для власників резиденції) книжками з ХІХ та ХХ століть. Головною темою бібліотеки була ботаніка та природа — цим дуже захоплювався Стефан Леон Маковецький, теоретик та популяризатор ландшафтного дизайну. Маковецький й сам написав не одну книгу на цю тему. 110 томів з цієї книгозбірки власник зміг врятувати і перевезти до Львова, пізніше їх було подаровано польській Національній Бібліотеці.
Існував у Михайлівці й архів, де крім паперів власне Маковецьких зберігалися й акти та листит з 1706—1770 років. які стосувалися родин Полубинських, Мержеєвських, Юдицьких, Копців та інших. Частину архіву також вдалося врятувати і пізніше переправити до архіву бернардинського у Львові.
Була й нумізматична колекція — про неї дуже мало даних.
Одне літо — якраз під час роботи над «Паном Володийовським» — провів у Михайлівці Генрік Сенкевич. Він активно користувався місцевою бібліотекою та архівом. Кімнату, у якій мешкав майбутній нобеліант, залишили в незмінному вигляді на довгі роки: з секретерем, за яким працював письменник, з кріслом, нарешті, з пером Сенкевича.
Палац, до речі, з'єднувався довгою критою заскленою галереєю з оранжереєю, яка розміщувалася трошки нижче. Оранжерея була висока — за необхідності її можна б було розділити на два поверхи (тільки ж навіщо?). Саме тут Стефан Леон Маковецький вирощував безліч видів екзотичних рослин — деякі з них пізніше висаджувалися в парку. В оранжереї росли й розкішні апельсинові та лимонні дерева, які плодоносили.
На рівні першого поверху з усіх сторін оточував палац — кам'яний балкон з азуровою балюстрадою. Усі оздоблювальні роботи були виконані місцевими майстрами.
Наприкінці першої світової війни палац був повністю пограбований всередині, а мури палацу були висаджені за допомогою динаміту в повітр'я.
Див. також
Література
- Michałówka (10) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 304. (пол.) — S. 304-307. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok ta palac Makoveckih vtracheni pam yatki arhitekturi u seli Mihajlivka Kam yanec Podilskij rajon Zamok ta palac MakoveckihStatusnevidomijKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaMihajlivkaTip budivliZamok palacBudivnikmiscevi majstriZasnovnikMihal MakoveckijBudivnictvo 1720 r Stanzrujnovanij na poch 20 st VidomostiMihajlivok v Ukrayini ponad 100 Cya u Dunayeveckomu rajoni nad richkoyu Gnilovodkoyu daleko ne najbilsha yakihos 500 zhiteliv doroga poganenka turistami ne rozprobuvana Ale korotkogo vizitu selo varte osoblivo v poru zolotoyi oseni Palac v Mihajlivci Tomu sho same v elegijni zhovtnevi dni miscevij park viglyadaye najkrashe tut mozhna blukati zaroslimi aleyami spuskatisya do stavka vidnajti nareshti u dzhunglyah grot pobachiti bilya mistka malenkij vodospadik i podumati pro te yak zhe shkoda sho kolishnya velich Mihajlivskogo mayetku vzhe nikoli ne povernetsya A mayetok buv rozkishnij Za informaciyeyu zvernemosya do najvidomishogo doslidnika kresovih palaciv kolishnoyi Rechi Pospolitoyi Romana Aftanazi V IH tomi svoyih Dij rezidencij vin pishe sho kolis Mihajlivka nazivalasya Svistivka Shvistivka Sho zh nazva nemilozvuchna ale prinajmni bula unikalnoyu Svistivka bula odnim z najdavnishih podilskih sil i pro ce do nashih chasiv nagaduyut bronzovi ta kam yani virobi starovinni grecki rimski ta polski moneti yaki podekudi she traplyayutsya selyanam na obijstyah i polyah V XVII stolitti navkolishni zemli buli vlasnistyu pochergovo Kostyantina Petra ta Mihala Volodijovskih gerbu Korchak Anna Volodijovska otrimala Svistivku yak pridane koli pobralasya zi Stanislavom Makoveckim miskim suddeyu Kam yancya Na pochatku XVIII st Svistivka yak mala osada tobto poselennya bulo yakos ukriplenim vhodila do Blishanivskih mayetnostej Blizko 1720 r yiyi uspadkuvav vlasnik mayetnostej chervonogorodskij skarbnik Mihal Makoveckij gerbu Pomyan Same Mihal rozpochav buduvati u seli oboronnij zamochok divnij chas dlya oboronnih zamkiv chasi turkiv i tatar buli vzhe pozadu Same Mihal perejmenuvav poselennya na svoyu chest bula Svistivka stala Mihajlivka Chasom ambiciyi lishe zavazhayut Pislya Mihala Mihajlivkoyu ta mistechkom Shatavoyu volodiv jogo sin Stefan Makoveckij blizko 1730 1801 barskij konfederat i marshalok kam yaneckogo sejmu Stefan zakinchiv spravu batka dobuduvav zamochok otochenij z troh bokiv stavkami ukripiv sporudu valami j bashtami Vin takozh brav uchast u vidbudovi kam yaneckoyi tverdini ta viv golosnu sudovu spravu pro kordoni svoyih volodin z susidom z Makova Vojcehom Raciborovskim Proces buv takim burhlivim sho chasom navit prolivalasya krov palac i Mihajlivci Nastupnim vlasnikom sela buv sin Stefana ushickij horunzhij Yan Lyudvik Makoveckij Chasi buli vzhe spokijnishi osoblivoyi potrebi u valah i strilnicyah ne sposterigalosya tomu Yan Lyudvik vzyavsya pereroblyati didivskij zamochok u bilsh pristosovane dlya mirnogo zhittya primishennya Ditej u Yana Lyudvika ne bulo tozh vsi svoyi volodinnya vin zapisav nebozhu pol synowcu marshalku shlyahti Ushickogo povitu Narcizu Edvardu Makoveckomu 1786 1868 odruzhenomu z Salomeyeyu z Dali vzhe Mihajlivka vidijshla do jogo sina Mikolaya u R Aftanaziya pomilkovo nazvanogo Mihalom Ksaveriya Makoveckogo 1820 1862 i stalosya ce she za zhittya Narciza Edvarda Mikolaj Ksaverij buv odruzhenij z Ameliyeyu Glovackoyu 1821 1915 i ostannim vlasnikom Mihajlivki buv yihnij sin Stefan Leon Makoveckij 1860 1949 Mikolaj Ksaverij vikoristovuyuchi pivnici ta pevnu chastinu muriv kolishnogo zamochka zviv u Mihajlivci rozkishnij neogotichnij palac Stalosya ce v seredini XIX stolittya Stini sporudi buli z gladkogo kamenyu Budivnictvo trivalo 12 rokiv Vsi arhitekturni detali duzhe staranno vikonani buli spravoyu ruk miscevih kamenyariv i majstriv Na zhal nevidomo im ya avtora proektu Zagalom budivlya skladalasya z dvoh chastin Starishim buv dvopoverhovij pryamokutnij bilshij za rozmirami korpus hocha rodinni perekazi Makoveckih pripisuvali zamkove pohodzhennya neogotichnij chastini z bashtochkoyu Vzdovzh zahidnogo i shidnogo fasadiv drugogo poverhu tyagnuvsya balkon z kovanoyu balyustradoyu trohi v shidnomu stili Dovgi arhitekturni opisi z R Aftanazi tradicijno propuskayu krashe raz pobachiti a starih svitlin palacu zbereglosya na shastya chimalo Znachno girsha situaciya z palacovimi inter yerami tut ne te sho ikonografiyi nemaye tut navit bilsh mensh dokladnih opisiv ne zbereglosya Za zgadkami tih hto pam yatav Mihajlivku do rujnivnogo 1914 roku palacova kaplicya bula na pershomu poversi palacovoyi vezhi V pidzemellyah buli rodinni pohovannya Na pershomu poversi golovnogo korpusu buli rozmisheni reprezentacijni kimnati sered yakih veletenskij salon ta saloni pomenshe z cinnimi kartinami na stinah z garnimi stilnimi meblyami Palac v Mihajlivci Nadzvichajno velikoyu bula takozh yidalnya i stil sho stoyav poseredini vidpovidav rozmiram primishennya Yidalnyu prikrashali rodinni portreti Makoveckih sered yakih buli dva zobrazhennya Stefana Makoveckogo Tomasha Makoveckogo z 1766 r Narciza Edvarda Mikolaya Ksaveriya ta inshi V Mihajlivci zberigalasya takozh duzhe cinna biblioteka z knizhkami na riznih movah zi starodrukami i bilsh suchasnimi dlya vlasnikiv rezidenciyi knizhkami z HIH ta HH stolit Golovnoyu temoyu biblioteki bula botanika ta priroda cim duzhe zahoplyuvavsya Stefan Leon Makoveckij teoretik ta populyarizator landshaftnogo dizajnu Makoveckij j sam napisav ne odnu knigu na cyu temu 110 tomiv z ciyeyi knigozbirki vlasnik zmig vryatuvati i perevezti do Lvova piznishe yih bulo podarovano polskij Nacionalnij Biblioteci Isnuvav u Mihajlivci j arhiv de krim paperiv vlasne Makoveckih zberigalisya j akti ta listit z 1706 1770 rokiv yaki stosuvalisya rodin Polubinskih Merzheyevskih Yudickih Kopciv ta inshih Chastinu arhivu takozh vdalosya vryatuvati i piznishe perepraviti do arhivu bernardinskogo u Lvovi Bula j numizmatichna kolekciya pro neyi duzhe malo danih Odne lito yakraz pid chas roboti nad Panom Volodijovskim proviv u Mihajlivci Genrik Senkevich Vin aktivno koristuvavsya miscevoyu bibliotekoyu ta arhivom Kimnatu u yakij meshkav majbutnij nobeliant zalishili v nezminnomu viglyadi na dovgi roki z sekreterem za yakim pracyuvav pismennik z krislom nareshti z perom Senkevicha Palac v Mihajlivci Palac do rechi z yednuvavsya dovgoyu kritoyu zasklenoyu galereyeyu z oranzhereyeyu yaka rozmishuvalasya troshki nizhche Oranzhereya bula visoka za neobhidnosti yiyi mozhna b bulo rozdiliti na dva poverhi tilki zh navisho Same tut Stefan Leon Makoveckij viroshuvav bezlich vidiv ekzotichnih roslin deyaki z nih piznishe visadzhuvalisya v parku V oranzhereyi rosli j rozkishni apelsinovi ta limonni dereva yaki plodonosili Na rivni pershogo poverhu z usih storin otochuvav palac kam yanij balkon z azurovoyu balyustradoyu Usi ozdoblyuvalni roboti buli vikonani miscevimi majstrami Naprikinci pershoyi svitovoyi vijni palac buv povnistyu pograbovanij vseredini a muri palacu buli visadzheni za dopomogoyu dinamitu v povitr ya Div takozhKarmalyukova gora Mayetok Raciborovskih Makivskij parkLiteraturaMichalowka 10 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 304 pol S 304 307 pol