У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. (серпень 2021) |
Доіспанський період
Перші люди — палеоіндіанці заселили територію Гондурасу за кілька тисяч років до нашої ери. Західні райони Гондурасу протягом 2 — 10 століть нашої ери були місцем проживання мая. Найвидатніше місто мая в Гондурасі — Копан.
Завоювання і колоніальна епоха
Назву «Гондурас», що іспанською означає «глибини», дали іспанські мореплавці; як зазначається в судновому журналі Колумба, його судна ніяк не могли стати на якір біля берега через великі глибини. Протягом більшої частини своєї історії Гондурас залишався «глибинкою»; після проголошення політичної незалежності він перебував під впливом Гватемали і Сальвадору, а нескінченні внутрішні розбрати заважали економічному розвитку.
Першим європейцем, що досяг цієї землі, був Колумб, який висадився в 1502 році на східному краї берега Гондурасу, на мисі, якому він дав назву Грасіас-а-Діос («Подяка Богу»). У той час у цьому районі мешкало кілька індіанських племен. Після підкорення Мексики Ернан Кортес відправив сюди в 1524 загін під початком Крістобаля де Оліда для дослідження і колонізації цієї території; того ж року Олід заснував там перше поселення, Тріумфо-де-ла-Крус. Виявивши родовища срібла, Олід вирішив відділитися; дізнавшись про це, Кортес вирушив форсованим маршем з Мехіко через джунглі і болота вздовж узбережжя Мексиканської затоки, перетнув півострів Юкатан і досяг Гондурасу в 1525. Оліда на той час вже вбили. Кортес заснував кілька поселень, однак завойовники зіткнулися із запеклим опором індіанців під командуванням вождя Лемпіри.
У 1539 Гондурас було включено до складу генерал-капітанства Гватемала; у ньому було дві провінції — Тегусігальпа і Комаягуа, кожною з яких керував губернатор. Колонія розвивалася повільно, незважаючи на безжалісну експлуатацію індіанців на срібних рудниках. У 1821 Гондурас, як і інші країни Центральної Америки і Мексика, проголосив свою незалежність від Іспанії, але в тому ж році був анексований Мексикою, де Агустін де Ітурбіде встановив режим монархії (Мексиканська імперія).
Федерація Центральної Америки
Після розпаду імперії Ітурбіде в 1823 Гондурас і сусідні з ним республіки утворили федеративну державу Сполучені провінції Центральної Америки, які за конституцією 1824 отримали назву Федерація Центральної Америки. Політичний розбрат, що почався після створення федерації, поставив Гондурас (як і інші республіки) у вкрай тяжке становище. Основна боротьба відбувалася між консервативними елементами — великими іспанськими землевласниками, які виступали в союзі з католицькою церквою, і лібералами, до числа яких належала інтелектуальна еліта і креоли-землевласники, які виступали за світську державу і ринкову економіку.
У 1825 сальвадорського ліберала Мануеля Хосе Арсе було обрано першим президентом Федерації Центральної Америки, однак наступного року він зрікся своєї партії, прийнявши ряд заходів, які призвели до повернення до влади консерваторів і фактичного скасування ліберальної конституції. У громадянській війні, що спалахнула після цього, важливу роль відіграв видатний уродженець Гондурасу ліберал Франсіско Морасан, який став національним героєм. У 1829 армія під його командуванням здобула перемогу над армією Арсе і зайняла м. Гватемалу; федеральну конституцію було відновлено, і в 1830 Морасана було обрано президентом. Хоча Морасан безперечно був здібним керівником, він дуже поспішав з ліберальними реформами. Крім того, республіки, що входили до федерації, всі ще побоювалися претензій Гватемали на верховенство, хоча Морасан і переніс у 1832 столицю в Сан-Сальвадор. Зрештою, в 1838 республіки офіційно оголосили про свій вихід з Федерації.
Незалежність
26 жовтня 1838 законодавчі збори в Комаягуа проголосили Гондурас незалежною республікою. Гватемальський диктатор Рафаель Каррера, який був при владі з 1844 по 1865, скинув ліберальні уряди в Гондурасі і Сальвадорі. Це частково стало спонукальною причиною для трьох сусідніх країн — Сальвадору, Гондурасу і Нікарагуа, де була надзвичайно сильно виражена тенденція до об'єднання, утворити в 1849 конфедерацію. Союз проіснував до 1863.
У той же час Велика Британія, у володінні якої знаходився Беліз, поширила контроль на архіпелаг Іслас-де-ла-Баїя біля берегів Гондурасу. Англійці давно вели лісорозробки на цих островах і на Москітовому березі — заболоченій і вкритій густими лісами прибережній низовині в межах східного Гондурасу і Нікарагуа, населеної індіанцями мискіто. Коли в Каліфорнії спалахнула «золота лихоманка» (1948), особливо гостро постало питання про необхідність короткого шляху через Центральну Америку. Велика Британія, побоюючись, що США домовляться з Нікарагуа про будівництво каналу, захопила гирло р. Сан-Хуан — східний край можливого водного шляху. США виступили з протестом, і питання було врегульовано за допомогою укладеного в 1850 , відповідно до якого обидві держави зобов'язалися утримуватися від захоплення і зміцнення будь-якої території у межах Центральної Америки. До 1859 Велика Британія повернула Гондурасу острова і ділянку Москітового берега, що належала йому.
З 1871 по 1874 Гондурас знаходився в стані війни з Сальвадором і Гватемалою. Після закінчення цієї війни спалахнула громадянська війна в самому Гондурасі; вона закінчилася обранням на пост президента Понсіано Лейви, кандидатуру якого підтримувала Гватемала. Наступним президентом (в 1876–1883) був Марко Ауреліо Сото, прихильник ліберальних реформ. У 1880 тривале суперництво між містами Тегусігальпа і Комаягуа закінчилося тим, що Тегусігальпа остаточно утвердилось як столиця.
ХХ століття
На початок століття Гондурас залишався найбіднішою і найменш розвиненою країною Центральної Америки. Фруктові компанії США, що почали виробництво бананів на плантаціях вздовж карибського узбережжя, незабаром стали вирішальною силою в економічному і політичному житті країни. До 1910 американські компанії контролювали 80 % всіх бананових плантацій, а виробництво бананів було основною галуззю господарства. Гондурас прозвали «банановою республікою». Коли в 1911 і 1913 в країні були заворушення, США виступили на стороні правлячої еліти з метою відновлення порядку і захисту своєї власності. Вашингтон ще шість разів втручався в справи Гондурасу протягом перших 30 років 20 століття.
Внутрішні розбрати скінчилися, коли в 1933 президентом став Тібурсіо Каріас Андіно, який встановив режим жорстокої диктатури. У січні 1949 Каріас пішов з поста президента, обравши своїм наступником Хуана Мануеля Гальвеса, якого підтримувала Національна партія.
Гальвес, однак, виявив вражаючу самостійність і розпочав проведення важливих економічних і соціальних реформ. При ньому будувалися нові дороги, школи, установи охорони здоров'я; докладалися зусилля для того, щоб зробити сільське господарство багатогалузевішим. Було розпочато здійснення найважливішої програми спорудження у містах систем водопостачання та каналізації. У 1954 стався найбільший страйк; його розпочали 27 тис. робочих бананових плантацій, до яких приєдналися інші робітники, і в результаті всю країну охопив загальний страйк, який змусив уряд легалізувати діяльність профспілок.
У жовтні 1954 відбулися президентські вибори, але жоден кандидат не отримав необхідної більшості; в грудні владу захопив віце-президент Гальвеса, Хуліо Лосано Діас. У жовтні 1956 воєнна хунта скинула Лосано, організувала вибори до законодавчих зборів і в 1957 оприлюднила нову конституцію. У листопаді 1957 законодавчі збори провели вибори президента, яким став Рамон Вільєда Моралес. Вільєда розпочав здійснення аграрної реформи, яка викликала невдоволення землевласників і армії. Президентське правління Вільєди ускладнялося щоразу заворушеннями, що спалахували, і в жовтні 1963 стався черговий воєнний переворот. У 1965 відбулися нові вибори до законодавчих зборів, які потім обрали президента на черговий 6-річний строк. Ним став військовий, полковник Освальдо Лопес Арельяно, який припинив розпочаті при Вільєді аграрні реформи.
У 1960-і роки сталося помітне погіршення відносин між Гондурасом і Сальвадором; причиною цього з'явилися прикордонні суперечки, а також численні факти переселення безземельних і безробітних громадян Сальвадора в Гондурас. 14 липня 1969, слідом за скандальним футбольним матчем між командами цих країн, який відбувся у Сан-Сальвадорі і супроводжувався сутичками між уболівальниками, спалахнула т.з. «футбольна війна». Чотири дні воєнних дій, згідно з оцінками, коштували життя двом тисячам осіб. У червні 1970 конфлікт вдалося частково врегулювати — країни домовилися про встановлення демілітаризованої зони, а в 1976 погодилися залагодити суперечку через посередників. Відносини між Гондурасом і Сальвадором залишалися напруженими аж до 1980, коли було підписано мирний договір. У 1992 прикордонні суперечки були вирішені Міжнародним судом (ООН).
У березні 1971 відбулися загальнонаціональні вибори, на яких президентом було обрано Рамона Ернесто Круса, лідера Національної партії. Однак у 1972 Лопес Арельяно повернув собі владу, здійснивши безкровний переворот і припинивши діяльність конгресу. До того часу в країні знову спалахнули селянські заворушення. Лопес відновив проведення аграрних реформ, розподіливши між безземельними селянами державні землі і дозволив заселення приватних земель, що пустували. На становищі селян важко позначилися наслідки катастрофічного урагану «Фіфі», який обрушився на Гондурас у вересні 1974, забрав 8000 життів і заподіяв шкоди майже 60 % сільськогосподарських земель. Лопес видав закон про нову аграрну реформу, спрямовану на створення селянських кооперативів. Однак його режим набув багато противників; з одного боку, проти нього були налаштовані землевласники, незадоволені аграрною реформою, а з іншого — молоді армійські офіцери, стурбовані тим, що гроші, виділені на ліквідацію наслідків урагану, були привласнені вищими урядовими чиновниками. Останньою краплею з'явився доказ факту отримання самим Лопесом хабара від «Юнайтед фрут компані»; після цього в квітні 1975 військові усунули його від влади, і його місце обійняв полковник Хуан Альберто Мельгар Кастро.
При Мельгаре Кастро армія виступила на боці великих землевласників, жорстоко подавляючи селянські заворушення; частину їхніх керівників було кинуто у в'язниці. В економіці Мельгар Кастро прагнув підвищити роль держави у виробництві бананів: деякі плантації були передані у власність держави; крім того, було створено державне управління, яке повинне було контролювати і фінансувати діяльність національних виробників. Корупція, що тривала, і суперництво між різними угрупованнями військових призвели до того, що в 1978 Мельгар Кастро було усунуто від влади воєнною хунтою, на чолі якої стояв генерал Полікарпо Пас Гарсія. У 1980 відбулися вибори до законодавчих зборів, однак жодна партія не отримала більшості, і Пас залишився на посту президента. На президентських виборах 1981 переміг кандидат Ліберальної партії Роберто Суасо Кордова. У 1985 його змінив інший ліберал, Хосе Аскона, який здобув перемогу на наступних виборах над кандидатом від Національної партії Рафаелем Кальєхасом (хоч результати підрахунку голосів викликали деякі сумніви). Однак на наступних президентських виборах перемога Кальєхаса, який набрав 51 % голосів, була безперечною. При цьому, хоч в країні номінально існував цивільний уряд, військові зберігали владу у своїх руках.
До 1993 понад 70 % населення жило нижче за офіційний рівень бідності. На президентських виборах у листопаді 1993 перемогу отримав кандидат лібералів Карлос Роберто Рейна, який пообіцяв створити Національну раду економічного планування, збільшити витрати на соціальні потреби і провести нові переговори з міжнародними фінансовими організаціями про виплату зовнішнього боргу, який перевищив 3,5 млрд дол., вести боротьбу з корупцією, а також покарати винних у порушенні прав людини. У той же час він заявив про намір продовжувати ліберальну економічну політику свого попередника Кальєхаса. Індіанські організації країни бойкотували вибори, вимагаючи надання їм прав на землю.
Правління президента Рейни розчарувало надії населення Гондурасу. Хоч він прагнув уникнути заходів щодо скорочення державних витрат. У жовтні 1994 йому довелося провести через парламент рішення про продовження розпочатої у 1990 програми структурної стабілізації. Тим самим уряд все-таки виконав вимогу МВФ, після чого країні було надано новий кредит загалом у 600 млн дол. У квітні 1995, незважаючи на опір армійського керівництва, парламент проголосував за скасування обов'язкової військової служби. Військових звинувачували у надто великих порушеннях прав людини, у тому числі в підтримці «ескадронів смерті» та організації викрадення 184 лівих політиків в 1979—1984. Було створено спеціальне управління з прав людини. У липні 1995 проти 10 офіцерів розпочалося слідство щодо обвинувачення у викраденнях і тортурах. Багато хто змушений був тікати з країни.
У листопаді 1997 ліберала Флореса Факуссе було обрано президентом, отримавши 53 % голосів, кандидат Національної партії Нора де Мельгар набрала близько 43 %. Новий президент продовжував політику попередника. У січні 1999 Національна асамблея ухвалила поправку до конституції, яка підпорядковувала збройні сили президенту; було ліквідовано пост голови збройних сил та військову Вищу раду з 54 членів. На пост міністра оборони було вперше призначено цивільну особу. У липні того ж року президент звільнив заступника міністра і начальника генерального штабу за непокору новому міністру. Однак репресивні органи, як і раніше, діяли часто самостійно. Так, у жовтні 1999 поліція жорстоко розігнала дозволену президентом демонстрацію 6 тисяч індіанців, і глава держави розпорядився провести розслідування інциденту. Корінні жителі протестували проти конституційної поправки, яка дозволяла іноземцям купувати землі на узбережжі країни.
Наприкінці 1990-х загострилися відносин Гондурасу з сусідньою Нікарагуа, з якою точилися суперечки з питання про суверенітет на прибережну зону. У листопаді 1999 Національна асамблея розірвала угоду 1986 з Колумбією про морський кордон. Цим рішенням було порушено і морську територію площею у 130 тис. квадратних кілометрів. Обидві країни звинувачували одна одну в концентрації військ на кордоні; Нікарагуа запровадила додаткове мито на гондураські товари і подала скаргу до Міжнародного суду в Гаазі. Сторони при посередництві Організації американських держав у 2000 ухвалили рішення про виведення військ. Однак, протягом року кілька разів спалахували перестрілки на кордоні.
У зв'язку з руйнівними наслідками ураганів у 1998–1999 Гондурасу було надано трирічну відстрочку у виплаті зовнішнього боргу, а також обіцяно допомогу в розмірі 4 млрд дол. Рік потому після катастрофи, промисловість і сільське господарство ще не були відновлені. Ситуація посилювалася сильною посухою. Уряд країни і ООН попросили про надання Гондурасу продовольчої допомоги.
На загальних виборах 2001 перемогу отримала опозиційна Національна партія. Президентом став її кандидат Рікардо Мадуро, який набрав 52,2 % голосів.
Посилання
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -608с. с.97.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Березень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu serpen 2021 Mayan Stelae an emblematic symbol of the Honduran Mayan civilization at Copan Rosalila Temple in the Copan Ruinas Museum Ispanskij fort San Fernando Doispanskij periodPershi lyudi paleoindianci zaselili teritoriyu Gondurasu za kilka tisyach rokiv do nashoyi eri Zahidni rajoni Gondurasu protyagom 2 10 stolit nashoyi eri buli miscem prozhivannya maya Najvidatnishe misto maya v Gondurasi Kopan Zavoyuvannya i kolonialna epohaNazvu Gonduras sho ispanskoyu oznachaye glibini dali ispanski moreplavci yak zaznachayetsya v sudnovomu zhurnali Kolumba jogo sudna niyak ne mogli stati na yakir bilya berega cherez veliki glibini Protyagom bilshoyi chastini svoyeyi istoriyi Gonduras zalishavsya glibinkoyu pislya progoloshennya politichnoyi nezalezhnosti vin perebuvav pid vplivom Gvatemali i Salvadoru a neskinchenni vnutrishni rozbrati zavazhali ekonomichnomu rozvitku Pershim yevropejcem sho dosyag ciyeyi zemli buv Kolumb yakij visadivsya v 1502 roci na shidnomu krayi berega Gondurasu na misi yakomu vin dav nazvu Grasias a Dios Podyaka Bogu U toj chas u comu rajoni meshkalo kilka indianskih plemen Pislya pidkorennya Meksiki Ernan Kortes vidpraviv syudi v 1524 zagin pid pochatkom Kristobalya de Olida dlya doslidzhennya i kolonizaciyi ciyeyi teritoriyi togo zh roku Olid zasnuvav tam pershe poselennya Triumfo de la Krus Viyavivshi rodovisha sribla Olid virishiv viddilitisya diznavshis pro ce Kortes virushiv forsovanim marshem z Mehiko cherez dzhungli i bolota vzdovzh uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki peretnuv pivostriv Yukatan i dosyag Gondurasu v 1525 Olida na toj chas vzhe vbili Kortes zasnuvav kilka poselen odnak zavojovniki zitknulisya iz zapeklim oporom indianciv pid komanduvannyam vozhdya Lempiri U 1539 Gonduras bulo vklyucheno do skladu general kapitanstva Gvatemala u nomu bulo dvi provinciyi Tegusigalpa i Komayagua kozhnoyu z yakih keruvav gubernator Koloniya rozvivalasya povilno nezvazhayuchi na bezzhalisnu ekspluataciyu indianciv na sribnih rudnikah U 1821 Gonduras yak i inshi krayini Centralnoyi Ameriki i Meksika progolosiv svoyu nezalezhnist vid Ispaniyi ale v tomu zh roci buv aneksovanij Meksikoyu de Agustin de Iturbide vstanoviv rezhim monarhiyi Meksikanska imperiya Federaciya Centralnoyi AmerikiPislya rozpadu imperiyi Iturbide v 1823 Gonduras i susidni z nim respubliki utvorili federativnu derzhavu Spolucheni provinciyi Centralnoyi Ameriki yaki za konstituciyeyu 1824 otrimali nazvu Federaciya Centralnoyi Ameriki Politichnij rozbrat sho pochavsya pislya stvorennya federaciyi postaviv Gonduras yak i inshi respubliki u vkraj tyazhke stanovishe Osnovna borotba vidbuvalasya mizh konservativnimi elementami velikimi ispanskimi zemlevlasnikami yaki vistupali v soyuzi z katolickoyu cerkvoyu i liberalami do chisla yakih nalezhala intelektualna elita i kreoli zemlevlasniki yaki vistupali za svitsku derzhavu i rinkovu ekonomiku U 1825 salvadorskogo liberala Manuelya Hose Arse bulo obrano pershim prezidentom Federaciyi Centralnoyi Ameriki odnak nastupnogo roku vin zriksya svoyeyi partiyi prijnyavshi ryad zahodiv yaki prizveli do povernennya do vladi konservatoriv i faktichnogo skasuvannya liberalnoyi konstituciyi U gromadyanskij vijni sho spalahnula pislya cogo vazhlivu rol vidigrav vidatnij urodzhenec Gondurasu liberal Fransisko Morasan yakij stav nacionalnim geroyem U 1829 armiya pid jogo komanduvannyam zdobula peremogu nad armiyeyu Arse i zajnyala m Gvatemalu federalnu konstituciyu bulo vidnovleno i v 1830 Morasana bulo obrano prezidentom Hocha Morasan bezperechno buv zdibnim kerivnikom vin duzhe pospishav z liberalnimi reformami Krim togo respubliki sho vhodili do federaciyi vsi she poboyuvalisya pretenzij Gvatemali na verhovenstvo hocha Morasan i perenis u 1832 stolicyu v San Salvador Zreshtoyu v 1838 respubliki oficijno ogolosili pro svij vihid z Federaciyi Nezalezhnist26 zhovtnya 1838 zakonodavchi zbori v Komayagua progolosili Gonduras nezalezhnoyu respublikoyu Gvatemalskij diktator Rafael Karrera yakij buv pri vladi z 1844 po 1865 skinuv liberalni uryadi v Gondurasi i Salvadori Ce chastkovo stalo sponukalnoyu prichinoyu dlya troh susidnih krayin Salvadoru Gondurasu i Nikaragua de bula nadzvichajno silno virazhena tendenciya do ob yednannya utvoriti v 1849 konfederaciyu Soyuz proisnuvav do 1863 U toj zhe chas Velika Britaniya u volodinni yakoyi znahodivsya Beliz poshirila kontrol na arhipelag Islas de la Bayiya bilya beregiv Gondurasu Anglijci davno veli lisorozrobki na cih ostrovah i na Moskitovomu berezi zabolochenij i vkritij gustimi lisami priberezhnij nizovini v mezhah shidnogo Gondurasu i Nikaragua naselenoyi indiancyami miskito Koli v Kaliforniyi spalahnula zolota lihomanka 1948 osoblivo gostro postalo pitannya pro neobhidnist korotkogo shlyahu cherez Centralnu Ameriku Velika Britaniya poboyuyuchis sho SShA domovlyatsya z Nikaragua pro budivnictvo kanalu zahopila girlo r San Huan shidnij kraj mozhlivogo vodnogo shlyahu SShA vistupili z protestom i pitannya bulo vregulovano za dopomogoyu ukladenogo v 1850 vidpovidno do yakogo obidvi derzhavi zobov yazalisya utrimuvatisya vid zahoplennya i zmicnennya bud yakoyi teritoriyi u mezhah Centralnoyi Ameriki Do 1859 Velika Britaniya povernula Gondurasu ostrova i dilyanku Moskitovogo berega sho nalezhala jomu Z 1871 po 1874 Gonduras znahodivsya v stani vijni z Salvadorom i Gvatemaloyu Pislya zakinchennya ciyeyi vijni spalahnula gromadyanska vijna v samomu Gondurasi vona zakinchilasya obrannyam na post prezidenta Ponsiano Lejvi kandidaturu yakogo pidtrimuvala Gvatemala Nastupnim prezidentom v 1876 1883 buv Marko Aurelio Soto prihilnik liberalnih reform U 1880 trivale supernictvo mizh mistami Tegusigalpa i Komayagua zakinchilosya tim sho Tegusigalpa ostatochno utverdilos yak stolicya HH stolittyaNa pochatok stolittya Gonduras zalishavsya najbidnishoyu i najmensh rozvinenoyu krayinoyu Centralnoyi Ameriki Fruktovi kompaniyi SShA sho pochali virobnictvo bananiv na plantaciyah vzdovzh karibskogo uzberezhzhya nezabarom stali virishalnoyu siloyu v ekonomichnomu i politichnomu zhitti krayini Do 1910 amerikanski kompaniyi kontrolyuvali 80 vsih bananovih plantacij a virobnictvo bananiv bulo osnovnoyu galuzzyu gospodarstva Gonduras prozvali bananovoyu respublikoyu Koli v 1911 i 1913 v krayini buli zavorushennya SShA vistupili na storoni pravlyachoyi eliti z metoyu vidnovlennya poryadku i zahistu svoyeyi vlasnosti Vashington she shist raziv vtruchavsya v spravi Gondurasu protyagom pershih 30 rokiv 20 stolittya Vnutrishni rozbrati skinchilisya koli v 1933 prezidentom stav Tibursio Karias Andino yakij vstanoviv rezhim zhorstokoyi diktaturi U sichni 1949 Karias pishov z posta prezidenta obravshi svoyim nastupnikom Huana Manuelya Galvesa yakogo pidtrimuvala Nacionalna partiya Galves odnak viyaviv vrazhayuchu samostijnist i rozpochav provedennya vazhlivih ekonomichnih i socialnih reform Pri nomu buduvalisya novi dorogi shkoli ustanovi ohoroni zdorov ya dokladalisya zusillya dlya togo shob zrobiti silske gospodarstvo bagatogaluzevishim Bulo rozpochato zdijsnennya najvazhlivishoyi programi sporudzhennya u mistah sistem vodopostachannya ta kanalizaciyi U 1954 stavsya najbilshij strajk jogo rozpochali 27 tis robochih bananovih plantacij do yakih priyednalisya inshi robitniki i v rezultati vsyu krayinu ohopiv zagalnij strajk yakij zmusiv uryad legalizuvati diyalnist profspilok U zhovtni 1954 vidbulisya prezidentski vibori ale zhoden kandidat ne otrimav neobhidnoyi bilshosti v grudni vladu zahopiv vice prezident Galvesa Hulio Losano Dias U zhovtni 1956 voyenna hunta skinula Losano organizuvala vibori do zakonodavchih zboriv i v 1957 oprilyudnila novu konstituciyu U listopadi 1957 zakonodavchi zbori proveli vibori prezidenta yakim stav Ramon Vilyeda Morales Vilyeda rozpochav zdijsnennya agrarnoyi reformi yaka viklikala nevdovolennya zemlevlasnikiv i armiyi Prezidentske pravlinnya Vilyedi uskladnyalosya shorazu zavorushennyami sho spalahuvali i v zhovtni 1963 stavsya chergovij voyennij perevorot U 1965 vidbulisya novi vibori do zakonodavchih zboriv yaki potim obrali prezidenta na chergovij 6 richnij strok Nim stav vijskovij polkovnik Osvaldo Lopes Arelyano yakij pripiniv rozpochati pri Vilyedi agrarni reformi U 1960 i roki stalosya pomitne pogirshennya vidnosin mizh Gondurasom i Salvadorom prichinoyu cogo z yavilisya prikordonni superechki a takozh chislenni fakti pereselennya bezzemelnih i bezrobitnih gromadyan Salvadora v Gonduras 14 lipnya 1969 slidom za skandalnim futbolnim matchem mizh komandami cih krayin yakij vidbuvsya u San Salvadori i suprovodzhuvavsya sutichkami mizh ubolivalnikami spalahnula t z futbolna vijna Chotiri dni voyennih dij zgidno z ocinkami koshtuvali zhittya dvom tisyacham osib U chervni 1970 konflikt vdalosya chastkovo vregulyuvati krayini domovilisya pro vstanovlennya demilitarizovanoyi zoni a v 1976 pogodilisya zalagoditi superechku cherez poserednikiv Vidnosini mizh Gondurasom i Salvadorom zalishalisya napruzhenimi azh do 1980 koli bulo pidpisano mirnij dogovir U 1992 prikordonni superechki buli virisheni Mizhnarodnim sudom OON U berezni 1971 vidbulisya zagalnonacionalni vibori na yakih prezidentom bulo obrano Ramona Ernesto Krusa lidera Nacionalnoyi partiyi Odnak u 1972 Lopes Arelyano povernuv sobi vladu zdijsnivshi bezkrovnij perevorot i pripinivshi diyalnist kongresu Do togo chasu v krayini znovu spalahnuli selyanski zavorushennya Lopes vidnoviv provedennya agrarnih reform rozpodilivshi mizh bezzemelnimi selyanami derzhavni zemli i dozvoliv zaselennya privatnih zemel sho pustuvali Na stanovishi selyan vazhko poznachilisya naslidki katastrofichnogo uraganu Fifi yakij obrushivsya na Gonduras u veresni 1974 zabrav 8000 zhittiv i zapodiyav shkodi majzhe 60 silskogospodarskih zemel Lopes vidav zakon pro novu agrarnu reformu spryamovanu na stvorennya selyanskih kooperativiv Odnak jogo rezhim nabuv bagato protivnikiv z odnogo boku proti nogo buli nalashtovani zemlevlasniki nezadovoleni agrarnoyu reformoyu a z inshogo molodi armijski oficeri sturbovani tim sho groshi vidileni na likvidaciyu naslidkiv uraganu buli privlasneni vishimi uryadovimi chinovnikami Ostannoyu krapleyu z yavivsya dokaz faktu otrimannya samim Lopesom habara vid Yunajted frut kompani pislya cogo v kvitni 1975 vijskovi usunuli jogo vid vladi i jogo misce obijnyav polkovnik Huan Alberto Melgar Kastro Pri Melgare Kastro armiya vistupila na boci velikih zemlevlasnikiv zhorstoko podavlyayuchi selyanski zavorushennya chastinu yihnih kerivnikiv bulo kinuto u v yaznici V ekonomici Melgar Kastro pragnuv pidvishiti rol derzhavi u virobnictvi bananiv deyaki plantaciyi buli peredani u vlasnist derzhavi krim togo bulo stvoreno derzhavne upravlinnya yake povinne bulo kontrolyuvati i finansuvati diyalnist nacionalnih virobnikiv Korupciya sho trivala i supernictvo mizh riznimi ugrupovannyami vijskovih prizveli do togo sho v 1978 Melgar Kastro bulo usunuto vid vladi voyennoyu huntoyu na choli yakoyi stoyav general Polikarpo Pas Garsiya U 1980 vidbulisya vibori do zakonodavchih zboriv odnak zhodna partiya ne otrimala bilshosti i Pas zalishivsya na postu prezidenta Na prezidentskih viborah 1981 peremig kandidat Liberalnoyi partiyi Roberto Suaso Kordova U 1985 jogo zminiv inshij liberal Hose Askona yakij zdobuv peremogu na nastupnih viborah nad kandidatom vid Nacionalnoyi partiyi Rafaelem Kalyehasom hoch rezultati pidrahunku golosiv viklikali deyaki sumnivi Odnak na nastupnih prezidentskih viborah peremoga Kalyehasa yakij nabrav 51 golosiv bula bezperechnoyu Pri comu hoch v krayini nominalno isnuvav civilnij uryad vijskovi zberigali vladu u svoyih rukah Do 1993 ponad 70 naselennya zhilo nizhche za oficijnij riven bidnosti Na prezidentskih viborah u listopadi 1993 peremogu otrimav kandidat liberaliv Karlos Roberto Rejna yakij poobicyav stvoriti Nacionalnu radu ekonomichnogo planuvannya zbilshiti vitrati na socialni potrebi i provesti novi peregovori z mizhnarodnimi finansovimi organizaciyami pro viplatu zovnishnogo borgu yakij perevishiv 3 5 mlrd dol vesti borotbu z korupciyeyu a takozh pokarati vinnih u porushenni prav lyudini U toj zhe chas vin zayaviv pro namir prodovzhuvati liberalnu ekonomichnu politiku svogo poperednika Kalyehasa Indianski organizaciyi krayini bojkotuvali vibori vimagayuchi nadannya yim prav na zemlyu Pravlinnya prezidenta Rejni rozcharuvalo nadiyi naselennya Gondurasu Hoch vin pragnuv uniknuti zahodiv shodo skorochennya derzhavnih vitrat U zhovtni 1994 jomu dovelosya provesti cherez parlament rishennya pro prodovzhennya rozpochatoyi u 1990 programi strukturnoyi stabilizaciyi Tim samim uryad vse taki vikonav vimogu MVF pislya chogo krayini bulo nadano novij kredit zagalom u 600 mln dol U kvitni 1995 nezvazhayuchi na opir armijskogo kerivnictva parlament progolosuvav za skasuvannya obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi Vijskovih zvinuvachuvali u nadto velikih porushennyah prav lyudini u tomu chisli v pidtrimci eskadroniv smerti ta organizaciyi vikradennya 184 livih politikiv v 1979 1984 Bulo stvoreno specialne upravlinnya z prav lyudini U lipni 1995 proti 10 oficeriv rozpochalosya slidstvo shodo obvinuvachennya u vikradennyah i torturah Bagato hto zmushenij buv tikati z krayini U listopadi 1997 liberala Floresa Fakusse bulo obrano prezidentom otrimavshi 53 golosiv kandidat Nacionalnoyi partiyi Nora de Melgar nabrala blizko 43 Novij prezident prodovzhuvav politiku poperednika U sichni 1999 Nacionalna asambleya uhvalila popravku do konstituciyi yaka pidporyadkovuvala zbrojni sili prezidentu bulo likvidovano post golovi zbrojnih sil ta vijskovu Vishu radu z 54 chleniv Na post ministra oboroni bulo vpershe priznacheno civilnu osobu U lipni togo zh roku prezident zvilniv zastupnika ministra i nachalnika generalnogo shtabu za nepokoru novomu ministru Odnak represivni organi yak i ranishe diyali chasto samostijno Tak u zhovtni 1999 policiya zhorstoko rozignala dozvolenu prezidentom demonstraciyu 6 tisyach indianciv i glava derzhavi rozporyadivsya provesti rozsliduvannya incidentu Korinni zhiteli protestuvali proti konstitucijnoyi popravki yaka dozvolyala inozemcyam kupuvati zemli na uzberezhzhi krayini Naprikinci 1990 h zagostrilisya vidnosin Gondurasu z susidnoyu Nikaragua z yakoyu tochilisya superechki z pitannya pro suverenitet na priberezhnu zonu U listopadi 1999 Nacionalna asambleya rozirvala ugodu 1986 z Kolumbiyeyu pro morskij kordon Cim rishennyam bulo porusheno i morsku teritoriyu plosheyu u 130 tis kvadratnih kilometriv Obidvi krayini zvinuvachuvali odna odnu v koncentraciyi vijsk na kordoni Nikaragua zaprovadila dodatkove mito na gonduraski tovari i podala skargu do Mizhnarodnogo sudu v Gaazi Storoni pri poserednictvi Organizaciyi amerikanskih derzhav u 2000 uhvalili rishennya pro vivedennya vijsk Odnak protyagom roku kilka raziv spalahuvali perestrilki na kordoni U zv yazku z rujnivnimi naslidkami uraganiv u 1998 1999 Gondurasu bulo nadano tririchnu vidstrochku u viplati zovnishnogo borgu a takozh obicyano dopomogu v rozmiri 4 mlrd dol Rik potomu pislya katastrofi promislovist i silske gospodarstvo she ne buli vidnovleni Situaciya posilyuvalasya silnoyu posuhoyu Uryad krayini i OON poprosili pro nadannya Gondurasu prodovolchoyi dopomogi Na zagalnih viborah 2001 peremogu otrimala opozicijna Nacionalna partiya Prezidentom stav yiyi kandidat Rikardo Maduro yakij nabrav 52 2 golosiv PosilannyaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 97 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2010