Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чунський район (рос. Чунский район) — адміністративно-територіальна одиниця (муніципальний район) Іркутської області Сибірського федерального округу Росії.
| Чунський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Чунский район | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: |  Іркутська область | ||||
| Утворений: | 1953 | ||||
| Населення: | ▼ 33 239 | ||||
| Площа: | 28 036,08 км² | ||||
| Густота населення: | 1,29 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | Чунський | ||||
| Кількість міських поселень: | 3 | ||||
| Міських населених пунктів: | 3 | ||||
| Сільських населених пунктів: | 8 | ||||
 | |||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка: | Офіційний сайт(рос.) | ||||
Адміністративний центр — робітниче селище Чунський.
Географія
Чунський район розташований між 55 і 58 градусами північної широти і 98 і 110 градусами східної довготи. На півночі межує з Красноярським краєм, на північному сході - з , на південному сході з , на півдні - з Нижньоудинським, на заході - з районами Іркутської області.
Район знаходиться на відстані від Транссибірської залізничної магістралі за 85 км від південної точки та за 295 км північної. Відстань від районного центру, смт Чунський, до міста Іркутськ - 811 км (по прямій - 605 км). Територія району витягнута з півночі на південь, із заходу на схід проходить залізниця Тайшет - Лена (західна ділянка БАМа, будівництво велося силами ув'язнених Озерлагу в 1938-1958 роках).
- Територія - 2579 тис. га
- Населення - 46,9 тис. осіб.
- Муніципальних утворень, сільських поселень - 13
- Населених пунктів - 39
- Географічні умови
Рельєф території району піднесений і представлений грядами пагорбів, що мають згладжені і закруглені вершини. Клімат різко континентальний (температура в січні -19 °С, в липні +18 °С; середньорічне число опадів 407,7 мм, число днів зі сніговим покривом 176, тривалість безморозного періоду 70-80 днів). Ґрунти підзолисті, дерново-підзолисті, дерново-лісові, мерзлотно-лугові.
Район розташований в зоні тайги, під лісом зайнято 93 відсотки всієї площі (2 439 722 га). У лісах переважають сосна і модрина, рідше зустрічаються кедр, ялина, ялиця. Досить багатий тваринний світ (ведмідь, соболь, білка, горностай, колонок, видра, борсук, заєць, лисиця, вовк, лось, коза та ін.). Багато корисних та лікарських трав, грибів і ягід. Корисні копалини представлені глиною, піском, бутовим каменем і щебенем, гравійно-піщаною сумішшю.
Головна річка Чунського району - Чуна (Уда), загальна її довжина 1125 км. Річка порожиста, уздовж русла є багато стрімких скель, великі пороги - Тюменець, Ворон, широко відомий водоспад Цикер (вода падає уступами з висоти 20 метрів). Русло річки звивисте, ускладнене протоками і старицями, численними островами і косами. Ширина річки 300-400 метрів, глибина - 2,3 метра. Великі притоки - Модишево, Бармо, Дешима, Андоча, Паренда, Парчумка, Чукша. Чуна, зливаючись з Бірюсою, утворює річку Тасєєва, що впадає в Ангару.
На початку липня, під час танення снігів в Східному Саяні (звідки бере початок річка Уда) нерідко бувають сильні повені (остання відзначена 5.07.1996 року, коли вода за чотири дні піднялася на чотири метри і виникла небезпека для залізничного моста. Було затоплено близько тисячі гектарів засіяних полів).
- Ресурси
Провідна галузь економіки району - лісове господарство. Веденням лісового господарства займаються два лісгоспу - Баєрський і Чунський. Загальна площа лісонасаджень - 2208,3 тис. га, з них ліси Ш групи - 1607,8 тис. га. Загальний запас деревини - 410.1 мільйона кубометрів, в тому числі хвойні - 322.8 мільйонів кубометрів, запас лісів Ш групи - 315.3 мільйона кубометрів, з них хвойні - 253,9 мільйона кубометрів.
У районі також є прояви алмазів, заліза, золота, бурого вугілля.
Історія
Протягом багатьох десятиліть глухий стик Єнісейської і Іркутської губерній служив ідеальним місцем для посилання «інакомислячих». Однак значні зміни в національному складі населення сталися лише в післявоєнні роки, коли на освоєння лісових багатств Чунської тайги із західних областей СРСР виселялися прибалти, молдавани, західні українці тощо. Будівництво другої колії БАМу (з 1974 р) також сприяло приросту населення в Чунському районі.
На підставі указу Президії Верховної Ради РРФСР від 12.12.1953 року з частини територій Алзамайського, Шиткінського і Тангуйського районів утворений Чунський район з адміністративним центром у населеному пункті Чуна (23 червня 1955 р центр перенесений в селище Октябрський).
Основу розвитку району становить заготівля та переробка деревини. З 1.09.1946 року веде свою історію первісток лісозаготівельних підприємств - Чунський ЛЗК. У 1949 році виникли Новочунський, Баяндаєвський і Фрунзенський ліспромгоспи. З 1954 року приступили до будівництва Лісогорського ЛДК У 1948-2000 роках функціонував Новочунський кирзавод, продукція якого поставлялася в інші райони Іркутської області (Братськ, Усть-Ілімськ, Железногорськ).
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chunskij rajon ros Chunskij rajon administrativno teritorialna odinicya municipalnij rajon Irkutskoyi oblasti Sibirskogo federalnogo okrugu Rosiyi Chunskij rajon ros Chunskij rajon Gerb Prapor Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Irkutska oblast Utvorenij 1953 Naselennya 33 239 Plosha 28 036 08 km Gustota naselennya 1 29 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr Chunskij Kilkist miskih poselen 3 Miskih naselenih punktiv 3 Silskih naselenih punktiv 8 Vlada Vebstorinka Oficijnij sajt ros Administrativnij centr robitniche selishe Chunskij GeografiyaChunskij rajon roztashovanij mizh 55 i 58 gradusami pivnichnoyi shiroti i 98 i 110 gradusami shidnoyi dovgoti Na pivnochi mezhuye z Krasnoyarskim krayem na pivnichnomu shodi z na pivdennomu shodi z na pivdni z Nizhnoudinskim na zahodi z rajonami Irkutskoyi oblasti Rajon znahoditsya na vidstani vid Transsibirskoyi zaliznichnoyi magistrali za 85 km vid pivdennoyi tochki ta za 295 km pivnichnoyi Vidstan vid rajonnogo centru smt Chunskij do mista Irkutsk 811 km po pryamij 605 km Teritoriya rajonu vityagnuta z pivnochi na pivden iz zahodu na shid prohodit zaliznicya Tajshet Lena zahidna dilyanka BAMa budivnictvo velosya silami uv yaznenih Ozerlagu v 1938 1958 rokah Teritoriya 2579 tis ga Naselennya 46 9 tis osib Municipalnih utvoren silskih poselen 13 Naselenih punktiv 39 Geografichni umovi Relyef teritoriyi rajonu pidnesenij i predstavlenij gryadami pagorbiv sho mayut zgladzheni i zakrugleni vershini Klimat rizko kontinentalnij temperatura v sichni 19 S v lipni 18 S serednorichne chislo opadiv 407 7 mm chislo dniv zi snigovim pokrivom 176 trivalist bezmoroznogo periodu 70 80 dniv Grunti pidzolisti dernovo pidzolisti dernovo lisovi merzlotno lugovi Rajon roztashovanij v zoni tajgi pid lisom zajnyato 93 vidsotki vsiyeyi ploshi 2 439 722 ga U lisah perevazhayut sosna i modrina ridshe zustrichayutsya kedr yalina yalicya Dosit bagatij tvarinnij svit vedmid sobol bilka gornostaj kolonok vidra borsuk zayec lisicya vovk los koza ta in Bagato korisnih ta likarskih trav gribiv i yagid Korisni kopalini predstavleni glinoyu piskom butovim kamenem i shebenem gravijno pishanoyu sumishshyu Golovna richka Chunskogo rajonu Chuna Uda zagalna yiyi dovzhina 1125 km Richka porozhista uzdovzh rusla ye bagato strimkih skel veliki porogi Tyumenec Voron shiroko vidomij vodospad Ciker voda padaye ustupami z visoti 20 metriv Ruslo richki zviviste uskladnene protokami i staricyami chislennimi ostrovami i kosami Shirina richki 300 400 metriv glibina 2 3 metra Veliki pritoki Modishevo Barmo Deshima Andocha Parenda Parchumka Chuksha Chuna zlivayuchis z Biryusoyu utvoryuye richku Tasyeyeva sho vpadaye v Angaru Na pochatku lipnya pid chas tanennya snigiv v Shidnomu Sayani zvidki bere pochatok richka Uda neridko buvayut silni poveni ostannya vidznachena 5 07 1996 roku koli voda za chotiri dni pidnyalasya na chotiri metri i vinikla nebezpeka dlya zaliznichnogo mosta Bulo zatopleno blizko tisyachi gektariv zasiyanih poliv Resursi Providna galuz ekonomiki rajonu lisove gospodarstvo Vedennyam lisovogo gospodarstva zajmayutsya dva lisgospu Bayerskij i Chunskij Zagalna plosha lisonasadzhen 2208 3 tis ga z nih lisi Sh grupi 1607 8 tis ga Zagalnij zapas derevini 410 1 miljona kubometriv v tomu chisli hvojni 322 8 miljoniv kubometriv zapas lisiv Sh grupi 315 3 miljona kubometriv z nih hvojni 253 9 miljona kubometriv U rajoni takozh ye proyavi almaziv zaliza zolota burogo vugillya IstoriyaProtyagom bagatoh desyatilit gluhij stik Yenisejskoyi i Irkutskoyi gubernij sluzhiv idealnim miscem dlya posilannya inakomislyachih Odnak znachni zmini v nacionalnomu skladi naselennya stalisya lishe v pislyavoyenni roki koli na osvoyennya lisovih bagatstv Chunskoyi tajgi iz zahidnih oblastej SRSR viselyalisya pribalti moldavani zahidni ukrayinci tosho Budivnictvo drugoyi koliyi BAMu z 1974 r takozh spriyalo prirostu naselennya v Chunskomu rajoni Na pidstavi ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 12 12 1953 roku z chastini teritorij Alzamajskogo Shitkinskogo i Tangujskogo rajoniv utvorenij Chunskij rajon z administrativnim centrom u naselenomu punkti Chuna 23 chervnya 1955 r centr perenesenij v selishe Oktyabrskij Osnovu rozvitku rajonu stanovit zagotivlya ta pererobka derevini Z 1 09 1946 roku vede svoyu istoriyu pervistok lisozagotivelnih pidpriyemstv Chunskij LZK U 1949 roci vinikli Novochunskij Bayandayevskij i Frunzenskij lispromgospi Z 1954 roku pristupili do budivnictva Lisogorskogo LDK U 1948 2000 rokah funkcionuvav Novochunskij kirzavod produkciya yakogo postavlyalasya v inshi rajoni Irkutskoyi oblasti Bratsk Ust Ilimsk Zheleznogorsk Primitki