Єпископ Серапіон Симеон Маєвський 1827 Харківська губернія 5 грудня 1891 Катеринослав архієрей Російської православної ц

3 квітня 1851 — пострижений в чернецтво із нареченням імені Серапіон; 7 квітня рукопокладений в ієродиякони, а 29 червня закінчив духовну академію; 11 вересня рукопокладений в ієромонаха.

22 грудня 1851 — призначений наглядачем Кириловських духовних училищ Новгородської єпархії, а 29 березня 1853 переведений вчителем Староруського духовного училища.

23 грудня 1853 — отримав ступінь магістра.

14 квітня 1857 — призначений професором Ризької духовної семінарії, а 13 листопада 1859 — поставлений інспектором тієї ж семінарії.

16 червня 1861 — зведений в сан архімандрита.

1 грудня 1862 — переведений редактором Самарської духовної академії.

Єпископське служіння

4 травня 1869 — хіротонія в єпископа Новгород-Сіверського, вікарія Чернігівської єпархії.

15 травня 1876 — призначений єпископом Чернігівським та Ніжинським.

1876 — обраний почесним членом Церковно-археологічного товариства.

1880 — заснував у Чернігівський єпархії для духовенства емеритальну касу.

6 березня 1882 — переміщений єпископом Архангельським та Холмогорським.

16 лютого 1885 — призначений єпископом Катеринославським та Таганрозьким.

1889 — нагороджений грецьким королем за благоустрій грецької церкви у Таганрозі. Також нагороджений орденом св.. Володимира другого ступеню.

Помер 5 грудня 1891 — після тривалої хвороби (рак шлунку). Відспівував єпископ Сумський Володимир, вікарій Харківської єпархії. Похований у Пустельно-Миколаївському Самарському монастирі Катеринославської єпархії 9 грудня 1891.

Посилання

[1] [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
[2] [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]