Парки та сади Маріуполя — зелені насадження індустріального міста Маріуполь.
Історія
Майже сто перших років існування міста в ньому не приділяли уваги зеленим насадженням на вулицях, садам і паркам. Заснування міста 1778 року і його повільне зростання прийшлося на етап кризи дворянської культури і занепаду садиб Російської імперії в 19 ст. А низький культурний і освітній рівень переселенців не сприяв ні садівництву, ні паркобудуванню.
Поліпшенням місто завдячує двом особам - письменникові Серафимовичу, що мешкав в Маріуполі як журналіст газети «Приазовский Край» та уродженцю Маріуполя Псалті Георгію Григоровичу, фаховому садівнику та агроному, що навчався у Франції.
Письменникові Серафимовичу Маріуполь запам'ятався порожнім від дерев. Це враження підтверджують і численні фото та поштівки на їх основі, створені на зламі 19-20 століть.
Після повернення із Франції отримані знання на практиці почав використовувати Георгій Псалті. Він домігся дозволу заснувати в Маріуполі приватну школу садівництва, де проводив навчання безкоштовно. Псалті створив ботанічний розплідник фруктових та декоративних дерев в місті (Самарина балка) і перепланував Міський сад на зразок відомих буржуазних садів , також ініціював про ведення першого в місті Дня деревонасаджень, поведеного весною 1902 року. Тоді на вулицях Маріуполя одномоментно висадили одну тисячу сто (1100) декоративних дерев.
25 березня 1911 року Псалті провів через Думу Маріуполя створені ним «обов'язкові настанови про висадження дерев та їх охорону в Маріуполі». Згідно цього циркуляру домовласників міста зобов'язали «проводити власним коштом насадження дерев на вулицях та площах», а також перед спорудами, котрими ті володіли .
Довідкове видання російською «Вся Екатеринославская губерния» сповіщало, що у Маріуполі на 1913 рік вже існувало п'ять (5) доступних садів .
Перелік парків, скверів і садів Маріуполя
- Міський сквер («Театральна площа»),
- Екстрим-парк (нові атракціони біля найбільшого в місті Палацу Культури Металургів). Заснований 2003 р.
- Лугопарк імені Гурова (колишній імені 200-річчя Маріуполя), лугопарк в долині річки Кальчик
- Зоопарк пр. Металургів, парк ім. Гурова
- Міський сад («Горсад», «Дитячий ЦПКіВ»),
- парк «Веселка», Лівобережний район,
- Парк імені Лепорського, Лівобережний район,
- (біля сучасного стадіону імені Володимира Бойка та споруд баскетбольного клубу «Азовмаш») — у Кальміуському районі,
- Приморський парк — у Приморському районі міста на узвишші біля моря. Заснований 1977 р.
- . Сквер виник в поселенні Аеродром 1953 року у комплексі із радянською житловою забудовою . Житловий масив забудували триповерхівками, кордон котрих був по вулиці Карпинського. Лише дві чотириповерхівки стануть відігравати роль архітектурного акценту району. Сквер для дітей та житловий район були серед перших, вибудованих у Кальміуському районі через 10 років по визволенню Маріуполя від німецьких загарбників.
Галерея
- Міськсад. Головний вхід.
-
- Театральний сквер. Діючий фонтан.
- Міськсад. Літній кінотеатр.
- Міськсад. Дитячий майданчик
- Колонада головного входу парку імені Петровського
- Парк «Веселка», Лівобережний район.
- Парк 50-річчя Перемоги
- Парк «Веселка».
- Кіоск у парку «Веселка».
- Парк «Веселка», біля вхідної брами.
- Новорічний ярмарок у Театральному сквері.
Висновки ботанічної розвідки
Маріуполь, розташований в степовій зоні і без дерев і лісів, завдяки зусиллям агрономів і садівників отримав дерева з різних кліматичних зон і навіть других континентів, серед них дикі і декоративні, а також низку новітніх і садових форм, виведених в розплідниках та ботанічних садах. Серед диких і декоративних форм переважають —
- Тополі (близько 11 видів)
- Дуб білий
- Туя західна (Thuja occidentalis, походить з Північної Америки
- Лох сріблястий та вузьколистний (Elaeagnus angustifolia)
- В'яз або ільм
- Береза
- Каштан кінський, походить з Балкан
- Черемха
- Ялина, в т.ч. смерека
- Платан східний (Platanus orientalis), походить з Балкан
- Акація, низка видів
- Липа, низка видів
- Сосна , низка видів
- Катальпа, походить з Північної Америки (Catalpa bignonioides)
- Верба вавилонська (Sálix babylónica))
- Клен, низка видів тощо.
- Катальпа, квіти і насіння
- Верба вавилонська (Sálix babylónica))
- Туя західна, (Thuja occidentalis)
- Туя західна, (Thuja occidentalis), дорослі дерева
- Спірея японська, квіти
- Лох вузьколистний (Elaeagnus angustifolia)
- Каштан кінський, походить з Балкан
- Платан східний
- Дуб білий
Найближчий до Маріуполя ліс, закладений у 1834-1845 рр., має штучне, а не природне походження (Великоанадольський ліс).
Серед садових форм - вишні (низка сортів), яблуні (низка сортів), черешні (низка сортів), груші (низка сортів), сливи (низка сортів), персики (низка сортів), абрикоси (низка сортів), шовковиця (чотири сорти), волоські горіхи.
Не всі введення нових для краю рослин супроводжувались успіхом. Серед екологічних катастроф краю - масові розповсюдження рослин амброзія та повитиці, давно оголошені як карантинні бур'яни.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - газета «Ильичёвец», 18 сентября 2003 г
- газета «Ильичёвец», 18 сентября 2003 г.
Джерела
- Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 18—23. ISBN 966-8208-06-04 (рос.)
- [1] [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] (стаття про Г.Г. Псалті)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parki ta sadi Mariupolya zeleni nasadzhennya industrialnogo mista Mariupol Teatralnij skver IstoriyaMajzhe sto pershih rokiv isnuvannya mista v nomu ne pridilyali uvagi zelenim nasadzhennyam na vulicyah sadam i parkam Zasnuvannya mista 1778 roku i jogo povilne zrostannya prijshlosya na etap krizi dvoryanskoyi kulturi i zanepadu sadib Rosijskoyi imperiyi v 19 st A nizkij kulturnij i osvitnij riven pereselenciv ne spriyav ni sadivnictvu ni parkobuduvannyu Polipshennyam misto zavdyachuye dvom osobam pismennikovi Serafimovichu sho meshkav v Mariupoli yak zhurnalist gazeti Priazovskij Kraj ta urodzhencyu Mariupolya Psalti Georgiyu Grigorovichu fahovomu sadivniku ta agronomu sho navchavsya u Franciyi Pismennikovi Serafimovichu Mariupol zapam yatavsya porozhnim vid derev Ce vrazhennya pidtverdzhuyut i chislenni foto ta poshtivki na yih osnovi stvoreni na zlami 19 20 stolit Pislya povernennya iz Franciyi otrimani znannya na praktici pochav vikoristovuvati Georgij Psalti Vin domigsya dozvolu zasnuvati v Mariupoli privatnu shkolu sadivnictva de provodiv navchannya bezkoshtovno Psalti stvoriv botanichnij rozplidnik fruktovih ta dekorativnih derev v misti Samarina balka i pereplanuvav Miskij sad na zrazok vidomih burzhuaznih sadiv takozh iniciyuvav pro vedennya pershogo v misti Dnya derevonasadzhen povedenogo vesnoyu 1902 roku Todi na vulicyah Mariupolya odnomomentno visadili odnu tisyachu sto 1100 dekorativnih derev 25 bereznya 1911 roku Psalti proviv cherez Dumu Mariupolya stvoreni nim obov yazkovi nastanovi pro visadzhennya derev ta yih ohoronu v Mariupoli Zgidno cogo cirkulyaru domovlasnikiv mista zobov yazali provoditi vlasnim koshtom nasadzhennya derev na vulicyah ta ploshah a takozh pered sporudami kotrimi ti volodili Dovidkove vidannya rosijskoyu Vsya Ekaterinoslavskaya guberniya spovishalo sho u Mariupoli na 1913 rik vzhe isnuvalo p yat 5 dostupnih sadiv Perelik parkiv skveriv i sadiv MariupolyaMiskij skver Teatralna plosha Ekstrim park novi atrakcioni bilya najbilshogo v misti Palacu Kulturi Metalurgiv Zasnovanij 2003 r Lugopark imeni Gurova kolishnij imeni 200 richchya Mariupolya lugopark v dolini richki Kalchik Zoopark pr Metalurgiv park im Gurova Miskij sad Gorsad Dityachij CPKiV park Veselka Livoberezhnij rajon Park imeni Leporskogo Livoberezhnij rajon bilya suchasnogo stadionu imeni Volodimira Bojka ta sporud basketbolnogo klubu Azovmash u Kalmiuskomu rajoni Primorskij park u Primorskomu rajoni mista na uzvishshi bilya morya Zasnovanij 1977 r Skver vinik v poselenni Aerodrom 1953 roku u kompleksi iz radyanskoyu zhitlovoyu zabudovoyu Zhitlovij masiv zabuduvali tripoverhivkami kordon kotrih buv po vulici Karpinskogo Lishe dvi chotiripoverhivki stanut vidigravati rol arhitekturnogo akcentu rajonu Skver dlya ditej ta zhitlovij rajon buli sered pershih vibudovanih u Kalmiuskomu rajoni cherez 10 rokiv po vizvolennyu Mariupolya vid nimeckih zagarbnikiv GalereyaMisksad Golovnij vhid Teatralnij skver Teatralnij skver Diyuchij fontan Misksad Litnij kinoteatr Misksad Dityachij majdanchik Kolonada golovnogo vhodu parku imeni Petrovskogo Park Veselka Livoberezhnij rajon Park 50 richchya Peremogi Park Veselka Kiosk u parku Veselka Park Veselka bilya vhidnoyi brami Novorichnij yarmarok u Teatralnomu skveri Visnovki botanichnoyi rozvidkiMariupol roztashovanij v stepovij zoni i bez derev i lisiv zavdyaki zusillyam agronomiv i sadivnikiv otrimav dereva z riznih klimatichnih zon i navit drugih kontinentiv sered nih diki i dekorativni a takozh nizku novitnih i sadovih form vivedenih v rozplidnikah ta botanichnih sadah Sered dikih i dekorativnih form perevazhayut Topoli blizko 11 vidiv Dub bilij Tuya zahidna Thuja occidentalis pohodit z Pivnichnoyi Ameriki Loh sriblyastij ta vuzkolistnij Elaeagnus angustifolia V yaz abo ilm Bereza Kashtan kinskij pohodit z Balkan Cheremha Yalina v t ch smereka Platan shidnij Platanus orientalis pohodit z Balkan Akaciya nizka vidiv Lipa nizka vidiv Sosna nizka vidiv Katalpa pohodit z Pivnichnoyi Ameriki Catalpa bignonioides Verba vavilonska Salix babylonica Klen nizka vidiv tosho Katalpa kviti i nasinnya Verba vavilonska Salix babylonica Tuya zahidna Thuja occidentalis Tuya zahidna Thuja occidentalis dorosli dereva Spireya yaponska kviti Loh vuzkolistnij Elaeagnus angustifolia Kashtan kinskij pohodit z Balkan Platan shidnij Dub bilij Najblizhchij do Mariupolya lis zakladenij u 1834 1845 rr maye shtuchne a ne prirodne pohodzhennya Velikoanadolskij lis Sered sadovih form vishni nizka sortiv yabluni nizka sortiv chereshni nizka sortiv grushi nizka sortiv slivi nizka sortiv persiki nizka sortiv abrikosi nizka sortiv shovkovicya chotiri sorti voloski gorihi Ne vsi vvedennya novih dlya krayu roslin suprovodzhuvalis uspihom Sered ekologichnih katastrof krayu masovi rozpovsyudzhennya roslin ambroziya ta povitici davno ogolosheni yak karantinni bur yani Div takozhSadivnik Pejzazhnij park Kolonada Fontan Estrada Psalti Georgij GrigorovichPrimitki Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 12 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya gazeta Ilichyovec 18 sentyabrya 2003 g gazeta Ilichyovec 18 sentyabrya 2003 g DzherelaBurov S D Mariupol Minule Mariupol ZAT Gazeta Priazovskij rabochij 2003 stor 18 23 ISBN 966 8208 06 04 ros 1 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine stattya pro G G Psalti