Юзеф Зіммлер (пол. Józef Simmler; 14 березня 1823, Варшава — 1 березня 1868, там само) — польський художник, портретист, представник реалізму.
Юзеф Зіммлер | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 14 березня 1823[1][2][…] Варшава, Російська імперія | |||
Смерть | 1 березня 1868[1][2][…] (44 роки) | |||
Варшава, Російська імперія (тиф) | ||||
Поховання | Евангелістський цвинтар Варшави | |||
Країна | Республіка Польща[4] Російська імперія | |||
Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві, Ермітаж, Національний музей у Кракові, Національний музей, Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького і d | |||
| ||||
Юзеф Зіммлер у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Юзеф Зіммлер почав вивчати малювання на приватних уроках у Юзефа Ріхтера, а з 1837 року продовжив навчання у Бонавентури Домбровського, який у 1841 році підготував його до вступу до Академії в Дрездені. За високі досягнення в навчанні після першого року студій отримав срібну медаль. Намір вивчати історичний та портретний живопис в Едуарда Бендемана не реалізувався, оскільки художник припинив викладати ці курси. У грудні 1841 року Зіммлер вирішив переїхати до Академії образотворчих мистецтв у Мюнхені, де він продовжив навчання. У 1842 році він перехворів менінгітом, після чого відновлював сили в родичів у Швейцарії. У 1843 році повернувся до Мюнхена, де подав заяву на навчання в студії Юліуса Шнора фон Карольсфельда. У той же час приєднався до мюнхенського Kunsteverein, де був іноземним членом. У 1844 році Едуард Бендеманн відновив виклади і Юзеф Зіммлер повернувся до Дрездена. Через рік йому не продовжили паспорт і тому повернувся до Варшави, де взяв участь у публічній виставці Школи красних мистецтв. Твори Зіммлера цього періоду — це насамперед портрети, які несуть у собі риси німецького бідермаєра.
У 1847 році Зіммлер поїхав до Парижа, де вивчав техніки живопису, познайомився з роботами Шарля Глейра та тими, що виставлялися в Луврі та Люксембурзькому музеї. Під час перебування у столиці Франції створив графіку та ескізи до поеми Антонія Мальчевського «Марія», підтримував дружні контакти з Полем Деларошем. У 1849 році повернувся до Варшави; йому запропонували роботу експерта й оцінювача студентських робіт, видавати патенти Школі витончених мистецтв. Він продовжував створювати портрети, як і раніше, часто це були портрети родичів і друзів. У 1850 році одружився з мюнхенкою Юлією Гогенштеллер; подружжя проживало у Варшаві. У 1856 році разом із дружиною подорожував через Швейцарію до Італії, де протягом року відвідував музеї та галереї, копіював шедеври живопису, зібрані в Римі, Флоренції та Венеції, малював картини з натури.
Після повернення в 1857 році Юзеф Зіммлер приєднався до художників, які підтримували Войцеха Ґерсона в його спробах заснувати інституцію, яка організовувала б художні виставки. Їхні сподівання справдилися в 1860 році, коли Адміністративна рада Королівства Польського прийняла закон про заснування Товариства образотворчого мистецтва, до якого входив, серед інших, Зіммлер і був його членом до кінця життя. Кар'єра портретиста в цей час була на піку, художник малював не тільки своїх родичів і заможне міщанство, він створював портрети буржуа і вищих царських чиновників. Часто це були картини великого формату, на яких зображувався весь силует і деталізований фон портретованого, яким найчастіше був інтер'єр.
У 1866 і 1867 роках він отримав замовлення на портрети губернатора Фьодора Берґа. Юзеф Зіммлер малював також картини історичного змісту та алегорії. У цей період митець зосереджувався також на релігійній тематиці, деякі картини були написані для церков і каплиць. Виставляв свої роботи як у Товаристві приятелів образотворчого мистецтва у Кракові, так і в Товаристві заохочення образотворчого мистецтва у Варшаві.
Юзеф Зіммлер помер за два тижні до свого сорок п'ятого дня народження від тифу і був похований 4 березня 1868 року на євангельсько-реформатському цвинтарі у Варшаві (сектор I/7/7).
Малював релігійні та історичні картини, портрети, серед яких:
- Смерть Варвари Радзивілл (1860),
- Портрет дівчинки з родини Романовських (1851),
- Портрет Ядвіги Лущевської (в ролі Деотими) (1855),
- Шляхтич з папугою (1859),
- Присяга королеви Ядвіги (1867),
- Портрет Емілії Влодковської (1865).
Галерея
- Портрет Ядвіги Лущевської, 1855 р.
- Шляхтич з папугою, 1859 р.
- «Катерина Ягеллонка з сином Сигізмундом у в'язниці Гріпсгольм», 1859 р.
- «Смерть Варвари Радзивілл», 1860 р.
- «Мученицька смерть Йосафата Кунцевича», 1861 р.
- «Присяга королеви Ядвіги», 1867 р.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119351307 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Jozef Simmler
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Artnet — 1998.
- Królewska Akademia Sztuk Pięknych…, // H. Stępień, M. Liczbińska, Artyści polscy w środowisku monachijskim w latach 1828—1914 (materiały źródłowe), wyd. II. — Kraków: Agencja Wydawniczo-Reklamowa Chors, 1994. — S. 5.
- Grobonet - wyszukiwarka osób pochowanych - Cmentarz ewangelicko-reformowany. warszawa.grobonet.com. Процитовано 9 серпня 2023.
Джерела
- Michał Domański. Józef Simmler — malarz warszawski XIX wieku // «Rota», 1997, nr 2/3.
- Tadeusz Jaroszyński. Józef Simmler. — Warszawa 1915. (пол.)
Посилання
- Józef Simmler // Internetowy Polski Słownik Biograficzny [дата доступу 9 серпня 2023] (пол.)
- Józef Simmler // Culture.pl [дата доступу 9 серпня 2023] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zimmler Yuzef Zimmler pol Jozef Simmler 14 bereznya 1823 Varshava 1 bereznya 1868 tam samo polskij hudozhnik portretist predstavnik realizmu Yuzef ZimmlerNarodzhennya14 bereznya 1823 1823 03 14 1 2 Varshava Rosijska imperiyaSmert1 bereznya 1868 1868 03 01 1 2 44 roki Varshava Rosijska imperiya tif PohovannyaEvangelistskij cvintar VarshaviKrayina Respublika Polsha 4 Rosijska imperiyaNavchannyaMyunhenska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej u Varshavi Ermitazh Nacionalnij muzej u Krakovi Nacionalnij muzej Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni B G Voznickogo i d Yuzef Zimmler u VikishovishiZhittyepisYuzef Zimmler pochav vivchati malyuvannya na privatnih urokah u Yuzefa Rihtera a z 1837 roku prodovzhiv navchannya u Bonaventuri Dombrovskogo yakij u 1841 roci pidgotuvav jogo do vstupu do Akademiyi v Drezdeni Za visoki dosyagnennya v navchanni pislya pershogo roku studij otrimav sribnu medal Namir vivchati istorichnij ta portretnij zhivopis v Eduarda Bendemana ne realizuvavsya oskilki hudozhnik pripiniv vikladati ci kursi U grudni 1841 roku Zimmler virishiv pereyihati do Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Myunheni de vin prodovzhiv navchannya U 1842 roci vin perehvoriv meningitom pislya chogo vidnovlyuvav sili v rodichiv u Shvejcariyi U 1843 roci povernuvsya do Myunhena de podav zayavu na navchannya v studiyi Yuliusa Shnora fon Karolsfelda U toj zhe chas priyednavsya do myunhenskogo Kunsteverein de buv inozemnim chlenom U 1844 roci Eduard Bendemann vidnoviv vikladi i Yuzef Zimmler povernuvsya do Drezdena Cherez rik jomu ne prodovzhili pasport i tomu povernuvsya do Varshavi de vzyav uchast u publichnij vistavci Shkoli krasnih mistectv Tvori Zimmlera cogo periodu ce nasampered portreti yaki nesut u sobi risi nimeckogo bidermayera U 1847 roci Zimmler poyihav do Parizha de vivchav tehniki zhivopisu poznajomivsya z robotami Sharlya Glejra ta timi sho vistavlyalisya v Luvri ta Lyuksemburzkomu muzeyi Pid chas perebuvannya u stolici Franciyi stvoriv grafiku ta eskizi do poemi Antoniya Malchevskogo Mariya pidtrimuvav druzhni kontakti z Polem Delaroshem U 1849 roci povernuvsya do Varshavi jomu zaproponuvali robotu eksperta j ocinyuvacha studentskih robit vidavati patenti Shkoli vitonchenih mistectv Vin prodovzhuvav stvoryuvati portreti yak i ranishe chasto ce buli portreti rodichiv i druziv U 1850 roci odruzhivsya z myunhenkoyu Yuliyeyu Gogenshteller podruzhzhya prozhivalo u Varshavi U 1856 roci razom iz druzhinoyu podorozhuvav cherez Shvejcariyu do Italiyi de protyagom roku vidviduvav muzeyi ta galereyi kopiyuvav shedevri zhivopisu zibrani v Rimi Florenciyi ta Veneciyi malyuvav kartini z naturi Pislya povernennya v 1857 roci Yuzef Zimmler priyednavsya do hudozhnikiv yaki pidtrimuvali Vojceha Gersona v jogo sprobah zasnuvati instituciyu yaka organizovuvala b hudozhni vistavki Yihni spodivannya spravdilisya v 1860 roci koli Administrativna rada Korolivstva Polskogo prijnyala zakon pro zasnuvannya Tovaristva obrazotvorchogo mistectva do yakogo vhodiv sered inshih Zimmler i buv jogo chlenom do kincya zhittya Kar yera portretista v cej chas bula na piku hudozhnik malyuvav ne tilki svoyih rodichiv i zamozhne mishanstvo vin stvoryuvav portreti burzhua i vishih carskih chinovnikiv Chasto ce buli kartini velikogo formatu na yakih zobrazhuvavsya ves siluet i detalizovanij fon portretovanogo yakim najchastishe buv inter yer U 1866 i 1867 rokah vin otrimav zamovlennya na portreti gubernatora Fodora Berga Yuzef Zimmler malyuvav takozh kartini istorichnogo zmistu ta alegoriyi U cej period mitec zoseredzhuvavsya takozh na religijnij tematici deyaki kartini buli napisani dlya cerkov i kaplic Vistavlyav svoyi roboti yak u Tovaristvi priyateliv obrazotvorchogo mistectva u Krakovi tak i v Tovaristvi zaohochennya obrazotvorchogo mistectva u Varshavi Yuzef Zimmler pomer za dva tizhni do svogo sorok p yatogo dnya narodzhennya vid tifu i buv pohovanij 4 bereznya 1868 roku na yevangelsko reformatskomu cvintari u Varshavi sektor I 7 7 Malyuvav religijni ta istorichni kartini portreti sered yakih Smert Varvari Radzivill 1860 Portret divchinki z rodini Romanovskih 1851 Portret Yadvigi Lushevskoyi v roli Deotimi 1855 Shlyahtich z papugoyu 1859 Prisyaga korolevi Yadvigi 1867 Portret Emiliyi Vlodkovskoyi 1865 GalereyaPortret Yadvigi Lushevskoyi 1855 r Shlyahtich z papugoyu 1859 r Katerina Yagellonka z sinom Sigizmundom u v yaznici Gripsgolm 1859 r Smert Varvari Radzivill 1860 r Muchenicka smert Josafata Kuncevicha 1861 r Prisyaga korolevi Yadvigi 1867 r PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119351307 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Jozef Simmler d Track Q17299517 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Artnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 Krolewska Akademia Sztuk Pieknych H Stepien M Liczbinska Artysci polscy w srodowisku monachijskim w latach 1828 1914 materialy zrodlowe wyd II Krakow Agencja Wydawniczo Reklamowa Chors 1994 S 5 Grobonet wyszukiwarka osob pochowanych Cmentarz ewangelicko reformowany warszawa grobonet com Procitovano 9 serpnya 2023 DzherelaMichal Domanski Jozef Simmler malarz warszawski XIX wieku Rota 1997 nr 2 3 Tadeusz Jaroszynski Jozef Simmler Warszawa 1915 pol PosilannyaJozef Simmler Internetowy Polski Slownik Biograficzny data dostupu 9 serpnya 2023 pol Jozef Simmler Culture pl data dostupu 9 serpnya 2023 pol