Кара-Гяур Людмила Борисівна

Людми́ла Бори́сівна Ка́ра-Гя́ур (нар. 1 травня 1936, Шахти) — українська і російська театральна актриса. Народна артистка України (1995).

Кара-Гяур Людмила Борисівна
Народилася	1 травня 1936(1936-05-01) (88 років) Шахти, Азово-Чорноморський край, РСФРР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна  Росія
Діяльність	акторка театру
Alma mater	ОДУ ім. І. І. Мечникова (1960)
У шлюбі з	Кара-Гяур Євген Миколайович
IMDb	nm8554632
Нагороди та премії
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кара.

Біографія

Народилася 1 травня 1936 року в місті Шахтах (нині Ростовська область, Росія) у сім'ї службовця. 1944 року її сім'я переїхала до Одеси, де у 1960 році вона закінчила філологічний факультет Одеського університету імені Іллі Мечникова. Паралельно з навчанням в університеті, навчалася у школі-студії при Одеському державному російському драматичному театрі імені Андрія Іванова, де познайомилася з викладачем студії, актором і режисером Євгеном Кара-Гяуром, за якого 1959 року вийшла заміж.

1961 року, за запрошеням директора Севастопольського російського драматичного театру імені Анатолія Луначарського , подружжя Кара-Гяурів переїхало до Севастополя і стали працювати в трупі театру. Упродовж 1972—1987 років працювала у . 1987 року повернулася до Севастопольського драматичного театру.

Ролі

У Севастопольському театрі зіграла понад 120 ролей, серед них:

• Донна Анжела («Ревнива до самої себе» Тірсо де Моліни);
• Ліза Хрєнова («Традиційний збір» Віктора Розова);
• Настя («На дні» Максима Горького);
• Марія («Дім мамаші Францишки» );
• Наталія Петрівна («Місяць у селі» Івана Тургенєва);
• Герміона («Зимова казка» Вільяма Шекспіра);
• Калугіна, Надія («Співробітники», «Колись в Новорічну ніч» й Ельдара Рязанова);
• Дотті Отлі («Театр» );
• Ганна («Вечір» Олексія Дударова);
• Мадам Аркаті («Невгамовний дух» Ноела Коварда);
• Надія Андріївна («Подруга життя» );
• Лідія Василівна («Курортний роман» Олексія Арбузова);
• Тетяна («Millennium» );
• Домна Пантеліївна («Таланти і шанувальники» Олександра Островського);
• Ханума («Ханума» );
• Мод («Гарольд і Мод» Коліна Гіґґінса);
• Єлизавета («Ваша сестра і полонянка» );
• Міс Гнуссен («Політ над гніздом зозулі» Дейла Вассермана);
• Памела («Дорога Памела» Джона Патріка);
• Авдот'я Назарівна («Іванов» Антона Чехова);
• Місіс Гофорт («Молочний фургон тут більше не зупиняється» Теннессі Вільямса);
• Клара Павлівна («Фабрична дівчинка» Олександра Володіна);
• Вона («Приємна жінка з квіткою та вікнами на північ» Едварда Радзинського).

Нагороди

• з 1982 року;
• Народна артистка України з 1995 року;
• 1998 року («Найкраща актриса року України»);
• Премія Кримського відділення Національної спілки театральних діячів імені Апітіна (2004; «За кращу жіночу роль» у виставі за п'єсою Джона Патріка «Дорога Памело, або Як би нам пришити стареньку?!..»);
• Орден княгині Ольги III ступеня (20 серпня 2007.

Примітки

1. Людмила Борисовна Кара-Гяур / Севастопольский академический русский драматический театр инени Анатолия Луначарского.(рос.)
2. Указ Президента України від 20 серпня 2007 року № 715/2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»)

Література

• Г. М. Пермінова.. Кара-Гяур Людмила Борисівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .