Шевченківський район — район Полтави який охоплює місцевості Центр, Мотель, Алмазний, Сади-1, Сади-2, Огнівка, селище Яр. Займає південно—західну частину міста, на правому березі Ворскли, куди входить історичний центр — ансамбль Круглої площі та Соборний майдан де у XVII—XVIII століттях знаходилась Полтавська фортеця. До складу району увійшли селище Кобищани, , частково території селищ Щербані, Розсошенці, Іванова та Інститутська гори.
Шевченківський район | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Полтава | |||
Утворений: | 1940 | |||
Населення: | 147 600 | |||
Площа: | 21,6 км² | |||
Поштові індекси: | 36040 | |||
Географічні координати: | 49°34′59″ пн. ш. 34°34′00″ сх. д. / 49.58333000002777169° пн. ш. 34.5666700000277771210° сх. д.Координати: 49°34′59″ пн. ш. 34°34′00″ сх. д. / 49.58333000002777169° пн. ш. 34.5666700000277771210° сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | Полтава, вул. Івана Мазепи, 30 | |||
Вебсторінка: | okt-rada.gov.ua | |||
Мапа | ||||
|
Найбільшій за населенням район міста, станом на січень 2008 року на його території офіційно проживало 139 тис. осіб.
Влада
Територіальна громада району має свій представницький орган — Шевченківська районна у м. Полтаві рада, до складу якої обрано 42 депутати, які входять до складу 6 постійних комісій ради. Виконавчий комітет налічує 13 осіб. За історію району на його чолі стояли:
- Кононенко Дмитро Пилипович, очолював райвиконком з початку заснування району 1952 р. по 1956 р.
- Герасименко Федір Михайлович, очолював райвиконком з 1957 р. по 1963 р.
- Котелевський Микола Петрович, з 1963 р. по 1973 р.
- Тенянко Надія Яківна, з 1973 р. по 1977 р.
- Несенюк Ніна Василівна, з 1978 р. по 1980 р.
- Тимощенко Анна Романівна, з 1980 по 1983 р.
- Куніна Віра Юхимівна, з 1984 р. по 1986 р.
- Борисовська Людмила Василівна, з 1987 р. по 1989 р.; з 1998 р. по 2006 р.
- Червяченко Володимир Леонідович, з 1990 р. по 1997 р.
- Пругло Олег Євгенович з 2006 по 2010 рр.
- Бардінов Андрій Васильович з 2010 по 2015 рр.
- Чабановський Роман Олександрович з грудня 2015 по червень 2016 рр..
- Задворкін Дмитро Юрійович, з жовтня 2016
Історія
12 квітня 1952 року було створено Жовтневий район Полтави, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про утворення в місті Полтаві внутрішньоміських районів Жовтневого, Ленінського і Київського». Назва «Жовтневий» серед росомовних не прижилась, і було зініційовано у офіційних документах вказувати його «Октябрським» хоча серед українців у народі його продовжували йменувати оригінальною назвою, не звертаючи увагу на правильну назву.
В 50-60-х роках в районі повним ходом йде відбудова інфраструктури, повертаються підприємства з евакуації. З'являються підприємства та заводи які згодом стали флагманами промислового виробництва не тільки в Полтаві, а й усієї України. В цей час випускають свою першу продукцію «Полтавський завод штучних алмазів», заводи «Електромотор», медичного скла, «Лтава», цегельний та інші. Починається газифікація району, в місті з'явилося телебачення. З 1962 р. вулицями за курсували перші тролейбуси. Побудовано нове приміщення театру ім. М. Гоголя (1958 р.) і відбудовано місцевий краєзнавчий музей (1964 р.).
В районі та в місті в цілому відбудовується мережа освітніх закладів та дитячих садків. Відновили роботу Полтавський педагогічний інститут, будівельний інститут, створено Медичний інститут. В цей час створюються лікарняні заклади, в районі будують дві міські лікарні, центральну районну лікарню та обласну.
В 60-х роках зводяться мікрорайони з багатоповерховою забудовою «Алмазний», «Мотель», згодом «Боженка». Забудовується центральна вулиця міста Фрунзе (нині — Європейська), яку поступово розширяють. В 70-х роках з'являються сучасні мікрорайони Сади-1, у 80-х роках Сади-2, пізніше у 90-х роках Сади-3. В кожному мікрорайоні відкривалися нові сучасні школи та дошкільні заклади.
В XXI сторіччі район продовжує розвиватися. Сучасна площа району становить понад 2000 гектарів. В районі налічується 233 вулиці та провулків, майже 1500 будинків, житловий фонд становить 1,5 мільйона квадратних метрів. Площа зелених насаджень 1280 гектарів. На території району діє 12 ГЖЕДів, з них 4 відомчих, 76 будівельних кооперативів, 59 автогаражних кооперативи, 26 організація має свій житловий фонд, що налічує 75 будинків, понад 4 тис. приватних осель. Адміністративно до складу району входять 5 мікрорайонів та 3 промислові зони, де розміщені 3100 підприємств, установ та організацій різних форм власності та господарювання. Постановою Верховної Ради України від 23.03.2000 р. до складу району включено селище Яр. В районі багато парків, скверів інших зелених зон для відпочинку населення. Це і Корпусний парк, Петровський парк, Сонячний парк, Парк «Перемога», Березовий сквер, парк І.Котляревського, парк «Воїнів-афганців» та ін.
Загалом на території району налічується понад 120 пам'ятників історії та культури, підприємств та навчальних закладів.
Перейменування
Під час процесу (декомунізації) постало питання перейменування району. Початкова пропозиція мала оригінальний для місцевості варіант «Котляревський» проте у підсумку то було відхилено, і за рішенням В. Головка місто отримало черговий у країні Шевченківський район.
Примітки
- Після II СВ відновлений 12 квітня 1952-го року
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- Октябрська районна у місті Полтаві рада(керівний склад попередніх скликань)[недоступне посилання з серпня 2019]
- Роман Чабановський склав повноваження голови Шевченківської райради Полтави[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shevchenkivskij rajon Shevchenkivskij rajon rajon Poltavi yakij ohoplyuye miscevosti Centr Motel Almaznij Sadi 1 Sadi 2 Ognivka selishe Yar Zajmaye pivdenno zahidnu chastinu mista na pravomu berezi Vorskli kudi vhodit istorichnij centr ansambl Krugloyi ploshi ta Sobornij majdan de u XVII XVIII stolittyah znahodilas Poltavska fortecya Do skladu rajonu uvijshli selishe Kobishani chastkovo teritoriyi selish Sherbani Rozsoshenci Ivanova ta Institutska gori Shevchenkivskij rajon Osnovni daniKrayina UkrayinaMisto PoltavaUtvorenij 1940Naselennya 147 600Plosha 21 6 km Poshtovi indeksi 36040Geografichni koordinati 49 34 59 pn sh 34 34 00 sh d 49 58333000002777169 pn sh 34 5666700000277771210 sh d 49 58333000002777169 34 5666700000277771210 Koordinati 49 34 59 pn sh 34 34 00 sh d 49 58333000002777169 pn sh 34 5666700000277771210 sh d 49 58333000002777169 34 5666700000277771210Mapa rajonu Rajonna vlada Adresa administraciyi Poltava vul Ivana Mazepi 30Vebstorinka okt rada gov ua Mapa Najbilshij za naselennyam rajon mista stanom na sichen 2008 roku na jogo teritoriyi oficijno prozhivalo 139 tis osib VladaTeritorialna gromada rajonu maye svij predstavnickij organ Shevchenkivska rajonna u m Poltavi rada do skladu yakoyi obrano 42 deputati yaki vhodyat do skladu 6 postijnih komisij radi Vikonavchij komitet nalichuye 13 osib Za istoriyu rajonu na jogo choli stoyali Kononenko Dmitro Pilipovich ocholyuvav rajvikonkom z pochatku zasnuvannya rajonu 1952 r po 1956 r Gerasimenko Fedir Mihajlovich ocholyuvav rajvikonkom z 1957 r po 1963 r Kotelevskij Mikola Petrovich z 1963 r po 1973 r Tenyanko Nadiya Yakivna z 1973 r po 1977 r Nesenyuk Nina Vasilivna z 1978 r po 1980 r Timoshenko Anna Romanivna z 1980 po 1983 r Kunina Vira Yuhimivna z 1984 r po 1986 r Borisovska Lyudmila Vasilivna z 1987 r po 1989 r z 1998 r po 2006 r Chervyachenko Volodimir Leonidovich z 1990 r po 1997 r Pruglo Oleg Yevgenovich z 2006 po 2010 rr Bardinov Andrij Vasilovich z 2010 po 2015 rr Chabanovskij Roman Oleksandrovich z grudnya 2015 po cherven 2016 rr Zadvorkin Dmitro Yurijovich z zhovtnya 2016Istoriya12 kvitnya 1952 roku bulo stvoreno Zhovtnevij rajon Poltavi vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pro utvorennya v misti Poltavi vnutrishnomiskih rajoniv Zhovtnevogo Leninskogo i Kiyivskogo Nazva Zhovtnevij sered rosomovnih ne prizhilas i bulo zinicijovano u oficijnih dokumentah vkazuvati jogo Oktyabrskim hocha sered ukrayinciv u narodi jogo prodovzhuvali jmenuvati originalnoyu nazvoyu ne zvertayuchi uvagu na pravilnu nazvu V 50 60 h rokah v rajoni povnim hodom jde vidbudova infrastrukturi povertayutsya pidpriyemstva z evakuaciyi Z yavlyayutsya pidpriyemstva ta zavodi yaki zgodom stali flagmanami promislovogo virobnictva ne tilki v Poltavi a j usiyeyi Ukrayini V cej chas vipuskayut svoyu pershu produkciyu Poltavskij zavod shtuchnih almaziv zavodi Elektromotor medichnogo skla Ltava cegelnij ta inshi Pochinayetsya gazifikaciya rajonu v misti z yavilosya telebachennya Z 1962 r vulicyami za kursuvali pershi trolejbusi Pobudovano nove primishennya teatru im M Gogolya 1958 r i vidbudovano miscevij krayeznavchij muzej 1964 r V rajoni ta v misti v cilomu vidbudovuyetsya merezha osvitnih zakladiv ta dityachih sadkiv Vidnovili robotu Poltavskij pedagogichnij institut budivelnij institut stvoreno Medichnij institut V cej chas stvoryuyutsya likarnyani zakladi v rajoni buduyut dvi miski likarni centralnu rajonnu likarnyu ta oblasnu V 60 h rokah zvodyatsya mikrorajoni z bagatopoverhovoyu zabudovoyu Almaznij Motel zgodom Bozhenka Zabudovuyetsya centralna vulicya mista Frunze nini Yevropejska yaku postupovo rozshiryayut V 70 h rokah z yavlyayutsya suchasni mikrorajoni Sadi 1 u 80 h rokah Sadi 2 piznishe u 90 h rokah Sadi 3 V kozhnomu mikrorajoni vidkrivalisya novi suchasni shkoli ta doshkilni zakladi V XXI storichchi rajon prodovzhuye rozvivatisya Suchasna plosha rajonu stanovit ponad 2000 gektariv V rajoni nalichuyetsya 233 vulici ta provulkiv majzhe 1500 budinkiv zhitlovij fond stanovit 1 5 miljona kvadratnih metriv Plosha zelenih nasadzhen 1280 gektariv Na teritoriyi rajonu diye 12 GZhEDiv z nih 4 vidomchih 76 budivelnih kooperativiv 59 avtogarazhnih kooperativi 26 organizaciya maye svij zhitlovij fond sho nalichuye 75 budinkiv ponad 4 tis privatnih osel Administrativno do skladu rajonu vhodyat 5 mikrorajoniv ta 3 promislovi zoni de rozmisheni 3100 pidpriyemstv ustanov ta organizacij riznih form vlasnosti ta gospodaryuvannya Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 23 03 2000 r do skladu rajonu vklyucheno selishe Yar V rajoni bagato parkiv skveriv inshih zelenih zon dlya vidpochinku naselennya Ce i Korpusnij park Petrovskij park Sonyachnij park Park Peremoga Berezovij skver park I Kotlyarevskogo park Voyiniv afganciv ta in Zagalom na teritoriyi rajonu nalichuyetsya ponad 120 pam yatnikiv istoriyi ta kulturi pidpriyemstv ta navchalnih zakladiv Perejmenuvannya Pid chas procesu dekomunizaciyi postalo pitannya perejmenuvannya rajonu Pochatkova propoziciya mala originalnij dlya miscevosti variant Kotlyarevskij prote u pidsumku to bulo vidhileno i za rishennyam V Golovka misto otrimalo chergovij u krayini Shevchenkivskij rajon PrimitkiPislya II SV vidnovlenij 12 kvitnya 1952 go roku Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2016 Oktyabrska rajonna u misti Poltavi rada kerivnij sklad poperednih sklikan nedostupne posilannya z serpnya 2019 Roman Chabanovskij sklav povnovazhennya golovi Shevchenkivskoyi rajradi Poltavi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 2 serpnya 2016 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 1 listopada 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 13 serpnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2016