Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росіяни у Чернівецькій області — російська етнічна меншина, яка проживає на території Чернівецької області. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.
 Росіяни у Чернівецькій області  | |
|---|---|
 Етнічна карта Чернівецької області (червоний — регіони, заселені росіянами) | |
| Кількість | 37 881 осіб |
| Ареал | Чернівці Новодністровськ Сокирянський район |
| Близькі до: | білоруси |
| Мова | російська, українська |
| Релігія | православ'я |
Історія
Перші російські поселенці з'явились на території регіону у XVIII столітті. В основному це були росіяни-старообрядці, що переселилися сюди, рятуючись від церковної реформи Никона. Вони заснували ряд поселень, зокрема, села Біла Криниця в Глибоцькому районі, Липовани у Вижницькому районі, Грубна та Білоусівка в Сокирянському районі та інші. У 1786 році на Буковині проживало 83 липованських сімей, близько 400 осіб. З них в Соколинцях — 27 сімей, у Клімауцах — 26, у Білій Криниці — 30. В кінці XIX століття на цій території вже проживало близько 2 400 липован попівського напрямку.
Друга група російських поселенців з'явилась на території краю після приєднання цих територій до складу УРСР. Вони прибували для роботи на великих підприємствах, що розташовувалися у найбільших містах області. Таким чином найбільші російські громади з'явились у містах Чернівці (11,3% населення міста), Новодністровськ (10,2% населення міста) та Сокирянському районі (6,2% населення району) області.
Розселення
Більшість росіян проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області, зокрема у селах Біла Криниця та Грубна.
Динаміка чисельності росіян у Чернівецькій області за даними переписів населення:
Мова
| Рідна мова | Кількість росіян | % |
|---|---|---|
| Російська мова | 34 653 | 91,48 |
| Українська мова | 3 071 | 8,11 |
| Інша | 35 | 0,09 |
Населені пункти з найвищою часткою населення, що вказало рідною мовою російську за переписом 2001 р.
| с. Грубна | 91,53% |
| с. Біла Криниця | 76,33% |
| с. Липовани | 34,64% |
| м. Чернівці | 15,27% |
| м. Новодністровськ | 13,37% |
| с. Білоусівка | 10,93% |
| м. Герца | 10,89% |
| м. Новоселиця | 10,07% |
Релігія
Головний релігійний центр липован — село Біла Криниця (рум. Fontana Alba). Поруч з ним на румунській території знаходилися липованські села Клімауць і Соколинці, де проживали липовани. У селі Соколинці (зараз — Липовани) росіяни оселилися у 1724 році. У 1785 році в лісі липовани побудували монастир, який у 1791 році був перенесений до Білої Криниці. Біля монастиря був посаджений великий сад, відомий під назвою Дунін сад, пізніше описаний в романі «У лісах» .
З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.
Громадські організації
В області діє Чернівецьке обласне громадське об'єднання «Руська Громада Буковини», яке було створено в 1993 році (ініціатори В. М. Довгешко, А. А. Федоров, М. М. Воробйов і В. І. Ляшенко). Обласну Раду Громади, з дня її заснування, очолює Олександр Федоров. У 1997 році російська Громада Буковини ввійшла до складу Конгресу Російських Громад Західних областей України з центром у Львові, в якому сьогодні перебувають громади Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської та Чернівецької областей.
Примітки
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Чернівецька область
- Анфимов Г. Некоторые вопросы, возникшие в связи с исследованием исторического прошлого и жизненного уклада русских-липован в Буковине (рос.)
- Федор Ф. Культура и быт русских липован в Румынии (конец XX — начало XXI вв.) (рос.)
- Наукові записки вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. Випуск 8. Вінниця, 2005. Костащук І. І. Територіальні особливості національного складу населення Чернівецької області. С.131-133.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- Кононова М. Русская старообрядческая диаспора в странах дальнего зарубежья: генезис, формирование и современное положение [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Русская община Буковины [ 15 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Старик В. П. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914-1921. — Чернівці : Прут, 2009. — .
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosiyani u Cherniveckij oblasti rosijska etnichna menshina yaka prozhivaye na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti Zagalna chiselnist diaspori zgidno z danimi perepisu stanovit 37 881 osib 4 12 naselennya oblasti bilshist yakih prozhivaye u mistah Chernivci Novodnistrovsk ta Sokiryanskomu rajoni oblasti Rosiyani u Cherniveckij oblastiEtnichna karta Cherniveckoyi oblasti chervonij regioni zaseleni rosiyanami Kilkist37 881 osibArealChernivci Novodnistrovsk Sokiryanskij rajonBlizki do bilorusiMovarosijska ukrayinskaReligiyapravoslav yaIstoriyaPershi rosijski poselenci z yavilis na teritoriyi regionu u XVIII stolitti V osnovnomu ce buli rosiyani staroobryadci sho pereselilisya syudi ryatuyuchis vid cerkovnoyi reformi Nikona Voni zasnuvali ryad poselen zokrema sela Bila Krinicya v Glibockomu rajoni Lipovani u Vizhnickomu rajoni Grubna ta Bilousivka v Sokiryanskomu rajoni ta inshi U 1786 roci na Bukovini prozhivalo 83 lipovanskih simej blizko 400 osib Z nih v Sokolincyah 27 simej u Klimaucah 26 u Bilij Krinici 30 V kinci XIX stolittya na cij teritoriyi vzhe prozhivalo blizko 2 400 lipovan popivskogo napryamku Druga grupa rosijskih poselenciv z yavilas na teritoriyi krayu pislya priyednannya cih teritorij do skladu URSR Voni pribuvali dlya roboti na velikih pidpriyemstvah sho roztashovuvalisya u najbilshih mistah oblasti Takim chinom najbilshi rosijski gromadi z yavilis u mistah Chernivci 11 3 naselennya mista Novodnistrovsk 10 2 naselennya mista ta Sokiryanskomu rajoni 6 2 naselennya rajonu oblasti RozselennyaBilshist rosiyan prozhivaye u mistah Chernivci Novodnistrovsk ta Sokiryanskomu rajoni oblasti zokrema u selah Bila Krinicya ta Grubna Dinamika chiselnosti rosiyan u Cherniveckij oblasti za danimi perepisiv naselennya 1959 51268 6 6 1970 53364 6 3 1989 63066 6 7 2001 37881 4 1 MovaPoshirennya rosijskoyi movi yak ridnoyi u miskih ta silskih radah Cherniveckoyi oblasti Ridna mova Kilkist rosiyan Rosijska mova 34 653 91 48 Ukrayinska mova 3 071 8 11 Insha 35 0 09 Naseleni punkti z najvishoyu chastkoyu naselennya sho vkazalo ridnoyu movoyu rosijsku za perepisom 2001 r s Grubna 91 53 s Bila Krinicya 76 33 s Lipovani 34 64 m Chernivci 15 27 m Novodnistrovsk 13 37 s Bilousivka 10 93 m Gerca 10 89 m Novoselicya 10 07 ReligiyaGolovnij religijnij centr lipovan selo Bila Krinicya rum Fontana Alba Poruch z nim na rumunskij teritoriyi znahodilisya lipovanski sela Klimauc i Sokolinci de prozhivali lipovani U seli Sokolinci zaraz Lipovani rosiyani oselilisya u 1724 roci U 1785 roci v lisi lipovani pobuduvali monastir yakij u 1791 roci buv perenesenij do Biloyi Krinici Bilya monastirya buv posadzhenij velikij sad vidomij pid nazvoyu Dunin sad piznishe opisanij v romani U lisah Z 1840 h rokiv Bukovina i Bila Krinicya stali najvazhlivishimi centrami rosijskoyi staroobryadnickoyi diaspori i vzagali staroviriv U Bilokrinickomu monastiri bula vidnovlena staroobryadnicka ierahiya stvorena staroobryadnicka arhiyerejska kafedra peretvorena potim v mitropoliyu a nezabarom pislya cogo vinikli i zarubizhni yeparhiyi pidlegli Bilokrinickoyi iyerarhiyi Gromadski organizaciyiV oblasti diye Chernivecke oblasne gromadske ob yednannya Ruska Gromada Bukovini yake bulo stvoreno v 1993 roci iniciatori V M Dovgeshko A A Fedorov M M Vorobjov i V I Lyashenko Oblasnu Radu Gromadi z dnya yiyi zasnuvannya ocholyuye Oleksandr Fedorov U 1997 roci rosijska Gromada Bukovini vvijshla do skladu Kongresu Rosijskih Gromad Zahidnih oblastej Ukrayini z centrom u Lvovi v yakomu sogodni perebuvayut gromadi Lvivskoyi Ivano Frankivskoyi Volinskoyi Rivnenskoyi ta Cherniveckoyi oblastej PrimitkiRozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Chernivecka oblast Anfimov G Nekotorye voprosy voznikshie v svyazi s issledovaniem istoricheskogo proshlogo i zhiznennogo uklada russkih lipovan v Bukovine ros Fedor F Kultura i byt russkih lipovan v Rumynii konec XX nachalo XXI vv ros Naukovi zapiski vinnickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu im Mihajla Kocyubinskogo Seriya Geografiya Vipusk 8 Vinnicya 2005 Kostashuk I I Teritorialni osoblivosti nacionalnogo skladu naselennya Cherniveckoyi oblasti S 131 133 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Kononova M Russkaya staroobryadcheskaya diaspora v stranah dalnego zarubezhya genezis formirovanie i sovremennoe polozhenie 22 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Russkaya obshina Bukoviny 15 sichnya 2013 u Wayback Machine ros LiteraturaStarik V P Vid Sarayeva do Parizha Bukovinskij Interregnum 1914 1921 Chernivci Prut 2009 ISBN 978 966 560 389 4 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi