Маломиколаївка селище в Україні в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області селище Мало

Маломиколаївка — селище в Україні, в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області.

селище Маломиколаївка
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Ровеньківський район
Громада	Хрустальненська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44080050100021752
Основні дані
Засновано	поч. 18 ст.
Статус	із 2024 року
Площа	4,54 км²
Населення	▼1771 (01.01.2011)
Густота	390 осіб/км²;
Поштовий індекс	94642
Телефонний код	+380 6431
Географічні координати	48°18′25″ пн. ш. 39°01′19″ сх. д. / 48.30694° пн. ш. 39.02194° сх. д. / 48.30694; 39.02194Координати: 48°18′25″ пн. ш. 39°01′19″ сх. д. / 48.30694° пн. ш. 39.02194° сх. д. / 48.30694; 39.02194
Висота над рівнем моря	171 м
Водойма	р. Вільхівка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Штерівка
До станції:	12 км
До обл. центру:
- залізницею:	152 км
- автошляхами:	41 км

Селищна влада
Адреса	94641, Луганська обл., Антрацитівський р-н, смт Маломиколаївка, вул. Радянська, 9-А
Карта
Маломиколаївка
Маломиколаївка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маломиколаївка.

Географія

Географічні координати: 48°18' пн. ш. 39°1' сх. д. Часовий пояс — . Загальна площа селища — 4,54 км².

Селище розташоване за 38 км від Антрацита. Найближча залізнична станція — Штерівка, за 10 км. Через Маломиколаївку протікає річка Вільхівка.

Історія

Маломиколаївка заснована на початку XVIII століття. Першими жителями селища стали 13 кріпацьких селянських сімей з Чернігівської, Могилевської губерній та Литви, які були переселені сюди польським паном Булацелем. Окрім Маломиколаївки Булацелу також належали села Чорногорівка, Велика Миколаївка, а в Бахметті — цукровий завод.

Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 132 місцевих жителя, з них 68 загинуло, 85 осіб нагороджені орденами і медалями.

21 серпня 2014 року розпочалася операція по зачистці населеного пункту від промосковських терористів.

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 2096 осіб, з них 41,84% зазначили рідною українську мову, 56,77% — російську, а 1,39% — іншу.

Пам'ятки

На північ від селища досліджені поховання в кам'яних ящиках епохи пізньої бронзи.

Також на території Маломиколаївки знаходиться пам'ятник радянським воїнам, що загинули під час Другої світової війни.

Уродженці

(1918–1941) — Герой Радянського Союзу

Примітки

. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Посилання

Облікова картка на сайті ВРУ
Погода в селищі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.

[Міста_і_села_України._Луганщина-2] Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —

[ukrssr.ru-3] . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.

[4] . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.

[5] . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.