У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антадзе Георгій Самсонович Антадзе груз გიორგი ანთაძე нар 6 вересня 19

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антадзе.

Георгій Самсонович Антадзе (груз. გიორგი ანთაძე; нар. 6 вересня 1920, Поті, Грузинська Демократична Республіка — пом. 3 листопада 1987, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський футболіст, напівсередній нападник або півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Заслужений майстер спорту.

Георгій Антадзе

Особисті дані

Народження

6 вересня 1920

Поті, Грузія

Смерть

3 листопада 1987 (67 років)

Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР

Зріст

169 см

Громадянство

СРСР

Позиція

нападник, півзахисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1944–1954	«Динамо» (Тбілісі)	177	(40)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1959	«Торпедо» (Кутаїсі)
1959–1961
1962–1963	«Колхіда» (Поті)
1964–1966
1976–1978	«Динамо» (Батумі)

Звання, нагороди

Звання

Заслужений майстер спорту СРСР

Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивна кар'єра

З 1939 року виступав за футбольну команду клубу Тбіліського державного університету. Протягом 1942—1943 років захищав кольори клубу «Динамо» (Сухумі). 1944 року перейшов до тбіліського «Динамо», за який відіграв 10 сезонів. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Динамо» (Тбілісі) у 1954 році. Фізично сильний і технічний гравець, володів точним і сильним ударом. В елітному дивізіоні провів 177 ігор, 40 забитих м'ячів. Входить до двадцятки найкращих бомбардирів тбіліського «Динамо» в чемпіонатах СРСР (19 місце).

1952 року дебютував в у складі національної збірної СРСР. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 1 рік, провів у формі головної команди країни 3 неофіційні матчі. У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1959 року, очоливши тренерський штаб клубу «Торпедо» (Кутаїсі). В подальшому очолював команди клубів «Мешахте» (Ткібулі) та «Колхіда» (Поті). Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Динамо» (Батумі), команду якого Георгій Антадзе очолював як головний тренер до 1978 року.

Досягнення

Другий призер чемпіонату СРСР (2): 1951, 1953
Третій призер чемпіонату СРСР (2): 1946, 1950
Фіналіст кубка СРСР (1): 1946

Статистика

Статистика виступів в офіційних матчах:

Сезон	Команда	Чемпіонат			Кубок
Сезон	Команда	Ліга	Ігри	Голи	Ігри	Голи
1945	«Динамо» Тб	Д-1	17	9	—	—
1946	«Динамо» Тб	Д-1	16	8	5	1
1947	«Динамо» Тб	Д-1	10	0	1	0
1948	«Динамо» Тб	Д-1	26	8	3	1
1949	«Динамо» Тб	Д-1	7	0	—	—
1950	«Динамо» Тб	Д-1	35	6	3	1
1951	«Динамо» Тб	Д-1	22	4	2	1
1952	«Динамо» Тб	Д-1	2	0	—	—
1953	«Динамо» Тб	Д-1	18	0	2	1
1954	«Динамо» Тб	Д-1	24	5	2	0
Усього за кар'єру			177	40	18	5

Примітки

Двадцятка голеадорів тбіліського «Динамо» в чемпіонатах СРСР: Автанділ Гогоберідзе — 127, Рамаз Шенгелія — 120, Борис Пайчадзе — 106, Заур Калоєв — 95, Давид Кіпіані — 78, Гіві Нодія — 76, Володимир Баркая — 68, Шота Яманідзе — 66, Гайоз Джеджелава — 61, Михайло Месхі — 53, Слава Метревелі — 52, Реваз Челебадзе — 52, Георгій Гавашелі — 48, Ілля Датунашвілі — 47, Володимир Гуцаєв — 47, Олександр Чивадзе — 44, Манучар Мачаїдзе — 42, Віктор Бережний — 41, Георгій Антадзе — 40, Віктор Панюков — 39 [1] [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.].

Посилання

(рос.) . FootballFacts. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
(рос.) . Rusteam.Permian. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 2 квітня 2016.
(рос.) . AllFutbolist. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
(рос.) . «Динамо» Тбилиси: история команды. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.

[1] Двадцятка голеадорів тбіліського «Динамо» в чемпіонатах СРСР: Автанділ Гогоберідзе — 127, Рамаз Шенгелія — 120, Борис Пайчадзе — 106, Заур Калоєв — 95, Давид Кіпіані — 78, Гіві Нодія — 76, Володимир Баркая — 68, Шота Яманідзе — 66, Гайоз Джеджелава — 61, Михайло Месхі — 53, Слава Метревелі — 52, Реваз Челебадзе — 52, Георгій Гавашелі — 48, Ілля Датунашвілі — 47, Володимир Гуцаєв — 47, Олександр Чивадзе — 44, Манучар Мачаїдзе — 42, Віктор Бережний — 41, Георгій Антадзе — 40, Віктор Панюков — 39 [1] [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.].