Орел чорний | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Ictinaetus malaiensis (Temminck, 1822) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Falco malayensis Neopus malayensis Ictinaetus malayensis Aquila pernigra | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Орел чорний (Ictinaetus malaiensis) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Це єдиний представник монотипового роду Чорний орел (Ictinaetus).
Опис
Чорний орел — великий, стрункий хижий птах, середня довжина якого становить 65-80 см, розмах крил 148-182, вага 1-1,6 кг. Дорослі птахи мають повністю чорне забарвлення, за винятком жовтих лап і восковиці. На хвості сірувато-коричневі смуги. Крила довгі, широкі, першорядні махові пера віддлені один від одного, що надає крилам характерної форми. Коли птах сидить, кінчики його крил досягають кінчика хвоста або навіть довші. Політ повільний, в польоті постава крил V-подібна. Райдужки темно-карі, дзьоб сіруватий. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів голова, нижня частина тіла і нижня сторона крил охристі, очі червонувато-карі. Представники підвиду I. m. perniger мають дещо менші розміри, ніж представники номінативного підвиду.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- I. m. perniger (Hodgson, 1836) — передгір'я Гімалаїв, центр Індії, Західні і Східні Гати, острів Шрі-Ланка;
- I. m. malaiensis (Temminck, 1822) — від М'янми до Індокитаю і південного Китаю, острів Тайвань, Малайський півострів, Великі Зондські острови і Молуккські острови.
Поширення і екологія
Чорні орли мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Тайвані і Шрі-Ланці. Вони живуть у вологих тропічних лісах в горах і передгір'ях, на узліссях і галявинах. Зустрічаються на висоті від 300 до 2700 м над рівнем моря, місцями на висоті до 3100 м над рівнем моря. Ведуть осілий спосіб життя.
Чорні орли найбільш відомі своїм унікальним способом полювання, який крім них, зустрічається лише у американських . Вони хапають яйця і пташенят, іноді цілком відкриваючи гніздо від гілок, після чого відносять його і поїдають вміст. В цьому орлам допомагає будова їх лап: зовнішній палець і пазур на ньому дуже короткі, а решта пальців витягнуті і мають довгі кігті. Крім яєць і пташенят, чорні орли також полюють на ссавців, зокрема на індійських гігантських білок і індійських макак , на ящірок, жаб і комах. Вони довго і повільно ширяють над кронами дерев, через що лепча називають чорних орлів «птахами, що ніколи не відпочивають». Також орли можуть швидко переслідувати кажанів або ластівок, що вилітають з печери.
Початок сезону розмноження у чорних орлів різниться в залежності від сезону: на півдні Індії гніздування триває з листопада по січень, на півночі дещо пізніше, на Яві з квітня по серпень, на Сулавесі у липні, на Суматрі в серпні. Птахи виконують демонстраційні польоті, що включають пікірування зі згорнутими крилами з висоти 300 м, яке завершується різким набираням висоти. Пара чорних орлів будує велике гніздо, яке має форму платформи шириною 90-100 м, робиться з гілок і розміщується на вершині великого дерева, що росте на стрімкому схилі. Гніздо часто використовується повторно. В кладці 1, рідше 2 білих яйця, поцяткованих коричневими або рожевувато-ліловими плямами.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція чорних орлів становить приблизно 10 тисяч птахів. Набільша щільність населення спостерігаляється на пагорбах М'янми і Південного Китаю.
Примітки
- BirdLife International (2016). Ictinaetus malaiensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 10 січня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Rasmussen, P.C.; J.C. Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 104.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 січня 2023.
- Thiollay, Jean-Marc (1993). Response of a Raptor Community to Shrinking Area and Degradation of Tropical Rain Forest in the South Western Ghats (India). Ecography. 16 (2): 97—110. doi:10.1111/j.1600-0587.1993.tb00062.x.
- Tordoff, A.W. (2002). (PDF). Forktail. 18: 45—48. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2011.
- Coulson, Jennifer O. (2001). Swallow-tailed Kites Carry Passerine Nests Containing Nestlings to Their Own Nests. The Wilson Bulletin. 113 (3): 340—342. doi:10.1676/0043-5643(2001)113[0340:STKCPN]2.0.CO;2.
- Borges, Renee (1986). Predation attempt by Black Eagle (Ictinaetus malayensis perniger) on Indian Giant Squirrel (Ratufa indica elphinstonii). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 83: 203.
- Ali, Rauf (1986). Feeding ecology of the Bonnet Macaque at the Mundanthurai Sanctuary, Tamil Nadu. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 83 (1): 98—110.
- Nijman, V (2004). . Ethology Ecology & Evolution. 16: 25—32. doi:10.1080/08927014.2004.9522651. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2011. Процитовано 10 квітня 2009.
- Smythies, Bertram (1968). The Birds of Borneo (2nd edn). Oliver and Boyd: Edinburgh. ISBN .
- Buchanan, Kenneth (1899). Nesting of the Black Eagle. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 12 (4): 776—777.
- Daly, W Mahon (1899). Nesting of the Black Eagle. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 12 (3): 589.
- Baker, ECS (1918). Notes on the nidification of some Indian Falconidae. III. the genera Ictinaetus and Microhierax. Ibis. 60 (1): 51—68. doi:10.1111/j.1474-919X.1918.tb00770.x.BHL
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orel chornij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Yastrubopodibni Accipitriformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Pidrodina Orlini Aquilinae Rid Chornij orel Ictinaetus Blyth 1843 Vid Orel chornij Binomialna nazva Ictinaetus malaiensis Temminck 1822 Pidvidi Div tekst Sinonimi Falco malayensis Neopus malayensis Ictinaetus malayensis Aquila pernigra Posilannya Vikishovishe Ictinaetus malaiensis Vikividi Ictinaetus malaiensis EOL 914594 ITIS 175562 MSOP 22696019 NCBI 307640 Fossilworks 373458 Orel chornij Ictinaetus malaiensis vid yastrubopodibnih ptahiv rodini yastrubovih Accipitridae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Chornij orel Ictinaetus OpisChornij orel v poloti Chornij orel v poloti Chornij orel velikij strunkij hizhij ptah serednya dovzhina yakogo stanovit 65 80 sm rozmah kril 148 182 vaga 1 1 6 kg Dorosli ptahi mayut povnistyu chorne zabarvlennya za vinyatkom zhovtih lap i voskovici Na hvosti siruvato korichnevi smugi Krila dovgi shiroki pershoryadni mahovi pera viddleni odin vid odnogo sho nadaye krilam harakternoyi formi Koli ptah sidit kinchiki jogo kril dosyagayut kinchika hvosta abo navit dovshi Polit povilnij v poloti postava kril V podibna Rajduzhki temno kari dzob siruvatij Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv golova nizhnya chastina tila i nizhnya storona kril ohristi ochi chervonuvato kari Predstavniki pidvidu I m perniger mayut desho menshi rozmiri nizh predstavniki nominativnogo pidvidu PidvidiVidilyayut dva pidvidi I m perniger Hodgson 1836 peredgir ya Gimalayiv centr Indiyi Zahidni i Shidni Gati ostriv Shri Lanka I m malaiensis Temminck 1822 vid M yanmi do Indokitayu i pivdennogo Kitayu ostriv Tajvan Malajskij pivostriv Veliki Zondski ostrovi i Molukkski ostrovi Poshirennya i ekologiyaChorni orli meshkayut v Pakistani Indiyi Nepali Butani Bangladesh M yanmi Tayilandi Kitayi Laosi V yetnami Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi Bruneyi na Tajvani i Shri Lanci Voni zhivut u vologih tropichnih lisah v gorah i peredgir yah na uzlissyah i galyavinah Zustrichayutsya na visoti vid 300 do 2700 m nad rivnem morya miscyami na visoti do 3100 m nad rivnem morya Vedut osilij sposib zhittya Chorni orli najbilsh vidomi svoyim unikalnim sposobom polyuvannya yakij krim nih zustrichayetsya lishe u amerikanskih Voni hapayut yajcya i ptashenyat inodi cilkom vidkrivayuchi gnizdo vid gilok pislya chogo vidnosyat jogo i poyidayut vmist V comu orlam dopomagaye budova yih lap zovnishnij palec i pazur na nomu duzhe korotki a reshta palciv vityagnuti i mayut dovgi kigti Krim yayec i ptashenyat chorni orli takozh polyuyut na ssavciv zokrema na indijskih gigantskih bilok i indijskih makak na yashirok zhab i komah Voni dovgo i povilno shiryayut nad kronami derev cherez sho lepcha nazivayut chornih orliv ptahami sho nikoli ne vidpochivayut Takozh orli mozhut shvidko peresliduvati kazhaniv abo lastivok sho vilitayut z pecheri Pochatok sezonu rozmnozhennya u chornih orliv riznitsya v zalezhnosti vid sezonu na pivdni Indiyi gnizduvannya trivaye z listopada po sichen na pivnochi desho piznishe na Yavi z kvitnya po serpen na Sulavesi u lipni na Sumatri v serpni Ptahi vikonuyut demonstracijni poloti sho vklyuchayut pikiruvannya zi zgornutimi krilami z visoti 300 m yake zavershuyetsya rizkim nabiranyam visoti Para chornih orliv buduye velike gnizdo yake maye formu platformi shirinoyu 90 100 m robitsya z gilok i rozmishuyetsya na vershini velikogo dereva sho roste na strimkomu shili Gnizdo chasto vikoristovuyetsya povtorno V kladci 1 ridshe 2 bilih yajcya pocyatkovanih korichnevimi abo rozhevuvato lilovimi plyamami ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya chornih orliv stanovit priblizno 10 tisyach ptahiv Nabilsha shilnist naselennya sposterigalyayetsya na pagorbah M yanmi i Pivdennogo Kitayu PrimitkiBirdLife International 2016 Ictinaetus malaiensis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 10 sichnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Rasmussen P C J C Anderton 2005 Birds of South Asia The Ripley Guide Vol 2 Smithsonian Institution amp Lynx Edicions s 104 Gill Frank Donsker David red 2022 Hoatzin New World vultures Secretarybird raptors World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 10 sichnya 2023 Thiollay Jean Marc 1993 Response of a Raptor Community to Shrinking Area and Degradation of Tropical Rain Forest in the South Western Ghats India Ecography 16 2 97 110 doi 10 1111 j 1600 0587 1993 tb00062 x Tordoff A W 2002 PDF Forktail 18 45 48 Arhiv originalu PDF za 10 chervnya 2011 Coulson Jennifer O 2001 Swallow tailed Kites Carry Passerine Nests Containing Nestlings to Their Own Nests The Wilson Bulletin 113 3 340 342 doi 10 1676 0043 5643 2001 113 0340 STKCPN 2 0 CO 2 Borges Renee 1986 Predation attempt by Black Eagle Ictinaetus malayensis perniger on Indian Giant Squirrel Ratufa indica elphinstonii J Bombay Nat Hist Soc 83 203 Ali Rauf 1986 Feeding ecology of the Bonnet Macaque at the Mundanthurai Sanctuary Tamil Nadu J Bombay Nat Hist Soc 83 1 98 110 Nijman V 2004 Ethology Ecology amp Evolution 16 25 32 doi 10 1080 08927014 2004 9522651 Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2011 Procitovano 10 kvitnya 2009 Smythies Bertram 1968 The Birds of Borneo 2nd edn Oliver and Boyd Edinburgh ISBN 9780050015308 Buchanan Kenneth 1899 Nesting of the Black Eagle J Bombay Nat Hist Soc 12 4 776 777 Daly W Mahon 1899 Nesting of the Black Eagle J Bombay Nat Hist Soc 12 3 589 Baker ECS 1918 Notes on the nidification of some Indian Falconidae III the genera Ictinaetus and Microhierax Ibis 60 1 51 68 doi 10 1111 j 1474 919X 1918 tb00770 x BHL Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi