Міль бурякова мінуюча | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Scrobipalpa ocellatella | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Міль бурякова мінуюча або міль мінувальна бурякова (Scrobipalpa ocellatella Boyd.) — шкідливий метелик. Поширена в південних областях України і пошкоджує безвисадкові насінники цукрових буряків.
Опис
Метелик довжиною 6—7 міліметрів, в розмаху крил 9—14 міліметрів. Передні крила коричнювато-бурі або жовтувато-сірі, з вохряно-жовтим малюнком і темними очкуватими плямами. Задні крила блідо-сірі, з довгою бахромою із зовнішнього краю. Самки більші за самців, з світлішим черевцем. Молоді гусениці блідо-сірі, з бурою головою, а старші зеленувато-рожеві, з коричневою головою і плямами на потиличному щитку і кінці тіла; довжина тіла гусениць останнього віку 9—11 міліметрів. Лялечка блідо-бура, довжиною 5,5—6,5 міліметри, міститься всередині вкритих грудочками землі павутинних коконів довжиною 7—8 мм. Яйце видовжено округле, перламутрово-біле, довжиною 0,5 міліметра.
Екологія
Зимують гусениці різних віків серед рослинних решток та на поверхні ґрунту, а також лялечки, які містяться в коконах у верхньому шарі ґрунту. Перші метелики вилітають в період появи сходів цукрових буряків. Яйця відкладають по одному або по кілька на нижній бік листків, на шийку коренів, рослинні рештки та грудки землі. Одна самка відкладає до 200 яєць. Через 4—7 днів з них виходять гусениці, які протягом 20—30 днів живляться, а потім прядуть у міжряддях на глибині 2—5 сантиметрів павутинні кокони, де перетворюються на лялечок. Через півтора-два тижні з лялечок вилітають метелики. Гусениці пошкоджують цукрові буряки від часу появи сходів до збирання врожаю. Протягом вегетаційного періоду дає 4—5 поколінь. Різні зимуючі стадії зумовлюють тривалий виліт метеликів першого покоління, що призводить до перекриття інших поколінь. Тому протягом вегетації міль бурякова зустрічається в усіх стадіях розвитку.
На молодих рослинах гусениці обплітають павутинням центральні листочки і виїдають дрібні наскрізні отвори вздовж серединної жилки листка і борозенки на його черешках. Гусениці проточують ходи в стеблах, внаслідок чого утворюються додаткові пагони, що формують дрібне і неповноцінне насіння. На розвинутих рослинах вони живуть під загорнутим краєм листків та в мінах всередині черешків або вигризають звивисті ходи довжиною до 5 см на коренеплодах та всередині їх. Гусениці двох перших поколінь дуже пошкоджують бурякові висадки та насінники безвисадкової культури буряка, що призводить до викривлення і всихання квіточкових стебел. Гусениці можуть пошкоджувати також коренеплоди в кагатах. Велике значення в знищенні гусениць і лялечок молі мають численні паразитичні (браконіди) та хижі (мурашки) комахи і павуки.
Примітки
- Саблук В.Т., Грищенко О.М. Прогноз фітосанітарного стану агроценозу цукрових буряків // Цукрові буряки. — 2015. — № 4. — С. 10–12.
- Саблук В.Т., Грищенко О.М. Моніторинг заселеності бурякових сівозмін шкідниками та прогноз їх розвитку у поточному сезоні // Цукрові буряки. — 2016. — № 2. — С. 18–21.
Джерела
- Стаття на сайті Аграрний сектор України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mil buryakova minuyucha Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Rid Vid Mil buryakova minuyucha Binomialna nazva Scrobipalpa ocellatella Posilannya Vikishovishe Scrobipalpa ocellatella EOL 935255 NCBI 2561724 Mil buryakova minuyucha abo mil minuvalna buryakova Scrobipalpa ocellatella Boyd shkidlivij metelik Poshirena v pivdennih oblastyah Ukrayini i poshkodzhuye bezvisadkovi nasinniki cukrovih buryakiv OpisMetelik dovzhinoyu 6 7 milimetriv v rozmahu kril 9 14 milimetriv Peredni krila korichnyuvato buri abo zhovtuvato siri z vohryano zhovtim malyunkom i temnimi ochkuvatimi plyamami Zadni krila blido siri z dovgoyu bahromoyu iz zovnishnogo krayu Samki bilshi za samciv z svitlishim cherevcem Molodi gusenici blido siri z buroyu golovoyu a starshi zelenuvato rozhevi z korichnevoyu golovoyu i plyamami na potilichnomu shitku i kinci tila dovzhina tila gusenic ostannogo viku 9 11 milimetriv Lyalechka blido bura dovzhinoyu 5 5 6 5 milimetri mistitsya vseredini vkritih grudochkami zemli pavutinnih kokoniv dovzhinoyu 7 8 mm Yajce vidovzheno okrugle perlamutrovo bile dovzhinoyu 0 5 milimetra EkologiyaZimuyut gusenici riznih vikiv sered roslinnih reshtok ta na poverhni gruntu a takozh lyalechki yaki mistyatsya v kokonah u verhnomu shari gruntu Pershi meteliki vilitayut v period poyavi shodiv cukrovih buryakiv Yajcya vidkladayut po odnomu abo po kilka na nizhnij bik listkiv na shijku koreniv roslinni reshtki ta grudki zemli Odna samka vidkladaye do 200 yayec Cherez 4 7 dniv z nih vihodyat gusenici yaki protyagom 20 30 dniv zhivlyatsya a potim pryadut u mizhryaddyah na glibini 2 5 santimetriv pavutinni kokoni de peretvoryuyutsya na lyalechok Cherez pivtora dva tizhni z lyalechok vilitayut meteliki Gusenici poshkodzhuyut cukrovi buryaki vid chasu poyavi shodiv do zbirannya vrozhayu Protyagom vegetacijnogo periodu daye 4 5 pokolin Rizni zimuyuchi stadiyi zumovlyuyut trivalij vilit metelikiv pershogo pokolinnya sho prizvodit do perekrittya inshih pokolin Tomu protyagom vegetaciyi mil buryakova zustrichayetsya v usih stadiyah rozvitku Na molodih roslinah gusenici obplitayut pavutinnyam centralni listochki i viyidayut dribni naskrizni otvori vzdovzh seredinnoyi zhilki listka i borozenki na jogo chereshkah Gusenici protochuyut hodi v steblah vnaslidok chogo utvoryuyutsya dodatkovi pagoni sho formuyut dribne i nepovnocinne nasinnya Na rozvinutih roslinah voni zhivut pid zagornutim krayem listkiv ta v minah vseredini chereshkiv abo vigrizayut zvivisti hodi dovzhinoyu do 5 sm na koreneplodah ta vseredini yih Gusenici dvoh pershih pokolin duzhe poshkodzhuyut buryakovi visadki ta nasinniki bezvisadkovoyi kulturi buryaka sho prizvodit do vikrivlennya i vsihannya kvitochkovih stebel Gusenici mozhut poshkodzhuvati takozh koreneplodi v kagatah Velike znachennya v znishenni gusenic i lyalechok moli mayut chislenni parazitichni brakonidi ta hizhi murashki komahi i pavuki PrimitkiSabluk V T Grishenko O M Prognoz fitosanitarnogo stanu agrocenozu cukrovih buryakiv Cukrovi buryaki 2015 4 S 10 12 Sabluk V T Grishenko O M Monitoring zaselenosti buryakovih sivozmin shkidnikami ta prognoz yih rozvitku u potochnomu sezoni Cukrovi buryaki 2016 2 S 18 21 DzherelaStattya na sajti Agrarnij sektor Ukrayini