Анджей Іван

Анджей Іван (пол. Andrzej Iwan; 10 листопада 1959, Краків — 27 грудня 2022, там само) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Анджей Іван
Анджей Іван
Особисті дані
Повне ім'я	Анджей Іван
Народження	10 листопада 1959(1959-11-10)
	Краків, Краківське воєводство^[d], Польська Народна Республіка^[2]
Смерть	27 грудня 2022(2022-12-27)^[1] (63 роки)
	Краків, Республіка Польща
Зріст	175 см
Вага	76 кг
Громадянство	Польща
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1968—1975 1976	«Ванда» (Краків) «Вісла» (Кр)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1976—1985 «Вісла» (Кр) 198 (69) 1985—1987 «Гурник» (З) 67 (21) 1988—1989 «Бохум» 30 (2) 1989 «Гурник» (З) 3 (0) 1990—1991 «Аріс» 30 (2) 1992 «Гурник» (З) 1 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1978—1987	Польща (U-18)  Польща	29 (11)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2003—2005 2004—2005 2005—2006 2006 2006—н.ч.	«Вісла-мол.» (Кр) «Окоцимський» (Бжесько) «Малопольща» «Пломінь» (Єж) «Вятр» (Людзьмеж) «Орлята» (Рудава)
Звання, нагороди
Нагороди	Футболіст року (Польща, Пілка ножна) (1987)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Ванда» (Краків), з якого перейшов у краківську «Віслу». У 1976 році виграв молодіжний чемпіонат Польщі з «Віслою», а в 1978 році вже в складі першої команди «білої зірки» виграв титул чемпіона Польщі, випередивши «Шльонськ». У вищій лізі у футболці «Вісли» зіграв 198 матчів і забив 69 м'ячів. Разом з краківською командою грав у фіналі кубка Польщі 1979 та 1984 роках.

У 1985 році перейшов у «Гурник» (Забже), а на початку 1988 року приєднався до німецького «Бохуму». Потім ненадовго повернувся у «Гурник» в 1989 році, після чого відправився в Грецію, у клуб «Аріс» (Салоніки). Після двох сезонів у команді переїхав до Швейцарії, де грав за аматорські клуби. Повернувшись до Польщі, також грав у командах з нижніх ліг.

Іван виграв чотири титули чемпіона (з «Віслою» і «Гурником»). Він зіграв 269 матчів у вищій лізі (дебют у віці 17 років) і забив 90 м'ячів, також зіграв 17 матчів в єврокубках і відзначився чотирма голами.

Кар'єра в збірній

Будучи гравцем юнацької збірної Польщі, завоював бронзову медаль юніорського турніру УЄФА 1978 року. В основній збірній Польщі він вперше опинився в того ж року — його викликали на чемпіонат світу в Аргентині, де він дебютував у матчі проти . Однак після мундіалю його майже два роки не викликали в збірну. Проте, на чемпіонат світу з футболу 1982 року поїхав вже як основний гравець. Він отримав пошкодження у другому матчі з Камеруном і не зміг грати далі, а поляки в підсумку посіли третє місце на турнірі. Чотири роки по тому він не потрапив на чемпіонат світу з футболу 1986 року через травму, отриману в національному чемпіонаті. Усього зіграв 29 матчів у збірній Польщі і відзначився 11 голами.

Кар'єра тренера

Закінчивши свою футбольну кар'єру, розпочав працювати тренером. Протягом декількох років працював з молодіжним складом краківської «Вісли». У 1999—2001 роках він допомагав головним тренерам «білої зірки», спочатку Адаму Навалці, а потім Оресту Ленчику. У червні 2002 року він зайняв позицію помічника тренера «Заглембє» (Любін), де знову працював разом з Адамом Навалкою, але через менш ніж п'ять місяців весь тренерський штаб був звільнений. Наступним місцем роботи Івана став «Окоцимський», який він очолив одноосібно в січні 2003 року. У команді працював до квітня 2005 року, коли його звільнили після серії поразок. Працюючи з клубом, Іван у 2004 році виграв четверту лігу (східна група), але в плей-офф за підвищення в класі клуб поступився «Кміті» (Забежув).

У 2004 році був призначений тренером збірної Малопольщі на фінальний турнір Кубка регіонів УЄФА, який відбувся влітку 2005 року в Польщі.

У травні 2005 року Іван очолив аматорський «Пломінь» (Єжмановице). У клубі з села недалеко поблизу Кракова він працював не дуже довго. Це пов'язано з проблемами зі здоров'ям колишнього футболіста. Іван повернувся на тренерську лаву «Пломіня» 4 листопада 2005 року, а попрощався з командою в січні. У березні 2006 року він зайняв пост головного тренера команди юніорів «Вятра» (Людзьмеж), а вже через сезон покинув клуб. У наступному сезоні став тренером команди «Орлята» (Рудава).

Особисте життя

Син Анджея Івана, , також став футболістом.

Анджей Іван також є спортивним коментатором і телевізійним експертом Polsat Sport. Також працював в редакції Orange Sport, коментує матчі чемпіонату Польщі.

У 2012 році видавництво Бухман опублікувало автобіографію Анджея Івана під назвою «Стомлені», яку він написав у співпраці з журналістом Кшиштофом Становським. У ній він розповідає про пристрасті до алкоголю, азартних ігор та спроб самогубства.

Статистика

У збірній

Матчі у збірній
№	Дата	Матчі	Суперник	Результат	Змагання	Грав	Примітки
1.	6 червня 1978	Росаріо	Туніс	1-0	ЧС 1978	з 60'
2.	10 червня 1978	Росаріо	Мексика	3-1	ЧС 1978	до 75'
3.	26 березня 1980	Будапешт	Угорщина	1-2	товариський	до 75'
4.	2 квітня 1980	Брюссель	Бельгія	1-2	товариський	до 51'
5.	22 червня 1980	Варшава	Ірак	3-0	товариський	з 62'
6.	2 липня 1980	Санта-Крус-де-ла-Сьєрра	Болівія	1-0	товариський	з 46'
7.	9 липня 1980	Богота	Колумбія	4-1	товариський	90'
8.	29 вересня 1980	Хожув	Чехословаччина	1-1	товариський	90'
9.	12 листопада 1980	Барселона	Іспанія	2-1	товариський	90'
10.	19 листопада 1980	Краків	Алжир	5-1	товариський	90'
11.	7 грудня 1980	Валетта	Мальта	2-0	квал. ЧС 1982	77'
12.	25 березня 1981	Бухарест	Румунія	0-2	товариський	90'
13.	2 травня 1981	Хожув	НДР	1-0	квал. ЧС 1982	до 79'
14.	24 травня 1981	Бидгощ	Ірландія	3-0	товариський	90'
15.	2 вересня 1981	Хожув	Німеччина	0-2	товариський	з 35'
16.	10 жовтня 1981	Лейпциг	НДР	3-2	квал. ЧС 1982	з 9'
17.	28 жовтня 1981	Буенос-Айрес	Аргентина	2-1	товариський	do 79'
18.	15 листопада 1981	Вроцлав	Мальта	6-0	квал. ЧС 1982	90'
19.	18 листопада 1981	Лодзь	Іспанія	2-3	товариський	90'
20.	14 червня 1982	Віго	Італія	0-0	ЧС 1982	до 71'
21.	19 червня 1982	Ла-Корунья	Камерун	0-0	ЧС 1982	до 26'
22.	22 травня 1983	Хожув	СРСР	1-1	квал. Євро 1984	з 75'
23.	7 вересня 1983	Краків	Румунія	2-2	товариський	90'
24.	28 жовтня 1983	Вроцлав	Португалія	0-1	>квал. Євро 1984	90'
25.	27 січня 1984	Калькутта	КНР	1-0	товариський	з 76'
26.	21 серпня 1985	Мальме	Швеція	0-1	товариський	90'
27.	23 вересня 1987	Варшава	Угорщина	3-2	квал. Євро 1988	90'
28.	14 жовтня 1987	Забже	Нідерланди	0-2	квал. Євро 1988	90'
29.	27 жовтня 1987	Братислава	Чехословаччина	1-3	товариський	90'

Досягнення

Як гравця

Клубні

• Перша ліга Польщі
  • Чемпіон (4): 1978, 1986, 1987, 1988

У збірній

• Чемпіонат світу
  • Бронзовий призер (1): 1982

• Юнацький чемпіонат Європи
  • Бронзовий призер (1): 1978

Особисті

• Найкращий польський футболіст (1): 1987

Примітки

1. Zmarł Andrzej Iwan
2. 90minut.pl — 2003.
   d:Track:Q2818677
3. Zmarł Andrzej Iwan. www.90minut.pl. Процитовано 27 грудня 2022.
4. Mamrud, Roberto; Stokkermans, Karel; Arnhold, Matthias (29 February 2012). . RSSSF. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 3 July 2012.
5. Paweł Mogielnicki. . 90minut.pl (пол.). Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2018.

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Анджей Іван на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Анджей Іван на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Анджей Іван на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Анджей Іван на сайті 90minut.pl (пол.)
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.] на сайті fussballdaten.de
• Профіль гравця [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті eu-football.info