Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юлій Фірцак (нар. 22 серпня 1836, с. Худльово — пом. 1 червня 1912, Ужгород) — церковний ієрарх, єпископ Мукачівський, професор та ректор Ужгородської духовної семінарії (1876—1887), депутат державних зборів Угорщини (1887—1890).
| Юлій Фірцак | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 17 грудня 1891 — 1 червня 1912 | ||
| Конфесія: | Мукачівська греко-католицька єпархія | |
| Деномінація: | Греко-католицька церква | |
| Попередник: | Йоан Пастелій | |
| Наступник: | Антоній Папп | |
| Альма-матер: | Ужгородської духовної семінарії Центральна Богословська семінарія (Відень) | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ | |
| Громадянство: |  Австро-Угорщина | |
| Народження: | 22 серпня 1836 с.Худльово, Австро-Угорщина | |
| Смерть: | 1 червня 1912 (75 років) Ужгород, Австро-Угорщина | |
| Священство: | 26 вересня 1861 | |
| Єп. хіротонія: | 10 квітня 1892 | |
| Престол: | Мукачівська єпархія | |
| Нагороди: | ||
 | ||
| | ||
Життєпис
Юлій Фірцак народився 22 серпня 1836 року в с. Худльово, що на Ужгородщині в родині місцевого пароха Василя Фірцака. Закінчив духовну семінарію в Ужгороді, богослов'я вивчав у Центральній Богословській семінарії у Відні (1856—1859). Після рукоположення на греко-католицького священика 26 вересня 1861 року, єпископ Попович назначив його професором догматики в Ужгородській духовній семінарії. У 1876 році отримав гідність каноніка й був назначений ректором семінарії. В 1887 році його вибрали депутатом угорського парламенту. Завдяки високій освіченості та знанню багатьох європейських мов мав широкі зв'язки в угорських урядових колах.
17 грудня 1891 року Апостольський Престол іменував його Мукачівським єпископом. А висвятив його у Пряшеві 10 квітня 1892 року єп. І. Валій.
Мукачівська кафедра
Час, коли Боже Провидіння покликало на Мукачівську кафедру єпископа-народовця Юлія Фірцака, це час, коли насильна мадяризація доходила вже до самого верху і в найкращих синів нашого народу з болем серця опускалися руки. Єпископ Фірцак, як відданий духовний батько, перш за все старався піднести в єпархії релігійне життя, боровся за відновлення у краї парафіяльних шкіл, а на той час із колишніх 471 церковних шкіл Мукачівської єпархії навчання проводилося тільки у 119. Через брак шкільних підручників вся наука обмежувалася до читання Псалтиря та навчання катехизму й церковного співу.
Єпархіальні синоди
Для піднесення релігійного життя провів два єпархіальні синоди (1891 і 1903 рр.), якими старався відновити в Мукачівській єпархії духовне життя й любов до свого обряду. На першому, який відбувся в Ужгороді 30 вересня 1897 року, було розглянуто багато питань не тільки матеріального забезпечення церкви, але й відносно церковних шкіл, душпастирської праці та церковних організацій. Другий єпархіальний синод під керівництвом єп. Фірцака пройшов 8—12 вересня 1903 року. Синод діяв у чотирьох окремих комісіях, які розглянули — фінансові справи, життя духовенства, душпастирську працю і навчання релігії в парафіях та соціально економічну діяльність духовенства. Було прийнято рішення — катехизм і Біблію всюди навчати народною мовою, а також обновити монаший Чин св. Василія Великого.
За благословенням єпископа було відновлено в серпні 1895 року діяльність «Товариство святого Василія Великого», яке очолив тодішній ректор духовної семінарії кан. Іван Якович. На першому ж засіданні відновленої спілки священиків — народовців було вирішено видавати газету народною мовою. Так народилася 5 травня 1897 р., перша закарпатська народна газета «Наука», яку редагував віцеректор єпархіальної семінарії о. Юлій Чучка. В 1899 році спілка св. Василія запустила власну друкарню, яка почала видавати посібники для народних шкіл.
Культурна діяльність, яку розвернуло Товариство викликала розгромну критику в угорських часописах. Результатом наклепів була також інквізиція, здійснена міністерством внутрішніх справ проти товариства св. Василія Великого в 1899 році. Воно невдовзі після 1900 року змінилося на акціонерне товариство «Уніо», щоб, будучи торговою фірмою, не підлягати контролю адміністративних органів. Після цього в ньому розгорнулася дуже жвава діяльність, оскільки його співробітники працювали там безплатно, тільки в інтересах ідеї. Товариство видавало підручники, книги, «Науку», «Gorog katholikus Szemle», брошури і т. д. Відчуваючи в єпархії брак учительських сил, єп. Фірцак у 1903 році заснував жіночу учительську семінарію, з якої вийшло чимало визначних вчительок.
«Рутенська акція»
На початку 1897 року єпископ склав «Меморандум про розвиток і підвищення рівня духовного й матеріального життя руськомовного народу північно-східних Карпат і Рутенії». Відповідаючи на цей захід, міністерство сільського господарства доручило добре відомому економісту-управителю Едмунду Егану (1851—1901) реорганізувати систему сільського господарства краю, спираючись на економічно раціональні принципи. Так розпочалася так звана «Верховинська акція». У рамках цієї акції Е. Еган старався завести племінну тірольську породу корів, для якої було багато пасовищ на верховинських міжгір'ях. Проводилася господарська освіта селян, почали засновувати споживчі та кредитні кооперативи, сільські майстерні для розвитку народних промислів (плетіння корзинок, вишивання, ткання і т. д.). Це було початком так званої «верховинської акції», яка тривала аж до 1901 року. До цієї акції від самого початку включилося багато священиків, які дбали про те, щоб різні починання цієї акції були реально впроваджені в життя.
Тому, що Фірцак старався піднести свій народ не тільки духовно, але також культурно й економічно і його діяльність почала давати перші результати, зокрема коли почали збільшуватися кооперативні товариства, лихварі почали, вжили всілякі заходи, аби перешкодити розпочатій акції. В угорських часописах, які перебували головним чином у руках жидів, з'являються нападки на єпископа Юлія Фірцака та духовенство, передусім на ужгородських професорів обвинувачуючи їх у панславізмі та інших гріхах. А те, що єпископ не дозволив богослужіння угорською мовою, то мадярська преса, закидала йому, що він переслідує мадярів. Цій кампанії в угорських мас-медіа, можна «завдячувати» також за наглу смерть Едмунда Еґана, якого недруги підступно вбили 20 вересня 1901 року.
За цей період багато було зроблено для соціально-економічного розвитку Закарпаття, в 1893 році розпочато будівництво залізниці Ужгород-В. Березний, у 1894 році — завершено будівництво залізниці Сігет-Ясіня, 1897 році в Ужгороді було збудовано реальну школу техніко-природничого профілю, у 1898 році в Ужгороді засновано школу глиняного посуду, у 1897 році збудовано перший телеграф Ужгород-Будапешт, у 1902 році збудована Ужгородська електростанція на 1 млн кВт·год, в 1905 році проведено кадастрове земельне впорядкування на Закарпатті, в 1907 році в Ужгороді збудовано театр. Так, станом на 1909 рік на Закарпатті уже нараховувалося 26 лозоплетілень, 10 килимарень, 58 банків та ощадкас, 166 кредитних кооперацій, 15 деревообробних підприємств, 6 організацій з виготовлення виробів з очерету.
Вістря верховинської акції було зведене в першій мірі проти корчмарів і лихварів, які протягом XIX століття немилосердно використовували бідного русина й довели до повного жебрацтва. П'янство стало проблемою суспільного життя закарпатців. Єпископ Фірцак у 1900 році наказав усім священикам Мукачівської єпархії закладати у своїх парафіях «Братство тверезості», вручаючи його під покровительство св. Івана Хрестителя. Газета «Наука» також друкувала на своїх сторінках антиалкогольні статті. В 1903 році з благословення єпископа Юлія Фірцака було засновано при кафедральному храмі «Товариство святого Рожанця», єпархіальним управителем якого владика призначив о. Андрія Карцубу. Урочиста інавгурація якого відбулася в празник Благовіщення по вечірні. Крім молитви на рожанці (вервиці), члени товариства складали приречення, що не будуть вживати алкогольних напоїв, що будуть остерігатися прокльонів, явних гріхів, а натомість обіцяли частіше приступати до св. Тайн, головно в Богородичні празники. В неділі і свята вони в церкві спільно молилися на вервиці та співали різні духовні пісні в честь Пречистої Діви Марії. Товариство було рівночасно поширювачем тверезого способу життя вірників та почитанням Пречистої діви Марії.
«Церковне простопініє»
Єпископ Фірцак був ініціатором упорядкування церковного співу на Закарпатті. Бажаючи привести до ладу церковне життя у своїй єпархії, він звернув увагу і на церковний спів: доручив диригенту Ужгородського кафедрального храму, о. Івану Бокшаю зібрати та записати мелодії цілого богослужбового круга, щоб із них скласти альманах богослужбового співу, який мав стати обов'язковим у всіх церквах Мукачівської єпархії. По закінченні своєї праці Бокшай передав зібраний матеріал єпископу, а той наказав видати його друком. Так появилося у світ у 1906 році видання «Церковное Простопініє». З наказу єп. Фірцака ця книга стала головним посібником церковного співу в богословській та дяко-вчительській препарандії. З часом «Простопініе» стало стандартним збірником богослужбового співу у всіх закарпатських парафіях вдома і на поселеннях.
Помер єпископ Юлій Фірцак в Ужгороді, 1 червня 1912 року.
Нагороди
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2013. Процитовано 18 грудня 2011.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1905. — S. 59.(нім.)
Посилання
- Юлій Фірцак — підкарпатський єпископ-народолюб [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Єпископ Фірцак і «Рутенська акція» [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
| Попередник Йоан Пастелій |  | Єпископ Мукачівський 17 грудня 1891—1 червня 1912 | | Наступник Антоній Папп |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yulij znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fircak Yulij Fircak nar 22 serpnya 1836 s Hudlovo pom 1 chervnya 1912 Uzhgorod cerkovnij iyerarh yepiskop Mukachivskij profesor ta rektor Uzhgorodskoyi duhovnoyi seminariyi 1876 1887 deputat derzhavnih zboriv Ugorshini 1887 1890 Yulij Fircak Yepiskop Mukachivskij 17 grudnya 1891 1 chervnya 1912 Konfesiya Mukachivska greko katolicka yeparhiya Denominaciya Greko katolicka cerkva Poperednik Joan Pastelij Nastupnik Antonij Papp Alma mater Uzhgorodskoyi duhovnoyi seminariyi Centralna Bogoslovska seminariya Viden Diyalnist katolickij svyashennik katolickij diyakon katolickij yepiskop Gromadyanstvo Avstro Ugorshina Narodzhennya 22 serpnya 1836 1836 08 22 s Hudlovo Avstro Ugorshina Smert 1 chervnya 1912 1912 06 01 75 rokiv Uzhgorod Avstro Ugorshina Svyashenstvo 26 veresnya 1861 Yep hirotoniya 10 kvitnya 1892 Prestol Mukachivska yeparhiya Nagorodi Komandor ordena Leopolda Avstriya Yulij u VikishovishiZhittyepisYulij Fircak narodivsya 22 serpnya 1836 roku v s Hudlovo sho na Uzhgorodshini v rodini miscevogo paroha Vasilya Fircaka Zakinchiv duhovnu seminariyu v Uzhgorodi bogoslov ya vivchav u Centralnij Bogoslovskij seminariyi u Vidni 1856 1859 Pislya rukopolozhennya na greko katolickogo svyashenika 26 veresnya 1861 roku yepiskop Popovich naznachiv jogo profesorom dogmatiki v Uzhgorodskij duhovnij seminariyi U 1876 roci otrimav gidnist kanonika j buv naznachenij rektorom seminariyi V 1887 roci jogo vibrali deputatom ugorskogo parlamentu Zavdyaki visokij osvichenosti ta znannyu bagatoh yevropejskih mov mav shiroki zv yazki v ugorskih uryadovih kolah 17 grudnya 1891 roku Apostolskij Prestol imenuvav jogo Mukachivskim yepiskopom A visvyativ jogo u Pryashevi 10 kvitnya 1892 roku yep I Valij Mukachivska kafedraChas koli Bozhe Providinnya poklikalo na Mukachivsku kafedru yepiskopa narodovcya Yuliya Fircaka ce chas koli nasilna madyarizaciya dohodila vzhe do samogo verhu i v najkrashih siniv nashogo narodu z bolem sercya opuskalisya ruki Yepiskop Fircak yak viddanij duhovnij batko persh za vse staravsya pidnesti v yeparhiyi religijne zhittya borovsya za vidnovlennya u krayi parafiyalnih shkil a na toj chas iz kolishnih 471 cerkovnih shkil Mukachivskoyi yeparhiyi navchannya provodilosya tilki u 119 Cherez brak shkilnih pidruchnikiv vsya nauka obmezhuvalasya do chitannya Psaltirya ta navchannya katehizmu j cerkovnogo spivu Yeparhialni sinodi Dlya pidnesennya religijnogo zhittya proviv dva yeparhialni sinodi 1891 i 1903 rr yakimi staravsya vidnoviti v Mukachivskij yeparhiyi duhovne zhittya j lyubov do svogo obryadu Na pershomu yakij vidbuvsya v Uzhgorodi 30 veresnya 1897 roku bulo rozglyanuto bagato pitan ne tilki materialnogo zabezpechennya cerkvi ale j vidnosno cerkovnih shkil dushpastirskoyi praci ta cerkovnih organizacij Drugij yeparhialnij sinod pid kerivnictvom yep Fircaka projshov 8 12 veresnya 1903 roku Sinod diyav u chotiroh okremih komisiyah yaki rozglyanuli finansovi spravi zhittya duhovenstva dushpastirsku pracyu i navchannya religiyi v parafiyah ta socialno ekonomichnu diyalnist duhovenstva Bulo prijnyato rishennya katehizm i Bibliyu vsyudi navchati narodnoyu movoyu a takozh obnoviti monashij Chin sv Vasiliya Velikogo Za blagoslovennyam yepiskopa bulo vidnovleno v serpni 1895 roku diyalnist Tovaristvo svyatogo Vasiliya Velikogo yake ocholiv todishnij rektor duhovnoyi seminariyi kan Ivan Yakovich Na pershomu zh zasidanni vidnovlenoyi spilki svyashenikiv narodovciv bulo virisheno vidavati gazetu narodnoyu movoyu Tak narodilasya 5 travnya 1897 r persha zakarpatska narodna gazeta Nauka yaku redaguvav vicerektor yeparhialnoyi seminariyi o Yulij Chuchka V 1899 roci spilka sv Vasiliya zapustila vlasnu drukarnyu yaka pochala vidavati posibniki dlya narodnih shkil Kulturna diyalnist yaku rozvernulo Tovaristvo viklikala rozgromnu kritiku v ugorskih chasopisah Rezultatom naklepiv bula takozh inkviziciya zdijsnena ministerstvom vnutrishnih sprav proti tovaristva sv Vasiliya Velikogo v 1899 roci Vono nevdovzi pislya 1900 roku zminilosya na akcionerne tovaristvo Unio shob buduchi torgovoyu firmoyu ne pidlyagati kontrolyu administrativnih organiv Pislya cogo v nomu rozgornulasya duzhe zhvava diyalnist oskilki jogo spivrobitniki pracyuvali tam bezplatno tilki v interesah ideyi Tovaristvo vidavalo pidruchniki knigi Nauku Gorog katholikus Szemle broshuri i t d Vidchuvayuchi v yeparhiyi brak uchitelskih sil yep Fircak u 1903 roci zasnuvav zhinochu uchitelsku seminariyu z yakoyi vijshlo chimalo viznachnih vchitelok Rutenska akciya Na pochatku 1897 roku yepiskop sklav Memorandum pro rozvitok i pidvishennya rivnya duhovnogo j materialnogo zhittya ruskomovnogo narodu pivnichno shidnih Karpat i Ruteniyi Vidpovidayuchi na cej zahid ministerstvo silskogo gospodarstva doruchilo dobre vidomomu ekonomistu upravitelyu Edmundu Eganu 1851 1901 reorganizuvati sistemu silskogo gospodarstva krayu spirayuchis na ekonomichno racionalni principi Tak rozpochalasya tak zvana Verhovinska akciya U ramkah ciyeyi akciyi E Egan staravsya zavesti pleminnu tirolsku porodu koriv dlya yakoyi bulo bagato pasovish na verhovinskih mizhgir yah Provodilasya gospodarska osvita selyan pochali zasnovuvati spozhivchi ta kreditni kooperativi silski majsterni dlya rozvitku narodnih promisliv pletinnya korzinok vishivannya tkannya i t d Ce bulo pochatkom tak zvanoyi verhovinskoyi akciyi yaka trivala azh do 1901 roku Do ciyeyi akciyi vid samogo pochatku vklyuchilosya bagato svyashenikiv yaki dbali pro te shob rizni pochinannya ciyeyi akciyi buli realno vprovadzheni v zhittya Tomu sho Fircak staravsya pidnesti svij narod ne tilki duhovno ale takozh kulturno j ekonomichno i jogo diyalnist pochala davati pershi rezultati zokrema koli pochali zbilshuvatisya kooperativni tovaristva lihvari pochali vzhili vsilyaki zahodi abi pereshkoditi rozpochatij akciyi V ugorskih chasopisah yaki perebuvali golovnim chinom u rukah zhidiv z yavlyayutsya napadki na yepiskopa Yuliya Fircaka ta duhovenstvo peredusim na uzhgorodskih profesoriv obvinuvachuyuchi yih u panslavizmi ta inshih grihah A te sho yepiskop ne dozvoliv bogosluzhinnya ugorskoyu movoyu to madyarska presa zakidala jomu sho vin peresliduye madyariv Cij kampaniyi v ugorskih mas media mozhna zavdyachuvati takozh za naglu smert Edmunda Egana yakogo nedrugi pidstupno vbili 20 veresnya 1901 roku Za cej period bagato bulo zrobleno dlya socialno ekonomichnogo rozvitku Zakarpattya v 1893 roci rozpochato budivnictvo zaliznici Uzhgorod V Bereznij u 1894 roci zaversheno budivnictvo zaliznici Siget Yasinya 1897 roci v Uzhgorodi bulo zbudovano realnu shkolu tehniko prirodnichogo profilyu u 1898 roci v Uzhgorodi zasnovano shkolu glinyanogo posudu u 1897 roci zbudovano pershij telegraf Uzhgorod Budapesht u 1902 roci zbudovana Uzhgorodska elektrostanciya na 1 mln kVt god v 1905 roci provedeno kadastrove zemelne vporyadkuvannya na Zakarpatti v 1907 roci v Uzhgorodi zbudovano teatr Tak stanom na 1909 rik na Zakarpatti uzhe narahovuvalosya 26 lozopletilen 10 kilimaren 58 bankiv ta oshadkas 166 kreditnih kooperacij 15 derevoobrobnih pidpriyemstv 6 organizacij z vigotovlennya virobiv z ocheretu Vistrya verhovinskoyi akciyi bulo zvedene v pershij miri proti korchmariv i lihvariv yaki protyagom XIX stolittya nemiloserdno vikoristovuvali bidnogo rusina j doveli do povnogo zhebractva P yanstvo stalo problemoyu suspilnogo zhittya zakarpatciv Yepiskop Fircak u 1900 roci nakazav usim svyashenikam Mukachivskoyi yeparhiyi zakladati u svoyih parafiyah Bratstvo tverezosti vruchayuchi jogo pid pokrovitelstvo sv Ivana Hrestitelya Gazeta Nauka takozh drukuvala na svoyih storinkah antialkogolni statti V 1903 roci z blagoslovennya yepiskopa Yuliya Fircaka bulo zasnovano pri kafedralnomu hrami Tovaristvo svyatogo Rozhancya yeparhialnim upravitelem yakogo vladika priznachiv o Andriya Karcubu Urochista inavguraciya yakogo vidbulasya v praznik Blagovishennya po vechirni Krim molitvi na rozhanci vervici chleni tovaristva skladali prirechennya sho ne budut vzhivati alkogolnih napoyiv sho budut osterigatisya prokloniv yavnih grihiv a natomist obicyali chastishe pristupati do sv Tajn golovno v Bogorodichni prazniki V nedili i svyata voni v cerkvi spilno molilisya na vervici ta spivali rizni duhovni pisni v chest Prechistoyi Divi Mariyi Tovaristvo bulo rivnochasno poshiryuvachem tverezogo sposobu zhittya virnikiv ta pochitannyam Prechistoyi divi Mariyi Cerkovne prostopiniye Yepiskop Fircak buv iniciatorom uporyadkuvannya cerkovnogo spivu na Zakarpatti Bazhayuchi privesti do ladu cerkovne zhittya u svoyij yeparhiyi vin zvernuv uvagu i na cerkovnij spiv doruchiv dirigentu Uzhgorodskogo kafedralnogo hramu o Ivanu Bokshayu zibrati ta zapisati melodiyi cilogo bogosluzhbovogo kruga shob iz nih sklasti almanah bogosluzhbovogo spivu yakij mav stati obov yazkovim u vsih cerkvah Mukachivskoyi yeparhiyi Po zakinchenni svoyeyi praci Bokshaj peredav zibranij material yepiskopu a toj nakazav vidati jogo drukom Tak poyavilosya u svit u 1906 roci vidannya Cerkovnoe Prostopiniye Z nakazu yep Fircaka cya kniga stala golovnim posibnikom cerkovnogo spivu v bogoslovskij ta dyako vchitelskij preparandiyi Z chasom Prostopinie stalo standartnim zbirnikom bogosluzhbovogo spivu u vsih zakarpatskih parafiyah vdoma i na poselennyah Pomer yepiskop Yulij Fircak v Uzhgorodi 1 chervnya 1912 roku NagorodiKomandorskij hrest ordena Leopolda 1897 Primitki Arhiv originalu za 3 veresnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2011 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1905 S 59 nim PosilannyaYulij Fircak pidkarpatskij yepiskop narodolyub 27 veresnya 2011 u Wayback Machine Yepiskop Fircak i Rutenska akciya 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Poperednik Joan Pastelij Yepiskop Mukachivskij 17 grudnya 1891 1 chervnya 1912 Nastupnik Antonij Papp