Функціона льна схе ма англ Functional flow block diagram FFBD схема що роз яснює певні процеси що відбуваються у певних

Функціона́льна схе́ма (англ. Functional flow block diagram, FFBD )— схема, що роз'яснює певні процеси, що відбуваються у певних функціональних частинах виробу (устаткування) чи у виробі (устаткуванні) в цілому.

Функціональне коло — це лінія, канал, тракт певного призначення (канал звуку, відеоканал, тракт НВЧ і т. д.).

Нотація FFBD була розроблена в 1950-х роках і широко використовується в класичній системотехніці (системній інженерії). FFBD є однією з класичних методологій моделювання бізнес-процесів, поряд з блок-схемами, діаграмами потоків даних (DFD), , діаграмами Ґанта, діаграмами PERT та IDEF.

Історія виникнення

Перший структурований метод документування технологічного процесу, діаграма процесу, був представлений Френком Гілбретом (Frank Gilbreth) членам Американського товариства інженерів-механіків (ASME) у 1921 році у вигляді презентації «Діаграми процесу — перші кроки у пошуку одного найкращого способу». Інструменти Гілбрета швидко потрапили в навчальні програми з промислової інженерії.

На початку 1930-х років промисловий інженер Аллан Х. Могенсен (Allan H. Mogensen) почав навчати бізнесменів використанню деяких інструментів промислової інженерії на своїх конференціях зі спрощення роботи в Лейк-Плесіді, Нью-Йорк. Арт Спінангер (Art Spinanger), випускник класу Могенсена 1944 року, повернув інструменти до , де розробив їхню програму поміркованої зміни методів (Deliberate Methods Change Program). Інший випускник 1944 року Бен С. Грехем (Ben S. Graham), директор з інженерії формовки у Standard Register Industrial, адаптував діаграму технологічного процесу до обробки інформації, розробивши діаграму багатопотокових процесів для відображення кількох документів та їх взаємозв’язків. У 1947 році ASME прийняла набір символів як стандарт ASME для операцій та технологічних діаграм, що походить від оригінальної роботи Гілбрета.

Сучасна блок-схема функціонального потоку була розроблена TRW Incorporated, що займається оборонним бізнесом, у 1950-х роках.[6] У 1960-х роках NASA використало його для візуалізації тимчасової послідовності подій у космічних системах і польотах. FFBD стали широко використовуватися в класичній системній інженерії, щоб показати порядок виконання системних функцій.

Призначення

Функціональна схема містить інформацію про способи реалізації пристроєм заданих функцій. За такою схемою можна визначити, як здійснюються перетворення і які для цього необхідні функціональні елементи. Кожен функціональний елемент містить лише ті входи і виходи, які необхідні для його коректної роботи. Дана схема розробляється на основі структурної схеми для кожного блоку, в результаті з окремих функціональних елементів складається загальна функціональна схема об'єкту.

На основі функціональної та структурної схем розробляється принципова схема.

Також функціональні схеми можуть застосовуватися у програмуванні для візуалізації алгоритмів і спрощення обчислення їх складності, однак у цій сфері форма створення — довільна (точніше, вибирається та, яка зручна автору).

Порядок розробки

Функціональними схемами користуються для вивчення принципу роботи виробів (устаткування), а також при їх налагодженні, контролі чи ремонті. На такій схемі зображують всі функціональні частини виробу та основні зв'язки між ними. Функціональні частини на схемі зображують у вигляді умовних графічних позначень згідно з вимогами державних стандартів. Дозволяється окремі функціональні частини, на яких немає умовних графічних позначень, зображувати у вигляді прямокутників, а також розкривати до рівня принципових схем.

Дозволяється об'єднувати функціональні частини в функціональні групи, які виділяють на схемі штрих-пунктирними лініями. Кожній виділеній групі присвоюють назву або умовне позначення.

На схемі повинно бути вказано:

для кожної функціональної частини, зображеної прямокутником, її назва або умовне позначення, вписане у прямокутник;
для кожної функціональної частини або елемента, зображеного умовним графічним позначенням позиційне позначення.

Якщо функціональна схема використовується разом з принциповою, то позиційне позначення елементів та функціональних частин на цих документах повинні бути однаковими. Перелік елементів в цьому випадку для функціональної схеми не складають, оскільки користуються даними принципової схеми.

Якщо функціональна схема розробляється самостійно (без принципової), то позиційне позначення елементів і функціональних частин вказують за загальними правилами і розробляють перелік елементів.

На функціональних схемах рекомендується вказувати поряд з графічним позначенням чи на вільному полі схеми технічні характеристики функціональних частин, діаграми, параметри сигналів тощо.

Див. також

Примітки

ГОСТ 2.701-2008 ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.
Thomas Dufresne & James Martin (2003). "Process Modeling for E-Business" Archived December 20, 2006, at the Wayback Machine. INFS 770 Methods for Information Systems Engineering: Knowledge Management and E-Business. Spring 2003
Ben B. Graham (2004). "Detail Process Charting: Speaking the Language of Process". p.1
Harold Chestnut (1967). Systems Engineering Methods. Page 254.

[1] ГОСТ 2.701-2008 ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.

[:0-2] Thomas Dufresne & James Martin (2003). "Process Modeling for E-Business" Archived December 20, 2006, at the Wayback Machine. INFS 770 Methods for Information Systems Engineering: Knowledge Management and E-Business. Spring 2003

[:1-3] Ben B. Graham (2004). "Detail Process Charting: Speaking the Language of Process". p.1

[4] Harold Chestnut (1967). Systems Engineering Methods. Page 254.