Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соляна копальня в Бохні (з XIII ст. до 1772 року частина Крьківської жуки) — одна з найстаріших соляних копалень в Європі та світі, і найстаріша в Польщі. Знаходиться на території міста Бохні, Малопольського воєводства. З 1978 року разом з копальнею в Величці входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Королівські соляні шахти Величка і Бохнія | |
|---|---|
| Wieliczka and Bochnia Royal Salt Mines | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 49°58′09″ пн. ш. 20°25′03″ сх. д. / 49.969166670027775012° пн. ш. 20.417500000027779095° сх. д. | |
| Країна |  Польща |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | iv |
| Об'єкт № | 32 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1978 (2 сесія) |
| Внесено зміни | 2008, 2013 |
| Під загрозою | 1989–1998 |
  | |
 Соляна копальня в Бохні у Вікісховищі | |
Геологічна інформація
Родовище солі в Бохні бере початок з тієї ж міоценської формації, що й родовище у Величці, але має інший вигляд і геологічну будову. В останній фазі гороутворення Карпат осадові породи отримали флексурну структуру у вигляді хвиль, простягнених з півдня на північ, а сіль була витіснена з шарів пустих порід. Це викликало природне збагачення соляних покладів у Бохні. Ерозія бохненської антиклінальної складки дала можливість відкрити родовище й забезпечити доступ до нього.
У горизонтальному й вертикальному розрізах родовище має форму, наближену до форми лінзи. Соляна світа є нерегулярною, простягається по лінії схід-захід на довжину близько 3600 м із основним нахилом на південь. Нахил у верхній частині становить близько 50о, а нижче — 30-45о. Ширина родовища є змінною й коливається від кількох десятків метрів у верхній частині до кількасот метрів на глибині 300—400 м від поверхні землі. У соляній світі, яка складається з глин, пісковиків, мергелів і ангідритів, є поклади шурфової солі, проте відсутня «зелена сіль». У геологічній будові бохненського родовища можна виділити:
- надсоляні відклади покрівлі з середньою потужністю 300 м;
- комплекс південних покладів солі потужністю 2-4 м;
- комплекс центральних покладів солі потужністю 8-12 м;
- відклади підошви потужністю близько 35 м.
З експлуатаційної точки зору найбільшою промисловою цінністю, внаслідок значного тектонічного збагачення, є комплекс центральних покладів.
Історія розробки родовища
Рудник у Бохні є найстаршим підземним центром видобування солі в Польщі, щодо якого доречні слова Ксенофонта («Прибутки»): «Буває земля, що засіяна не приносить плодів, а розрита — нагодує значно більше людей, ніж коли б вона приносила плоди». Найбільш ранні сліди солеваріння з розсільних джерел походять з епохи неоліту й були датовані періодом близько 3,5 тис. років до н. е. До середини ХІІІ ст. солеваріння в околицях Бохні було єдиним методом виробництва солі. Перша джерельна згадка про поселення з назвою Бохня походить з 1198 р. і стосується «солі з Бохні», власник котрої Мікора Грифіта подарував сіль монастиреві Божогробцув з Мєхова. Солеваріння дало початок Бохні як поселенню, а видобуток кам'яної солі — місту. Безпосереднім результатом відкриття соляного родовища було створення міського центру на території соляних шахт, названих польською мовою «Бохня», а німецькою — «Зальцберг» (фрагмент тексту привілею міста Бохні, виданого в 1251 р. краківським і сандомирським князем Болеславом Сором'язливим).
Кам'яну сіль відкрито в Бохні на півстоліття раніше, ніж у Величці. Це відкриття, ймовірно, було пов'язане з участю монахів із Вонхоцька, відомих своїми гірничими традиціями і відкриттям рудників у межах Свєнтокшиських гір. Визначено, що бохнійські родовища почали експлуатувати з 1248 року. Відсутність гірничого вміння місцевих мешканців та складні гірничо-геологічні умови видобування призвели до запрошення гірників з Кутньої Гори (Кутенберга) й Сілезії, які мали значний досвід у рудознавстві й зуміли правильно спорудити соляну шахту. Це ще раз підкреслює універсальний і, водночас, різнобічний характер гірничої справи.
Перші два стволи виникли в середині ХІІІ ст. Це були «Газарис» і «Суторис», у яких безпосередньо видобували сіль у вузькій смузі виходу на глибині 50-60 м. Перша фаза розробки родовища полягала в проходженні щоразу нових стволів у західному й східному напрямках. У той час створено 12 нових стволів.
Формально гірниче поселення в Бохні отримує права міста в 1253 р., на чотири роки пізніше, ніж Краків, і на 37 років раніше, ніж Величка. Бохня швидко стає динамічним гірничим і торговим осередком Центральної Європи. Проте, з огляду на умови видобування, ціна бохнійської солі була приблизно в 1,5 рази вища від ціни велицької солі. Застосування гірничих машин, кінного приводу й транспорту на межі XV і XVI ст. (раніше, ніж у Величці) суттєво зменшило цю різницю. У цей період стволи «Суторис» і «Флорис» були об'єднані виробкою, яка в XVII ст. була продовжена у східному напрямку, а в західному об'єднана із стволом «Регіс». Таким чином, виник перший видобувний горизонт «Данеловець». Завдяки системі шурфів і похилів та застосуванню зміцненого кріплення, розробка покладів поступово поглиблювалася. З середини XVI ст. важливу роль у видобуванні відігравав ствол «Кампі». У XVII—XVIII ст. було 6 діючих стволів, причому експлуатувалися вони не постійно. У XVIII ст. горизонт «Данеловець» втратив видобувне значення, проте залишився водовідвідним рівнем.
У період першого поділу Польщі у 1772 р. вважалося, що бохенські родовища були вичерпані. Але незабаром розробку було розпочато знову, вона тривала безперервно до закриття шахти. Ліквідація копальні як закладу видобування солі проведена в 1990 році. З того часу функціональна модель шахти, змінена на санаторно-туристичний центр.
Технологія видобутку
Просторове розташування гірничих виробок у копальні Бохня зумовлене складною геологічною будовою соляного родовища. Геологія й технічні можливості визначили напрямки проведення гірничих робіт. Розробка покладів, які залягали на глибині, вимагала проведення перших стволів та шурфів. Оскільки їх доводили до нижніх соляних шарів, вони служили також пошуковими виробками. Найдавніші гірничі роботи, ймовірно, були виконані ще в XII ст. на глибині 15-45 м від поверхні землі на виходах солі між майбутніми стволами «Регіс» і «Суторис». У середньовіччі сіль видобували на трьох рівнях у верхній частині родовища, які називалися «Данеловець», «Собеський» i «Вернер» та розташовувалися на глибині від 70 до 135 м.
З плином часу гірничі роботи пересувалися на захід, опускаючись щоразу глибше. До нинішніх часів виробки були розташовані на 16 рівнях. Протягом століть видобували тільки чисту сіль з тонких покладів майже горизонтального залягання. Використовували спеціальний метод вибирання: вузькі видобувні камери по простяганню покладу розробляли за сходинковою системою з сухим закладанням виробленого простору. Найчистішу сіль транспортували на поверхню, а дуже забруднену залишали у виробках як закладку.
Система розробки принципово не змінилася протягом усього XVIII ст., хоча від 1776 року тут почали використовувати вибухові роботи. У 1854 році конопляні линви замінено сталевими, у 1860-х роках введено залізні рейки й вагонетки, у 1874 році в стволі «Суторис», а в 1883 році в стволі «Кампі» встановлено парові підіймальні машини.
У 1966 році на руднику впроваджено т.з. «мокру» систему видобутку, яка полягала в розмиванні соляного масиву камер гідромоніторами або вилуговуванні відбитої соляної породи в так званій розчинній вежі. У нижній частині копальні була збудована велика насосна станція і одночасно завершено відведення четвертинних вод, які накопичувалися у ліквідованих і діючих стволах. Вода, яка проникала в глибину шахти, дуже зашкодила старим виробкам копальні. З метою обмеження її неконтрольованого надходження виконано перебудову першого рівня («Данеловець») і ствола «Суторис». На сьогодні санаторна шахта в Бохні має такі об'єкти, які підлягають охороні:
— три діючі стволи («Кампі», «Суторис», «Тринітатис»);
— три «старі» горизонти на стволі «Суторис» («Данеловець», «Собеський» i «Вернер»);
— тринадцять «нових» горизонтів.
Безперервне видобування солі, яке тривало понад 750 років, призвело до значного деформування гірського масиву. Об'єм пустот становить понад 1 млн м3. Нині доступні виробки з загальним об'ємом близько 450 тис. м3. На сьогодні детальне відтворення найцікавіших камер і горизонтів копальні (в тому числі «Данеловця») ускладнене, тому що не залишилося старих карт і планів, але реставраційні роботи тривають.
Санаторна шахта сьогодні
Соляна шахта в Бохні функціонувала безперервно від середини ХІІІ ст. до 1990 року. Після 750 років експлуатації вона була поставлена в стан ліквідації, з умовами збереження старої підземної частини, територію якої вписано до реєстру пам'яток Тарновського воєводства. Давня частина копальні складалася з вертикальних виробок у вигляді стволів і шурфів, а також капітальних штреків між стволами. У 1995 році, через п'ять років після формального закриття діючої шахти, розпочала діяльність спілка "Санаторій «Соляна шахта Бохня», яка стала організатором робіт реставраційного, туристичного й санаторного напрямку. У 2000 р., з огляду на винятковість просторової підземної архітектури, історико-технічну цінність, природничі переваги, а також повну автентичність копальні, розпорядженням Президента Республіки Польща «Соляна шахта Бохня» була визнана пам'яткою історії польського народу.
Дії в напрямку пристосування рудника до санаторних функцій розпочато набагато років раніше, з підтвердженням лікувально-профілактичних властивостей шахтної атмосфери, її позитивного впливу на дихальну систему й протиалергійних властивостей (насиченість мікроелементами йоду, магнію, високий ступінь іонізації, постійна температура й вологість). Зараз у діючому санаторії створені всі умови для ефективного медичного обслуговування хворих.
Слід відзначити, що майбутнє бохненського підземелля пов'язане не тільки з розвитком санаторних послуг, але й з кількома туристичними та спеціалізованими підземними трасами. Передбачається відновлення гірничих виробок і створення трьох варіантів трас довжиною 2,6; 2,8 і 7,4 км. Цільове створення туристично-санаторного комплексу буде полягати в пристосуванні до цих цілей камер, протяглих горизонтальних і вертикальних виробок із загальним об'ємом близько 20 тис. м3. Зараз роботи з відновлення й забезпечення стійкості виробок охоплюють 38 найцінніших об'єктів гірничої матеріальної культури.
Роботи по закладанню небезпечних камер з одночасним відновленням виробок, які охороняються, багато в чому викликані колишнім застосуванням «мокрої» технології видобування солі біля південної межі родовища. Інтенсивне затискання камер на нижніх рівнях, яке спостерігалося у 70-х роках минулого століття, призвело до значного деформування підземних виробок й осідання земної поверхні над ними. Постраждали старі камери на вищих рівнях. Для зменшення навантаження на виробки, які підлягають охороні, передбачається протягом найближчих років здійснити закладку зайвих камер на нижніх рівнях. Історичні виробки, що розміщені на 9 експлуатаційних горизонтах на глибинах від 70 до 327 м, мають протяжність близько 60 км і розташовані на площині довжиною 3,5 км вздовж осі захід-схід і шириною до 250 м вздовж осі північ-південь. Численні ділянки цих виробок виступають як природничі (геологічні) й гірничотехнічні заказники.
Див. також
Література
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
- Uzdrowisko Kopalnia Soli Bochnia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solyana kopalnya v Bohni z XIII st do 1772 roku chastina Krkivskoyi zhuki odna z najstarishih solyanih kopalen v Yevropi ta sviti i najstarisha v Polshi Znahoditsya na teritoriyi mista Bohni Malopolskogo voyevodstva Z 1978 roku razom z kopalneyu v Velichci vhodit do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Korolivski solyani shahti Velichka i BohniyaWieliczka and Bochnia Royal Salt Mines Svitova spadshina49 58 09 pn sh 20 25 03 sh d 49 969166670027775012 pn sh 20 417500000027779095 sh d 49 969166670027775012 20 417500000027779095Krayina PolshaTipKulturnijKriteriyiivOb yekt 32RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1978 2 sesiya Vneseno zmini2008 2013Pid zagrozoyu1989 1998Solyana kopalnya v Bohni na karti Polshi Solyana kopalnya v Bohni u Vikishovishi roghtGeologichna informaciyaKaplicya svyatoyi Kingi Kristali soli Tunel kopalni Rodovishe soli v Bohni bere pochatok z tiyeyi zh miocenskoyi formaciyi sho j rodovishe u Velichci ale maye inshij viglyad i geologichnu budovu V ostannij fazi goroutvorennya Karpat osadovi porodi otrimali fleksurnu strukturu u viglyadi hvil prostyagnenih z pivdnya na pivnich a sil bula vitisnena z shariv pustih porid Ce viklikalo prirodne zbagachennya solyanih pokladiv u Bohni Eroziya bohnenskoyi antiklinalnoyi skladki dala mozhlivist vidkriti rodovishe j zabezpechiti dostup do nogo U gorizontalnomu j vertikalnomu rozrizah rodovishe maye formu nablizhenu do formi linzi Solyana svita ye neregulyarnoyu prostyagayetsya po liniyi shid zahid na dovzhinu blizko 3600 m iz osnovnim nahilom na pivden Nahil u verhnij chastini stanovit blizko 50o a nizhche 30 45o Shirina rodovisha ye zminnoyu j kolivayetsya vid kilkoh desyatkiv metriv u verhnij chastini do kilkasot metriv na glibini 300 400 m vid poverhni zemli U solyanij sviti yaka skladayetsya z glin piskovikiv mergeliv i angidritiv ye pokladi shurfovoyi soli prote vidsutnya zelena sil U geologichnij budovi bohnenskogo rodovisha mozhna vidiliti nadsolyani vidkladi pokrivli z serednoyu potuzhnistyu 300 m kompleks pivdennih pokladiv soli potuzhnistyu 2 4 m kompleks centralnih pokladiv soli potuzhnistyu 8 12 m vidkladi pidoshvi potuzhnistyu blizko 35 m Z ekspluatacijnoyi tochki zoru najbilshoyu promislovoyu cinnistyu vnaslidok znachnogo tektonichnogo zbagachennya ye kompleks centralnih pokladiv Istoriya rozrobki rodovishaRudnik u Bohni ye najstarshim pidzemnim centrom vidobuvannya soli v Polshi shodo yakogo dorechni slova Ksenofonta Pributki Buvaye zemlya sho zasiyana ne prinosit plodiv a rozrita nagoduye znachno bilshe lyudej nizh koli b vona prinosila plodi Najbilsh ranni slidi solevarinnya z rozsilnih dzherel pohodyat z epohi neolitu j buli datovani periodom blizko 3 5 tis rokiv do n e Do seredini HIII st solevarinnya v okolicyah Bohni bulo yedinim metodom virobnictva soli Persha dzherelna zgadka pro poselennya z nazvoyu Bohnya pohodit z 1198 r i stosuyetsya soli z Bohni vlasnik kotroyi Mikora Grifita podaruvav sil monastirevi Bozhogrobcuv z Myehova Solevarinnya dalo pochatok Bohni yak poselennyu a vidobutok kam yanoyi soli mistu Bezposerednim rezultatom vidkrittya solyanogo rodovisha bulo stvorennya miskogo centru na teritoriyi solyanih shaht nazvanih polskoyu movoyu Bohnya a nimeckoyu Zalcberg fragment tekstu privileyu mista Bohni vidanogo v 1251 r krakivskim i sandomirskim knyazem Boleslavom Sorom yazlivim Kam yanu sil vidkrito v Bohni na pivstolittya ranishe nizh u Velichci Ce vidkrittya jmovirno bulo pov yazane z uchastyu monahiv iz Vonhocka vidomih svoyimi girnichimi tradiciyami i vidkrittyam rudnikiv u mezhah Svyentokshiskih gir Viznacheno sho bohnijski rodovisha pochali ekspluatuvati z 1248 roku Vidsutnist girnichogo vminnya miscevih meshkanciv ta skladni girnicho geologichni umovi vidobuvannya prizveli do zaproshennya girnikiv z Kutnoyi Gori Kutenberga j Sileziyi yaki mali znachnij dosvid u rudoznavstvi j zumili pravilno sporuditi solyanu shahtu Ce she raz pidkreslyuye universalnij i vodnochas riznobichnij harakter girnichoyi spravi Pershi dva stvoli vinikli v seredini HIII st Ce buli Gazaris i Sutoris u yakih bezposeredno vidobuvali sil u vuzkij smuzi vihodu na glibini 50 60 m Persha faza rozrobki rodovisha polyagala v prohodzhenni shorazu novih stvoliv u zahidnomu j shidnomu napryamkah U toj chas stvoreno 12 novih stvoliv Formalno girniche poselennya v Bohni otrimuye prava mista v 1253 r na chotiri roki piznishe nizh Krakiv i na 37 rokiv ranishe nizh Velichka Bohnya shvidko staye dinamichnim girnichim i torgovim oseredkom Centralnoyi Yevropi Prote z oglyadu na umovi vidobuvannya cina bohnijskoyi soli bula priblizno v 1 5 razi visha vid cini velickoyi soli Zastosuvannya girnichih mashin kinnogo privodu j transportu na mezhi XV i XVI st ranishe nizh u Velichci suttyevo zmenshilo cyu riznicyu U cej period stvoli Sutoris i Floris buli ob yednani virobkoyu yaka v XVII st bula prodovzhena u shidnomu napryamku a v zahidnomu ob yednana iz stvolom Regis Takim chinom vinik pershij vidobuvnij gorizont Danelovec Zavdyaki sistemi shurfiv i pohiliv ta zastosuvannyu zmicnenogo kriplennya rozrobka pokladiv postupovo pogliblyuvalasya Z seredini XVI st vazhlivu rol u vidobuvanni vidigravav stvol Kampi U XVII XVIII st bulo 6 diyuchih stvoliv prichomu ekspluatuvalisya voni ne postijno U XVIII st gorizont Danelovec vtrativ vidobuvne znachennya prote zalishivsya vodovidvidnim rivnem U period pershogo podilu Polshi u 1772 r vvazhalosya sho bohenski rodovisha buli vicherpani Ale nezabarom rozrobku bulo rozpochato znovu vona trivala bezperervno do zakrittya shahti Likvidaciya kopalni yak zakladu vidobuvannya soli provedena v 1990 roci Z togo chasu funkcionalna model shahti zminena na sanatorno turistichnij centr Tehnologiya vidobutkuProstorove roztashuvannya girnichih virobok u kopalni Bohnya zumovlene skladnoyu geologichnoyu budovoyu solyanogo rodovisha Geologiya j tehnichni mozhlivosti viznachili napryamki provedennya girnichih robit Rozrobka pokladiv yaki zalyagali na glibini vimagala provedennya pershih stvoliv ta shurfiv Oskilki yih dovodili do nizhnih solyanih shariv voni sluzhili takozh poshukovimi virobkami Najdavnishi girnichi roboti jmovirno buli vikonani she v XII st na glibini 15 45 m vid poverhni zemli na vihodah soli mizh majbutnimi stvolami Regis i Sutoris U serednovichchi sil vidobuvali na troh rivnyah u verhnij chastini rodovisha yaki nazivalisya Danelovec Sobeskij i Verner ta roztashovuvalisya na glibini vid 70 do 135 m Z plinom chasu girnichi roboti peresuvalisya na zahid opuskayuchis shorazu glibshe Do ninishnih chasiv virobki buli roztashovani na 16 rivnyah Protyagom stolit vidobuvali tilki chistu sil z tonkih pokladiv majzhe gorizontalnogo zalyagannya Vikoristovuvali specialnij metod vibirannya vuzki vidobuvni kameri po prostyagannyu pokladu rozroblyali za shodinkovoyu sistemoyu z suhim zakladannyam viroblenogo prostoru Najchistishu sil transportuvali na poverhnyu a duzhe zabrudnenu zalishali u virobkah yak zakladku Sistema rozrobki principovo ne zminilasya protyagom usogo XVIII st hocha vid 1776 roku tut pochali vikoristovuvati vibuhovi roboti U 1854 roci konoplyani linvi zamineno stalevimi u 1860 h rokah vvedeno zalizni rejki j vagonetki u 1874 roci v stvoli Sutoris a v 1883 roci v stvoli Kampi vstanovleno parovi pidijmalni mashini U 1966 roci na rudniku vprovadzheno t z mokru sistemu vidobutku yaka polyagala v rozmivanni solyanogo masivu kamer gidromonitorami abo vilugovuvanni vidbitoyi solyanoyi porodi v tak zvanij rozchinnij vezhi U nizhnij chastini kopalni bula zbudovana velika nasosna stanciya i odnochasno zaversheno vidvedennya chetvertinnih vod yaki nakopichuvalisya u likvidovanih i diyuchih stvolah Voda yaka pronikala v glibinu shahti duzhe zashkodila starim virobkam kopalni Z metoyu obmezhennya yiyi nekontrolovanogo nadhodzhennya vikonano perebudovu pershogo rivnya Danelovec i stvola Sutoris Na sogodni sanatorna shahta v Bohni maye taki ob yekti yaki pidlyagayut ohoroni tri diyuchi stvoli Kampi Sutoris Trinitatis tri stari gorizonti na stvoli Sutoris Danelovec Sobeskij i Verner trinadcyat novih gorizontiv Bezperervne vidobuvannya soli yake trivalo ponad 750 rokiv prizvelo do znachnogo deformuvannya girskogo masivu Ob yem pustot stanovit ponad 1 mln m3 Nini dostupni virobki z zagalnim ob yemom blizko 450 tis m3 Na sogodni detalne vidtvorennya najcikavishih kamer i gorizontiv kopalni v tomu chisli Danelovcya uskladnene tomu sho ne zalishilosya starih kart i planiv ale restavracijni roboti trivayut Sanatorna shahta sogodniSolyana shahta v Bohni funkcionuvala bezperervno vid seredini HIII st do 1990 roku Pislya 750 rokiv ekspluataciyi vona bula postavlena v stan likvidaciyi z umovami zberezhennya staroyi pidzemnoyi chastini teritoriyu yakoyi vpisano do reyestru pam yatok Tarnovskogo voyevodstva Davnya chastina kopalni skladalasya z vertikalnih virobok u viglyadi stvoliv i shurfiv a takozh kapitalnih shtrekiv mizh stvolami U 1995 roci cherez p yat rokiv pislya formalnogo zakrittya diyuchoyi shahti rozpochala diyalnist spilka Sanatorij Solyana shahta Bohnya yaka stala organizatorom robit restavracijnogo turistichnogo j sanatornogo napryamku U 2000 r z oglyadu na vinyatkovist prostorovoyi pidzemnoyi arhitekturi istoriko tehnichnu cinnist prirodnichi perevagi a takozh povnu avtentichnist kopalni rozporyadzhennyam Prezidenta Respubliki Polsha Solyana shahta Bohnya bula viznana pam yatkoyu istoriyi polskogo narodu Diyi v napryamku pristosuvannya rudnika do sanatornih funkcij rozpochato nabagato rokiv ranishe z pidtverdzhennyam likuvalno profilaktichnih vlastivostej shahtnoyi atmosferi yiyi pozitivnogo vplivu na dihalnu sistemu j protialergijnih vlastivostej nasichenist mikroelementami jodu magniyu visokij stupin ionizaciyi postijna temperatura j vologist Zaraz u diyuchomu sanatoriyi stvoreni vsi umovi dlya efektivnogo medichnogo obslugovuvannya hvorih Slid vidznachiti sho majbutnye bohnenskogo pidzemellya pov yazane ne tilki z rozvitkom sanatornih poslug ale j z kilkoma turistichnimi ta specializovanimi pidzemnimi trasami Peredbachayetsya vidnovlennya girnichih virobok i stvorennya troh variantiv tras dovzhinoyu 2 6 2 8 i 7 4 km Cilove stvorennya turistichno sanatornogo kompleksu bude polyagati v pristosuvanni do cih cilej kamer protyaglih gorizontalnih i vertikalnih virobok iz zagalnim ob yemom blizko 20 tis m3 Zaraz roboti z vidnovlennya j zabezpechennya stijkosti virobok ohoplyuyut 38 najcinnishih ob yektiv girnichoyi materialnoyi kulturi Roboti po zakladannyu nebezpechnih kamer z odnochasnim vidnovlennyam virobok yaki ohoronyayutsya bagato v chomu viklikani kolishnim zastosuvannyam mokroyi tehnologiyi vidobuvannya soli bilya pivdennoyi mezhi rodovisha Intensivne zatiskannya kamer na nizhnih rivnyah yake sposterigalosya u 70 h rokah minulogo stolittya prizvelo do znachnogo deformuvannya pidzemnih virobok j osidannya zemnoyi poverhni nad nimi Postrazhdali stari kameri na vishih rivnyah Dlya zmenshennya navantazhennya na virobki yaki pidlyagayut ohoroni peredbachayetsya protyagom najblizhchih rokiv zdijsniti zakladku zajvih kamer na nizhnih rivnyah Istorichni virobki sho rozmisheni na 9 ekspluatacijnih gorizontah na glibinah vid 70 do 327 m mayut protyazhnist blizko 60 km i roztashovani na ploshini dovzhinoyu 3 5 km vzdovzh osi zahid shid i shirinoyu do 250 m vzdovzh osi pivnich pivden Chislenni dilyanki cih virobok vistupayut yak prirodnichi geologichni j girnichotehnichni zakazniki Div takozhVelichka solyana kopalnya Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv PolshiLiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaUzdrowisko Kopalnia Soli Bochnia