Йован Бранкович (серб. Јован Бранковић; прибл. 1465 — 10 грудня 1502) — титулярний деспот Сербії в 1493—1502 роках. Отримав титул від короля Угорщини Владислава II. До 1497 року володів титулом разом зі страшим братом Джордже. Святий Сербської православної церкви.
Йован Бранкович серб. Јован Бранковић | ||
| ||
---|---|---|
1493 — 1502 | ||
Співправитель: | Джордже Бранкович (1493—1497) | |
Попередник: | Джордже Бранкович | |
Наступник: | Іваніш Бериславич | |
Народження: | невідомо d, d, d, Сербія | |
Смерть: | 20 грудня 1502 d, d, d, Сербія | |
Поховання: | d | |
Релігія: | Сербська православна церква | |
Рід: | Бранковичі | |
Батько: | Стефан Бранкович[1] | |
Мати: | Ангеліна Сербська[1] | |
Шлюб: | Єлена Якшич | |
Діти: | Олена Рареш, d[1], d[1] і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Йован був наймолодшим сином Стефана Бранковича, сербського деспота у вигнанні, та його дружини Ангеліни Аріанітес. Народився близько 1465 року, коли резиденцією їхніх батьків було місто Вармо в Італії (регіон Фріулі). Батько Йована помер 1476 року. 1479 року імператор Священної Римської імперії Фрідріх III дав Бранковичам замок у Каринтії, тож родина переїхала туди.
Вук Бранкович, титулярний деспот Сербії та двоюрідний брат Йована, помер 1485 року, не залишивши прямих спадкоємців. Його володіння в Угорщині залишилися без правителя, тож королю Матяшу Корвіну довелося шукати претендентів на сербський деспотський трон. Він запросив Йована та його старшого брата Джордже до Сербії, оскільки вони залишилися єдиними представниками династії Бранковичів чоловічої статі.
1486 року вони приїхали до Угорщини, де Джордже отримав від короля Матяша титул деспота Сербії та володіння в Сремі. З 1493 року Джодже та Йован були деспотами вдвох.
1497 року Джордже зрікся всіх своїх титулів та володінь на користь Йована й постригся в ченці під ім'ям Максим. Згодом брати збудували на горі Фрушка гора.
За часів свого правління Йован мав наміри завдати поразки османам та вигнати їх зі своїх володінь. Він мав успіх у кількох військових кампаніях у Боснії, зокрема біля міста Зворник. Також Йован планував залучити до боротьби проти турків Венеційську республіку, однак ці наміри після смерті деспота були зведені нанівець.
Йован Бранкович помер у грудні 1502 року.
Канонізація
Родина Бранковичів була віддана православній вірі. Святий культ Йована почали справляти в першій половині XVI століття; мощі його та решти членів родини були перепоховані у вівтарі монастиря Крушедол, який звели Йован та Джордже Бранковичі.
Під час австро-турецької війни 1716—1718 років, після битви під Петроварадином османи захопили монастир Крушедол та спалили святі мощі родини Бранковичів.
Родина
Йован Бранкович одружився з Єленою Якшич. У шлюбі народилися чотири дочки:
- Марія, одружена з Фердинандом Франкопаном;
- Олена, одружена з молдавським господарем Петру IV;
- Анна, одружена з маршалком Волині Федором Сангушком;
- Марія Магдалена, одружена з волинським шляхтичем Іваном Вишневецьким.
Після смерті Йована угорський король Владислав II видав Єлену Якшич за шляхтича Іваніша Бериславича, який став деспотом. Враховуючи дати народження деяких дітей Єлени, деякі дослідники припускають, що вони могли бути не від її шлюбу з Йованом Бранковичем, а від шлюбу з Бериславичем.
Деякі генеалоги зараховують до дітей Йована Бранковича — дружину господаря Волощини Нягоє Басараба.
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Ćirković, 2004, pp. 101, 116, 139.
- Krstić, 2017, pp. 151-152.
- Jireček, 1918, p. 245.
- Ćirković, 2004, p. 116.
- Bataković, 2005, p. 98.
- Krstić, 2017, p. 151.
- Paizi-Apostolopoulou, 2012, pp. 95-116.
- Andrić, 2016, pp. 207-227.
- Ćirković, 2004, p. 139.
- Ćirković, 2004, p. 150.
- Wasilewski, 1963, s. 117-124.
- Krstić, 2017, p. 152.
- Zabolotnaia, 2010, pp. 115-122.
- George Marcu, Rodica Ilinca, Enciclopedia personalităţilor feminine din România, Editura Meronia, București, 2012
- Johnstone, Pauline (1967). The Byzantine Tradition in Church Embroidery (англ.). London.
Джерела
- Andrić, Stanko. Saint John Capistran and Despot George Branković: An Impossible Compromise // Byzantinoslavica. — 2016. — Т. 74, вип. 1–2. — С. 202–227. (англ.)
- Histoire du peuple serbe. — Lausanne : L'Age d'Homme, 2005. — . (фр.)
- Ćirković, Sima. The Serbs. — Malden : Blackwell Publishing, 2004. — . (англ.)
- Isailović, Neven G.; Krstić, Aleksandar R. Serbian Language and Cyrillic Script as a Means of Diplomatic Literacy in South Eastern Europe in 15th and 16th Centuries // Literacy Experiences concerning Medieval and Early Modern Transylvania. — Cluj-Napoca : George Bariţiu Institute of History, 2015. — P. 185–195. (англ.)
- The History of Serbian Culture. — Edgware : Porthill Publishers, 1995. — . (англ.)
- Jireček, Constantin. Geschichte der Serben. — Gotha : Perthes, 1918. — Т. 2. (нім.)
- Krstić, Aleksandar R. Which Realm will You Opt for? – The Serbian Nobility Between the Ottomans and the Hungarians in the 15th Century // State and Society in the Balkans Before and After Establishment of Ottoman Rule. — Belgrade : Institute of History, Yunus Emre Enstitüsü Turkish Cultural Centre, 2017. — С. 129–163. — . (англ.)
- Paizi-Apostolopoulou, Machi. Appealing to the Authority of a Learned Patriarch: New Evidence on Gennadios Scholarios' Responses to the Questions of George Branković // The Historical Review. — 2012. — Т. 9. — С. 95–116. (англ.)
- Pilat, Liviu. Mitropolitul Maxim Brancovici, Bogdan al III-lea şi legăturile Moldovei cu Biserica sârbă // Analele Putnei. — 2010. — Т. 6, вип. 1. — С. 229–238. (рум.)
- Serbs in European Civilization. — Belgrade : Nova, Serbian Academy of Sciences and Arts, Institute for Balkan Studies, 1993. — . (англ.)
- Spremić, Momčilo. La famille serbe des Branković – considérations généalogiques et héraldiques // Зборник радова Византолошког института. — 2004. — Т. 41. — С. 441–452. (фр.)
- Stojkovski, Boris; Ivanić, Ivana; Spăriosu, Laura. Serbian-Romanian Relations in the Middle Ages until the Ottoman Conquest // Transylvanian Review. — 2018. — Т. 27, вип. 2. — С. 217–229. (англ.)
- Wasilewski, Tadeusz. Przyczynki źródłowe do stosunków Polski ze Słowiańszczyzną południową w wiekach XIII-XVI // Studia Źródłoznawcze. — 1963. — Т. 8. — С. 117–124. (пол.)
- Zabolotnaia, Lilia. Câteva precizări despre dinastia Branković // Tyragetia. — 2010. — Т. 4, вип. 2. — С. 115–122. (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jovan Brankovich serb Јovan Brankoviћ pribl 1465 1465 10 grudnya 1502 titulyarnij despot Serbiyi v 1493 1502 rokah Otrimav titul vid korolya Ugorshini Vladislava II Do 1497 roku volodiv titulom razom zi strashim bratom Dzhordzhe Svyatij Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Jovan Brankovich serb Јovan Brankoviћ Despot Serbiyi 1493 1502 Spivpravitel Dzhordzhe Brankovich 1493 1497 Poperednik Dzhordzhe Brankovich Nastupnik Ivanish Berislavich Narodzhennya nevidomo d d d SerbiyaSmert 20 grudnya 1502 d d d SerbiyaPohovannya dReligiya Serbska pravoslavna cerkvaRid BrankovichiBatko Stefan Brankovich 1 Mati Angelina Serbska 1 Shlyub Yelena YakshichDiti Olena Raresh d 1 d 1 i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisJovan buv najmolodshim sinom Stefana Brankovicha serbskogo despota u vignanni ta jogo druzhini Angelini Arianites Narodivsya blizko 1465 roku koli rezidenciyeyu yihnih batkiv bulo misto Varmo v Italiyi region Friuli Batko Jovana pomer 1476 roku 1479 roku imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih III dav Brankovicham zamok u Karintiyi tozh rodina pereyihala tudi Vuk Brankovich titulyarnij despot Serbiyi ta dvoyuridnij brat Jovana pomer 1485 roku ne zalishivshi pryamih spadkoyemciv Jogo volodinnya v Ugorshini zalishilisya bez pravitelya tozh korolyu Matyashu Korvinu dovelosya shukati pretendentiv na serbskij despotskij tron Vin zaprosiv Jovana ta jogo starshogo brata Dzhordzhe do Serbiyi oskilki voni zalishilisya yedinimi predstavnikami dinastiyi Brankovichiv cholovichoyi stati 1486 roku voni priyihali do Ugorshini de Dzhordzhe otrimav vid korolya Matyasha titul despota Serbiyi ta volodinnya v Sremi Z 1493 roku Dzhodzhe ta Jovan buli despotami vdvoh 1497 roku Dzhordzhe zriksya vsih svoyih tituliv ta volodin na korist Jovana j postrigsya v chenci pid im yam Maksim Zgodom brati zbuduvali na gori Frushka gora Za chasiv svogo pravlinnya Jovan mav namiri zavdati porazki osmanam ta vignati yih zi svoyih volodin Vin mav uspih u kilkoh vijskovih kampaniyah u Bosniyi zokrema bilya mista Zvornik Takozh Jovan planuvav zaluchiti do borotbi proti turkiv Venecijsku respubliku odnak ci namiri pislya smerti despota buli zvedeni nanivec Jovan Brankovich pomer u grudni 1502 roku KanonizaciyaRodina Brankovichiv bula viddana pravoslavnij viri Svyatij kult Jovana pochali spravlyati v pershij polovini XVI stolittya moshi jogo ta reshti chleniv rodini buli perepohovani u vivtari monastirya Krushedol yakij zveli Jovan ta Dzhordzhe Brankovichi Pid chas avstro tureckoyi vijni 1716 1718 rokiv pislya bitvi pid Petrovaradinom osmani zahopili monastir Krushedol ta spalili svyati moshi rodini Brankovichiv RodinaSvyati Maksim Angelina Jovan ta Stefan Brankovichi Ikona avtorstva pribl 1645 Jovan Brankovich odruzhivsya z Yelenoyu Yakshich U shlyubi narodilisya chotiri dochki Mariya odruzhena z Ferdinandom Frankopanom Olena odruzhena z moldavskim gospodarem Petru IV Anna odruzhena z marshalkom Volini Fedorom Sangushkom Mariya Magdalena odruzhena z volinskim shlyahtichem Ivanom Vishneveckim Pislya smerti Jovana ugorskij korol Vladislav II vidav Yelenu Yakshich za shlyahticha Ivanisha Berislavicha yakij stav despotom Vrahovuyuchi dati narodzhennya deyakih ditej Yeleni deyaki doslidniki pripuskayut sho voni mogli buti ne vid yiyi shlyubu z Jovanom Brankovichem a vid shlyubu z Berislavichem Deyaki genealogi zarahovuyut do ditej Jovana Brankovicha druzhinu gospodarya Voloshini Nyagoye Basaraba PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Cirkovic 2004 pp 101 116 139 Krstic 2017 pp 151 152 Jirecek 1918 p 245 Cirkovic 2004 p 116 Batakovic 2005 p 98 Krstic 2017 p 151 Paizi Apostolopoulou 2012 pp 95 116 Andric 2016 pp 207 227 Cirkovic 2004 p 139 Cirkovic 2004 p 150 Wasilewski 1963 s 117 124 Krstic 2017 p 152 Zabolotnaia 2010 pp 115 122 George Marcu Rodica Ilinca Enciclopedia personalităţilor feminine din Romania Editura Meronia București 2012 Johnstone Pauline 1967 The Byzantine Tradition in Church Embroidery angl London DzherelaAndric Stanko Saint John Capistran and Despot George Brankovic An Impossible Compromise Byzantinoslavica 2016 T 74 vip 1 2 S 202 227 angl Histoire du peuple serbe Lausanne L Age d Homme 2005 ISBN 9782825119587 fr Cirkovic Sima The Serbs Malden Blackwell Publishing 2004 ISBN 9781405142915 angl Isailovic Neven G Krstic Aleksandar R Serbian Language and Cyrillic Script as a Means of Diplomatic Literacy in South Eastern Europe in 15th and 16th Centuries Literacy Experiences concerning Medieval and Early Modern Transylvania Cluj Napoca George Bariţiu Institute of History 2015 P 185 195 angl The History of Serbian Culture Edgware Porthill Publishers 1995 ISBN 9781870732314 angl Jirecek Constantin Geschichte der Serben Gotha Perthes 1918 T 2 nim Krstic Aleksandar R Which Realm will You Opt for The Serbian Nobility Between the Ottomans and the Hungarians in the 15th Century State and Society in the Balkans Before and After Establishment of Ottoman Rule Belgrade Institute of History Yunus Emre Enstitusu Turkish Cultural Centre 2017 S 129 163 ISBN 9788677431259 angl Paizi Apostolopoulou Machi Appealing to the Authority of a Learned Patriarch New Evidence on Gennadios Scholarios Responses to the Questions of George Brankovic The Historical Review 2012 T 9 S 95 116 angl Pilat Liviu Mitropolitul Maxim Brancovici Bogdan al III lea si legăturile Moldovei cu Biserica sarbă Analele Putnei 2010 T 6 vip 1 S 229 238 rum Serbs in European Civilization Belgrade Nova Serbian Academy of Sciences and Arts Institute for Balkan Studies 1993 ISBN 9788675830153 angl Spremic Momcilo La famille serbe des Brankovic considerations genealogiques et heraldiques Zbornik radova Vizantoloshkog instituta 2004 T 41 S 441 452 fr Stojkovski Boris Ivanic Ivana Spăriosu Laura Serbian Romanian Relations in the Middle Ages until the Ottoman Conquest Transylvanian Review 2018 T 27 vip 2 S 217 229 angl Wasilewski Tadeusz Przyczynki zrodlowe do stosunkow Polski ze Slowianszczyzna poludniowa w wiekach XIII XVI Studia Zrodloznawcze 1963 T 8 S 117 124 pol Zabolotnaia Lilia Cateva precizări despre dinastia Brankovic Tyragetia 2010 T 4 vip 2 S 115 122 rum