Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малі́ Бу́дища — село в Україні, в Гадяцькій міській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 441 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Сарівська сільська рада.
| село Малі Будища | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Гадяцька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1622 |
| Населення | 421 |
| Площа | 2,502 км² |
| Густота населення | 176,26 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37305 |
| Телефонний код | +380 5354 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°19′21″ пн. ш. 34°01′44″ сх. д. / 50.32250° пн. ш. 34.02889° сх. д.Координати: 50°19′21″ пн. ш. 34°01′44″ сх. д. / 50.32250° пн. ш. 34.02889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 160 м |
| Водойми | Псел |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37340, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с. Сари, вул. Центральна, 49 |
| Карта | |
  Малі Будища | |
 Малі Будища | |
| Мапа | |
| | |
Після ліквідації Гадяцького району у липні 2020 року увійшло до Миргородського району.
Географія
Село Малі Будища розташоване на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 2.5 км розташоване місто Гадяч, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Сари, на протилежному березі — села Вельбівка та Соснівка.
Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Назва
- Раніше село називалося Монастирські Будища.
Історія
- 1622 — дата заснування.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
Економіка
- Свино-товарна ферма.
Соціяльна сфера
- Школа.
Пам'ятки
Гадяцький Красногорський Миколаївський монастир
Красногорський монастир знаходився на території теперішнього села Малі Будища. В XV столітті митрополит Ісідор на Флорентійському соборі відмежувався від православної віри і прийняв унію, внаслідок чого прихильники православної віри, побоюючись переслідувань від митрополита, почали оселятися на малозаселених місцях. Таким чином з'явився Гадяцький Красногорський Миколаївський монастир. 1442 року на пустинні, але красиві береги річки Псел прийшли два монахи, і поселилися на «красній» (красивій) горі. Пізніше до них приєдналися й інші прибічники православної віри, а 1482 року [en], в особі ієромонаха Пимена, домоглися дозволу у митрополита Київського Іона на побудову дерев'яної церкви. В 1556 році за керування ієромонаха Мартина зусиллями гадяцьких громадян та шляхетства була побудована нова Миколаївська церква.
Монастирю багато доводилося терпіти від набігів кримських татар. Він був зруйнований гетьманом Іваном Виговським. Але за митрополита Гедеона Святополка в 1760 році гадяцькі жителі разом з гетьманом Самойловичем та гадяцьким полковником відбудували монастир та обгородили його високим (4 метри) земляним валом. Пізніше, за розпорядженням гетьмана Данила Апостола цей вал було обсаджено деревами. В 1692 році Михайло Борохович, замість старої церкви, яка проіснувала 150 років, побудував нову кам'яну на честь святого Миколи.
Красногорський монастир не був бідний земельними володіннями. Українські гетьмани, полкові чини і приватні особи щедро наділяли монастир маєтками. Такі дані збереглися, починаючи з 1656 року. Гетьман Богдан Хмельницький після війни з поляками звернув увагу на покращення становища православних церков та монастирів. Своїм універсалом від 18 квітня 1656 року він надав Красногорському монастирю деякі землі та затвердив попередні маєтки, кількість яких невідома. Його син Юрій Хмельницький наступного року під час перебування в Гадячі віддав монастирю село Свинарне (теперішнє село Соснівка) і Павлівку. 3 квітня 1666 року монастир одержав від гадяцького полкового писаря Івана Ситецького двір та орне поле поблизу Малих Будищ. Через 20 років (1686 р.) монастир купив двір у Гадячі. А 1687 р. гетьман Іван Мазепа універсалом від 17 листопада віддав у володіння село Малі Будища, які на той час називалися Монастирські Будища. В 1693 р. універсалом від 23 серпня Іван Мазепа подарував монастирю село Книшівку, а 1697 р. віддав ченцям перевіз на р. Псел. Гетьман Іван Скоропадський універсалом від 21 травня 1711 р. закріпив за монастирем водяні млини на р. Псел та переправу через неї. В 1713 р. Бороховичева жінка віддалау володіння монастиря три ставки, Веприцькі млинові греблі на р. Псел та ліс, що прилягав до цих ставків. А в 1714 р. подарувала мелетовське поле, ліс і млин на річці Хорол в Петрівці. Того ж року універсалом від 9 травня (день храмового дня в монастирі) Іван Скоропадський подарував монастирю свій водяний млин із землею в селі Римарівка на річці Грунь. 1715 р. року гетьман Скоропадський універсалом від 15 лютого підтвердив під монастирем право на користування луками, озерами, левадами, мельницями та дворами, які були в пожертвуванні Бороховичем та Трощинським. Того ж року універсалом від 13 вересня гадяцький полковник Іван Чарниш подарував монастирю «солодовню», яка знаходилася в місті. В 1727 р. монастир купив у Гордія Пушенка луг Казіміровщину у Соснівці. В 1730 р. гетьман Данило Апостол універсалом від 20 червня закріпив за монастирем всі його володіння. В 1731 р. Тетяна Григорівна Бороховичевська записала на монастир гай Білошапковщину поблизу Соснівки, озеро «Воробйове» та поле Цюцюровщину. В 1738 р. гадяцькі козаки Гавриленки віддали монастирю поле, що знаходилося поблизу монастиря. В 1740 р. Федір Іванниченко обміняв за хліб свою землю. А в 1744 р. імператриця Єлизавета грамотою від 6 квітня дозволила ченцям мати пором на річці Псел.
Таким чином із перерахованого видно, що Гадяцький Красногорський Миколаївський монастир володів селами Малі Будища, Соснівка, Павлівка, Книшівка, орними землями та лісом у дванадцяти місцях, трьома риболовними ставками, водяними млинами в Малих Будищах, Веприку, Дучинцях, Петрівці та Римарівці, сінокосними луками в шести місцях, огородами, дворами, з яких четверо були на р. Псел і, нарешті, перевозом, що давало великі прибутки. Всі ці маєтки в час правління Катерини II восени 1785 року надійшли у відомство державної казни, а монастирські селяни стали казенними, тобто державними.
Відомі люди
Народились
- Лобас Федір Єрмолайович, 1930 р.н. Капітан 3 рангу, заступник командира підводного човна К-129, який загинув 8 березня 1968 року в Тихому океані в районі Гавайських островів при нез'ясованих обставинах. Загинули всі 98 членів команди підводного човна, точні координати місцезнаходження К-129 досі є державним секретом США, але відомо, що підводний човен лежить на глибині понад 5000 метрів.
- Ревегук Віктор Якович — кандидат історичних наук, доцент, науковець, педагог.
- Зубенко Артем (02. 11. 1890, с. Малі Будища – 26. 08. 1963, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військовик, журналіст, громадський діяч. Воював 1918–20 хорунжим у Запороз. корпусі Армії УНР, учасник 1-го Зимового походу
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Подводная лодка К-129 [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
Лобас Фёдор Ермолаевич. 1930-1968 [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.]
Загибель К-129... Просто версії... [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Погода в селі Малі Будища [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- М.Миколаєнко. Стаття «Гадяцький Красногорський монастир» // «Гадяцький Вісник», 17 серпня 1991 р.
- https://esu.com.ua/article-13932
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali Bu disha selo v Ukrayini v Gadyackij miskij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 441 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Sarivska silska rada selo Mali Budisha Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Gadyacka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1622 Naselennya 421 Plosha 2 502 km Gustota naselennya 176 26 osib km Poshtovij indeks 37305 Telefonnij kod 380 5354 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 19 21 pn sh 34 01 44 sh d 50 32250 pn sh 34 02889 sh d 50 32250 34 02889 Koordinati 50 19 21 pn sh 34 01 44 sh d 50 32250 pn sh 34 02889 sh d 50 32250 34 02889 Serednya visota nad rivnem morya 160 m Vodojmi Psel Misceva vlada Adresa radi 37340 Poltavska obl Gadyackij r n s Sari vul Centralna 49 Karta Mali Budisha Mali Budisha Mapa Mali Budisha u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mali Budisha Pislya likvidaciyi Gadyackogo rajonu u lipni 2020 roku uvijshlo do Mirgorodskogo rajonu GeografiyaSelo Mali Budisha roztashovane na pravomu berezi richki Psel vishe za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane misto Gadyach nizhche za techiyeyu na vidstani 5 km roztashovane selo Sari na protilezhnomu berezi sela Velbivka ta Sosnivka Richka u comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera NazvaRanishe selo nazivalosya Monastirski Budisha Istoriya1622 data zasnuvannya Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah EkonomikaSvino tovarna ferma Sociyalna sferaShkola Mikolayivska cerkva v s Mali Budisha Gadyackij istoriko krayeznavchij muzejPam yatkiGadyackij Krasnogorskij Mikolayivskij monastir Krasnogorskij monastir znahodivsya na teritoriyi teperishnogo sela Mali Budisha V XV stolitti mitropolit Isidor na Florentijskomu sobori vidmezhuvavsya vid pravoslavnoyi viri i prijnyav uniyu vnaslidok chogo prihilniki pravoslavnoyi viri poboyuyuchis peresliduvan vid mitropolita pochali oselyatisya na malozaselenih miscyah Takim chinom z yavivsya Gadyackij Krasnogorskij Mikolayivskij monastir 1442 roku na pustinni ale krasivi beregi richki Psel prijshli dva monahi i poselilisya na krasnij krasivij gori Piznishe do nih priyednalisya j inshi pribichniki pravoslavnoyi viri a 1482 roku en v osobi iyeromonaha Pimena domoglisya dozvolu u mitropolita Kiyivskogo Iona na pobudovu derev yanoyi cerkvi V 1556 roci za keruvannya iyeromonaha Martina zusillyami gadyackih gromadyan ta shlyahetstva bula pobudovana nova Mikolayivska cerkva Monastiryu bagato dovodilosya terpiti vid nabigiv krimskih tatar Vin buv zrujnovanij getmanom Ivanom Vigovskim Ale za mitropolita Gedeona Svyatopolka v 1760 roci gadyacki zhiteli razom z getmanom Samojlovichem ta gadyackim polkovnikom vidbuduvali monastir ta obgorodili jogo visokim 4 metri zemlyanim valom Piznishe za rozporyadzhennyam getmana Danila Apostola cej val bulo obsadzheno derevami V 1692 roci Mihajlo Borohovich zamist staroyi cerkvi yaka proisnuvala 150 rokiv pobuduvav novu kam yanu na chest svyatogo Mikoli Krasnogorskij monastir ne buv bidnij zemelnimi volodinnyami Ukrayinski getmani polkovi chini i privatni osobi shedro nadilyali monastir mayetkami Taki dani zbereglisya pochinayuchi z 1656 roku Getman Bogdan Hmelnickij pislya vijni z polyakami zvernuv uvagu na pokrashennya stanovisha pravoslavnih cerkov ta monastiriv Svoyim universalom vid 18 kvitnya 1656 roku vin nadav Krasnogorskomu monastiryu deyaki zemli ta zatverdiv poperedni mayetki kilkist yakih nevidoma Jogo sin Yurij Hmelnickij nastupnogo roku pid chas perebuvannya v Gadyachi viddav monastiryu selo Svinarne teperishnye selo Sosnivka i Pavlivku 3 kvitnya 1666 roku monastir oderzhav vid gadyackogo polkovogo pisarya Ivana Siteckogo dvir ta orne pole poblizu Malih Budish Cherez 20 rokiv 1686 r monastir kupiv dvir u Gadyachi A 1687 r getman Ivan Mazepa universalom vid 17 listopada viddav u volodinnya selo Mali Budisha yaki na toj chas nazivalisya Monastirski Budisha V 1693 r universalom vid 23 serpnya Ivan Mazepa podaruvav monastiryu selo Knishivku a 1697 r viddav chencyam pereviz na r Psel Getman Ivan Skoropadskij universalom vid 21 travnya 1711 r zakripiv za monastirem vodyani mlini na r Psel ta perepravu cherez neyi V 1713 r Borohovicheva zhinka viddalau volodinnya monastirya tri stavki Vepricki mlinovi grebli na r Psel ta lis sho prilyagav do cih stavkiv A v 1714 r podaruvala meletovske pole lis i mlin na richci Horol v Petrivci Togo zh roku universalom vid 9 travnya den hramovogo dnya v monastiri Ivan Skoropadskij podaruvav monastiryu svij vodyanij mlin iz zemleyu v seli Rimarivka na richci Grun 1715 r roku getman Skoropadskij universalom vid 15 lyutogo pidtverdiv pid monastirem pravo na koristuvannya lukami ozerami levadami melnicyami ta dvorami yaki buli v pozhertvuvanni Borohovichem ta Troshinskim Togo zh roku universalom vid 13 veresnya gadyackij polkovnik Ivan Charnish podaruvav monastiryu solodovnyu yaka znahodilasya v misti V 1727 r monastir kupiv u Gordiya Pushenka lug Kazimirovshinu u Sosnivci V 1730 r getman Danilo Apostol universalom vid 20 chervnya zakripiv za monastirem vsi jogo volodinnya V 1731 r Tetyana Grigorivna Borohovichevska zapisala na monastir gaj Biloshapkovshinu poblizu Sosnivki ozero Vorobjove ta pole Cyucyurovshinu V 1738 r gadyacki kozaki Gavrilenki viddali monastiryu pole sho znahodilosya poblizu monastirya V 1740 r Fedir Ivannichenko obminyav za hlib svoyu zemlyu A v 1744 r imperatricya Yelizaveta gramotoyu vid 6 kvitnya dozvolila chencyam mati porom na richci Psel Takim chinom iz pererahovanogo vidno sho Gadyackij Krasnogorskij Mikolayivskij monastir volodiv selami Mali Budisha Sosnivka Pavlivka Knishivka ornimi zemlyami ta lisom u dvanadcyati miscyah troma ribolovnimi stavkami vodyanimi mlinami v Malih Budishah Vepriku Duchincyah Petrivci ta Rimarivci sinokosnimi lukami v shesti miscyah ogorodami dvorami z yakih chetvero buli na r Psel i nareshti perevozom sho davalo veliki pributki Vsi ci mayetki v chas pravlinnya Katerini II voseni 1785 roku nadijshli u vidomstvo derzhavnoyi kazni a monastirski selyani stali kazennimi tobto derzhavnimi Vidomi lyudiNarodilis Lobas Fedir Yermolajovich 1930 r n Kapitan 3 rangu zastupnik komandira pidvodnogo chovna K 129 yakij zaginuv 8 bereznya 1968 roku v Tihomu okeani v rajoni Gavajskih ostroviv pri nez yasovanih obstavinah Zaginuli vsi 98 chleniv komandi pidvodnogo chovna tochni koordinati misceznahodzhennya K 129 dosi ye derzhavnim sekretom SShA ale vidomo sho pidvodnij choven lezhit na glibini ponad 5000 metriv Reveguk Viktor Yakovich kandidat istorichnih nauk docent naukovec pedagog Zubenko Artem 02 11 1890 s Mali Budisha 26 08 1963 Nyu Jork pohov u m ku Bavnd Bruk sht Nyu Dzhersi SShA vijskovik zhurnalist gromadskij diyach Voyuvav 1918 20 horunzhim u Zaporoz korpusi Armiyi UNR uchasnik 1 go Zimovogo pohoduPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Podvodnaya lodka K 129 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Lobas Fyodor Ermolaevich 1930 1968 13 lipnya 2020 u Wayback Machine Zagibel K 129 Prosto versiyi 14 lipnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaPogoda v seli Mali Budisha 19 grudnya 2011 u Wayback Machine M Mikolayenko Stattya Gadyackij Krasnogorskij monastir Gadyackij Visnik 17 serpnya 1991 r https esu com ua article 13932