Комета Темпеля 1 офіційне позначення 9P Темпеля 9P Tempel короткоперіодична комета сімейства Юпітера Була відкрита 3 кві

Комета Темпеля 1, офіційне позначення 9P/Темпеля (9P/Tempel) — короткоперіодична комета сімейства Юпітера. Була відкрита 3 квітня 1867 року марсельським астрономом Вільгельмом Темпелем. Є першою в історії кометою, на поверхню якої було надіслано зонд.

9P/Темпеля
Відкриття
Ядро комети 9P/Темпеля (фото з борта імпактора)
Першовідкривач:	Вільгельм Темпель
Дата відкриття:	3 квітня 1867^[1]
Альтернативні позначення:	9P/1867 G1; 1867 II; 9P/1873 G1; 1873 I; 1873a 1879 III; 1879b 9P/1967 L1; 1966 VII 9P/1972 A1; 1972 V; 1972a 1978 II; 1977i 1983 XI; 1982j 1989 I; 1987e1 1994 XIX; 1993c
Характеристики орбіти
Епоха:	2455560,5 (30 грудня 2010)
Афелій:	4,737539 а. о.
Перигелій:	1,510301 а. о.
Велика піввісь орбіти:	3,123919 а. о.
Ексцентриситет орбіти:	0,516537
Період обертання:	5,52 a
Нахил орбіти:	10,5224°
Фізичні характеристики
Розміри:	7,6×4,9 км
Маса:	7,2×10¹³ до 7,9×10¹³ кг
Альбедо:	0,05 ± 0,02^[1]
Видимий блиск:	9,5

Відкриття і орбітальна історія

Під час виявлення період обертання комети навколо Сонця становив 5,65 року. Однак комета внаслідок проходів поблизу Юпітера під впливом його гравітації неодноразово змінювала орбіту. Відповідно, змінювався і період обертання. В даний час він становить 5,52 року.

Характеристики

Фотографія комети в штучних кольорах, зроблена за допомогою телескопа з активною оптикою (New Technology Telescope) в ESO 4 травня 2005 року.

Розмір ядра комети становить 14 × 4 км (вимірювання виконано космічним телескопом «Габбл» у видимому світлі і космічним телескопом «Спітцер» в інфрачервоному світлі). Відповідно до вимірів, альбедо комети становить всього 4 %, а період обертання дорівнює двом добам. 14 червня 2005 року з космічного орбітального телескопа «Габбл» було зроблено фотографію викиду речовини (аномальний кометний хвіст) з ядра комети в напрямку Сонця, причому «рукав» викиду розтягнувся більше ніж на 2000 км. Вчені припускають, що в міру наближення до Сонця під дією сонячного тепла на поверхні семикілометрового ядра комети могла утворитися тріщина, з якої почали вириватися пил і гази. Не виключається й версія про те, що це тепло якраз, навпаки, розігріло стиснуті під крижаною поверхнею ядра гази і пил і вони прорвали верхню крижану коросту. Мабуть, цей шлейф довго не протримається. Однак це спостереження жодним чином не торкнулося місії Deep Impact, яку було виконано як і було заплановано.

За даними космічного телескопа XMM-Newton, комета є джерелом слабкого рентгенівського випромінювання.

Зближення з космічними апаратами

Deep Impact

Фотографія наслідків зіткнення імпактора з ядром комети

4 липня 2005 року о 8:52 за київським часом увінчалася успіхом місія NASA під назвою Deep Impact, яка передбачала зіткнення з кометою 370-кілограмового снаряда, так званого імпактора. Згідно з підрахунками, при влучанні його швидкість становила 10,6 км/с. Енергію удару можна порівняти з тією, яка виділилася б при вибуху 5 тонн тротилу. Зіткнення сталося на відстані 133 млн км від Землі. На сайтах NASA можна знайти фотографії цього зіткнення.

Внаслідок зіткнення виділилося відносно мало води і багато пилу. Це говорить про те, що комета — далеко не «брила льоду». У викиді також було виявлено вуглекислий газ і органічні сполуки.

Дослідження космічного апарату Стардаст

14 лютого 2011 року поблизу ядра комети 9P/Темпеля пролетів КА «Стардаст» (Stardust) і зняв зміни на поверхні комети, спричинені влучанням у неї імпактора.

Примітки

БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
d:Track:Q4026990
Campins H. Observational constraints on surface characteristics of comet nuclei // Earth, Moon, and Planets — , 2002. — Vol. 89. — P. 117–134. — ISSN 0167-9295; 1573-0794
d:Track:Q68642356d:Track:Q176916d:Track:Q15890836d:Track:Q2299452
. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
відео[ 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2018.
. Архів оригіналу за 13 липня 2005. Процитовано 10 травня 2018.

Комета 9P/Темпеля у сестринських Вікіпроєктах
	Комета 9P/Темпеля у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття про комету.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q4026990">[https://ssd.jpl.nasa.gov/tools/sbdb_lookup.html#/?sstr=1000093_БД_малих_тіл_Сонячної_системи_(JPL)]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4026990]]</div>-1] БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
d:Track:Q4026990

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q68642356"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q15890836|Campins_H.]]</i>_[[:d:Q68642356|Observational_constraints_on_surface_characteristics_of_comet_nuclei]]_//_''[[:en:Earth,_Moon,_and_Planets|Earth,_Moon,_and_Planets]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Springer_Science+Business_Media|Springer_Science+Business_Media]],_2002._—_Vol.&nbsp;89._—_P.&nbsp;117–134._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0167-9295_0167-9295];_[https://www.worldcat.org/issn/1573-0794_1573-0794]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q68642356]][[d:Track:Q176916]][[d:Track:Q15890836]][[d:Track:Q2299452]]</div>-2] Campins H. Observational constraints on surface characteristics of comet nuclei // Earth, Moon, and Planets — , 2002. — Vol. 89. — P. 117–134. — ISSN 0167-9295; 1573-0794
d:Track:Q68642356d:Track:Q176916d:Track:Q15890836d:Track:Q2299452

[3] . Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.

[4] відео[ 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]

[5] . Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2018.

[6] . Архів оригіналу за 13 липня 2005. Процитовано 10 травня 2018.

[1]