Британська окупація Маніли була епізодом колоніальної історії Філіппін, коли Королівство Велика Британії займало іспанську колоніальну столицю Манілу та порт Кавіте протягом 20 місяців з 1762 по 1764 рік під час англо-іспанської війни. Є продовженням Семирічної війни між Великою Британією та Францією, в яку Іспанія вступила на стороні французів.
Британська окупація Маніли | |
Дата створення / заснування | 1762 |
---|---|
Час/дата початку | 1762 |
Час/дата закінчення | 1764 |
Учасник(и) | Британська імперія |
Час/дата припинення існування | 1764 |
Координати: 14°34′01″ пн. ш. 120°58′58″ сх. д. / 14.567000000027777062° пн. ш. 120.98300000002778631° сх. д.
Стислі відомості
Британці хотіли використовувати Манілу для торгівлі в регіоні, особливо з Китаєм. Опір тимчасового іспанського колоніального уряду, створеного членами на чолі з лейтенантом-губернатором та їх філіппінськими військами, заважав британським військам розширити контроль над філіппінською територією за межами сусідніх міст до Маніли та Кавіте.
6 січня 1762 року британський кабінет міністрів на чолі з прем'єр-міністром Джоном Стюартом погодився напасти на Гавану у Вест-Індії та затвердив схему полковника для взяття Маніли зі своїми силами, які вже були в Ост-Індії.
британський флот із восьми лінійних кораблів, трьох фрегатів та чотирьох кораблів-носіїв із 6839 штатськими, моряками та морськими піхотинцями відплив у Манільську затоку з Мадраса. Експедиція, очолювана Вільямом Дрейпером та Самуелем Корнішем, захопила Манілу, найбільшу іспанську фортецю в західній частині Тихого океану.
2 листопада 1762 року Досонн Дрейк, чиновник Ост-Індської компанії, вступив на посаду губернатора Маніли. Йому допомагала рада з чотирьох осіб. Після кількох спроб Дрейк зрозумів, що не отримує стільки фінансових прибутків, скільки очікував, тому він сформував військову раду, яку назвав «Судом Шоттрі». Дрейк ув'язнював, за словами капітана Томаса Бекхауза, який засудив суд Дрейка як . Британська експедиція була додатково винагороджена після захоплення іспанського корабля скарбів «Філіппіна», що перевозив американське срібло з Акапулько, і в бою біля Кавіте «Santísima Trinidad», який віз вантаж китайського фарфору.
Королівська аудієнсія Маніли організувала військову раду і направила Дона Симона де Анда-і-Салазара в провінційне місто , щоб організувати спротив британцям. Анда взяв із собою значну частину скарбниці та офіційних записів, відправившись із форту Сантьяго через потерну до човна на , звідти до Булакана. Він переніс штаб-квартиру з Булакана в (Пампанга) для безпечності і отримав підтримку августинців.
Семирічна війна закінчилася підписанням Паризького договору 10 лютого 1763 року. На момент підписання не було відомо, що Маніла захоплена англійцями, тому вона підпадала під загальне положення — щоб всі інші землі, не передбачені іншим чином, повернути Іспанській короні. Дрейк виїхав з Маніли 29 березня 1764 року, і Манільська рада обрала тимчасовим заступником губернатора. Англійці припинили окупацію, відпливши з Маніли та Кавіте на початку квітня 1764 року.
Джерела
- The time that the British conquered Manila [ 22 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Філіппіни. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Britanska okupaciya Manili bula epizodom kolonialnoyi istoriyi Filippin koli Korolivstvo Velika Britaniyi zajmalo ispansku kolonialnu stolicyu Manilu ta port Kavite protyagom 20 misyaciv z 1762 po 1764 rik pid chas anglo ispanskoyi vijni Ye prodovzhennyam Semirichnoyi vijni mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu v yaku Ispaniya vstupila na storoni francuziv Britanska okupaciya Manili Data stvorennya zasnuvannya1762 Chas data pochatku1762 Chas data zakinchennya1764 Uchasnik i Britanska imperiya Chas data pripinennya isnuvannya1764 Koordinati 14 34 01 pn sh 120 58 58 sh d 14 567000000027777062 pn sh 120 98300000002778631 sh d 14 567000000027777062 120 98300000002778631Stisli vidomostiBritanci hotili vikoristovuvati Manilu dlya torgivli v regioni osoblivo z Kitayem Opir timchasovogo ispanskogo kolonialnogo uryadu stvorenogo chlenami na choli z lejtenantom gubernatorom ta yih filippinskimi vijskami zavazhav britanskim vijskam rozshiriti kontrol nad filippinskoyu teritoriyeyu za mezhami susidnih mist do Manili ta Kavite 6 sichnya 1762 roku britanskij kabinet ministriv na choli z prem yer ministrom Dzhonom Styuartom pogodivsya napasti na Gavanu u Vest Indiyi ta zatverdiv shemu polkovnika dlya vzyattya Manili zi svoyimi silami yaki vzhe buli v Ost Indiyi britanskij flot iz vosmi linijnih korabliv troh fregativ ta chotiroh korabliv nosiyiv iz 6839 shtatskimi moryakami ta morskimi pihotincyami vidpliv u Manilsku zatoku z Madrasa Ekspediciya ocholyuvana Vilyamom Drejperom ta Samuelem Kornishem zahopila Manilu najbilshu ispansku fortecyu v zahidnij chastini Tihogo okeanu 2 listopada 1762 roku Dosonn Drejk chinovnik Ost Indskoyi kompaniyi vstupiv na posadu gubernatora Manili Jomu dopomagala rada z chotiroh osib Pislya kilkoh sprob Drejk zrozumiv sho ne otrimuye stilki finansovih pributkiv skilki ochikuvav tomu vin sformuvav vijskovu radu yaku nazvav Sudom Shottri Drejk uv yaznyuvav za slovami kapitana Tomasa Bekhauza yakij zasudiv sud Drejka yak Britanska ekspediciya bula dodatkovo vinagorodzhena pislya zahoplennya ispanskogo korablya skarbiv Filippina sho perevoziv amerikanske sriblo z Akapulko i v boyu bilya Kavite Santisima Trinidad yakij viz vantazh kitajskogo farforu Korolivska audiyensiya Manili organizuvala vijskovu radu i napravila Dona Simona de Anda i Salazara v provincijne misto shob organizuvati sprotiv britancyam Anda vzyav iz soboyu znachnu chastinu skarbnici ta oficijnih zapisiv vidpravivshis iz fortu Santyago cherez poternu do chovna na zvidti do Bulakana Vin perenis shtab kvartiru z Bulakana v Pampanga dlya bezpechnosti i otrimav pidtrimku avgustinciv Semirichna vijna zakinchilasya pidpisannyam Parizkogo dogovoru 10 lyutogo 1763 roku Na moment pidpisannya ne bulo vidomo sho Manila zahoplena anglijcyami tomu vona pidpadala pid zagalne polozhennya shob vsi inshi zemli ne peredbacheni inshim chinom povernuti Ispanskij koroni Drejk viyihav z Manili 29 bereznya 1764 roku i Manilska rada obrala timchasovim zastupnikom gubernatora Anglijci pripinili okupaciyu vidplivshi z Manili ta Kavite na pochatku kvitnya 1764 roku DzherelaThe time that the British conquered Manila 22 listopada 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Filippini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi