Бурштиноподібні смоли — смоли викопні.
Є найпоширенішим різновидом смол викопних. Мають переважно напівпрозору текстуру та жовтувато-буре забарвлення. Широко різняться за відтінком, фізичними властивостями, хімічним складом та походженням.
Класифікація
За Орловим і Успенським (1936) виділяють 6 родин «аморфних бурштиноподібних смол» (ретенітів):
- 1. Сукциніти — тверді, в'язкі, добро добре піддаються механічній обробці і відомі людині з найдавніших часів. Зустрічаються завжди в перевідкладеному стані, поза зв'язку з буровугільними покладами. Помітно і порівняно однотипно розчиняються в орг. розчинниках (до 20 — 30%), характеризуються значним вмістом бурштинової кислоти в продуктах сухої перегонки. Сімейство включає: власне сукциніт, делятиніт, бірміт, цедарит, крантцит, амброзії та інш.
- 2. — легкоплавкі (порівняно з сукцинітом), дуже слабко розчиняються в спирті, ефірі, добре — в бензолі, хлороформі, сірковуглеці. Багато копалітів мають підвищений вміст вуглецю і знижений — кисню. Сімейство включає: власне копаліт, амбрит, букарамангіт, кефлахіт (кьофрахіт) та інш.
- 3. — крихкі утворення, що зустрічаються звичайно безпосередньо в буро-вугільних покладах, тобто в первинному заляганні. Відрізняються, як правило, дуже високою розчинністю в орг, розчинниках і відсутністю в продуктах сухої перегонки бурштинової кислоти, що становить обов'язковий компонент продуктів сухої перегонки сукциніту. Сімейство включає: власне ретиніт, нейдорфіт, геданіт, валховіт та інш.
- 4. — темнозабарвлені (червоні), з дуже високим вмістом кисню (17—20%), іноді явно вивітрілі. Гр. неоднорідна за складом; в'язкі, крихкі (здебільшого пов'язані з бурим вугіллям), іноді вельми легкоплавкі. Сімейство включає: власне шрауфіт, уїлерит, , та інш. Спостерігається велика неоднорідність сімейства, що змушує сумніватися в доцільності виділення її як особливої класифікаційної групи.
- 5. — бурі і чорні, практично нерозчинні і неплавкі; розглядаються як продукти глибокої зміни смолистої речовини. Група неоднорідна, частина включених до неї різновидів викопних смол виглядає сумнівною. Сімейство включає: «чорні балтійські (замландські) смоли» — беккерит і стантиніт — і смоли палеозойського вугілля — мідлетоніт, склеротиніт, піроретин, антракоксен.
- 6. — характеризуються високим вмістом сірки (від 1—1, 5 до 4—4, 7%). За іншими показниками дуже строката група. Сімейство включає: , , , телегдит, руменіт. Характеристичні параметри викопних смол, що використовуються зазвичай для класифікаційної діагностики, здебільшого недостатньо специфічні, що стосується особливо таких чисто мінералогічних параметрів, як густина, показник заломлення, твердість, текстура. Перспективним вважається застосування ІЧ-спектрометрії для класифікаційної діагностики смол.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burshtinopodibni smoli smoli vikopni Riznovidi burshtinu Ye najposhirenishim riznovidom smol vikopnih Mayut perevazhno napivprozoru teksturu ta zhovtuvato bure zabarvlennya Shiroko riznyatsya za vidtinkom fizichnimi vlastivostyami himichnim skladom ta pohodzhennyam KlasifikaciyaZa Orlovim i Uspenskim 1936 vidilyayut 6 rodin amorfnih burshtinopodibnih smol retenitiv 1 Sukciniti tverdi v yazki dobro dobre piddayutsya mehanichnij obrobci i vidomi lyudini z najdavnishih chasiv Zustrichayutsya zavzhdi v perevidkladenomu stani poza zv yazku z burovugilnimi pokladami Pomitno i porivnyano odnotipno rozchinyayutsya v org rozchinnikah do 20 30 harakterizuyutsya znachnim vmistom burshtinovoyi kisloti v produktah suhoyi peregonki Simejstvo vklyuchaye vlasne sukcinit delyatinit birmit cedarit krantcit ambroziyi ta insh 2 legkoplavki porivnyano z sukcinitom duzhe slabko rozchinyayutsya v spirti efiri dobre v benzoli hloroformi sirkovugleci Bagato kopalitiv mayut pidvishenij vmist vuglecyu i znizhenij kisnyu Simejstvo vklyuchaye vlasne kopalit ambrit bukaramangit keflahit kofrahit ta insh 3 krihki utvorennya sho zustrichayutsya zvichajno bezposeredno v buro vugilnih pokladah tobto v pervinnomu zalyaganni Vidriznyayutsya yak pravilo duzhe visokoyu rozchinnistyu v org rozchinnikah i vidsutnistyu v produktah suhoyi peregonki burshtinovoyi kisloti sho stanovit obov yazkovij komponent produktiv suhoyi peregonki sukcinitu Simejstvo vklyuchaye vlasne retinit nejdorfit gedanit valhovit ta insh 4 temnozabarvleni chervoni z duzhe visokim vmistom kisnyu 17 20 inodi yavno vivitrili Gr neodnoridna za skladom v yazki krihki zdebilshogo pov yazani z burim vugillyam inodi velmi legkoplavki Simejstvo vklyuchaye vlasne shraufit uyilerit ta insh Sposterigayetsya velika neodnoridnist simejstva sho zmushuye sumnivatisya v docilnosti vidilennya yiyi yak osoblivoyi klasifikacijnoyi grupi 5 buri i chorni praktichno nerozchinni i neplavki rozglyadayutsya yak produkti glibokoyi zmini smolistoyi rechovini Grupa neodnoridna chastina vklyuchenih do neyi riznovidiv vikopnih smol viglyadaye sumnivnoyu Simejstvo vklyuchaye chorni baltijski zamlandski smoli bekkerit i stantinit i smoli paleozojskogo vugillya midletonit sklerotinit piroretin antrakoksen 6 harakterizuyutsya visokim vmistom sirki vid 1 1 5 do 4 4 7 Za inshimi pokaznikami duzhe strokata grupa Simejstvo vklyuchaye telegdit rumenit Harakteristichni parametri vikopnih smol sho vikoristovuyutsya zazvichaj dlya klasifikacijnoyi diagnostiki zdebilshogo nedostatno specifichni sho stosuyetsya osoblivo takih chisto mineralogichnih parametriv yak gustina pokaznik zalomlennya tverdist tekstura Perspektivnim vvazhayetsya zastosuvannya ICh spektrometriyi dlya klasifikacijnoyi diagnostiki smol Div takozhYaulingitLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s