Бойко Віктор Анатолійович

Ві́ктор Анато́лійович Бо́йко (нар. 14 серпня 1974 р., с. Шевченкове, Черкаська область — пом. 19 липня 2014, Маринівка) — старшина машинно-технічного забезпечення, 34-й батальйон територіальної оборони «Батьківщина» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Бойко Віктор Анатолійович
Старшина
Загальна інформація
Народження	14 серпня 1974(1974-08-14) с. Шевченкове Черкаська область
Смерть	19 липня 2014(2014-07-19) (39 років) с. Романівка, Костянтинівський район, Донецька область.
Поховання	Звенигородка
Військова служба
Роки служби	1992-1994; 2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Бойко Віктор Анатолійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Життєпис

Віктор Бойко народився 14 серпня 1974 року в багатодітній селянській родині. Закінчивши Шевченківську середню школу, вступає до Звенигородського ПТУ, де здобуває фах водія. У 1992 році був призваний до лав Збройних сил України, служив у десантних військах. Протягом 1993—1994 р.р. перебував у Югославії, беручи участь у миротворчій місії ООН. Демобілізувавшись, повернувся в рідне село. Одружившись переїздить у Черкаси.

В часі російської збройної агресії проти України, Віктор Бойко вирушив на Схід добровольцем та ніс службу сержантом з машинно-технічного забезпечення, 34-й батальйон територіальної оборони «Батьківщина» Сухопутних військ Збройних сил України.

Обставини загибелі

Загинув 19 липня 2014 року під час виконанного службових обов'язків в районі с. Романівка, Мар'їнський район, Донецька область.

Вдома залишилась донька Дарина (1995 р. н.). Похований у с. Шевченкове Звенигородського району.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно).

17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси».

Вшанування пам'яті

13 жовтня 2015 року в Шевченківському навчально-виховному комплексі Звенигородської районної ради відкрили меморіальну дошку випускникові школи Бойку Вікторові Анатолійовичу, що навчався в Шевченківській ЗОШ з 1981 по 1990 р. На церемонії відкриття дошки пам'яті були присутні донька героя Дарина Бойко, його друзі, учасники антитерористичної операції, учнівський, педагогічний колектив та представники влади району.

Див. також

• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)

Примітки

1. Герої не вмирають, поки пам'ять про них жива
2. . Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
3. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
4. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
5. . Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
6. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.

Посилання

• Указ № 873/2014 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Бойко Віктор Анатолійович [ 21 липня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Загинув іще один черкащанин [ 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]