Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авда́рма (молд./рум. Avdarma) — село Гагаузії Молдови, утворює окрему комуну.
| Село Авдарма молд./рум. Avdarma | |||||
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 46°15′15″ пн. ш. 28°50′22″ сх. д. / 46.25416666669477195° пн. ш. 28.83944444447177702° сх. д.Координати: 46°15′15″ пн. ш. 28°50′22″ сх. д. / 46.25416666669477195° пн. ш. 28.83944444447177702° сх. д. | |||||
| Країна |  Молдова | ||||
| Район | Гагаузія, | ||||
| Комуна | Авдарма | ||||
| Засновано | 1820 | ||||
| Перша згадка | 25 травня 1816[2] | ||||
| Населення | 3564 особи (2004, перепис) | ||||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | 3817 | ||||
| Телефонний код | +373-298 | ||||
| Висота над р.м. | 130 м | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Кульма | ||||
| До станції | 7 км | ||||
| До районного центру | |||||
| — фізична | 15 км | ||||
| До Кишинева | |||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | avdarma.com | ||||
| Примар | Іван Касым | ||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||
| GeoNames | 618629 | ||||
| Freebase | /m/05t0cl2 | ||||
| Карта | |||||
  Авдарма Авдарма (Молдова) | |||||
 Авдарма у Вікісховищі | |||||
Село було засноване гагаузами, де вони зараз становлять 94,2%.
Населення утворюють в основному гагаузи — 3356 осіб, живуть також росіяни — 47, українці — 43, молдовани — 42, болгари — 32, цигани — 25.
21 листопада 2011 в селі було відкрито музей. Засновник - Федор Язаджи.
Географічні відомості
Недалеко протікає однойменна річка довжиною близько 20 км - права притока річки Лунга, ліва притока річки Ялпуг . Розташоване в одномісній долині pf 18 км на південний схід від міста Комрат та за 123 км на південь від Кишинева. Існує з 16 століття (1563г.).
Історія села
Носить тюркську назву . Вперше село Авдарма згадується в архівних документах в 1563 році. На честь цього в центрі села споруджена стела, де написана дата заснування села і вказані населені пункти, звідки переселилися перший жителі. Російський історик А. Скальковський в 1848 р в книзі "Болгарські колонії в Бессарабії та Новоросійському краї" пише, що топонім Авдарма означає "Бандитську ущелину". Вчений зазначає, що "жителі хороші господарі ... Церква дерев'яна 1; будинків 86; жителів 93 сім'ї, з 515 о.п. душ; землі 5700 десятин ".
У "Словнику гагаузьких географічних термінів" І. Дрона відзначено, що топонім Авдарма "за походженням є ногайським і спочатку, мабуть, відносився тільки до долини, по якій протікає річка". За народними переказами, які підтверджуються архівними документами, Авдарма утворили переселенці, які спочатку оселилися в селищі Орак (нині Леовський район Республіки Молдова) в період російсько-турецької війни 1787-1791 рр. У 1820 р в селі Авдарма проживали 54 сім'ї, які переселилися з сіл: Горічане та Бежанова (Болгарія), Орак (Молдова, Леовський район).
Гагаузький просвітитель Михайло Чакір писав у книзі "Історія гагаузів Бессарабії" в 1934 р, що старожил з села Авдарма Микола Касим зберігав грамоту, яку дав гагаузам боярин Балиш, у маєток якого входило і село Орак: "Орацькі гагаузи чесні, правдиві, сумирні, майстрові, добродушні, гостинні, подорожніх зустрічають, як родичів, працьовиті, миролюбні, добрі, остерігаються пияцтва, скандалів, всякого зла. У селах Орак і Чадир серед гагаузів не було ні злодійства, ні грабежу, а ні шахрайства".
Спочатку село розташовувалося на урочищі Лунга, де протікає річка Лунга. У той час на цій землі жили буджацькі татари. Вони займалися скотарством, тому вони і вибрали цю землю для осілого життя. Сьогодні ця місцевість називається "Йозокай". І сьогодні на цій ділянці є криниця, яка називається "Татар чьошмесі" ("Татарське джерело"). Воно має два джерела: з одного тече холодна вода, з іншого - трохи тепла. Видно, що вони об'єднані глиняними трубами. Старожили розповідають, що татари після російсько-турецької війни сховали золото, нібито, сподіваючись коли-небудь повернутися за ними. Золото ніхто не знайшов, але в 70-ті роки XX ст. люди знаходили там курильні трубки, глиняні черепки. Навпроти татарського джерела є височина, на вершині якого росте велике товсте грушеве дерево, на якому лежить відбиток минулого. Старожили розповідали, що це дерево видно з села Циганка, яке знаходиться біля річки Прут. Це дерево в 2003 р занесено до "Червоної книги" Республіки Молдова та охороняється законом.
Відомі люди
- Грек Гнат Георгійович — радянський і український спортсмен і тренер.
Примітки
- Національне бюро статистики Молдови
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — 508 с. —
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avda rma mold rum Avdarma selo Gagauziyi Moldovi utvoryuye okremu komunu selo komuna Moldovi Selo Avdarma mold rum Avdarma Gerb Prapor Osnovni dani 46 15 15 pn sh 28 50 22 sh d 46 25416666669477195 pn sh 28 83944444447177702 sh d 46 25416666669477195 28 83944444447177702 Koordinati 46 15 15 pn sh 28 50 22 sh d 46 25416666669477195 pn sh 28 83944444447177702 sh d 46 25416666669477195 28 83944444447177702Krayina MoldovaRajon Gagauziya Komuna AvdarmaZasnovano 1820Persha zgadka 25 travnya 1816 2 Naselennya 3564 osobi 2004 perepis Poshtovi indeksi Poșta Moldovei 3817Telefonnij kod 373 298Visota nad r m 130 mVidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya KulmaDo stanciyi 7 kmDo rajonnogo centru fizichna 15 kmDo Kishineva Misceva vlada Vebstorinka avdarma comPrimar Ivan KasymIdentifikatori i posilannya GeoNames 618629Freebase m 05t0cl2KartaAvdarmaAvdarma Moldova Avdarma u Vikishovishi Selo bulo zasnovane gagauzami de voni zaraz stanovlyat 94 2 Naselennya utvoryuyut v osnovnomu gagauzi 3356 osib zhivut takozh rosiyani 47 ukrayinci 43 moldovani 42 bolgari 32 cigani 25 21 listopada 2011 v seli bulo vidkrito muzej Zasnovnik Fedor Yazadzhi Geografichni vidomostiNedaleko protikaye odnojmenna richka dovzhinoyu blizko 20 km prava pritoka richki Lunga liva pritoka richki Yalpug Roztashovane v odnomisnij dolini pf 18 km na pivdennij shid vid mista Komrat ta za 123 km na pivden vid Kishineva Isnuye z 16 stolittya 1563g Istoriya selaNosit tyurksku nazvu Vpershe selo Avdarma zgaduyetsya v arhivnih dokumentah v 1563 roci Na chest cogo v centri sela sporudzhena stela de napisana data zasnuvannya sela i vkazani naseleni punkti zvidki pereselilisya pershij zhiteli Rosijskij istorik A Skalkovskij v 1848 r v knizi Bolgarski koloniyi v Bessarabiyi ta Novorosijskomu krayi pishe sho toponim Avdarma oznachaye Banditsku ushelinu Vchenij zaznachaye sho zhiteli horoshi gospodari Cerkva derev yana 1 budinkiv 86 zhiteliv 93 sim yi z 515 o p dush zemli 5700 desyatin U Slovniku gagauzkih geografichnih terminiv I Drona vidznacheno sho toponim Avdarma za pohodzhennyam ye nogajskim i spochatku mabut vidnosivsya tilki do dolini po yakij protikaye richka Za narodnimi perekazami yaki pidtverdzhuyutsya arhivnimi dokumentami Avdarma utvorili pereselenci yaki spochatku oselilisya v selishi Orak nini Leovskij rajon Respubliki Moldova v period rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rr U 1820 r v seli Avdarma prozhivali 54 sim yi yaki pereselilisya z sil Gorichane ta Bezhanova Bolgariya Orak Moldova Leovskij rajon Gagauzkij prosvititel Mihajlo Chakir pisav u knizi Istoriya gagauziv Bessarabiyi v 1934 r sho starozhil z sela Avdarma Mikola Kasim zberigav gramotu yaku dav gagauzam boyarin Balish u mayetok yakogo vhodilo i selo Orak Oracki gagauzi chesni pravdivi sumirni majstrovi dobrodushni gostinni podorozhnih zustrichayut yak rodichiv pracoviti mirolyubni dobri osterigayutsya piyactva skandaliv vsyakogo zla U selah Orak i Chadir sered gagauziv ne bulo ni zlodijstva ni grabezhu a ni shahrajstva Spochatku selo roztashovuvalosya na urochishi Lunga de protikaye richka Lunga U toj chas na cij zemli zhili budzhacki tatari Voni zajmalisya skotarstvom tomu voni i vibrali cyu zemlyu dlya osilogo zhittya Sogodni cya miscevist nazivayetsya Jozokaj I sogodni na cij dilyanci ye krinicya yaka nazivayetsya Tatar choshmesi Tatarske dzherelo Vono maye dva dzherela z odnogo teche holodna voda z inshogo trohi tepla Vidno sho voni ob yednani glinyanimi trubami Starozhili rozpovidayut sho tatari pislya rosijsko tureckoyi vijni shovali zoloto nibito spodivayuchis koli nebud povernutisya za nimi Zoloto nihto ne znajshov ale v 70 ti roki XX st lyudi znahodili tam kurilni trubki glinyani cherepki Navproti tatarskogo dzherela ye visochina na vershini yakogo roste velike tovste grusheve derevo na yakomu lezhit vidbitok minulogo Starozhili rozpovidali sho ce derevo vidno z sela Ciganka yake znahoditsya bilya richki Prut Ce derevo v 2003 r zaneseno do Chervonoyi knigi Respubliki Moldova ta ohoronyayetsya zakonom Vidomi lyudiGrek Gnat Georgijovich radyanskij i ukrayinskij sportsmen i trener PrimitkiNacionalne byuro statistiki Moldovi Nicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi