Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Отон Кучера (31 грудня 1857, Петриня — 29 грудня 1931, Загреб) — хорватський астроном і популяризатор науки і техніки, письменник, автор кількох підручників з фізики для середніх шкіл і ряду науково-популярних праць з фізики, астрономії та електротехніки. Вивчав математику, фізику та астрономію у Відні, розвивав астрономію у Віденській обсерваторії. Викладав у середніх школах у Вінковцях, Пожезі та Загребі, був викладачем математики на факультеті лісівництва Загребського університету. Займався історією точних наук і в цій галузі написав дисертацію про Маріна Гетальдича. Він заохочував створення Загребської обсерваторії Хорватського товариства природничих та був її директором з 1903 по 1913 рік і з 1920 по 1925 рік. Він брав активну участь у громадському житті як член і президент Матиці хорватської, Хорватського природознавчого товариства, президент першого радіоклубу в Загребі, президент асоціації вчителів середніх шкіл і редактор альманаху Бошковича.
| Отон Кучера | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 січня 1857 або 1857[1] Петриня, Сисацько-Мославинська жупанія, Хорватія |
| Помер | 29 грудня 1931 або 1931[1] |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Діяльність | астроном, фізик, натураліст, математик, популяризатор науки, вчитель, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | астрономія[2], природничі науки[2], фізика[2], математика[2] і популяризація науки[2] |
Біографія
Дитинство і навчання
Народився 1 січня 1857 року в Петрині, був першим із тринадцяти дітей у шлюбі вчителя Фран'ї Кучери з Ідою Кучерою. За спогодами родини, Отон народився 31 грудня 1856 року, але з практичних причин (військовий обов'язок та інші) батьки повідомили, що він народився 1 січня. Про цей курйоз у своїй статті про Отона Кучеру згадувавйого син Влахо Кучера. Кучера святкував свій день народження 1 січня, про що свідчить, зокрема, святкове відзначення його 70-річчя у 1927 році. Його хрестили в церкві святого Лаврентія в Петріні, і в свідоцтві про хрещення вказана дата народження 1 січня.
Його батька, вчителя, незабаром перевели з Петріні до Оточаця, де Отон провів дитинство і закінчив п'ять класів початкової школи, а потім продовжив навчання в середній школі в Сені. Він подорожував із Сеня до Оточаця і назад через Велебит, і в цих подорожах він на все життя закохався у Велебит, гори та зоряне небо. Продовжив освіту у Вінківцях і закінчив школу в 1873 році.
Як відмінник і талановитий учень, він отримав державну стипендію і поїхав до Відня вивчати фізику, математику та астрономію. Він навчався у знаменитих науковців Йожефа Штефана, Людвіга Больцмана та Йоганна Лошмідта, вдосконалював свої знання з астрономії у Віденській обсерваторії, директором якої на той час був Карл фон Літров|.
Педагогічна та наукова діяльність
Кучері запропонували посаду асистента у Відні, але патріотичні та сімейні причини змусили його повернутися до Віньківців, де у віці лише 19 років він почав викладати у Віньківецькій гімназії, а через два роки склав у Відні іспит на вчителя, як вимагали тогочасні закони.
Через три роки він публікує перші наукові та професійні праці. Разом зі [hr] та [hr] він брав участь у створенні Хорватського товариства природничих наук, заснованого в Загребі наприкінці 1885 року. 1886 року в бюлетені новозаснованого товариства він друкує статтю Людина і природознавство, в якій дає огляд розвитку природничих наук.
З переїздом до Пожеги Кучера розпочав науково-популяризаторську роботу, яку продовжував до самої смерті. Він заснував першу шкільну обсерваторію в Пожезі, а в 1892 році вийшла його перша науково-популярна книга «Нариси про магнетизм і електрику».
Активній популяризації науки в той час сприяло, зокрема, те, що в науці почала систематично використовуватися хорватська мова. Кучера набув слави як один з найкращих хорватських популяризаторів науки і техніки, його навіть називали «хорватським Фламмаріоном», на честь знаменитого французького популяризатора астрономії.
Кучера вважав, що відношення людини до науки про зоряне небо зовсім інше, ніж до будь-якої іншої науки, що його можна порівняти з відношенням людини до своєї батьківщини, що астрономія спрямовує людину на роздуми про найбільші загадки природи, ці думки заспокоюють пристрасті людини, і в цьому він бачив велике виховне значення астрономії.
Розквіт просвітницької діяльності
З його переїздом до Загреба в 1892 році починається найплідніший період творчості Кучери. Він працював у реальній гімназії, де в 1893 році організував перший сучасний кабінет фізики, і того ж року вийшла його книга «Vrieme — crtice iz meteorologie». У 1895 році вийшла науково-популярна астрономічна праця «Наше небо», видана Матицею хорватською накладом 12 тисяч примірників. Весь тираж був швидко розпроданий, і книга була двічі перевидана щу за життя Кучери: у 1921 році Хорватським натуралістичним товариством і в 1930 році Матицею хорватською. За цю книгу Кучера отримав нагороду від фундації графа [hr]. Через сто років після першого видання, 1995 року, в Загребі було надруковано четверте видання «Нашого неба».
У 1899 році Кучера написав підручник «Фізика для молодших класів із додатками з астрономії та хімії» та отримав ступінь доктора в Загребському університеті, захистивши дисертацію про Маріна Гетальдича. Він також став викладачем вищої математики та теоретичної фізики й механіки в Академії лісництва в Загребі, де він викладав до свого виходу на пенсію в 1915 році. Він запровадив в Академії лісництва дворічний курс геодезії, і спочатку сам ним керував. Сьогоднішній [hr] виріс із цього курсу геодезії.
У 1902 році була опублікована його «Експериментальна фізика для вищих, середніх і подібних ним шкіл», і в тому ж році за його ініціативою була заснована астрономічна секція в рамках Хорватського природознавчого товариства. Також Кучера ініціював заснування Загребської обсерваторії, і коли в 1903 році завдяки його активним зусиллям обсерваторія була відкрита, він прийняв посаду її директора.
Із записів Кучери ми дізнаємося, що на момент заснування астрономічної секції навіть серед хорватської інтелігенції ще не було достатнього усвідомлення важливості астрономії як культурного елемента в освіті кожної людини, незалежно від її фаху. Однак Кучера стверджував, що саме така роль астрономії у великих націй. Він відмічав, що того ж року, коли було засновано Хорватське природознавче товариство, французький астроном Каміль Фламмаріон заснував Французьке астрономічне товариство в Парижі (1886 рік), і що це товариство в одній із найцивілізованіших держав світу з населенням 40 мільйонів осіб, у перший рік діяльності ледь зібрало 90 членів. Ще більше він міг пишатися тим фактом, що кількість членів Хорватського природознавчого товариства зменшилася до 95 членів перед заснуванням астрономічної секції, але після її створення зросла приблизно до 230, що свідчить, інтерес, викликаний заснуванням цієї секції та ідеєю заснування обсерваторії. У 1924 році й сам Кучера був обраний членом Французького астрономічного товариства в Парижі.
У рік відкриття обсерваторії, 1903 року, вийшла книга Кучери «Хвилі і промені», а в 1907 році він переклав підручники [en] «Регуляція Всесвіту» та І. Валентіна «Фізика для старших класів середньої школи». Весь цей час він діяв у багатьох інших сферах: був президентом першого радіоклубу, членом літературного управління Матиці хорватської, а вісім років, з 1909 по 1917 рік, був її президентом. З 1908 по 1911 рік — президент товариства вчителів середніх шкіл. Він є постійним викладачем Загребського університету, де його лекції користувалися великою популярністю. Крім того, він був у редакційній колегії «Вісника Хорватського альпіністського товариства», а в період з 1892 по 1913 рік був радником, секретарем і президентом [hr]. Він також був членом [hr] і асоційованим членом Хорватського літературного товариства Святого Єроніма.
Дреге керівництво обсерваторією
У 1915 році Кучера вийшов у відставку, а в 1920 році, після розпаду Австро-Угорської імперії, він повернувся до активної діяльності і став директором середньої школи при Земельному королівському уряді, а потім знову керував обсерваторією з 1920 по 1925 рік, коли він пішов у відставку вдруге. З 1924 по 1926 рік він редагував астрономічний календар «Bošković».
Серед багатьої книг, які він опублікував у свій пізніший період, виділяються книги з бібліотеки «Сучасні винаходи»: «Рух і сили: Нариси з механіки неба і землі» 1915 року та «Бездротові телеграф і телефон» 1925 року.
Від першого шлюбу мав дочку Ельзу, яка стала відомою хорватською психологинею. Після смерті першої дружини одружився і народив ще трьох дітей: Мару, Невенку та сина Влаха. В останні роки свого життя через сімейні обставини він був змушений продати сімейний будинок на вулиці Юр'євській 14 у Загребі і після цього до кінця свого життя мешкав у орендованій квартирі на вулиці Малліновій. Він помер 29 грудня 1931 року, напередодні свого дня народження, а в день народження, 31 грудня, був похований на кладовищі Мирогой у Загребі.
Праці
- Малюнки про магнетизм і електрику (хорв. Crte o magnetizmu i elektricitetu), 1892.
- Час, нариси з метеорології (хорв. Vrieme, crtice iz meteorologije), 1893.
- Наше небо: нариси з астрономії (хорв. Naše nebo: crtice iz astronomije), 1895 (2-е вид. 1921, 3-е вид. 1930, 4-е вид. 1995))
- Погода: Нариси з метеорології (хорв. Vrieme: crtice iz meteorologije), 1897 (електронне видання)
- Хвилі і промені (хорв. Valovi i zrake), 1903 (електронне видання)
- Рух і сили: Нариси з механіки неба і землі (хорв. Gibanja i sile: crtice iz mehanike neba i zemlje), 1915 (електронне видання)
- Бездротові телеграф і телефон (хорв. Telegraf i telefon bez žica), 1925 (електронне видання)
Він також написав підручник з фізики для молодших класів середньої школи (1899) та експериментальний підручник з фізики для старших і середніх шкіл (1902).
Нагороди
- 1889: [hr] за роботу «Нариси про магнетизм і електрику».
- 1894: Нагорода від фонду графа Івана Драшковича за твір «Наше небо: нариси з астрономії».
- 1914: Нагорода від Фонду графа Івана Драшковича за роботу «Рух і сила: нариси з механіки неба і землі».
Пам'ять
Астероїзд, відкритий Вишнянською обсерваторією 22 травня 1996 року, був названий 7364 Отонкучера — за великий внесок Кучери у науково-технічне відродження Хорватії і освіту багатьох любителів астрономії, включаючи самого першовідкривача астероїда.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Czech National Authority Database
- Kučera, Oton, «Hrvatska enciklopedija», Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2015.
- Gibanja i sile: Crtice iz mehanike neba i zemlje / Dr. Oton Kučera., library.foi.hr, pristupljeno 8. srpnja 2017.
Література
- «Oton Kučera» Ane Smontare, Matematičko-fizički list, God. LVII, 4/228
- Kučera, Oton. Hrvatska enciklopedija, mrežno izdanje. Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oton Kuchera 31 grudnya 1857 Petrinya 29 grudnya 1931 Zagreb horvatskij astronom i populyarizator nauki i tehniki pismennik avtor kilkoh pidruchnikiv z fiziki dlya serednih shkil i ryadu naukovo populyarnih prac z fiziki astronomiyi ta elektrotehniki Vivchav matematiku fiziku ta astronomiyu u Vidni rozvivav astronomiyu u Videnskij observatoriyi Vikladav u serednih shkolah u Vinkovcyah Pozhezi ta Zagrebi buv vikladachem matematiki na fakulteti lisivnictva Zagrebskogo universitetu Zajmavsya istoriyeyu tochnih nauk i v cij galuzi napisav disertaciyu pro Marina Getaldicha Vin zaohochuvav stvorennya Zagrebskoyi observatoriyi Horvatskogo tovaristva prirodnichih ta buv yiyi direktorom z 1903 po 1913 rik i z 1920 po 1925 rik Vin brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti yak chlen i prezident Matici horvatskoyi Horvatskogo prirodoznavchogo tovaristva prezident pershogo radioklubu v Zagrebi prezident asociaciyi vchiteliv serednih shkil i redaktor almanahu Boshkovicha Oton KucheraNarodivsya1 sichnya 1857 1857 01 01 abo 1857 1 Petrinya Sisacko Moslavinska zhupaniya HorvatiyaPomer29 grudnya 1931 1931 12 29 abo 1931 1 PohovannyaMirogojske kladovisheDiyalnistastronom fizik naturalist matematik populyarizator nauki vchitel vikladach universitetuAlma materVidenskij universitetGaluzastronomiya 2 prirodnichi nauki 2 fizika 2 matematika 2 i populyarizaciya nauki 2 BiografiyaDitinstvo i navchannya Narodivsya 1 sichnya 1857 roku v Petrini buv pershim iz trinadcyati ditej u shlyubi vchitelya Fran yi Kucheri z Idoyu Kucheroyu Za spogodami rodini Oton narodivsya 31 grudnya 1856 roku ale z praktichnih prichin vijskovij obov yazok ta inshi batki povidomili sho vin narodivsya 1 sichnya Pro cej kurjoz u svoyij statti pro Otona Kucheru zgaduvavjogo sin Vlaho Kuchera Kuchera svyatkuvav svij den narodzhennya 1 sichnya pro sho svidchit zokrema svyatkove vidznachennya jogo 70 richchya u 1927 roci Jogo hrestili v cerkvi svyatogo Lavrentiya v Petrini i v svidoctvi pro hreshennya vkazana data narodzhennya 1 sichnya Jogo batka vchitelya nezabarom pereveli z Petrini do Otochacya de Oton proviv ditinstvo i zakinchiv p yat klasiv pochatkovoyi shkoli a potim prodovzhiv navchannya v serednij shkoli v Seni Vin podorozhuvav iz Senya do Otochacya i nazad cherez Velebit i v cih podorozhah vin na vse zhittya zakohavsya u Velebit gori ta zoryane nebo Prodovzhiv osvitu u Vinkivcyah i zakinchiv shkolu v 1873 roci Yak vidminnik i talanovitij uchen vin otrimav derzhavnu stipendiyu i poyihav do Vidnya vivchati fiziku matematiku ta astronomiyu Vin navchavsya u znamenitih naukovciv Jozhefa Shtefana Lyudviga Bolcmana ta Joganna Loshmidta vdoskonalyuvav svoyi znannya z astronomiyi u Videnskij observatoriyi direktorom yakoyi na toj chas buv Karl fon Litrov Pedagogichna ta naukova diyalnist Kucheri zaproponuvali posadu asistenta u Vidni ale patriotichni ta simejni prichini zmusili jogo povernutisya do Vinkivciv de u vici lishe 19 rokiv vin pochav vikladati u Vinkiveckij gimnaziyi a cherez dva roki sklav u Vidni ispit na vchitelya yak vimagali togochasni zakoni Cherez tri roki vin publikuye pershi naukovi ta profesijni praci Razom zi hr ta hr vin brav uchast u stvorenni Horvatskogo tovaristva prirodnichih nauk zasnovanogo v Zagrebi naprikinci 1885 roku 1886 roku v byuleteni novozasnovanogo tovaristva vin drukuye stattyu Lyudina i prirodoznavstvo v yakij daye oglyad rozvitku prirodnichih nauk Z pereyizdom do Pozhegi Kuchera rozpochav naukovo populyarizatorsku robotu yaku prodovzhuvav do samoyi smerti Vin zasnuvav pershu shkilnu observatoriyu v Pozhezi a v 1892 roci vijshla jogo persha naukovo populyarna kniga Narisi pro magnetizm i elektriku Aktivnij populyarizaciyi nauki v toj chas spriyalo zokrema te sho v nauci pochala sistematichno vikoristovuvatisya horvatska mova Kuchera nabuv slavi yak odin z najkrashih horvatskih populyarizatoriv nauki i tehniki jogo navit nazivali horvatskim Flammarionom na chest znamenitogo francuzkogo populyarizatora astronomiyi Kuchera vvazhav sho vidnoshennya lyudini do nauki pro zoryane nebo zovsim inshe nizh do bud yakoyi inshoyi nauki sho jogo mozhna porivnyati z vidnoshennyam lyudini do svoyeyi batkivshini sho astronomiya spryamovuye lyudinu na rozdumi pro najbilshi zagadki prirodi ci dumki zaspokoyuyut pristrasti lyudini i v comu vin bachiv velike vihovne znachennya astronomiyi Rozkvit prosvitnickoyi diyalnosti Z jogo pereyizdom do Zagreba v 1892 roci pochinayetsya najplidnishij period tvorchosti Kucheri Vin pracyuvav u realnij gimnaziyi de v 1893 roci organizuvav pershij suchasnij kabinet fiziki i togo zh roku vijshla jogo kniga Vrieme crtice iz meteorologie U 1895 roci vijshla naukovo populyarna astronomichna pracya Nashe nebo vidana Maticeyu horvatskoyu nakladom 12 tisyach primirnikiv Ves tirazh buv shvidko rozprodanij i kniga bula dvichi perevidana shu za zhittya Kucheri u 1921 roci Horvatskim naturalistichnim tovaristvom i v 1930 roci Maticeyu horvatskoyu Za cyu knigu Kuchera otrimav nagorodu vid fundaciyi grafa hr Cherez sto rokiv pislya pershogo vidannya 1995 roku v Zagrebi bulo nadrukovano chetverte vidannya Nashogo neba U 1899 roci Kuchera napisav pidruchnik Fizika dlya molodshih klasiv iz dodatkami z astronomiyi ta himiyi ta otrimav stupin doktora v Zagrebskomu universiteti zahistivshi disertaciyu pro Marina Getaldicha Vin takozh stav vikladachem vishoyi matematiki ta teoretichnoyi fiziki j mehaniki v Akademiyi lisnictva v Zagrebi de vin vikladav do svogo vihodu na pensiyu v 1915 roci Vin zaprovadiv v Akademiyi lisnictva dvorichnij kurs geodeziyi i spochatku sam nim keruvav Sogodnishnij hr viris iz cogo kursu geodeziyi Popivska vezha z kupolom Zagrebskoyi observatoriyi U 1902 roci bula opublikovana jogo Eksperimentalna fizika dlya vishih serednih i podibnih nim shkil i v tomu zh roci za jogo iniciativoyu bula zasnovana astronomichna sekciya v ramkah Horvatskogo prirodoznavchogo tovaristva Takozh Kuchera iniciyuvav zasnuvannya Zagrebskoyi observatoriyi i koli v 1903 roci zavdyaki jogo aktivnim zusillyam observatoriya bula vidkrita vin prijnyav posadu yiyi direktora Iz zapisiv Kucheri mi diznayemosya sho na moment zasnuvannya astronomichnoyi sekciyi navit sered horvatskoyi inteligenciyi she ne bulo dostatnogo usvidomlennya vazhlivosti astronomiyi yak kulturnogo elementa v osviti kozhnoyi lyudini nezalezhno vid yiyi fahu Odnak Kuchera stverdzhuvav sho same taka rol astronomiyi u velikih nacij Vin vidmichav sho togo zh roku koli bulo zasnovano Horvatske prirodoznavche tovaristvo francuzkij astronom Kamil Flammarion zasnuvav Francuzke astronomichne tovaristvo v Parizhi 1886 rik i sho ce tovaristvo v odnij iz najcivilizovanishih derzhav svitu z naselennyam 40 miljoniv osib u pershij rik diyalnosti led zibralo 90 chleniv She bilshe vin mig pishatisya tim faktom sho kilkist chleniv Horvatskogo prirodoznavchogo tovaristva zmenshilasya do 95 chleniv pered zasnuvannyam astronomichnoyi sekciyi ale pislya yiyi stvorennya zrosla priblizno do 230 sho svidchit interes viklikanij zasnuvannyam ciyeyi sekciyi ta ideyeyu zasnuvannya observatoriyi U 1924 roci j sam Kuchera buv obranij chlenom Francuzkogo astronomichnogo tovaristva v Parizhi U rik vidkrittya observatoriyi 1903 roku vijshla kniga Kucheri Hvili i promeni a v 1907 roci vin pereklav pidruchniki en Regulyaciya Vsesvitu ta I Valentina Fizika dlya starshih klasiv serednoyi shkoli Ves cej chas vin diyav u bagatoh inshih sferah buv prezidentom pershogo radioklubu chlenom literaturnogo upravlinnya Matici horvatskoyi a visim rokiv z 1909 po 1917 rik buv yiyi prezidentom Z 1908 po 1911 rik prezident tovaristva vchiteliv serednih shkil Vin ye postijnim vikladachem Zagrebskogo universitetu de jogo lekciyi koristuvalisya velikoyu populyarnistyu Krim togo vin buv u redakcijnij kolegiyi Visnika Horvatskogo alpinistskogo tovaristva a v period z 1892 po 1913 rik buv radnikom sekretarem i prezidentom hr Vin takozh buv chlenom hr i asocijovanim chlenom Horvatskogo literaturnogo tovaristva Svyatogo Yeronima Drege kerivnictvo observatoriyeyu U 1915 roci Kuchera vijshov u vidstavku a v 1920 roci pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi vin povernuvsya do aktivnoyi diyalnosti i stav direktorom serednoyi shkoli pri Zemelnomu korolivskomu uryadi a potim znovu keruvav observatoriyeyu z 1920 po 1925 rik koli vin pishov u vidstavku vdruge Z 1924 po 1926 rik vin redaguvav astronomichnij kalendar Boskovic Sered bagatoyi knig yaki vin opublikuvav u svij piznishij period vidilyayutsya knigi z biblioteki Suchasni vinahodi Ruh i sili Narisi z mehaniki neba i zemli 1915 roku ta Bezdrotovi telegraf i telefon 1925 roku Vid pershogo shlyubu mav dochku Elzu yaka stala vidomoyu horvatskoyu psihologineyu Pislya smerti pershoyi druzhini odruzhivsya i narodiv she troh ditej Maru Nevenku ta sina Vlaha V ostanni roki svogo zhittya cherez simejni obstavini vin buv zmushenij prodati simejnij budinok na vulici Yur yevskij 14 u Zagrebi i pislya cogo do kincya svogo zhittya meshkav u orendovanij kvartiri na vulici Mallinovij Vin pomer 29 grudnya 1931 roku naperedodni svogo dnya narodzhennya a v den narodzhennya 31 grudnya buv pohovanij na kladovishi Mirogoj u Zagrebi PraciMalyunki pro magnetizm i elektriku horv Crte o magnetizmu i elektricitetu 1892 Chas narisi z meteorologiyi horv Vrieme crtice iz meteorologije 1893 Nashe nebo narisi z astronomiyi horv Nase nebo crtice iz astronomije 1895 2 e vid 1921 3 e vid 1930 4 e vid 1995 Pogoda Narisi z meteorologiyi horv Vrieme crtice iz meteorologije 1897 elektronne vidannya Hvili i promeni horv Valovi i zrake 1903 elektronne vidannya Ruh i sili Narisi z mehaniki neba i zemli horv Gibanja i sile crtice iz mehanike neba i zemlje 1915 elektronne vidannya Bezdrotovi telegraf i telefon horv Telegraf i telefon bez zica 1925 elektronne vidannya Vin takozh napisav pidruchnik z fiziki dlya molodshih klasiv serednoyi shkoli 1899 ta eksperimentalnij pidruchnik z fiziki dlya starshih i serednih shkil 1902 Nagorodi1889 hr za robotu Narisi pro magnetizm i elektriku 1894 Nagoroda vid fondu grafa Ivana Drashkovicha za tvir Nashe nebo narisi z astronomiyi 1914 Nagoroda vid Fondu grafa Ivana Drashkovicha za robotu Ruh i sila narisi z mehaniki neba i zemli Pam yatAsteroyizd vidkritij Vishnyanskoyu observatoriyeyu 22 travnya 1996 roku buv nazvanij 7364 Otonkuchera za velikij vnesok Kucheri u naukovo tehnichne vidrodzhennya Horvatiyi i osvitu bagatoh lyubiteliv astronomiyi vklyuchayuchi samogo pershovidkrivacha asteroyida PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Kucera Oton Hrvatska enciklopedija Leksikografski zavod Miroslav Krleza www enciklopedija hr 2015 Gibanja i sile Crtice iz mehanike neba i zemlje Dr Oton Kucera library foi hr pristupljeno 8 srpnja 2017 Literatura Oton Kucera Ane Smontare Matematicko fizicki list God LVII 4 228 Kucera Oton Hrvatska enciklopedija mrezno izdanje Leksikografski zavod Miroslav Krleza 2021