Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Шаренградом селом у Вуковарсько Сремській жупанії Хорватії Шаренград хорв Šarengradska ada серб кир Шаренгр

Шаренград (острів)

Шаренград (острів)
Не плутати з Шаренградом — селом у Вуковарсько-Сремській жупанії Хорватії.

Шаренград (хорв. Šarengradska ada, серб. кир. Шаренградска ада, hr [ʃǎreŋgratskaː ǎːda] або sh [-ǎda]) — річковий острів на Дунаї поблизу села Шаренград у Хорватії, на кордоні з Сербією. Предмет територіального спору між цими двома державами.

Шаренград
хорв. Šarengradska ada
серб. Шаренградска ада
image
Вид на острів
Географія
45°15′40″ пн. ш. 19°14′30″ сх. д. / 45.26111111113877428° пн. ш. 19.24166666669477976° сх. д. / 45.26111111113877428; 19.24166666669477976Координати: 45°15′40″ пн. ш. 19°14′30″ сх. д. / 45.26111111113877428° пн. ш. 19.24166666669477976° сх. д. / 45.26111111113877428; 19.24166666669477976
АкваторіяДунай
Площа9  км² 
Країна
image Хорватія / image Сербія (спірний)
Населення0 осіб
image
image
Шаренград
Шаренград (Хорватія)
image Шаренградський острів у Вікісховищі

Історія

Старе річище Дунаю через свій сильний вигин на цій ділянці створювало проблеми для судноплавства. Щоб розв'язати цю проблему, Австро-Угорщина в 1892 році почала копати канал із метою вирівняти течію річки. Через 17 років канал Мохово — Шаренград нарешті закінчили рити, і в результаті 1909 року утворився острів Шаренград.

За часів Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія острів належав Соціалістичній Республіці Хорватія. Протягом війни за незалежність Хорватії Югославська Народна Армія та сербські заколотники захопили острів. В наступні роки він перебував під наглядом сербської поліції.

На думку Арбітражної комісії мирної конференції з Югославії (комісії Бадінтера), кордони між югославськими республіками повинні стати кордонами між їхніми незалежними наступницями.

1998 року за Ердутською угодою до складу Хорватії мирно реінтегрували Східну Славонію, Бараню і Західний Срем. Однак Сербія відмовилася повернути Шаренградський острів, як і острів Вуковар, залишивши їх під військовим контролем Союзної Республіки Югославія.

2002 року сербські військовики, які тоді окупували острів, відкрили звідти вогонь по жупану Вуковарсько-Сремської жупанії Ніколі Шаферу та його супроводу, серед якого було четверо дітей, коли він прямував на зустріч зі своїм колегою з Сербії. Це трапилося попри те, що такий захід відбувався з офіційної згоди сербських посадовців.

2004 року Сербія вивела свою армію з острова, яку замінила сербська поліція. Кадастрово ця територія належить Хорватії, але через невирішене питання державного кордону між Хорватією та Сербією, хорватські громадяни не можуть отримати доступ до своїх земельних володінь. Сербія досі відмовляється повернути острів Хорватії, вперто не бажаючи поважати рішення комісії Бадінтера та вимагаючи зміни кордону, щоб мати змогу анексувати острів. Сербія наполягає на тому, щоб демаркація проходила серединою річки Дунай. Кордон посередині Дунаю мирною угодою 1998 року визначено як тимчасовий.

Хоча згідно з комісією Бадінтера це частина території Республіки Хорватія, з 2002 року Вуковарсько-Сремське управління поліції відзначило, що патрульний катер сербської армії 151 раз порушив хорватський державний кордон.

У лютому 2012 року президент Хорватії Іво Йосипович у своїй заяві для щоденної газети Novi list зазначив, що обидві держави потребують гнучкого розв'язання прикордонних суперечок на Дунаї, яке було б поєднанням вирішень, запропонованих двома країнами. Президент Хорватії сказав, що хоч яке б рішення було ухвалено, було б добре, щоб острів Вуковар зрештою виявився на хорватському боці кордону. У своїй заяві Йосипович не згадав про другий дунайський острів — Шаренград.

Станом на 2016, острів усе ще перебував під сербською окупацією, на що вказує присвячений цій темі хорватський документальний фільм «Сербська окупація Шаренградського острова». Однак фактичну обстановку на Шаренградському острові не контролює ні Хорватія, ні Сербія, і будь-хто може прибути на острів та робити там що завгодно.

Острів є найбільшим після орнітологічним заказником у цій частині Європи та найбільшим природним місцем розмноження дикого коропа на Дунаї, а також місцем проживання великої кількості диких тварин, багатим мисливським угіддям і місцем гніздування рідкісних майже вимерлих орлів та домівкою рідкісних дерев і трав'янистих рослин.

Примітки

  1. Jelena Cerovina (4 July 2017), Granica na Dunavu između Habzburga i Badintera, Politika (сербською) , с. 06
  2. Šarengrad [ 2008-04-24 у Wayback Machine.], sarengrad.info.ms; accessed 11 June 2017.
  3. Šarengradska ada: "Ničija zemlja" između novog i starog toka Dunava. vjesnik.hr. . 3 серпня 2017. Процитовано 14 грудня 2023.
  4. Serbian occupation of Šarengradska ada on a film. www.vecernji.hr. Процитовано 1 September 2022.
  5. The Opinions of the Badinter Arbitration Committee: A Second Breath for the Self-Determination of Peoples [ May 17, 2008, у Wayback Machine.]
  6. . Архів оригіналу за 15 April 2008. Процитовано 11 June 2017.
  7. . www.morh.hr. Архів оригіналу за 12 August 2004. Процитовано 11 June 2017.
  8. . Архів оригіналу за 10 June 2007. Процитовано 11 June 2017.
  9. Slobodna Dalmacija: 29. www.hsp1861.hr. Процитовано 11 June 2017.
  10. DPI - Foreign Media Monitoring [ April 16, 2008, у Wayback Machine.]
  11. S. Butigan, Vukovarci nakon 16 godina ponovo na svojoj adi, Jutarnji list, 31. srpnja 2006. (хор.)
  12. HR za fleksibilno rešenje granica. Процитовано 11 June 2017.
  13. Večernji list PR članak: Snima se film o srpskoj okupaciji šarengradske Ade na Dunavu Objavljeno: 14. travnja 2016. (хор.)
image Це незавершена стаття про острів, чи острови.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Sharengradom selom u Vukovarsko Sremskij zhupaniyi Horvatiyi Sharengrad horv Sarengradska ada serb kir Sharengradska ada hr ʃǎreŋgratskaː ǎːda abo sh ǎda richkovij ostriv na Dunayi poblizu sela Sharengrad u Horvatiyi na kordoni z Serbiyeyu Predmet teritorialnogo sporu mizh cimi dvoma derzhavami Sharengradhorv Sarengradska ada serb Sharengradska adaVid na ostrivGeografiya45 15 40 pn sh 19 14 30 sh d 45 26111111113877428 pn sh 19 24166666669477976 sh d 45 26111111113877428 19 24166666669477976 Koordinati 45 15 40 pn sh 19 14 30 sh d 45 26111111113877428 pn sh 19 24166666669477976 sh d 45 26111111113877428 19 24166666669477976AkvatoriyaDunajPlosha9 km Krayina Horvatiya Serbiya spirnij Naselennya0 osibSharengradSharengrad Horvatiya Sharengradskij ostriv u VikishovishiIstoriyaStare richishe Dunayu cherez svij silnij vigin na cij dilyanci stvoryuvalo problemi dlya sudnoplavstva Shob rozv yazati cyu problemu Avstro Ugorshina v 1892 roci pochala kopati kanal iz metoyu virivnyati techiyu richki Cherez 17 rokiv kanal Mohovo Sharengrad nareshti zakinchili riti i v rezultati 1909 roku utvorivsya ostriv Sharengrad Za chasiv Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviya ostriv nalezhav Socialistichnij Respublici Horvatiya Protyagom vijni za nezalezhnist Horvatiyi Yugoslavska Narodna Armiya ta serbski zakolotniki zahopili ostriv V nastupni roki vin perebuvav pid naglyadom serbskoyi policiyi Na dumku Arbitrazhnoyi komisiyi mirnoyi konferenciyi z Yugoslaviyi komisiyi Badintera kordoni mizh yugoslavskimi respublikami povinni stati kordonami mizh yihnimi nezalezhnimi nastupnicyami 1998 roku za Erdutskoyu ugodoyu do skladu Horvatiyi mirno reintegruvali Shidnu Slavoniyu Baranyu i Zahidnij Srem Odnak Serbiya vidmovilasya povernuti Sharengradskij ostriv yak i ostriv Vukovar zalishivshi yih pid vijskovim kontrolem Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya 2002 roku serbski vijskoviki yaki todi okupuvali ostriv vidkrili zvidti vogon po zhupanu Vukovarsko Sremskoyi zhupaniyi Nikoli Shaferu ta jogo suprovodu sered yakogo bulo chetvero ditej koli vin pryamuvav na zustrich zi svoyim kolegoyu z Serbiyi Ce trapilosya popri te sho takij zahid vidbuvavsya z oficijnoyi zgodi serbskih posadovciv 2004 roku Serbiya vivela svoyu armiyu z ostrova yaku zaminila serbska policiya Kadastrovo cya teritoriya nalezhit Horvatiyi ale cherez nevirishene pitannya derzhavnogo kordonu mizh Horvatiyeyu ta Serbiyeyu horvatski gromadyani ne mozhut otrimati dostup do svoyih zemelnih volodin Serbiya dosi vidmovlyayetsya povernuti ostriv Horvatiyi vperto ne bazhayuchi povazhati rishennya komisiyi Badintera ta vimagayuchi zmini kordonu shob mati zmogu aneksuvati ostriv Serbiya napolyagaye na tomu shob demarkaciya prohodila seredinoyu richki Dunaj Kordon poseredini Dunayu mirnoyu ugodoyu 1998 roku viznacheno yak timchasovij Hocha zgidno z komisiyeyu Badintera ce chastina teritoriyi Respubliki Horvatiya z 2002 roku Vukovarsko Sremske upravlinnya policiyi vidznachilo sho patrulnij kater serbskoyi armiyi 151 raz porushiv horvatskij derzhavnij kordon U lyutomu 2012 roku prezident Horvatiyi Ivo Josipovich u svoyij zayavi dlya shodennoyi gazeti Novi list zaznachiv sho obidvi derzhavi potrebuyut gnuchkogo rozv yazannya prikordonnih superechok na Dunayi yake bulo b poyednannyam virishen zaproponovanih dvoma krayinami Prezident Horvatiyi skazav sho hoch yake b rishennya bulo uhvaleno bulo b dobre shob ostriv Vukovar zreshtoyu viyavivsya na horvatskomu boci kordonu U svoyij zayavi Josipovich ne zgadav pro drugij dunajskij ostriv Sharengrad Stanom na 2016 ostriv use she perebuvav pid serbskoyu okupaciyeyu na sho vkazuye prisvyachenij cij temi horvatskij dokumentalnij film Serbska okupaciya Sharengradskogo ostrova Odnak faktichnu obstanovku na Sharengradskomu ostrovi ne kontrolyuye ni Horvatiya ni Serbiya i bud hto mozhe pributi na ostriv ta robiti tam sho zavgodno Ostriv ye najbilshim pislya ornitologichnim zakaznikom u cij chastini Yevropi ta najbilshim prirodnim miscem rozmnozhennya dikogo koropa na Dunayi a takozh miscem prozhivannya velikoyi kilkosti dikih tvarin bagatim mislivskim ugiddyam i miscem gnizduvannya ridkisnih majzhe vimerlih orliv ta domivkoyu ridkisnih derev i trav yanistih roslin PrimitkiJelena Cerovina 4 July 2017 Granica na Dunavu između Habzburga i Badintera Politika serbskoyu s 06 Sarengrad 2008 04 24 u Wayback Machine sarengrad info ms accessed 11 June 2017 Sarengradska ada Nicija zemlja između novog i starog toka Dunava vjesnik hr 3 serpnya 2017 Procitovano 14 grudnya 2023 Serbian occupation of Sarengradska ada on a film www vecernji hr Procitovano 1 September 2022 The Opinions of the Badinter Arbitration Committee A Second Breath for the Self Determination of Peoples May 17 2008 u Wayback Machine Arhiv originalu za 15 April 2008 Procitovano 11 June 2017 www morh hr Arhiv originalu za 12 August 2004 Procitovano 11 June 2017 Arhiv originalu za 10 June 2007 Procitovano 11 June 2017 Slobodna Dalmacija 29 www hsp1861 hr Procitovano 11 June 2017 DPI Foreign Media Monitoring April 16 2008 u Wayback Machine S Butigan Vukovarci nakon 16 godina ponovo na svojoj adi Jutarnji list 31 srpnja 2006 hor HR za fleksibilno resenje granica Procitovano 11 June 2017 Vecernji list PR clanak Snima se film o srpskoj okupaciji sarengradske Ade na Dunavu Objavljeno 14 travnja 2016 hor Ce nezavershena stattya pro ostriv chi ostrovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ