Дерекойська волость

Дерекойська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ялтинського повіту Таврійської губернії з центром у селі Дерекой.

Дерекойська волость
Центр	Дерекой
Площа	26 261 (1886)
Населення	7696 осіб (1886)
Густота	26.8 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 17 поселень, 2 сільських громад. Населення — 7696 особа (4045 чоловічої статі та 3651 — жіночої), 741 дворових господарств.

Утворена в 1860-х роках із частин Алуштинської та Байдарської волостей.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	6792	718
Приватної власності	10740	858
Казенної власності	8643	—
Іншої власності	86	21
Загалом	26261	1597

Найбільші поселення волості:

• Дерекой — колишнє державне село при річці Дем'ять; волосне правління, за 1 ½ версту від повітового міста, 502 особи, 75 дворів, мечеть, 4 лавки. За 3 версти — православна церква, каплиця, мечеть. За 5 верст — каплиця. За 6 верст — винокурний завод. За 7 верст — винокурний завод, виноробня. За 8 верст — виноробня. За 9 верст — винокурний завод. За 10 верст — торговельний садовий заклад, училище садівництва, винокурний завод. За 12 верст — поштова станція. За 13 верст — рибний завод. За 14 верст — поштова станція. За 16 верст — православна церква, готель. За 16 ½ верст — 2 виноробні. За 17 верст — каплиця, виноробня. За 18 верст — винокурний завод. За 20 верст — винокурний завод. За 22 версти — православна церква, винокурний завод. За 28 верст — поштова станція.
•  — колишнє державне село при річці Гуві, 612 осіб, 90 дворів, 3 мечеті.
• Алупка — колишнє державне село при річках Хостобаша і Шоньхай, 294 особи, 44 двори, мечеть, 2 лавки, 2 пекарні, бузня.
• Гаспра — колишнє державне село при річці Кучук-Узень, 258 особи, 38 дворів, православна церква, мечеть, 4 лавки.
• Гурзуф — колишнє державне село при морі, 546 осіб, 79 дворів, мечеть, школа, лавка.
• Дегерменкой — колишнє державне село, 686 осіб, 98 дворів, мечеть, школа.
• Кекенейз — колишнє державне село при річці Біюк-Тош, 254 особи, 38 дворів, мечеть, лавка.
• Кизилташ — колишнє державне село при річці Башипитамис, 476 осіб, 68 дворів, мечеть, школа.
• Куреїз — колишнє державне село при річці Куру-Узень, 207 осіб, 31 дір, православна церква, мечеть, школа 3 лавки, тарктир, пекарня, цирульня.
• Куркулет — колишнє державне село при річці Молокулі, 207 осіб, 31 двір, мечеть.
• Кучук-Кой — колишнє державне село при річці Біюк-Узень, 20 осіб, 3 двори, мечеть.
• Лімена — колишнє державне село при річці Сучи-хон Бурлак, 20 осіб, 3 двори, мечеть.
• Місхор — колишнє державне село при річці Хаста-Узень, 176 осіб, 26 дворів, мечеть, трактир.
• Нижня Аутка (Верхня Аутка) — колишнє державне село при річці Учансу, 180 осіб, 27 дворів, 2 православні церкви, мечеть, 4 лавки, 2 пекарні.
• Нікіта — колишнє державне село при урочищі Малорач, 270 осіб, 40 дворів, мечеть, лавка, корчма.
• Партеніт — колишнє державне село при морі, 98 осіб, 14 дворів, мечеть, школа.
• Сімеїз — колишнє державне село при струмку, 319 осіб, 47 дворів, мечеть, лавка.

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)