Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аптекарський огород (рос. Аптекарский огород) — російська історична назва одного з найстаріших ботанічних садів міста Москва.
| Ботанічний сад «Аптекарський огород» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1706 | |||
| Приналежність | ||||
Контакт | ||||
| Ключові особи | директор Олексій Ретеюм (2011 р.) | |||
| Розташування | Москва | |||
| Країна |  Росія | |||
| Адреса | Росія, Москва, пр. Миру | |||
| Тип | ботанічний сад d і пам'ятка архітектури[d] | |||
| Вебсторінка | Офіціній сайт сада | |||
Мапа | ||||
 Аптекарський огород у Вікісховищі | ||||
В 18 ст.
На початку 18 століття значно збільшилась кількість «аптекарських садів». Московія розпочала довгу війну з тодішньою супердержавою Швецією (Велика Північна війна ), тому значно зросла потреба в ліках для поранених і хворих вояків. Головною функцією «аптекарських садів» якраз і була функція постачання сировини для виготовлення ліків для військових шпиталів Московії. Так війна і особиста зацікавленість царя Петра І в садах стимулювали розвиток раціонального та декоративного садівництва.
Перший аптекарський сад створили біля московської фортеці Кремль. Місце було не досить вдалим. 1706 року цар видав наказ заснувати новий «Аптекарський огород» біля Генерального військового шпиталю. І рослини з саду біля Кремля перенесли на північну околицю Москви — позаду від Сухарьової вежі. Раціональні і декоративні функції, однак, переплелися навіть в новому саду : поряд з ділянками лікарських рослин почали садовити і незвичні для місцевості дерева і кущі, що виділялися формами листя, крон, забарвленням листя і його змінами. Серед перших — вічнозелені ялиці, модрини, ялини, дуби.
-
![image]()
Ялиця, хвоя, шишка, насіння -
![image]()
Модрина, ботанічна ілюстрація -
![image]()
Дуб, ботанічна ілюстрація
Площа, кількість рослин, розпланування
Першим власником "Аптекарського огороду " став Аптекарський приказ, пізніше — Московський шпиталь, потім Московська медико-хірургічна академія. Площа саду дорівнювала всього шість гектарів. До 1730-х років сад вже мав 200 видів і сортів диких і культурних рослин, інвентаризація 1808 року — вже нарахувала 3.528 видів.
Зберігся і первісний план "Аптекарського огороду " — йому надали регулярного характеру. Середину саду відвели під копаний став, дві бічні ділянки і були саме городом з ділянками для трав, дерев і кущів. В роки моди на пейзажний парк регулярне розпланування частково знищили заради розпланування пейзажного характеру (криві доріжки, невеликі галявини, висадки дерев і кущів окремими групами тощо.) З часом створили і власну оранжерею.
Директорство Т. Гербера
Перші керівники саду — переважно німецькі фахівці. В 1735—1742 роках директором саду призначено Трауготта Гербера (нім. Traugott Gerber , 1710—1743), доктора медицини та ботаніки з університету міста Лейпціг. В штаті саду було 23 особи помічників і працівників. Трауготт Гербер — один з перших науковців, що почав досліджувати рослини європейської частини Російської імперії. Т. Гербер сприяв зборам диких лікарських рослин, створив гербарій місцевої флори. 1736 року він створив рукопис латиною першої «Московскої флори» — «Flora moscuensis continens circa moscuam sponte nascentes et quae exotica coluntur». Він також керував медико-ботанічними експедиціями в разні кути Російської імперії для зборів коріння, рослин, насіння для насадженя в «огороді» та створення нового гербарія.
Ботанічний сад дивака Демидова
14 лютого 1796 року рішенням Імператорської Медичної Колегії сад приєднали до медичного училища, а потім, по створенню з училища академії 1798 року — до Медико-хірургичної академії. Директором саду в ці роки був Ф. Х. Стефан. В ці роки в сад перейшла значна колекція рослин з приватного ботанічного саду психопатичного дивака-багатія Прокопія Акінфійовича Демидова (1710—1786).
Садиба Демидова була створена 1756 року на схилі до річки Москви. В Росії йшли останні роки бароко, тому в садівництві панували сади пізьоного бароко. Парк, садиба і палац Демидова мали регулярне розпланування. Аби ретельно використати невелику плащу садиби зі схилом до річки, створили тераси. Площі терас щільно забудували довгими оранжереями. Поряд висадили по два ряди фруктових дерев, що полегшувало догляд, поливи і збори врожаю. Оранжереї віддали під колекції екзотичних і тропічних рослин, вивезених з Індії, Північної Америки, Європи і Сибіру. Ботанічний сад П. Демідова став місцевою родзинкою. Сад Демидова дослідив натураліст П. С. Паллас, що дав його опис : « Цей сад не тільки не має собі подібного в Росії, але й з багатьма в інших державах, що уславилися ботанічними садами, порівняний може бути, як за кількістю рідкісних рослин, так і за їх екзотичністю». Кількість рослин саду Демідова досягла 4.363 зразків до 1786 року. Сад занепав після смерті дивака-володаря. Аби врятувати його ботанічні колекції, рослини разом з горщиками і ґрунтом перевезли в Оранжереї саду «Аптекарський огород».
В 19 ст.
1804 року Медико-хірургічну академію переводять до столиці — в Санкт-Петербург. Перебрався в столицю і тодішній директор московського «Аптекарского огорода», тим паче що там був свій подібний, заснований 1714 року. Сад-горо́д в Москві почав занепадати. В цей період керівництво Московського університету почало шукати в Москві місце для нового ботанічного саду, бо університетський Ботанічний сад в історичному центрі міста не мав нових територій до розвитку. Звернули увагу на покинутий «Аптекарський огород». Університет придбав його ділянку за 11000 рублів сріблом. Ділянка університетського Ботанічного саду на вулиці Мохова була пошкоджена в дні пожежі Москви 1812 року, коли в місто увійшли вояки Наполеона Бонапарта.
Керівником "Аптекарського огороду" з 1805 року був Георг Франц Гофман (1760—1826), професор ботаніки з Геттингенського університету, запрошений керувати катедрою ботаніки Московського університету. Пожежа 1812 року не оминула і "Аптекарського огороду". Були пошкоджені всі оранжереї і більшість рослин в відкритому ґрунті. Неушкодженими залишились будинок, де було житло для директорів саду і частка рослин, частка університетського гербарія, але згоріла ботанічна бібліотека з виданнями 17-18 ст… Московський університет не був багатою установою і до пожежі, і після неї, коли втратив покинуті в хаосі війни бібліотеку, мінералогічні і ботанічні колекції тощо. Було пошкоджено і споруду самого університету. Аби зменшити витрати на ботанічний сад, 1814 року частку земельної ділянки продали приватним особам під забудову. Сад втратив біля чотирьох гектарів колишньої площі, але зберігся.
На кошти благодійників тут створили нову пальмову оранжерею наприкінці 19 ст. Сюди перенесли і равликоподібний саговник. Він походить з ботанічних колекцій ще одного палкого прихильника ботаніки — графа Розумовського. Екзотична рослина пережила і пожежу 1812 року, і морози трагічного 1941-го. Аби врятувати екзот разом з іншими тропічними рослинами, працівники оранжереї опалювали оранжерею взимку всім, що горіло — залишками меблів, навколишніми дерев'яними парканами, які рубали на дрова.
В 21 ст.
В 1950 році, за часів СРСР, Московський університет заклав новий ботанічний сад на новій земельній ділянці на Воробйових (тоді — Ленінських) горах, «Аптекарський огород» став лише філією Ботанічного саду Московського університету.
Сад живий і має навіть невелику театральну залу, куди запрошують акторів і глядачів на вистави.
Джерела
- Горохов В. П. Лунц Л. Б. «Парки мира»,М, Стройиздат, 1985 (рос)
- Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки»,М, «Наука», 1988 (рос)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аптекарський огород
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aptekarskij ogorod ros Aptekarskij ogorod rosijska istorichna nazva odnogo z najstarishih botanichnih sadiv mista Moskva Botanichnij sad Aptekarskij ogorod Osnovni dani Zasnovano 1706 Prinalezhnist Kontakt Klyuchovi osobi direktor Oleksij Reteyum 2011 r Roztashuvannya MoskvaKrayina RosiyaAdresa Rosiya Moskva pr MiruTip botanichnij sad d i pam yatka arhitekturi d Vebstorinka Oficinij sajt sada Mapa Aptekarskij ogorod u VikishovishiV 18 st Suharovska vezha do znishennya Na pochatku 18 stolittya znachno zbilshilas kilkist aptekarskih sadiv Moskoviya rozpochala dovgu vijnu z todishnoyu superderzhavoyu Shveciyeyu Velika Pivnichna vijna tomu znachno zrosla potreba v likah dlya poranenih i hvorih voyakiv Golovnoyu funkciyeyu aptekarskih sadiv yakraz i bula funkciya postachannya sirovini dlya vigotovlennya likiv dlya vijskovih shpitaliv Moskoviyi Tak vijna i osobista zacikavlenist carya Petra I v sadah stimulyuvali rozvitok racionalnogo ta dekorativnogo sadivnictva Pershij aptekarskij sad stvorili bilya moskovskoyi forteci Kreml Misce bulo ne dosit vdalim 1706 roku car vidav nakaz zasnuvati novij Aptekarskij ogorod bilya Generalnogo vijskovogo shpitalyu I roslini z sadu bilya Kremlya perenesli na pivnichnu okolicyu Moskvi pozadu vid Suharovoyi vezhi Racionalni i dekorativni funkciyi odnak pereplelisya navit v novomu sadu poryad z dilyankami likarskih roslin pochali sadoviti i nezvichni dlya miscevosti dereva i kushi sho vidilyalisya formami listya kron zabarvlennyam listya i jogo zminami Sered pershih vichnozeleni yalici modrini yalini dubi Yalicya hvoya shishka nasinnya Modrina botanichna ilyustraciya Dub botanichna ilyustraciyaPlosha kilkist roslin rozplanuvannyaPershim vlasnikom Aptekarskogo ogorodu stav Aptekarskij prikaz piznishe Moskovskij shpital potim Moskovska mediko hirurgichna akademiya Plosha sadu dorivnyuvala vsogo shist gektariv Do 1730 h rokiv sad vzhe mav 200 vidiv i sortiv dikih i kulturnih roslin inventarizaciya 1808 roku vzhe narahuvala 3 528 vidiv Zberigsya i pervisnij plan Aptekarskogo ogorodu jomu nadali regulyarnogo harakteru Seredinu sadu vidveli pid kopanij stav dvi bichni dilyanki i buli same gorodom z dilyankami dlya trav derev i kushiv V roki modi na pejzazhnij park regulyarne rozplanuvannya chastkovo znishili zaradi rozplanuvannya pejzazhnogo harakteru krivi dorizhki neveliki galyavini visadki derev i kushiv okremimi grupami tosho Z chasom stvorili i vlasnu oranzhereyu Direktorstvo T Gerbera Pershi kerivniki sadu perevazhno nimecki fahivci V 1735 1742 rokah direktorom sadu priznacheno Traugotta Gerbera nim Traugott Gerber 1710 1743 doktora medicini ta botaniki z universitetu mista Lejpcig V shtati sadu bulo 23 osobi pomichnikiv i pracivnikiv Traugott Gerber odin z pershih naukovciv sho pochav doslidzhuvati roslini yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi T Gerber spriyav zboram dikih likarskih roslin stvoriv gerbarij miscevoyi flori 1736 roku vin stvoriv rukopis latinoyu pershoyi Moskovskoyi flori Flora moscuensis continens circa moscuam sponte nascentes et quae exotica coluntur Vin takozh keruvav mediko botanichnimi ekspediciyami v razni kuti Rosijskoyi imperiyi dlya zboriv korinnya roslin nasinnya dlya nasadzhenya v ogorodi ta stvorennya novogo gerbariya Botanichnij sad divaka Demidova Hud D G Levickij Portret Prokofiya Akinfijovicha Demidova 14 lyutogo 1796 roku rishennyam Imperatorskoyi Medichnoyi Kolegiyi sad priyednali do medichnogo uchilisha a potim po stvorennyu z uchilisha akademiyi 1798 roku do Mediko hirurgichnoyi akademiyi Direktorom sadu v ci roki buv F H Stefan V ci roki v sad perejshla znachna kolekciya roslin z privatnogo botanichnogo sadu psihopatichnogo divaka bagatiya Prokopiya Akinfijovicha Demidova 1710 1786 Sadiba Demidova bula stvorena 1756 roku na shili do richki Moskvi V Rosiyi jshli ostanni roki baroko tomu v sadivnictvi panuvali sadi pizonogo baroko Park sadiba i palac Demidova mali regulyarne rozplanuvannya Abi retelno vikoristati neveliku plashu sadibi zi shilom do richki stvorili terasi Ploshi teras shilno zabuduvali dovgimi oranzhereyami Poryad visadili po dva ryadi fruktovih derev sho polegshuvalo doglyad polivi i zbori vrozhayu Oranzhereyi viddali pid kolekciyi ekzotichnih i tropichnih roslin vivezenih z Indiyi Pivnichnoyi Ameriki Yevropi i Sibiru Botanichnij sad P Demidova stav miscevoyu rodzinkoyu Sad Demidova doslidiv naturalist P S Pallas sho dav jogo opis Cej sad ne tilki ne maye sobi podibnogo v Rosiyi ale j z bagatma v inshih derzhavah sho uslavilisya botanichnimi sadami porivnyanij mozhe buti yak za kilkistyu ridkisnih roslin tak i za yih ekzotichnistyu Kilkist roslin sadu Demidova dosyagla 4 363 zrazkiv do 1786 roku Sad zanepav pislya smerti divaka volodarya Abi vryatuvati jogo botanichni kolekciyi roslini razom z gorshikami i gruntom perevezli v Oranzhereyi sadu Aptekarskij ogorod V 19 st 1804 roku Mediko hirurgichnu akademiyu perevodyat do stolici v Sankt Peterburg Perebravsya v stolicyu i todishnij direktor moskovskogo Aptekarskogo ogoroda tim pache sho tam buv svij podibnij zasnovanij 1714 roku Sad goro d v Moskvi pochav zanepadati V cej period kerivnictvo Moskovskogo universitetu pochalo shukati v Moskvi misce dlya novogo botanichnogo sadu bo universitetskij Botanichnij sad v istorichnomu centri mista ne mav novih teritorij do rozvitku Zvernuli uvagu na pokinutij Aptekarskij ogorod Universitet pridbav jogo dilyanku za 11000 rubliv sriblom Dilyanka universitetskogo Botanichnogo sadu na vulici Mohova bula poshkodzhena v dni pozhezhi Moskvi 1812 roku koli v misto uvijshli voyaki Napoleona Bonaparta Sagovnik Cycas circinalis Kerivnikom Aptekarskogo ogorodu z 1805 roku buv Georg Franc Gofman 1760 1826 profesor botaniki z Gettingenskogo universitetu zaproshenij keruvati katedroyu botaniki Moskovskogo universitetu Pozhezha 1812 roku ne ominula i Aptekarskogo ogorodu Buli poshkodzheni vsi oranzhereyi i bilshist roslin v vidkritomu grunti Neushkodzhenimi zalishilis budinok de bulo zhitlo dlya direktoriv sadu i chastka roslin chastka universitetskogo gerbariya ale zgorila botanichna biblioteka z vidannyami 17 18 st Moskovskij universitet ne buv bagatoyu ustanovoyu i do pozhezhi i pislya neyi koli vtrativ pokinuti v haosi vijni biblioteku mineralogichni i botanichni kolekciyi tosho Bulo poshkodzheno i sporudu samogo universitetu Abi zmenshiti vitrati na botanichnij sad 1814 roku chastku zemelnoyi dilyanki prodali privatnim osobam pid zabudovu Sad vtrativ bilya chotiroh gektariv kolishnoyi ploshi ale zberigsya Na koshti blagodijnikiv tut stvorili novu palmovu oranzhereyu naprikinci 19 st Syudi perenesli i ravlikopodibnij sagovnik Vin pohodit z botanichnih kolekcij she odnogo palkogo prihilnika botaniki grafa Rozumovskogo Ekzotichna roslina perezhila i pozhezhu 1812 roku i morozi tragichnogo 1941 go Abi vryatuvati ekzot razom z inshimi tropichnimi roslinami pracivniki oranzhereyi opalyuvali oranzhereyu vzimku vsim sho gorilo zalishkami mebliv navkolishnimi derev yanimi parkanami yaki rubali na drova V 21 st Sad Aptekarskij ogorod dilyanka z kanalom V 1950 roci za chasiv SRSR Moskovskij universitet zaklav novij botanichnij sad na novij zemelnij dilyanci na Vorobjovih todi Leninskih gorah Aptekarskij ogorod stav lishe filiyeyu Botanichnogo sadu Moskovskogo universitetu Sad zhivij i maye navit neveliku teatralnu zalu kudi zaproshuyut aktoriv i glyadachiv na vistavi DzherelaGorohov V P Lunc L B Parki mira M Strojizdat 1985 ros Vergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 ros PosilannyaPortal Sadi i parki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aptekarskij ogorodDiv takozhReforma Botanichnij sad Sad baroko Pejzazhnij park Sadivnik Velika Pivnichna vijna Lejpcizkij universitet Sagovnikopodibni Portret Prokofiya Akinfijovicha Demidova Oranzhereya Aptekarskij ostriv