Психопа́тія (від грец. ψυχή, psyche — душа і πάθος, pathos — хвороба) — патологічний тип поведінки, який виник на основі вродженої неповноцінності вищої нервової діяльності та дисгармонії її розвитку.
Психопатія — це незвичайний, аномальний характер. Його походження залишається недостатньо з'ясованим. Існують три основні погляди на це питання. Згідно з першим, психопатію вважають вродженим стражданням. Відповідно до другого, характеру формуються протягом життя людини під впливом несприятливих факторів й умов виховання. Прихильники третього розглядають походження психопатій як результат взаємодії вроджених і діючих у ранні роки розвитку особи факторів.
Формування психопатій відбувається до кінця пубертатного перехідного періоду, до того часу, коли завершується розвиток характеру людини.
Слід зазначити, що в чинному переліку діагнозів Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10, ICD-10) психопатія не згадується.
Однак існують інші визначення терміну психопатія. В американській психологічній літературі психопатія чи соціопатія характеризується схильністю людини обманювати, красти, чинити шкоду та іншим чином маніпулювати людьми, нехтувати законами, суспільними правилами та моральними нормами. Психопати не мають відчуття винуватості та совісті. Така поведінка є центральною ознакою антисоціального розладу особистості (дисоціального розладу особистості). У психологічній літературі для терміну психопатія частіше вживають термін соціопатія, оскільки при цьому розладі особистості відсутні характерні для психозів симптоми: галюцинації та маячливі думки.
Психопати використовують маніпуляції, щоб отримати те, що вони хочуть. Взагалі, це люди, які менше турбуються про те, що інші думають про них і використовують їх для досягнення своєї мети.
Інші визначення психопатії
- Психопатія — аномальний, дисгармонійний розвиток особистості із загальною нестійкістю.
- Психопатія — емоційно-вольовий розлад психіки без явних порушень роботи інтелекту. Такі розлади впливають на вольові якості людини, її характер, мотивацію дій, але це ніяк не стосується провалів у пам'яті.
- Психопатія — це вроджений дефект особистості, дефект центральної нервової системи, який зберігається усе життя, незалежно від того, чи людина спокійна, чи перебуває під впливом стресу. Одна з теорій формування психопатії — порушення розвитку зародку плода.
- Під психопатіями або розладами особистості розуміють стійкі аномалії особи, що характеризуються дисгармонією емоційно-вольової сфери та своєрідним, переважно афективним мисленням. Психопатія, по суті, не є нервово-психічним захворюванням, а є аномальним особистісним станом.
- Психопатія є наслідком патологічного формування особистості з вираженими розладами поведінки і соціальної адаптації, особливий вид дисгармонійного розвитку.
- Синонім терміну соціопатія.
Ознаки психопатій
Психопатичні особливості проявляються в дитинстві або юності і без значних змін зберігаються протягом усього життя. Вони охоплюють всю особу, визначають її структуру і, звичайно, перешкоджають повноцінному пристосуванню особи до навколишнього середовища, ускладнюють її адаптацію.
Психопат бачить біля себе не людей, а тільки об'єкти для досягнення своєї мети. Вважають себе носіями абсолютної істини і контролерами. Спокійно можуть спостерігати будь-які сцени жорстокості. Психопат грає на публіку, всі емоції при цьому не справжні, а удавані.
Розповсюдженість
Переважна більшість психопатичних осіб залишається поза увагою психіатрів, тому виявити дійсність розповсюдженості психопатій серед населення дуже складно.
Особи з діагнозом психопатія та особи з органічними ураженнями головного мозку переважно скоюють статеві злочини, а саме зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом — 25 % та 11 % відповідно. Антисоціальна психопатія також зустрічається в чоловіків у п'ять разів частіше, ніж у жінок.
Види психопатій
За особливостями походження О. В. Кербіков поділяв психопатів на
- Ядерні — вроджені, конституційні, тобто зумовлені особливостями загальної ;
- Краєві — формуються внаслідок несприятливих впливів середовища;
- Органічні — виникають після перенесених в дитинстві та в юності різних захворювань.
За клінічними особливостями, з урахуванням найвиразніших аномальних рис характеру, виокремлюють кілька варіантів психопатій:
- збудливого типу (кола);
- істеричного типу;
- паранояльного типу;
- гальмівні;
- шизоїдного типу;
- нестійкі (мозаїчні).
Психопатії збудливого типу
Підвищена дратівливість, збудливість у поєднанні з експлозивністю (вибуховістю), через що існує назва «психопатії експлозивного типу», переважання злобності в коливаннях настрою, мстивість, в'язкість афективних реакцій, схильність до бурхливих проявів афекту у відповідь на часто незначні причини — ось головні характерологічні ознаки, що проходять через все життя таких психопатичних осіб. Це здебільшого постійно всім невдоволені люди, котрі шукають зачепок для прискіпувань. Коливання настрою у них, як правило, зумовлені зовнішніми чинниками, може спостерігатись і підвищений настрій, однак він не досягає радісного ставлення до життя. Збудливі психопатичні особи переважно злі, їм бракує розсудливості і холодної оцінки ситуації, тому дрібні щоденні неприємності викликають у них виразні емоційні вибухи, спалахи нестримного гніву. Особливо чітко це виявляється в частих сімейних конфліктах.
Психопатичні особи цього типу надто нетерпимі до чужої думки, не виносять протиріч. Ці риси в поєднанні з властивим їм егоїзмом, небажанням рахуватися з інтересами інших дають привід для завжди поганих відносин з оточуючими. Повсякденні зіткнення призводять до уявлення про якесь їхнє особливе призначення. З'являються думки та висловлювання про те, що їх «не розуміють», «недостатньо цінують» на роботі і вдома. Більшість психопатичних осіб збудливого типу схильні до переоцінки своїх розумових здібностей, часто вважають себе людьми, котрі стоять вище середнього рівня. На тлі неприємних відносин з оточуючими ці якості виливаються в дріб'язкову прискіпливість, підозрілість. Такі особи образливі, злопам'ятні, застережливо відносяться до близьких, які часто не приймають їх вимог, чинять спротив їхнім примхам. Таке ставлення, звичайно, поглиблює конфлікти.
У суперечках із різних причин хворі доводять свою слушність не стільки логічними тлумаченнями, скільки намаганнями «перекричати» опонентів, здобути перевагу своїм сварливим характером. Вони прямолінійні, вперті. У декого з них виробляється своєрідна поза «борця за справедливість», «захисника» різних прав, при цьому вони намагаються подати себе справедливішими та достойними, ніж оточуючі, іноді вступають в конфлікти, коли «несправедливість» стосується третіх осіб, але швидко переходять до своїх особистих егоїстичних інтересів.
Істеричні психопатії
Основним проявом цієї форми психопатії є егоцентризм, тобто прагнення бути в центрі суспільства, подій, звертати на себе увагу оточуючих. Вони дуже вразливі, суб'єктивні і доволі вільні в оцінці подій, що відбуваються. Водночас їхня вразливість стосується переважно об'єктів їхньої підвищеної уваги. Вони уявляють себе дуже витонченими, художніми натурами, яким доводиться спілкуватися з грубими, неосвіченими людьми. Нерідко їх психіка відрізняється інфантильністю, незрілістю. Для них характерний легкий перехід від захопленості до нігілізму в оцінці людей. Емоційно дуже рухливі, нерідко бувають бурхливі прояви емоцій (істерики), дуже схильні до навіювань і самосугестії. Вони постійно прагнуть бути в центрі уваги, переживають, якщо на них не звертають «належну» увагу. Уже в дошкільному віці виникають труднощі в поведінці: вони примхливі, дратівливі, прагнуть командувати однолітками, схильні до істеричних реакцій — падають на підлогу, плачуть, стукають ногами об підлогу, іноді б'ються головою об стіну, домагаючись свого. Дуже характерним є поєднання повноцінного інтелекту з вираженим егоцентризмом і інфантильною поведінкою. Егоцентризм робить їх байдужими до переживань і труднощів близьких людей, друзів; вони зосереджені зазвичай тільки на своїх переживаннях і своїх інтересах.
Астенічна психопатія
В астенічних психопатичних осіб із дитинства спостерігається підвищена несміливість, нерішучість, вразливість. Особливо сором'язливими вони стають в новому оточенні, серед малознайомих людей, де їх не полишає відчуття власної неповноцінності. Підвищена чутливість, «мімозність», проявляється у таких осіб стосовно як психічних подразників, так і фізичних навантажень. При цьому вони відчувають виразні коливання працездатності, спади настрою, стомленість, розбитість.
Постійні якості цих осіб — подразлива слабкість, спалахи афекту при будь-яких напруженнях, непосильних для них. Характерним є дещо пригнічений фон настрою з легко виникаючою тривожністю, невпевненістю в собі при стиканні навіть із незначними труднощами. Дещо пізніше, в підлітковому віці, до цих астенічних патохарактерологічних особливостей можуть приєднуватися психастенічні риси.
У таких осіб виявляються підвищена рефлексія, прагнення до постійного психічного психоаналізу та самоконтролю. Із застереженням вони ставляться до всього нового, що спричиняє у них відчуття страху, тривоги, своєї неповноцінності. Часто при цьому з'являється схильність до настирливих сумнівів, легко формуються різні фобії.
Психопатія типу нестійких
Нестійкі психопати характеризуються надзвичайною нестійкістю інтересів, захоплень, планів, рішень, нездатністю до тривалого зосередження, одноманітної діяльності. Вони підвищено навіювані та легко підпадають під чужий вплив. Залежно від характеру соціального середовища ці особливості психопатів можуть бути то більше, то менше виразними.
При наявності відповідного оточення ці особи легко втягуються в азартні ігри, вживають наркотики, алкоголь, стають сексуально розбещеними. Нерідко вони схильні до реакцій за збудливим та істеричним типами.
Сьогодні психіатри все частіше застосовують поняття «мозаїчна психопатія» у випадках, коли в клінічній картині досліджуваних осіб у різний час проявляються тією чи іншою мірою виражені ознаки майже всіх вищенаведених характерологічних особливостей.
Психопатія гальмівного кола
Вольові прояви психопатичних осіб гальмівного кола характеризуються недостатністю, в них часто можна відзначити слабкість потягів — поганий апетит, відставання у сексуальному розвитку й аномальна сексуальність у дорослому віці (асексуальність, парафілії, тощо). Характерні і такі соматичні компоненти, як головні болі, розлади сну, неприємні відчуття в ділянці серця. Неухильні зіткнення з навколишнім середовищем здебільшого супроводжується в цих осіб астенічними емоціями пригніченості, сорому, відчуттям поразки та стражданням.
Властиві гальмівним психопатичним особам патохарактерологічні особливості часто заважають їх адаптації в колективі і сприяють створенню конфліктних ситуацій у різних сферах міжособистісних відносин (виробничих, сімейних тощо). У таких ситуаціях відбувається психопатична реакція з загостренням відчуття неповноцінності, відмовою від подальших дій, з фіксацією на іпохондричних переживаннях. У хронічних психотравмуючих ситуаціях можливе ускладнення структури психопатії з розвитком вторинних істеричних, параноїчних рис характеру.
Афективна психопатія
Шизоїдна психопатія
У цих хворих поряд із вразливістю, несміливістю, інерцією в життєвих колізіях відзначаються такі особливості, як уникання спілкування, інтровертованість, схильність до внутрішньої переробки своїх переживань, ускладнення контактів з особами найближчого оточення, схильність до фантазування на далекі від реальності теми, холодність до близьких, манірність і дивакуватість у поведінці. Проявляється також відсутність почуття гумору, надлишкова серйозність або сентиментальність, мрійливість. Вони виявляють схильність до самоаналізу, рефлексії, нерідко — високий освітній ценз, добру здатність до навчання при слабкій моторній вмілості. Їхні професії та захоплення належать переважно до галузі літератури, мистецтва, музики, теоретичних розділів науки. Захоплення нерідко «нестандартні», з прагненням до незвичайного (авангардистське мистецтво, поп-музика, екстрасенси, уфологія тощо). Разом із тим їхні захоплення не мають характеру відірваності від зовнішнього світу і дуже розповсюджені в мікрогрупах, в яких обертаються ці особи.
Вони часто міняють професію, роботу, місце проживання, причому ці зміни мотивуються пошуками цікавіших занять «для душі», «романтичних», «незвичайних» місць проживання. Всі ці пошуки спрямовані на максимальне самозадоволення без прагнення матеріального успіху або слави. Такими ж нерівними складаються в них і сімейні стосунки внаслідок непорозумінь і відсутності спільних інтересів.
Психопатії паранояльного типу
При паранояльних психопатіях головними патохарактерологічними проявами є особлива схильність до надцінних утворень, поєднаних із малою гнучкістю психіки, підозрілістю і, зазвичай, підвищеною самооцінкою.
Виразні надцінні ідеї, а також перші паранояльні ідеї та реакції з'являються у цих хворих лише близько 20-25-річного віку. Однак і в більш ранньому віці виявляються патохарактерологічні реакції, які вказують на їх особливість і своєрідність. З дитинства їм властиві однобічні захоплення, які поєднуються з впертістю, прямолінійністю. Переоцінка своїх здібностей виявляється в тенденції до лідерства, самоствердження.
Такі особи надзвичайно чутливі до ігнорування їхньої думки, схильні до перебільшування значення розходжень у поглядах, вкрай образливі та злопам'ятні. Їх егоїзм, безкомпромісність, бажання в кожній ситуації вчиняти по-своєму, безапеляційна категоричність міркувань, як правило, заважають підтримувати рівні стосунки в колективах і сім'ї.
З віком властиві цим особам особливості, зазвичай, підсилюються. Хворі стають більш консервативними та ригідними, нетерпимість до іншої думки переростає в них у відкриту ворожість. Акцентована принциповість набуває характеру прискіпливості, перетворюється в дріб'язковий педантизм. «Боротьба за справедливість» розвивається в зв'язку з незначними подіями, які зачіпають егоїстичні інтереси цих осіб. Схильність до ідей, що легко виникають і домінують і стосуються афективно значущих переживань, як правило, поєднується з вузькістю мислення, його конкретністю, часто поверхневістю уявлень, банальністю і трафаретністю висловлювань і розумових висновків.
На фоні конфліктних стосунків у психопатичних осіб паранояльного типу дуже загострюються недовірливість, підозрілість, схильність до фантазування. Афективна охопленість у таких випадках визначає однобічну оцінку дійсності, своєрідний відбір та інтерпретацію різних подій на підтвердження власної точки зору. Внаслідок цього підозри, які виникають, все більше укріплюються, обростають «доказами», набувають маячного забарвлення. Таким чином, у психопатичних осіб у несприятливих умовах може розвинутися паранояльне маячення, зміст якого тісно пов'язаний з психотравмуючими обставинами (сутяжно-паранояльний розвиток, маячення ревнощів, винахідництва й ін).
У хронічних психотравмуючих умовах паранояльні переживання хворих можуть розширюватись і систематизуватися, набуваючи стійкого малокурабельного характеру (стан параної або паранояльний стан).
Діагностика
При розпізнанні психопатій потрібно враховувати те, що особливості характеру проявляються не стільки у висловлюваннях хворого, скільки у його реакціях, вчинках та поведінці в цілому. Тому при встановленні діагнозу психопатії враховують об'єктивні відомості про хворого.
Найважливіша діагностична ознака при встановленні діагнозу психопатії — відсутність прогредієнтності. Це важливо для відокремлення психопатій від психопатоподібних станів, які можуть виникати на початку прогредієнтних психічних захворювань (таких, як шизофренія) або в результаті легких органічних змін психіки: під впливом травм, інфекцій та інтоксикацій, судинної та ендокринної патології.
Для компенсації та лікування психопатій необхідне правильне виховання, усунення психогенних травм, психотерапія, соціальна реабілітація і т. ін.
Примітки
- Discovering Psychology, 3rd by Hockenbury, Don H.; Hockenbury, Sandra E. page 521,522
- ICD-10 Version:2010: F60.2
- Малышев, В. Г. Особенности психоневрологического статуса ребенка в норме и при патологии: монография / В. Г. Малышев, Л. Л. Щанкин, Г. И. Щанкина. — М.-Берлин: Директ-Медиа, 2015. — 245 с. (стор.: 187)
Джерела
- Клінічна психологія: навчальний посібник / Л. О. Федосова ; Міжрегіональна академія персоналом. — Київ: Персонал, 2013. — 247 с. —
- Нервові і психічні хвороби /Драчова З. М. — К.: Вища шк., 1993. — 270 с.: іл. —
- Основи дитячої патопсихології: навчальний посібник / Н. Ю. Максимова. — Київ: Перун, 1996. — 464 с. : рис. — (Трансформація гуманітарної освіти в Україні). —
- Психіатрія: навчальний посібник [для практичних психологів вищих навчальних закладів] / І. М. Наказна ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. — 160 с.
- Психологія дітей з вадами й відхиленнями психічного розвитку: хрестоматія з курсу психології та дефектології. Ч. 1 / уклад. Г. М. Ніщук. — Вінниця: ВДПУ, 2008
- Агрессивное поведение при расстройствах личности: диагностика, клиника, коррекция / В. И. Полтавец [и др]. — Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998. — 80 с. —
- Нарушение сексуального здоровья и функциональности семьи при психопатии у женщин / В. В. Николаев. — Х. : Основа, 1999. — 172 с. — ISBN 5-7768-0647-Х
- Психология аномального развития личности в детском и подростково-юношеском возрасте: монография / В. А. Худик. — К. : Здоров'я, 1993. — 144 с. : ил. —
- Религиозная психопатология: Монография / Л. Н. Аряев. — О. : Одесский мед. ун-т, 2009. — 310 c.
- Psychopatie / A. Kępiński. — Warszawa: Państwowy Zakład Wydawnictw Lekarskich, 1977. — 163 s.
Посилання
- Психопатії /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України
- Психопатія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Див. також
Ця стаття не містить . (серпень 2011) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psihopa tiya vid grec psyxh psyche dusha i pa8os pathos hvoroba patologichnij tip povedinki yakij vinik na osnovi vrodzhenoyi nepovnocinnosti vishoyi nervovoyi diyalnosti ta disgarmoniyi yiyi rozvitku Psihopatiya ce nezvichajnij anomalnij harakter Jogo pohodzhennya zalishayetsya nedostatno z yasovanim Isnuyut tri osnovni poglyadi na ce pitannya Zgidno z pershim psihopatiyu vvazhayut vrodzhenim strazhdannyam Vidpovidno do drugogo harakteru formuyutsya protyagom zhittya lyudini pid vplivom nespriyatlivih faktoriv j umov vihovannya Prihilniki tretogo rozglyadayut pohodzhennya psihopatij yak rezultat vzayemodiyi vrodzhenih i diyuchih u ranni roki rozvitku osobi faktoriv Formuvannya psihopatij vidbuvayetsya do kincya pubertatnogo perehidnogo periodu do togo chasu koli zavershuyetsya rozvitok harakteru lyudini Slid zaznachiti sho v chinnomu pereliku diagnoziv Mizhnarodnoyi klasifikaciyi hvorob desyatogo pereglyadu MKH 10 ICD 10 psihopatiya ne zgaduyetsya Odnak isnuyut inshi viznachennya terminu psihopatiya V amerikanskij psihologichnij literaturi psihopatiya chi sociopatiya harakterizuyetsya shilnistyu lyudini obmanyuvati krasti chiniti shkodu ta inshim chinom manipulyuvati lyudmi nehtuvati zakonami suspilnimi pravilami ta moralnimi normami Psihopati ne mayut vidchuttya vinuvatosti ta sovisti Taka povedinka ye centralnoyu oznakoyu antisocialnogo rozladu osobistosti disocialnogo rozladu osobistosti U psihologichnij literaturi dlya terminu psihopatiya chastishe vzhivayut termin sociopatiya oskilki pri comu rozladi osobistosti vidsutni harakterni dlya psihoziv simptomi galyucinaciyi ta mayachlivi dumki Psihopati vikoristovuyut manipulyaciyi shob otrimati te sho voni hochut Vzagali ce lyudi yaki menshe turbuyutsya pro te sho inshi dumayut pro nih i vikoristovuyut yih dlya dosyagnennya svoyeyi meti Inshi viznachennya psihopatiyiPsihopatiya anomalnij disgarmonijnij rozvitok osobistosti iz zagalnoyu nestijkistyu Psihopatiya emocijno volovij rozlad psihiki bez yavnih porushen roboti intelektu Taki rozladi vplivayut na volovi yakosti lyudini yiyi harakter motivaciyu dij ale ce niyak ne stosuyetsya provaliv u pam yati Psihopatiya ce vrodzhenij defekt osobistosti defekt centralnoyi nervovoyi sistemi yakij zberigayetsya use zhittya nezalezhno vid togo chi lyudina spokijna chi perebuvaye pid vplivom stresu Odna z teorij formuvannya psihopatiyi porushennya rozvitku zarodku ploda Pid psihopatiyami abo rozladami osobistosti rozumiyut stijki anomaliyi osobi sho harakterizuyutsya disgarmoniyeyu emocijno volovoyi sferi ta svoyeridnim perevazhno afektivnim mislennyam Psihopatiya po suti ne ye nervovo psihichnim zahvoryuvannyam a ye anomalnim osobistisnim stanom Psihopatiya ye naslidkom patologichnogo formuvannya osobistosti z virazhenimi rozladami povedinki i socialnoyi adaptaciyi osoblivij vid disgarmonijnogo rozvitku Sinonim terminu sociopatiya Oznaki psihopatij Psihopatichni osoblivosti proyavlyayutsya v ditinstvi abo yunosti i bez znachnih zmin zberigayutsya protyagom usogo zhittya Voni ohoplyuyut vsyu osobu viznachayut yiyi strukturu i zvichajno pereshkodzhayut povnocinnomu pristosuvannyu osobi do navkolishnogo seredovisha uskladnyuyut yiyi adaptaciyu Psihopat bachit bilya sebe ne lyudej a tilki ob yekti dlya dosyagnennya svoyeyi meti Vvazhayut sebe nosiyami absolyutnoyi istini i kontrolerami Spokijno mozhut sposterigati bud yaki sceni zhorstokosti Psihopat graye na publiku vsi emociyi pri comu ne spravzhni a udavani RozpovsyudzhenistPerevazhna bilshist psihopatichnih osib zalishayetsya poza uvagoyu psihiatriv tomu viyaviti dijsnist rozpovsyudzhenosti psihopatij sered naselennya duzhe skladno Osobi z diagnozom psihopatiya ta osobi z organichnimi urazhennyami golovnogo mozku perevazhno skoyuyut statevi zlochini a same zgvaltuvannya ta zadovolennya statevoyi pristrasti neprirodnim sposobom 25 ta 11 vidpovidno Antisocialna psihopatiya takozh zustrichayetsya v cholovikiv u p yat raziv chastishe nizh u zhinok Vidi psihopatijZa osoblivostyami pohodzhennya O V Kerbikov podilyav psihopativ na Yaderni vrodzheni konstitucijni tobto zumovleni osoblivostyami zagalnoyi Krayevi formuyutsya vnaslidok nespriyatlivih vpliviv seredovisha Organichni vinikayut pislya perenesenih v ditinstvi ta v yunosti riznih zahvoryuvan Za klinichnimi osoblivostyami z urahuvannyam najviraznishih anomalnih ris harakteru viokremlyuyut kilka variantiv psihopatij zbudlivogo tipu kola isterichnogo tipu paranoyalnogo tipu galmivni shizoyidnogo tipu nestijki mozayichni Psihopatiyi zbudlivogo tipu Pidvishena drativlivist zbudlivist u poyednanni z eksplozivnistyu vibuhovistyu cherez sho isnuye nazva psihopatiyi eksplozivnogo tipu perevazhannya zlobnosti v kolivannyah nastroyu mstivist v yazkist afektivnih reakcij shilnist do burhlivih proyaviv afektu u vidpovid na chasto neznachni prichini os golovni harakterologichni oznaki sho prohodyat cherez vse zhittya takih psihopatichnih osib Ce zdebilshogo postijno vsim nevdovoleni lyudi kotri shukayut zachepok dlya priskipuvan Kolivannya nastroyu u nih yak pravilo zumovleni zovnishnimi chinnikami mozhe sposterigatis i pidvishenij nastrij odnak vin ne dosyagaye radisnogo stavlennya do zhittya Zbudlivi psihopatichni osobi perevazhno zli yim brakuye rozsudlivosti i holodnoyi ocinki situaciyi tomu dribni shodenni nepriyemnosti viklikayut u nih virazni emocijni vibuhi spalahi nestrimnogo gnivu Osoblivo chitko ce viyavlyayetsya v chastih simejnih konfliktah Psihopatichni osobi cogo tipu nadto neterpimi do chuzhoyi dumki ne vinosyat protirich Ci risi v poyednanni z vlastivim yim egoyizmom nebazhannyam rahuvatisya z interesami inshih dayut privid dlya zavzhdi poganih vidnosin z otochuyuchimi Povsyakdenni zitknennya prizvodyat do uyavlennya pro yakes yihnye osoblive priznachennya Z yavlyayutsya dumki ta vislovlyuvannya pro te sho yih ne rozumiyut nedostatno cinuyut na roboti i vdoma Bilshist psihopatichnih osib zbudlivogo tipu shilni do pereocinki svoyih rozumovih zdibnostej chasto vvazhayut sebe lyudmi kotri stoyat vishe serednogo rivnya Na tli nepriyemnih vidnosin z otochuyuchimi ci yakosti vilivayutsya v drib yazkovu priskiplivist pidozrilist Taki osobi obrazlivi zlopam yatni zasterezhlivo vidnosyatsya do blizkih yaki chasto ne prijmayut yih vimog chinyat sprotiv yihnim primham Take stavlennya zvichajno pogliblyuye konflikti U superechkah iz riznih prichin hvori dovodyat svoyu slushnist ne stilki logichnimi tlumachennyami skilki namagannyami perekrichati oponentiv zdobuti perevagu svoyim svarlivim harakterom Voni pryamolinijni vperti U dekogo z nih viroblyayetsya svoyeridna poza borcya za spravedlivist zahisnika riznih prav pri comu voni namagayutsya podati sebe spravedlivishimi ta dostojnimi nizh otochuyuchi inodi vstupayut v konflikti koli nespravedlivist stosuyetsya tretih osib ale shvidko perehodyat do svoyih osobistih egoyistichnih interesiv Isterichni psihopatiyi Osnovnim proyavom ciyeyi formi psihopatiyi ye egocentrizm tobto pragnennya buti v centri suspilstva podij zvertati na sebe uvagu otochuyuchih Voni duzhe vrazlivi sub yektivni i dovoli vilni v ocinci podij sho vidbuvayutsya Vodnochas yihnya vrazlivist stosuyetsya perevazhno ob yektiv yihnoyi pidvishenoyi uvagi Voni uyavlyayut sebe duzhe vitonchenimi hudozhnimi naturami yakim dovoditsya spilkuvatisya z grubimi neosvichenimi lyudmi Neridko yih psihika vidriznyayetsya infantilnistyu nezrilistyu Dlya nih harakternij legkij perehid vid zahoplenosti do nigilizmu v ocinci lyudej Emocijno duzhe ruhlivi neridko buvayut burhlivi proyavi emocij isteriki duzhe shilni do naviyuvan i samosugestiyi Voni postijno pragnut buti v centri uvagi perezhivayut yaksho na nih ne zvertayut nalezhnu uvagu Uzhe v doshkilnomu vici vinikayut trudnoshi v povedinci voni primhlivi drativlivi pragnut komanduvati odnolitkami shilni do isterichnih reakcij padayut na pidlogu plachut stukayut nogami ob pidlogu inodi b yutsya golovoyu ob stinu domagayuchis svogo Duzhe harakternim ye poyednannya povnocinnogo intelektu z virazhenim egocentrizmom i infantilnoyu povedinkoyu Egocentrizm robit yih bajduzhimi do perezhivan i trudnoshiv blizkih lyudej druziv voni zoseredzheni zazvichaj tilki na svoyih perezhivannyah i svoyih interesah Astenichna psihopatiya V astenichnih psihopatichnih osib iz ditinstva sposterigayetsya pidvishena nesmilivist nerishuchist vrazlivist Osoblivo sorom yazlivimi voni stayut v novomu otochenni sered maloznajomih lyudej de yih ne polishaye vidchuttya vlasnoyi nepovnocinnosti Pidvishena chutlivist mimoznist proyavlyayetsya u takih osib stosovno yak psihichnih podraznikiv tak i fizichnih navantazhen Pri comu voni vidchuvayut virazni kolivannya pracezdatnosti spadi nastroyu stomlenist rozbitist Postijni yakosti cih osib podrazliva slabkist spalahi afektu pri bud yakih napruzhennyah neposilnih dlya nih Harakternim ye desho prignichenij fon nastroyu z legko vinikayuchoyu trivozhnistyu nevpevnenistyu v sobi pri stikanni navit iz neznachnimi trudnoshami Desho piznishe v pidlitkovomu vici do cih astenichnih patoharakterologichnih osoblivostej mozhut priyednuvatisya psihastenichni risi U takih osib viyavlyayutsya pidvishena refleksiya pragnennya do postijnogo psihichnogo psihoanalizu ta samokontrolyu Iz zasterezhennyam voni stavlyatsya do vsogo novogo sho sprichinyaye u nih vidchuttya strahu trivogi svoyeyi nepovnocinnosti Chasto pri comu z yavlyayetsya shilnist do nastirlivih sumniviv legko formuyutsya rizni fobiyi Psihopatiya tipu nestijkih Nestijki psihopati harakterizuyutsya nadzvichajnoyu nestijkistyu interesiv zahoplen planiv rishen nezdatnistyu do trivalogo zoseredzhennya odnomanitnoyi diyalnosti Voni pidvisheno naviyuvani ta legko pidpadayut pid chuzhij vpliv Zalezhno vid harakteru socialnogo seredovisha ci osoblivosti psihopativ mozhut buti to bilshe to menshe viraznimi Pri nayavnosti vidpovidnogo otochennya ci osobi legko vtyaguyutsya v azartni igri vzhivayut narkotiki alkogol stayut seksualno rozbeshenimi Neridko voni shilni do reakcij za zbudlivim ta isterichnim tipami Sogodni psihiatri vse chastishe zastosovuyut ponyattya mozayichna psihopatiya u vipadkah koli v klinichnij kartini doslidzhuvanih osib u riznij chas proyavlyayutsya tiyeyu chi inshoyu miroyu virazheni oznaki majzhe vsih vishenavedenih harakterologichnih osoblivostej Psihopatiya galmivnogo kola Volovi proyavi psihopatichnih osib galmivnogo kola harakterizuyutsya nedostatnistyu v nih chasto mozhna vidznachiti slabkist potyagiv poganij apetit vidstavannya u seksualnomu rozvitku j anomalna seksualnist u doroslomu vici aseksualnist parafiliyi tosho Harakterni i taki somatichni komponenti yak golovni boli rozladi snu nepriyemni vidchuttya v dilyanci sercya Neuhilni zitknennya z navkolishnim seredovishem zdebilshogo suprovodzhuyetsya v cih osib astenichnimi emociyami prignichenosti soromu vidchuttyam porazki ta strazhdannyam Vlastivi galmivnim psihopatichnim osobam patoharakterologichni osoblivosti chasto zavazhayut yih adaptaciyi v kolektivi i spriyayut stvorennyu konfliktnih situacij u riznih sferah mizhosobistisnih vidnosin virobnichih simejnih tosho U takih situaciyah vidbuvayetsya psihopatichna reakciya z zagostrennyam vidchuttya nepovnocinnosti vidmovoyu vid podalshih dij z fiksaciyeyu na ipohondrichnih perezhivannyah U hronichnih psihotravmuyuchih situaciyah mozhlive uskladnennya strukturi psihopatiyi z rozvitkom vtorinnih isterichnih paranoyichnih ris harakteru Afektivna psihopatiya Shizoyidna psihopatiya U cih hvorih poryad iz vrazlivistyu nesmilivistyu inerciyeyu v zhittyevih koliziyah vidznachayutsya taki osoblivosti yak unikannya spilkuvannya introvertovanist shilnist do vnutrishnoyi pererobki svoyih perezhivan uskladnennya kontaktiv z osobami najblizhchogo otochennya shilnist do fantazuvannya na daleki vid realnosti temi holodnist do blizkih manirnist i divakuvatist u povedinci Proyavlyayetsya takozh vidsutnist pochuttya gumoru nadlishkova serjoznist abo sentimentalnist mrijlivist Voni viyavlyayut shilnist do samoanalizu refleksiyi neridko visokij osvitnij cenz dobru zdatnist do navchannya pri slabkij motornij vmilosti Yihni profesiyi ta zahoplennya nalezhat perevazhno do galuzi literaturi mistectva muziki teoretichnih rozdiliv nauki Zahoplennya neridko nestandartni z pragnennyam do nezvichajnogo avangardistske mistectvo pop muzika ekstrasensi ufologiya tosho Razom iz tim yihni zahoplennya ne mayut harakteru vidirvanosti vid zovnishnogo svitu i duzhe rozpovsyudzheni v mikrogrupah v yakih obertayutsya ci osobi Voni chasto minyayut profesiyu robotu misce prozhivannya prichomu ci zmini motivuyutsya poshukami cikavishih zanyat dlya dushi romantichnih nezvichajnih misc prozhivannya Vsi ci poshuki spryamovani na maksimalne samozadovolennya bez pragnennya materialnogo uspihu abo slavi Takimi zh nerivnimi skladayutsya v nih i simejni stosunki vnaslidok neporozumin i vidsutnosti spilnih interesiv Psihopatiyi paranoyalnogo tipu Pri paranoyalnih psihopatiyah golovnimi patoharakterologichnimi proyavami ye osobliva shilnist do nadcinnih utvoren poyednanih iz maloyu gnuchkistyu psihiki pidozrilistyu i zazvichaj pidvishenoyu samoocinkoyu Virazni nadcinni ideyi a takozh pershi paranoyalni ideyi ta reakciyi z yavlyayutsya u cih hvorih lishe blizko 20 25 richnogo viku Odnak i v bilsh rannomu vici viyavlyayutsya patoharakterologichni reakciyi yaki vkazuyut na yih osoblivist i svoyeridnist Z ditinstva yim vlastivi odnobichni zahoplennya yaki poyednuyutsya z vpertistyu pryamolinijnistyu Pereocinka svoyih zdibnostej viyavlyayetsya v tendenciyi do liderstva samostverdzhennya Taki osobi nadzvichajno chutlivi do ignoruvannya yihnoyi dumki shilni do perebilshuvannya znachennya rozhodzhen u poglyadah vkraj obrazlivi ta zlopam yatni Yih egoyizm bezkompromisnist bazhannya v kozhnij situaciyi vchinyati po svoyemu bezapelyacijna kategorichnist mirkuvan yak pravilo zavazhayut pidtrimuvati rivni stosunki v kolektivah i sim yi Z vikom vlastivi cim osobam osoblivosti zazvichaj pidsilyuyutsya Hvori stayut bilsh konservativnimi ta rigidnimi neterpimist do inshoyi dumki pererostaye v nih u vidkritu vorozhist Akcentovana principovist nabuvaye harakteru priskiplivosti peretvoryuyetsya v drib yazkovij pedantizm Borotba za spravedlivist rozvivayetsya v zv yazku z neznachnimi podiyami yaki zachipayut egoyistichni interesi cih osib Shilnist do idej sho legko vinikayut i dominuyut i stosuyutsya afektivno znachushih perezhivan yak pravilo poyednuyetsya z vuzkistyu mislennya jogo konkretnistyu chasto poverhnevistyu uyavlen banalnistyu i trafaretnistyu vislovlyuvan i rozumovih visnovkiv Na foni konfliktnih stosunkiv u psihopatichnih osib paranoyalnogo tipu duzhe zagostryuyutsya nedovirlivist pidozrilist shilnist do fantazuvannya Afektivna ohoplenist u takih vipadkah viznachaye odnobichnu ocinku dijsnosti svoyeridnij vidbir ta interpretaciyu riznih podij na pidtverdzhennya vlasnoyi tochki zoru Vnaslidok cogo pidozri yaki vinikayut vse bilshe ukriplyuyutsya obrostayut dokazami nabuvayut mayachnogo zabarvlennya Takim chinom u psihopatichnih osib u nespriyatlivih umovah mozhe rozvinutisya paranoyalne mayachennya zmist yakogo tisno pov yazanij z psihotravmuyuchimi obstavinami sutyazhno paranoyalnij rozvitok mayachennya revnoshiv vinahidnictva j in U hronichnih psihotravmuyuchih umovah paranoyalni perezhivannya hvorih mozhut rozshiryuvatis i sistematizuvatisya nabuvayuchi stijkogo malokurabelnogo harakteru stan paranoyi abo paranoyalnij stan DiagnostikaPri rozpiznanni psihopatij potribno vrahovuvati te sho osoblivosti harakteru proyavlyayutsya ne stilki u vislovlyuvannyah hvorogo skilki u jogo reakciyah vchinkah ta povedinci v cilomu Tomu pri vstanovlenni diagnozu psihopatiyi vrahovuyut ob yektivni vidomosti pro hvorogo Najvazhlivisha diagnostichna oznaka pri vstanovlenni diagnozu psihopatiyi vidsutnist progrediyentnosti Ce vazhlivo dlya vidokremlennya psihopatij vid psihopatopodibnih staniv yaki mozhut vinikati na pochatku progrediyentnih psihichnih zahvoryuvan takih yak shizofreniya abo v rezultati legkih organichnih zmin psihiki pid vplivom travm infekcij ta intoksikacij sudinnoyi ta endokrinnoyi patologiyi Dlya kompensaciyi ta likuvannya psihopatij neobhidne pravilne vihovannya usunennya psihogennih travm psihoterapiya socialna reabilitaciya i t in PrimitkiDiscovering Psychology 3rd by Hockenbury Don H Hockenbury Sandra E page 521 522 ICD 10 Version 2010 F60 2 Malyshev V G Osobennosti psihonevrologicheskogo statusa rebenka v norme i pri patologii monografiya V G Malyshev L L Shankin G I Shankina M Berlin Direkt Media 2015 245 s ISBN 978 5 4475 4907 7 stor 187 DzherelaKlinichna psihologiya navchalnij posibnik L O Fedosova Mizhregionalna akademiya personalom Kiyiv Personal 2013 247 s ISBN 978 617 02 0115 7 Nervovi i psihichni hvorobi Drachova Z M K Visha shk 1993 270 s il ISBN 5 11 004182 2 Osnovi dityachoyi patopsihologiyi navchalnij posibnik N Yu Maksimova Kiyiv Perun 1996 464 s ris Transformaciya gumanitarnoyi osviti v Ukrayini ISBN 5 7707 9968 4 Psihiatriya navchalnij posibnik dlya praktichnih psihologiv vishih navchalnih zakladiv I M Nakazna Nizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli Gogolya Nizhin NDU im M Gogolya 2011 160 s Psihologiya ditej z vadami j vidhilennyami psihichnogo rozvitku hrestomatiya z kursu psihologiyi ta defektologiyi Ch 1 uklad G M Nishuk Vinnicya VDPU 2008 Agressivnoe povedenie pri rasstrojstvah lichnosti diagnostika klinika korrekciya V I Poltavec i dr Dnepropetrovsk Art Press 1998 80 s ISBN 966 7355 05 5 Narushenie seksualnogo zdorovya i funkcionalnosti semi pri psihopatii u zhenshin V V Nikolaev H Osnova 1999 172 s ISBN 5 7768 0647 H Psihologiya anomalnogo razvitiya lichnosti v detskom i podrostkovo yunosheskom vozraste monografiya V A Hudik K Zdorov ya 1993 144 s il ISBN 5 311 00834 2 Religioznaya psihopatologiya Monografiya L N Aryaev O Odesskij med un t 2009 310 c Psychopatie A Kepinski Warszawa Panstwowy Zaklad Wydawnictw Lekarskich 1977 163 s PosilannyaPsihopatiyi Slovnik profesijnoyi terminologiyi dlya majbutnih fahivciv Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Psihopatiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Div takozhSociopatiya Rozlad osobistosti Psihopatologiya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2010