Юліуш Струтинський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Струтинський.

|Примітки=

Юліуш Струтинський
Juliusz Strutyński
Псевдонім	Берлич Сас
Народився	1 липня 1810(1810-07-01) Липовці
Помер	23 березня 1878(1878-03-23) (67 років) Скерневиці
Діяльність	письменник
Сфера роботи	література^[1]^[1] і поезія^[1]^[1]
Рід	Q16473506?

Юліуш Ксаверій Лукаш Струтинський гербу Сас (пол. Juliusz Ksawery Łukasz Strutyński, 1 липня 1810(18100701), Липовець, тепер Вінницька область, Україна — 23 березня 1878, Скерневиці) — польський письменник українського походження, поет доби романтизму. Один із яскравих представників «української школи». У літературі виступав під псевдонімом Берлича Саса.

Життєпис

Народився 1 липня 1810 в селі Липовці, нині Вінницька обл.) в заможній шляхетській родині. Батько Фелікс — зем'янин, масон, віолончеліст-аматор. Мати — дружина батька княжна Кароліна Любомирська гербу Дружина.

Родина відразу після його народження переїхала до маєтку в Теолині, а далі у 1816 через хворобу матері переїздять до Здовблиці, де був на вихованні бабусі. У цьому ж році вступив до Вищої гімназії у Кременці на Волині (діяла у приміщенні колишнього єзуїтського колегіуму), де навчався впродовж чотирьох років.

У 1821 році втратив матір і його віддають на виховання до другої бабусі Йоанни Струтинської. Пізніше своє життя, проведене з бабусями, Струтинський описав в автобіографічній повісті «Dwie Babki».

Після смерті матері в 1845 виїхав на Кавказ, а з квітня 1846 перебував у Петербурзі. Упродовж свого життя багато подорожував, стрімко розвивав військову кар'єру. Став ад'ютантом генерала Бібікова.

У 1848 письменник пережив тяжку хворобу, що стала на заваді до отримання ним посади в армії короля Вюртемберзького. Зіткнувшись із матеріальними труднощами та втративши свій родинний маєток у Білорусі, у 1869-му залишив Росію та повернувся до рідного села Липовці, де під псевдонімом Берлича Саса підписував свої поетичні твори та щоденники, у яких спирався на досвід письменника Генрика Жевуського, репрезентанта жанру романтичної ґавенди. У цьому ж році Струтинський надрукував гавенду (розповідь) «Ukraina. Obrazki czasu i ludzi» у газеті «Dziennik Literacki».

У 1873 переїхав до Кракова, де вів літературну діяльність, а через рік вийшла друком його книга «Mozaika, gawędy szlacheckiej z lat ubiegłych».

У 23 березня 1878 під час подорожі з Кракова до Петербурга письменник помер у Скерневицях. Місце його поховання залишається невідомим.

Родина

Одружувався тричі. Саме завдяки зусиллям його останньої дружини Олександри Парфенової уже після смерті письменника було видано том його поезій під назвою «Poezja Berlicza Sasa i wspomnienie jego wierszem», де проявився характерний для автора мемуаристичний стиль. Особливістю виданої збірки стало включення до поезій біографічних деталей із життя автора та описів середовища його перебування.

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Karolina ks. Lubomirska z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.524) [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Джерела

• Baworowski W. Jak powstały pamiętnik Seweryna Soplicy // Czas. 1866. — № 67. (пол.)
• Grabowsk M. O szkole ukraińskiej poezji // Literatuka i krytyka. — Wilno,  1840. — T. 1. (пол.)

Посилання

• Strutyński Juliusz [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
• Juliusz Ksawery Łukasz Berlicz-Strutyński h. Sas (ID: lu.30360) [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)