Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Milica Stojadinovic-Srpkinja (серб. кир. Милица Стојадиновић Српкиња) (1828—1878) — сербська поетеса, яку іноді називали «найбільшою сербською поетесою XIX століття».
| Міліца Стоядіновіч-Српкіня | |
|---|---|
 Milica Stojadinović Srpkinja.pdf | |
| Народилася | 6 липня 1828 Буковац (Воєводина), Петроварадин, d, Сербія |
| Померла | 25 липня 1878 (у віці 50 років) , |
| Поховання | Пожареваць |
| Країна |  Сербія |
| Діяльність | поетеса, письменниця |
| Знання мов | сербська |
| |
Ранні роки життя та освіта
Вона народилася в сім'ї парафіяльного священика Сербської православної церкви і отримала визнання за свою патріотичну поезію вже в підлітковому віці. У її рідному місті Буковац сформувався її характер.
За винятком нижчої гімназійної освіти, вона в основному була самоучкою. Коли Егош вперше зустрів її у Відні, він сказав: я поет, вона поетеса. Якби я не був єпископом, Чорногорія тепер мала б принцесу .
Кар'єра
Її перша книга віршів була опублікована в 1850 р., А згодом у 1855 та 1869 рр. Вийшли два розширені видання. Вона також написала щоденник у трьох томах, опублікований у 1861, 1862 і 1866 роках. Вона вільно розмовляла німецькою мовою, навіть перекладала статті з німецьких журналів для сербських газет. Міліка вважається першою жінкою-військовим кореспондентом у Сербії. 15 червня 1862 року вона стала свідком того, як сутичка переросла у серйозний конфлікт між сербською жандармерією та турецькими військами в Белграді. Інцидент розпочався, коли турецький солдат застрелив і вбив хлопчика зі глечиком, що призвело до бомбардування столиці Сербії турецькою артилерією.
Вона багато листувалася з письменниками Джорджем Райковичем (1825—1886), Любомиром Ненадовичем, Вуком Стефановичем Караджичем та його дочкою Вільгельмін / Міною Боженою Немцовою та Людвігом Августом фон Франклом. У 1891 р. Людвіг фон Франкль у Відні видав альманах Die Dioskuren з колекцією листів, написаних Міліцею Стоядінович.
Однак її творчість була в основному поза увагою громадськості протягом більшої частини 20 століття.
У останню чверть століття в Новий Сад на її честь щорічно скликається чотириденний меморіал поезії, де премія за поезію, що носить її ім'я, присуджується видатним поетам із Сербії.
У книзі з історії сербської літератури, написаній Йованом Деретичм, її неодноразово згадують як постать, яка зачаровувала сучасників не лише своєю поезією, але й незвичайною красою …. але чия вірші …. мають більше моральної проповіді та патріотичних думок, ніж справжня поезія. Свою особистість вона висловила краще у своєму щоденнику «У Фруській горі», ніж у своїх віршах. . .
Щоденник Міліці був передрукований у 1985 році у видавництві « Просвета» в Белграді; Листування з Вуком та Міною Караджич було опубліковане у 1987 р; а через чотири роки її «Інші листи до сучасників» були опубліковані в книзі під редакцією Радмілли Гікіч. Підбірка її віршів була опублікована в 1995 році видавництвом Papirus у Новому Саді.
Список літератури
- Йован Скерлич, Istorija Nove Srpske Književnosti / Історія сучасної сербської літератури (Белград, 1914, 1921), с. 208. Її біографія була перекладена з сербської мови Скерлича на англійську для цього запису у Вікіпедії.
Посилання
- Works by or about Milica Stojadinović-Srpkinja at Internet Archive
Примітки
- Deretić, 1983, p. 328
Коментарі
- Quoted from Milovan Djilas's Njegoš: Poet, Prince, Bishop, published by Harcourt, Brace, Jovanovich, New York, 1966, p. 242.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milica Stojadinovic Srpkinja serb kir Milica Stoјadinoviћ Srpkiњa 1828 1878 serbska poetesa yaku inodi nazivali najbilshoyu serbskoyu poetesoyu XIX stolittya Milica Stoyadinovich SrpkinyaMilica Stojadinovic Srpkinja pdfNarodilasya 1828 07 06 6 lipnya 1828 Bukovac Voyevodina Petrovaradin d SerbiyaPomerla25 lipnya 1878 1878 07 25 u vici 50 rokiv PohovannyaPozharevacKrayina SerbiyaDiyalnistpoetesa pismennicyaZnannya movserbska Mediafajli u VikishovishiRanni roki zhittya ta osvitaVona narodilasya v sim yi parafiyalnogo svyashenika Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi i otrimala viznannya za svoyu patriotichnu poeziyu vzhe v pidlitkovomu vici U yiyi ridnomu misti Bukovac sformuvavsya yiyi harakter Za vinyatkom nizhchoyi gimnazijnoyi osviti vona v osnovnomu bula samouchkoyu Koli Egosh vpershe zustriv yiyi u Vidni vin skazav ya poet vona poetesa Yakbi ya ne buv yepiskopom Chornogoriya teper mala b princesu Kar yeraYiyi persha kniga virshiv bula opublikovana v 1850 r A zgodom u 1855 ta 1869 rr Vijshli dva rozshireni vidannya Vona takozh napisala shodennik u troh tomah opublikovanij u 1861 1862 i 1866 rokah Vona vilno rozmovlyala nimeckoyu movoyu navit perekladala statti z nimeckih zhurnaliv dlya serbskih gazet Milika vvazhayetsya pershoyu zhinkoyu vijskovim korespondentom u Serbiyi 15 chervnya 1862 roku vona stala svidkom togo yak sutichka pererosla u serjoznij konflikt mizh serbskoyu zhandarmeriyeyu ta tureckimi vijskami v Belgradi Incident rozpochavsya koli tureckij soldat zastreliv i vbiv hlopchika zi glechikom sho prizvelo do bombarduvannya stolici Serbiyi tureckoyu artileriyeyu Vona bagato listuvalasya z pismennikami Dzhordzhem Rajkovichem 1825 1886 Lyubomirom Nenadovichem Vukom Stefanovichem Karadzhichem ta jogo dochkoyu Vilgelmin Minoyu Bozhenoyu Nemcovoyu ta Lyudvigom Avgustom fon Franklom U 1891 r Lyudvig fon Frankl u Vidni vidav almanah Die Dioskuren z kolekciyeyu listiv napisanih Miliceyu Stoyadinovich Pogruddya Milici Stoyadinovich Srpkinyi u monastiri Vrdnik Ravanicya Odnak yiyi tvorchist bula v osnovnomu poza uvagoyu gromadskosti protyagom bilshoyi chastini 20 stolittya U ostannyu chvert stolittya v Novij Sad na yiyi chest shorichno sklikayetsya chotiridennij memorial poeziyi de premiya za poeziyu sho nosit yiyi im ya prisudzhuyetsya vidatnim poetam iz Serbiyi U knizi z istoriyi serbskoyi literaturi napisanij Jovanom Deretichm yiyi neodnorazovo zgaduyut yak postat yaka zacharovuvala suchasnikiv ne lishe svoyeyu poeziyeyu ale j nezvichajnoyu krasoyu ale chiya virshi mayut bilshe moralnoyi propovidi ta patriotichnih dumok nizh spravzhnya poeziya Svoyu osobistist vona vislovila krashe u svoyemu shodenniku U Fruskij gori nizh u svoyih virshah Shodennik Milici buv peredrukovanij u 1985 roci u vidavnictvi Prosveta v Belgradi Listuvannya z Vukom ta Minoyu Karadzhich bulo opublikovane u 1987 r a cherez chotiri roki yiyi Inshi listi do suchasnikiv buli opublikovani v knizi pid redakciyeyu Radmilli Gikich Pidbirka yiyi virshiv bula opublikovana v 1995 roci vidavnictvom Papirus u Novomu Sadi Spisok literaturi Jovan Skerlich Istorija Nove Srpske Knjizevnosti Istoriya suchasnoyi serbskoyi literaturi Belgrad 1914 1921 s 208 Yiyi biografiya bula perekladena z serbskoyi movi Skerlicha na anglijsku dlya cogo zapisu u Vikipediyi PosilannyaWorks by or about Milica Stojadinovic Srpkinja at Internet ArchivePrimitkiDeretic 1983 p 328KomentariQuoted from Milovan Djilas s Njegos Poet Prince Bishop published by Harcourt Brace Jovanovich New York 1966 p 242