У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. |
Упродовж XX століття до 1991 року українські землі входили до складу Австро-Угорщини, Російської імперії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Рейхскомісаріату та Генерал-губернаторства ІІІ Рейху, Радянського Союзу.
Австро-Угорська Імперія
До складу Австро-Угорської Імперії входили Галичина, Буковина та Закарпаття.
Австрійська частина
Австрійська частина дуалістичної монархії запровадила номерні знаки 1905 року. Регіональна приналежність до коронної землі визначалася однією латинською літерою. Для Галичини (Королівство Галичини та Володимирії) це була літера S, для Буковини (Герцогство Буковина) — Т. Римська цифра (число) означала порядкову серію. Порядковий номер транспортного засобу (1-3 арабські цифри). Порядкові номери визначали регіональну приналежність транспортного засобу в межах коронної землі і видавалися інтервалами (по 10-15 номерів на повіт, для Лембергу — 40). Зазвичай найперша тисяча номерних знаків видавалася без римського числа, однак в Галичині (також в Богемії та у Відні) «римська» серія використовуваляся від початку реєстрації транспортних засобів.
Повіт Галичини | Інтервал |
---|---|
Бережани | S81-S90 |
Бібрка | S21-S30 |
Богородчани | S41-S50 |
Борщів | S51-S60 |
Броди | S61-S70 |
Бучач | S101-S110 |
Городенка | S226-S235 |
Гусятин | S236-S245 |
Добромиль | S151-S160 |
Долина | S161-S170 |
Дрогобич | S171-S190 |
Жидачів | S851-S860 |
Жовква | S841-S850 |
Заліщики | S801-S810 |
Збараж | S811-S820 |
Зборів | S821-S830 |
Золочів | S831-S840 |
Калуш | S286-S295 |
Кам'янка-Бузька | S296-S305 |
Коломия | S316-S325 |
Косів | S326-S335 |
Львів (Лемберг — передмістя) | S401-S410 |
Львів (Лемберг — місто) | S871-S910 |
Мостиська | S421-S430 |
Надвірна | S441-S450 |
Перемишляни | S541-S550 |
Печеніжин | S481-S490 |
Підгайці | S511-S520 |
Рава-Руська | S561-S570 |
Рогатин | S571-S580 |
Рудки | S591-S600 |
Самбір | S616-S625 |
Скалат | S641-S650 |
Снятин | S651-S660 |
Сокаль | S661-S670 |
Станіславів (Івано-Франківськ) | S671-S680 |
Старий Самбір | S681-S690 |
Стрий | S691-S705 |
Теребовля | S761-S770 |
Тернопіль | S726-S735 |
Тлумач | S751-S760 |
Турка | S771-S780 |
Чортків | S131-S140 |
Яворів | S276-S285 |
Повіт Буковини | Інтервал |
---|---|
Чернівці (місто) | Т1-Т50 |
Чернівці (передмістя) | Т51-Т75 |
Кіцмань | Т126-Т150 |
Сторожинець | Т201-Т225 |
Вашківці | Т251-Т275 |
Вижниця | Т276-Т300 |
Заставна | Т301-Т325 |
Для транспортних засобів, що перебували в австрійський частині імперії вимагалися номерні знаки звичайної схеми з додаванням суфікса червоного кольору (U — для Угорщини, G — для Боснії і Герцеговини, Z — для всіх інших).
Угорська частина
Угорська частина імперії впровадила номерні знаки 1910 року. Регіональна приналежність визначалася префіксом — червоною римською цифрою (для Будапешту) або однією червоною латинською літерою (для всіх інших регіонів). На землях, що зараз входять до складу Закарпатської області було запроваджено літерний код «К» за назвою міста Кошіце, що зараз перебуває в складі Словаччини.
Російська імперія
В Російській імперії, до якої входила частина українських земель, не було сформовано єдиного підходу до стандартизації номерних знаків, які здебільшого містили лише цифри. Місцеві управи реєстрували транспортні засоби і видавали номерні знаки на свій розсуд, а окремі управи вимагали міняти їх щорічно. Існувала проблема взаємного невизнання номерних знаків різними регіонами.
Матеріали фотохроніки Києва часів лютневої революції 1917 року дозволяють вважати, що автотранспорт було укомплектовано номерними знаками з використанням літер.
Період визвольних змагань
Стара фотохроніка передає наявність номерних знаків на київських автомобілях в період визвольних змагань часів УНР. Номерні знаки з літерним префіксом, тире і трьох цифр (формат «А-123») мали світле тло і темні літери. [1] [2]
Польща
В Польщі, до якої в 1918 році відійшла частина українських земель від колишньої Австро-Угорщини, номерні знаки було введено в 1922 році. До складу Польщі входило чотири «українських» воєводства: Волинське (код WŁ), Львівське (код LW), Станіславське (код ST), Тернопільське (код TR). Номерні знаки цього типу модифікувались в 1928 та 1933 роках. 1937 року запроваджено нову схему номерних знаків, за якою кожному воєводству виділявся цифровий інтервал, а тип ТЗ визначався літерою. Волинське воєводство отримало інтервал 95000-99999, Львівське — 40000-44999, Станіславське — 70000-74999, Тернопільське — 80000-84999.
Румунія
В 1918 році Південна Буковина увійшла до складу Румунії, а в 1920 році — і Північна. Також до складу Румунії входив регіон Буджак, що є південною частиною Одеської області. Системні номерні знаки Румунія запровадила 1908 року і ця система проіснувала до 1966. Цифровий номер (1-5 цифр) доповнювався літерним регіональним суфіксом (1-3 литери). Північна Буковина, що тепер входить до складу України, займала три повіти: Чернівці — код Cţi [3], Хотин — код Ht, Сторожинець — код Stj. Частково до складу України увійшов Радівецький повіт, а саме Селятин (код Rdţ). Буджак мав код Is за назвою міста Ізмаїл [4].
Чехословаччина
До 1932 року в Чехословаччині застосовувались номерні знаки Австрійського формату зразка 1905 року. В Закарпатті, що в 1918 році увійшло до складу цієї країни, номерні знаки Угорського формату було змінено вказаним форматом з використанням дволітерового префіксу «PR».
В 1932 році було запроваджено нові номерні знаки, що складалися з однієї літери (коду регіону) та до п'яти цифр. Кодом Закарпаття стала літера R (розшифровується як «Підкарпатська Русь»). Кожен регіон області мав власний цифровий інтервал. До 1935 року видавалися лише номерні знаки поліційного відділу міста Ужгорода, всі інші — з 1935 і до угорської окупації в 1939 році.
Район | Автомобілі | Мотоцикли |
---|---|---|
Ужгород (поліційний відділ) | 1-4.500 | 1-1.500 |
Ужгород | 4.501-5.500 | 1.500-2.000 |
Перечин | 5.501-6.500 | 2.001-2.500 |
Великий Березний | 6.501-7.000 | 2.501-3.000 |
Мукачеве (поліційний відділ) | 7.001-9.500 | 3.001-4.000 |
Мукачеве | 9.501-10.500 | 4.001-4.500 |
Берегове | 10.501-12.500 | 4.501-5.500 |
Свалява | 12.501-13.500 | 5.501-6.000 |
Іршава | 13.501-14.500 | 6.001-6.500 |
Виноградів (Севлуш) | 14.501-15.000 | 6.501-7.500 |
Хуст | 15.501-17.000 | 7.501-8.500 |
Тячів | 17.001-18.000 | 8.501-9.000 |
Міжгір'я (Волове) | 18.001-19.000 | 9.001-9.500 |
Рахів | 19.001-20.000 | 9.501-10.000 |
Угорщина
З 1939 до 1944 років Закарпаття було окуповане Угорщиною [5]. Відомостей про застосування угорських номерних знаків на території краю немає. Відомо, що в самій Угорщині у цей період номерні знаки офіційно не видавалися, а виготовлялися власноруч, тому існувало безліч підробок.
СРСР (до Другої світової війни)
До 1931 року приймалися лише законодавчі акти про впорядкування номерних знаків, але принцип видачі місцевими органами влади зберігався.
У 1931 році в СРСР запроваджено перший загальнодержавний стандарт номерних знаків. Регіон позначався першою літерою: К — Київ, Л — Луганськ, М — Крим, Н — Харків, О — Одеса.
1934 року впроваджено номерні знаки американського стилю зі спеціальними написами, що позначали регіон, в нижній частині таблички. Такі написи мали назву «ДОРТРАНС». Вісім дортрансів стосувалися України.
Регіон | ДОРТРАНС |
---|---|
Вінницька обл. | ВИННИЦА |
Дніпропетровська обл. | ДНЕПР |
Донецька обл. | ДОНЕЦ |
Київська обл. | КИЕВ |
Кримська АРСР | КРЬІМ |
Одеська обл. | ОДЕССА |
Харківська обл. | ХАРЬКОВ |
Чернігівська обл. | ЧЕРНИГОВ |
В 1936 році впроваджено номерні знаки чорного кольору, на яких код регіону реєстрації позначався двома літерами. Цікаво, що на цьому типі номерних знаків використовувався шрифт, дуже схожий на впорваджений у Великій Британії в 1935 році шрифт номерних знаків «Чарлз Райт», а самі номери — на англійські періоду 1903–1932 рр. Номінально цей тип номерних знаків існував до 1947 року, однак через німецьку окупацію 1941–1945 рр. на території України існували номерні знаки німецького формату 1906 року.
Регіон | Серія |
---|---|
Вінницька обл. | УВ, УГ |
Волинська обл. | ШБ |
Ворошиловаградська(з 1958 р. Луганська)обл. | ФГ |
Дніпропетровська обл. | УП, УР, УФ, ЦД |
Дрогобицька обл. | ШБ |
Житомирська обл. | ФМ |
Запорізька обл. | ХА |
Ізмаїльська обл. (Аккерманська) | ЮЮ |
Кам'янець-Подільська обл. (майбутня Хмельницька) | УТ, ЩЭ, ЯШ |
Київ | УК, УЛ, ФО, ФП |
Київська обл. | УЭ, УЮ, ФС |
Кіровоградська обл. | ХК |
Кримська обл. (АРСР) | КТ |
Львівська обл. | АЕ, ФК |
Миколаївська обл. | УБ, УС |
Одеська обл. | УН, УО, ФФ, ФХ |
Полтавська обл. | УУ, ЮА |
Сталінська обл. (майбутня Донецька) | УД, УЕ, УЖ |
Станіславська обл. (майбутня Івано-Франківська) | ФВ |
Сумська обл. | ХС |
Харківська обл. | УХ, УЦ, УШ |
Херсонська обл. | ХН |
Чернівецька обл. | ХХ, ЮЧ |
Чернігівська обл. | УЧ |
Період німецької окупації
Номерні знаки німецького стандарту було введено в 1941 році для командування Вермахту в Україні (серія MU). В 1941 році окупаційною владою було впроваджено номерні знаки серії RKU — райхскомісаріат Україна, з 1942 до 1945 серія RU замінила попередню. В окрузі Галичина, що входив до складу Генерал-губернаторства Польща в 1943 році було заведено серію VOst (V означало 5-й дистрикт).
Діапазон серії RKU | Генеральний комісаріат |
---|---|
1-2000 | Брест-Литовськ (спецсерія) |
2001-3000 | Брест-Литовськ |
3001-4000 | Житомир |
4001-5000 | Київ |
6001-7000 | Миколаїв |
7001-8000 | Дніпропетровськ |
В межах Генеральних округів існував дрібніший розподіл по діапазонах між окремими містами. До генерального округу Поділля входили південно-білоруські райони: Пінськ, Кобрин і т. д. Генеральний округ Таврія мав також назву Крим, однак розташовувався не на Кримському півострові, а на територіях Херсонської і Запорізької областей.
Діапазон серії RU | Генеральний округ |
---|---|
1-300 | Управління Рейхскомісаріату в Рівному (з 1943 р.) |
1-160000 | Поділля |
200001-265000 | Житомир |
265001-267000 | Полісся (з 1943 р.) |
300001-360000 | Київ |
400001-451000 | Миколаїв |
500001-552000 | Дніпропетровськ |
600001-621999 | Таврія |
690000-692000 | Робочі служби (з 1943 р.) |
СРСР (після Другої Світової Війни)
ГОСТ3207-46
Після закінчення Другої Світової Війни всі землі сучасної України увійшли до складу СРСР. В 1947 році було оновлено вигляд (чорні символи на жовтому тлі) і змінено серії номерних знаків та запроваджено повну перереєстрацію транспорту, що перебував на окупованих територіях і трофейних ТЗ.
Регіон | Серія |
---|---|
Вінницька обл. | ЖЮ, УА, УЦ, ЩК, ЩЦ |
Волинська обл. | ПТ, УВ, ЩШ |
Ворошиловградська(з 1958 р. Луганська) обл. | УБ, УГ, УД, УЕ, ЩД, ЩЛ, ЩМ |
Дніпропетровськ місто | УИ, ЧУ, ЧЯ |
Дніпропетровська обл. | ГЩ, УК, ФЩ, ХЯ, ЧГ, ЩО, ЩЮ |
Дрогобицька обл. | УЖ, УЗ |
Житомирська обл. | ПЯ, УМ, УН, ЩЯ |
Закарпатська обл. | УЛ, ЩР, ЯХ |
Запорізька обл. | ЖГ, УО, УП, ЩТ, ЩУ |
Ізмаїльська обл. (з 1954 р. в складі Одеської) | УР, ЩФ |
Кам'янець-Подільська (з 1954 р. Хмельницька) обл. | УС, УТ, ЩЭ, ЯШ |
Київ | УЧ, УШ, УЭ, УЮ, ЩА, ЩБ, ЯЮ, ЯЯ |
Київська обл. | ФН, ФО, ФП, ФР, ЩС |
Кіровоградська обл. | ТФ, ФА, ФБ, ХЭ |
Кримська обл. | КМ, КЯ, ЦЛ, ЦР, ЦС, ЦЧ |
Львів місто | ФВ, ЩВ, ЩГ |
Львівська обл. | ТХ, УЯ |
Миколаївська обл. | ФД, ФЕ, ЩП |
Одеса місто | ФЖ, ЧД, ЧС, ЧТ |
Одеська обл. | ФГ, ФЗ, ФИ |
Полтавська обл. | ТУ, ФК, ФЛ, ХЩ |
Рівненська обл. | ТЮ, ФМ, ЩН |
Сталінська обл. (майбутня Донецька) | ПУ, ПФ, ПЮ, УУ, УФ, УХ, УЩ, ХХ, ЧЕ, ЧУ, ЧФ, ЩЕ, ЩЖ, ЩЗ, ЩИ, ЩХ, ЩР |
Станіславська обл. (майбутня Івано-Франківська) | ТЦ, ФУ |
Сумська обл. | ФС, ФТ, ЩЧ |
Тернопільська обл. | ТЧ, ФФ |
Харків місто | ФХ, ЧП, ЧР, ЧХ |
Харківська обл. | ФЦ, ФЧ, ХО |
Херсонська обл. | ТЭ, ФШ, ЩЩ |
Черкаська обл. | ОЩ, ТТ, ТЯ (5001-9999) |
Чернівецька обл. | ТЯ (0001-5000), ФЯ |
Чернігівська обл. | ФЭ, ФЮ, ЦН |
ГОСТ3207-58
В 1959 році було розроблено, а в 1960-у запроваджено стандарт номерних знаків з трьома літерами, перші дві з яких означали регіон. На чорному тлі розташовувалися білі знаки.
Регіон | Серія |
---|---|
Вінницька обл. | ВИ |
Волинська обл. | ВН |
Дніпропетровська обл. | ДН, ДП |
Донецька (Сталінська до 1961 р.) обл. | ДО, ДЦ, СЛ |
Житомирська обл. | ЖИ |
Закарпатська обл. | ЗА |
Запорізька обл. | ЗП, ЗР |
Івано-Франківська (Станіславська до 1962 р.) обл. | ИФ, СЯ |
Київ | КИ, ХТ |
Київська обл. | КХ |
Кіровоградська обл. | КД |
Кримська обл. | КР, ЦС |
Луганська (Ворошиловградська після 1970 р.) обл. | ВГ, ЛУ |
Львівська обл. (1960 р. до складу увійшла Дрогобицька обл.) | ЛВ, ДР |
Миколаївська обл. | НИ |
Одеська обл. | ОД, ОЕ |
Полтавська обл. | ПО |
Рівненська обл. | РВ |
Сумська обл. | СУ |
Тернопільська обл. | ТЕ |
Харківська обл. | ХА, ХК |
Херсонська обл. | ХО |
Хмельницька обл. | ХМ |
Черкаська обл. | ЧК |
Чернівецька обл. | ЧВ |
Чернігівська обл. | ЧН |
Для міжнародного руху існували окремі серії, що охоплювали всю територію УРСР: АЕК, АЕМ, ВЕК, ВЕМ, ВМА, ВМВ, ВМК, ВММ, ВРК, ВСК
ГОСТ3207-77
В 1977 році було розроблено, а в 1980-му впроваджено останній радянський стандарт номерних знаків, що пережив сам Радянський Союз і став основою для запровадження перших національних номерних знаків в багатьох новостворених державах.
Регіон | Авто і мото серії | Серії міжнародного руху | Серії причепів | Серія нерезидентів |
---|---|---|---|---|
Вінницька обл. | ВИ | АЕК | ВИ, ВЦ, ХО | 649 |
Волинська обл. | ВН | ВН | ВН, ВЧ | 650 |
Дніпропетровська обл. | ДН, ДП | АЕТ | ДМ, ДН, ДО, ДП, ДР, ДХ, ДЭ, ХХ | 652 |
Донецька обл. | ДО, ДЦ | АЕХ | ДЕ, ДЛ, ДФ, СЖ, СЛ, ХЕ | 653 |
Житомирська обл. | ЖИ, нЖБ, нЖЖ | АЕМ | ЖИ, ЖК, НН | 654 |
Закарпатська обл. | ЗА | ВЕЕ, аОС, вОС, еОС, кОС | ЗА, ЗТ, НМ | 655 |
Запорізька обл. | ЗП, жЗН, | ВЕК, вОК, еОК | ЕЕ, ЗО, ЗП, ЗР, ЗС | 656 |
Івано-Франківська обл. | ИФ | ВЕН, рОС, сОС, тОС | ИГ, ИД, ЕН | 657 |
Київ | КИ, ХТ | аХТ, вХТ, еХТ, кХТ, ВЕР | КИ, УЧ, УШ | 658 |
Київська обл. | КХ | КХ | КХ, ФЛ, ФМ, ФН | 659 |
Кіровоградська обл. | КД | ВЕТ | ВС, КД, ФА | 660 |
Кримська обл. | КР | КР | КР, ЦД, ЦР, ЦС | 661 |
Луганська (Ворошиловградська) обл. | ВГ | АЕН, мОА | ВП, ВР, ЛУ, ЛФ | 651 |
Львівська обл. | ЛВ | ВМА, ОНА, вОН, еОН, кОН, мОН, нОН | ЛВ, ЛС, ХР | 662 |
Миколаївська обл. | НИ | ВМВ | НИ, НК | 663 |
Одеська обл. | ОД | ВМК, ОТВ, кОТ, мОТ, сОТ | ОГ, ОД, ОЕ, ОЭ, ОЯ | 664 |
Полтавська обл. | ПО | ВММ, оОК | ПО, ПТ, ХТ | 665 |
Рівненська обл. | РВ | РВ | РВ, РИ | 666 |
Сумська обл. | СУ | ВМТ, оОХ | ОТ, СИ, СУ | 667 |
Тернопільська обл. | ТЕ | ТЕ | ТЕ, ТЖ | 668 |
Харківська обл. | ХА, ХК | ХА, ХК | ХА, ХГ, ХЦ, ХЮ, ХЯ | 669 |
Херсонська обл. | ХО | ХО | ХД, ХЖ, ХИ, ХН, ХШ | 670 |
Хмельницька обл. | ХМ | ХМ | ХЛ, ХМ, ХФ | 671 |
Черкаська обл. | ЧК | ВСР | РК, ЧК, ЧЛ, ЧМ | 672 |
Чернівецька обл. | ЧВ | ВСА | ОХ, ЧВ, ЧЦ | 674 |
Чернігівська обл. | ЧН | ВСХ | ХВ, ЧН, ЧО | 673 |
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Uprodovzh XX stolittya do 1991 roku ukrayinski zemli vhodili do skladu Avstro Ugorshini Rosijskoyi imperiyi Polshi Rumuniyi Ugorshini Chehoslovachchini Rejhskomisariatu ta General gubernatorstva III Rejhu Radyanskogo Soyuzu Avstro Ugorska ImperiyaDo skladu Avstro Ugorskoyi Imperiyi vhodili Galichina Bukovina ta Zakarpattya Avstrijska chastina Galickij avtonomer zr 1905 r Bukovinskij avtonomer Vizhnickogo povitu zr 1905 r Galickij avtonomer importovanih TZ Avstrijska chastina dualistichnoyi monarhiyi zaprovadila nomerni znaki 1905 roku Regionalna prinalezhnist do koronnoyi zemli viznachalasya odniyeyu latinskoyu literoyu Dlya Galichini Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi ce bula litera S dlya Bukovini Gercogstvo Bukovina T Rimska cifra chislo oznachala poryadkovu seriyu Poryadkovij nomer transportnogo zasobu 1 3 arabski cifri Poryadkovi nomeri viznachali regionalnu prinalezhnist transportnogo zasobu v mezhah koronnoyi zemli i vidavalisya intervalami po 10 15 nomeriv na povit dlya Lembergu 40 Zazvichaj najpersha tisyacha nomernih znakiv vidavalasya bez rimskogo chisla odnak v Galichini takozh v Bogemiyi ta u Vidni rimska seriya vikoristovuvalyasya vid pochatku reyestraciyi transportnih zasobiv Povit Galichini Interval Berezhani S81 S90 Bibrka S21 S30 Bogorodchani S41 S50 Borshiv S51 S60 Brodi S61 S70 Buchach S101 S110 Gorodenka S226 S235 Gusyatin S236 S245 Dobromil S151 S160 Dolina S161 S170 Drogobich S171 S190 Zhidachiv S851 S860 Zhovkva S841 S850 Zalishiki S801 S810 Zbarazh S811 S820 Zboriv S821 S830 Zolochiv S831 S840 Kalush S286 S295 Kam yanka Buzka S296 S305 Kolomiya S316 S325 Kosiv S326 S335 Lviv Lemberg peredmistya S401 S410 Lviv Lemberg misto S871 S910 Mostiska S421 S430 Nadvirna S441 S450 Peremishlyani S541 S550 Pechenizhin S481 S490 Pidgajci S511 S520 Rava Ruska S561 S570 Rogatin S571 S580 Rudki S591 S600 Sambir S616 S625 Skalat S641 S650 Snyatin S651 S660 Sokal S661 S670 Stanislaviv Ivano Frankivsk S671 S680 Starij Sambir S681 S690 Strij S691 S705 Terebovlya S761 S770 Ternopil S726 S735 Tlumach S751 S760 Turka S771 S780 Chortkiv S131 S140 Yavoriv S276 S285 Povit Bukovini Interval Chernivci misto T1 T50 Chernivci peredmistya T51 T75 Kicman T126 T150 Storozhinec T201 T225 Vashkivci T251 T275 Vizhnicya T276 T300 Zastavna T301 T325 Dlya transportnih zasobiv sho perebuvali v avstrijskij chastini imperiyi vimagalisya nomerni znaki zvichajnoyi shemi z dodavannyam sufiksa chervonogo koloru U dlya Ugorshini G dlya Bosniyi i Gercegovini Z dlya vsih inshih Ugorska chastina Zakarpatskij avtonomer zr 1910 r Ugorska chastina imperiyi vprovadila nomerni znaki 1910 roku Regionalna prinalezhnist viznachalasya prefiksom chervonoyu rimskoyu cifroyu dlya Budapeshtu abo odniyeyu chervonoyu latinskoyu literoyu dlya vsih inshih regioniv Na zemlyah sho zaraz vhodyat do skladu Zakarpatskoyi oblasti bulo zaprovadzheno liternij kod K za nazvoyu mista Koshice sho zaraz perebuvaye v skladi Slovachchini Rosijska imperiyaKiyivskij avtonomer 1917 r V Rosijskij imperiyi do yakoyi vhodila chastina ukrayinskih zemel ne bulo sformovano yedinogo pidhodu do standartizaciyi nomernih znakiv yaki zdebilshogo mistili lishe cifri Miscevi upravi reyestruvali transportni zasobi i vidavali nomerni znaki na svij rozsud a okremi upravi vimagali minyati yih shorichno Isnuvala problema vzayemnogo neviznannya nomernih znakiv riznimi regionami Materiali fotohroniki Kiyeva chasiv lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku dozvolyayut vvazhati sho avtotransport bulo ukomplektovano nomernimi znakami z vikoristannyam liter Period vizvolnih zmaganStara fotohronika peredaye nayavnist nomernih znakiv na kiyivskih avtomobilyah v period vizvolnih zmagan chasiv UNR Nomerni znaki z liternim prefiksom tire i troh cifr format A 123 mali svitle tlo i temni literi 1 2 PolshaLvivskij avtonomer Polsha 1928 r Volinskij avtonomer Polsha 1937 r V Polshi do yakoyi v 1918 roci vidijshla chastina ukrayinskih zemel vid kolishnoyi Avstro Ugorshini nomerni znaki bulo vvedeno v 1922 roci Do skladu Polshi vhodilo chotiri ukrayinskih voyevodstva Volinske kod WL Lvivske kod LW Stanislavske kod ST Ternopilske kod TR Nomerni znaki cogo tipu modifikuvalis v 1928 ta 1933 rokah 1937 roku zaprovadzheno novu shemu nomernih znakiv za yakoyu kozhnomu voyevodstvu vidilyavsya cifrovij interval a tip TZ viznachavsya literoyu Volinske voyevodstvo otrimalo interval 95000 99999 Lvivske 40000 44999 Stanislavske 70000 74999 Ternopilske 80000 84999 Ternopilskij avtonomer Polsha 1937 r Volinskij motonomer Polsha 1937 r RumuniyaIzmayilskij avtonomer Rumuniya 1908 r Hotinskij avtonomer Rumuniya 1908 r V 1918 roci Pivdenna Bukovina uvijshla do skladu Rumuniyi a v 1920 roci i Pivnichna Takozh do skladu Rumuniyi vhodiv region Budzhak sho ye pivdennoyu chastinoyu Odeskoyi oblasti Sistemni nomerni znaki Rumuniya zaprovadila 1908 roku i cya sistema proisnuvala do 1966 Cifrovij nomer 1 5 cifr dopovnyuvavsya liternim regionalnim sufiksom 1 3 literi Pivnichna Bukovina sho teper vhodit do skladu Ukrayini zajmala tri poviti Chernivci kod Cţi 3 Hotin kod Ht Storozhinec kod Stj Chastkovo do skladu Ukrayini uvijshov Radiveckij povit a same Selyatin kod Rdţ Budzhak mav kod Is za nazvoyu mista Izmayil 4 ChehoslovachchinaIrshavskij avtonomer Chehoslovachchina 1932 r Do 1932 roku v Chehoslovachchini zastosovuvalis nomerni znaki Avstrijskogo formatu zrazka 1905 roku V Zakarpatti sho v 1918 roci uvijshlo do skladu ciyeyi krayini nomerni znaki Ugorskogo formatu bulo zmineno vkazanim formatom z vikoristannyam dvoliterovogo prefiksu PR V 1932 roci bulo zaprovadzheno novi nomerni znaki sho skladalisya z odniyeyi literi kodu regionu ta do p yati cifr Kodom Zakarpattya stala litera R rozshifrovuyetsya yak Pidkarpatska Rus Kozhen region oblasti mav vlasnij cifrovij interval Do 1935 roku vidavalisya lishe nomerni znaki policijnogo viddilu mista Uzhgoroda vsi inshi z 1935 i do ugorskoyi okupaciyi v 1939 roci Rajon Avtomobili Motocikli Uzhgorod policijnij viddil 1 4 500 1 1 500 Uzhgorod 4 501 5 500 1 500 2 000 Perechin 5 501 6 500 2 001 2 500 Velikij Bereznij 6 501 7 000 2 501 3 000 Mukacheve policijnij viddil 7 001 9 500 3 001 4 000 Mukacheve 9 501 10 500 4 001 4 500 Beregove 10 501 12 500 4 501 5 500 Svalyava 12 501 13 500 5 501 6 000 Irshava 13 501 14 500 6 001 6 500 Vinogradiv Sevlush 14 501 15 000 6 501 7 500 Hust 15 501 17 000 7 501 8 500 Tyachiv 17 001 18 000 8 501 9 000 Mizhgir ya Volove 18 001 19 000 9 001 9 500 Rahiv 19 001 20 000 9 501 10 000UgorshinaZ 1939 do 1944 rokiv Zakarpattya bulo okupovane Ugorshinoyu 5 Vidomostej pro zastosuvannya ugorskih nomernih znakiv na teritoriyi krayu nemaye Vidomo sho v samij Ugorshini u cej period nomerni znaki oficijno ne vidavalisya a vigotovlyalisya vlasnoruch tomu isnuvalo bezlich pidrobok SRSR do Drugoyi svitovoyi vijni Do 1931 roku prijmalisya lishe zakonodavchi akti pro vporyadkuvannya nomernih znakiv ale princip vidachi miscevimi organami vladi zberigavsya Centralnoukrayinskij avtonomer SRSR 1931 r Kiyivskij avtonomer SRSR 1934 r U 1931 roci v SRSR zaprovadzheno pershij zagalnoderzhavnij standart nomernih znakiv Region poznachavsya pershoyu literoyu K Kiyiv L Lugansk M Krim N Harkiv O Odesa 1934 roku vprovadzheno nomerni znaki amerikanskogo stilyu zi specialnimi napisami sho poznachali region v nizhnij chastini tablichki Taki napisi mali nazvu DORTRANS Visim dortransiv stosuvalisya Ukrayini Region DORTRANS Vinnicka obl VINNICA Dnipropetrovska obl DNEPR Donecka obl DONEC Kiyivska obl KIEV Krimska ARSR KRIM Odeska obl ODESSA Harkivska obl HARKOV Chernigivska obl ChERNIGOV V 1936 roci vprovadzheno nomerni znaki chornogo koloru na yakih kod regionu reyestraciyi poznachavsya dvoma literami Cikavo sho na comu tipi nomernih znakiv vikoristovuvavsya shrift duzhe shozhij na vporvadzhenij u Velikij Britaniyi v 1935 roci shrift nomernih znakiv Charlz Rajt a sami nomeri na anglijski periodu 1903 1932 rr Nominalno cej tip nomernih znakiv isnuvav do 1947 roku odnak cherez nimecku okupaciyu 1941 1945 rr na teritoriyi Ukrayini isnuvali nomerni znaki nimeckogo formatu 1906 roku Akkermanskij Izmayilskij avtonomer SRSR 1936 r Region Seriya Vinnicka obl UV UG Volinska obl ShB Voroshilovagradska z 1958 r Luganska obl FG Dnipropetrovska obl UP UR UF CD Drogobicka obl ShB Zhitomirska obl FM Zaporizka obl HA Izmayilska obl Akkermanska YuYu Kam yanec Podilska obl majbutnya Hmelnicka UT ShE YaSh Kiyiv UK UL FO FP Kiyivska obl UE UYu FS Kirovogradska obl HK Krimska obl ARSR KT Lvivska obl AE FK Mikolayivska obl UB US Odeska obl UN UO FF FH Poltavska obl UU YuA Stalinska obl majbutnya Donecka UD UE UZh Stanislavska obl majbutnya Ivano Frankivska FV Sumska obl HS Harkivska obl UH UC USh Hersonska obl HN Chernivecka obl HH YuCh Chernigivska obl UChPeriod nimeckoyi okupaciyiOkupacijnij avtonomer III Rejh 1941 r Okupacijnij avtonomer III Rejh 1942 r Okupacijnij avtonomer III Rejh 1943 r Nomerni znaki nimeckogo standartu bulo vvedeno v 1941 roci dlya komanduvannya Vermahtu v Ukrayini seriya MU V 1941 roci okupacijnoyu vladoyu bulo vprovadzheno nomerni znaki seriyi RKU rajhskomisariat Ukrayina z 1942 do 1945 seriya RU zaminila poperednyu V okruzi Galichina sho vhodiv do skladu General gubernatorstva Polsha v 1943 roci bulo zavedeno seriyu VOst V oznachalo 5 j distrikt Diapazon seriyi RKU Generalnij komisariat 1 2000 Brest Litovsk specseriya 2001 3000 Brest Litovsk 3001 4000 Zhitomir 4001 5000 Kiyiv 6001 7000 Mikolayiv 7001 8000 Dnipropetrovsk V mezhah Generalnih okrugiv isnuvav dribnishij rozpodil po diapazonah mizh okremimi mistami Do generalnogo okrugu Podillya vhodili pivdenno biloruski rajoni Pinsk Kobrin i t d Generalnij okrug Tavriya mav takozh nazvu Krim odnak roztashovuvavsya ne na Krimskomu pivostrovi a na teritoriyah Hersonskoyi i Zaporizkoyi oblastej Diapazon seriyi RU Generalnij okrug 1 300 Upravlinnya Rejhskomisariatu v Rivnomu z 1943 r 1 160000 Podillya 200001 265000 Zhitomir 265001 267000 Polissya z 1943 r 300001 360000 Kiyiv 400001 451000 Mikolayiv 500001 552000 Dnipropetrovsk 600001 621999 Tavriya 690000 692000 Robochi sluzhbi z 1943 r SRSR pislya Drugoyi Svitovoyi Vijni GOST3207 46 Harkivskij avtonomer SRSR 1946 r Harkivskij dvoryadkovij avtonomer SRSR 1946 r Pislya zakinchennya Drugoyi Svitovoyi Vijni vsi zemli suchasnoyi Ukrayini uvijshli do skladu SRSR V 1947 roci bulo onovleno viglyad chorni simvoli na zhovtomu tli i zmineno seriyi nomernih znakiv ta zaprovadzheno povnu perereyestraciyu transportu sho perebuvav na okupovanih teritoriyah i trofejnih TZ Region Seriya Vinnicka obl ZhYu UA UC ShK ShC Volinska obl PT UV ShSh Voroshilovgradska z 1958 r Luganska obl UB UG UD UE ShD ShL ShM Dnipropetrovsk misto UI ChU ChYa Dnipropetrovska obl GSh UK FSh HYa ChG ShO ShYu Drogobicka obl UZh UZ Zhitomirska obl PYa UM UN ShYa Zakarpatska obl UL ShR YaH Zaporizka obl ZhG UO UP ShT ShU Izmayilska obl z 1954 r v skladi Odeskoyi UR ShF Kam yanec Podilska z 1954 r Hmelnicka obl US UT ShE YaSh Kiyiv UCh USh UE UYu ShA ShB YaYu YaYa Kiyivska obl FN FO FP FR ShS Kirovogradska obl TF FA FB HE Krimska obl KM KYa CL CR CS CCh Lviv misto FV ShV ShG Lvivska obl TH UYa Mikolayivska obl FD FE ShP Odesa misto FZh ChD ChS ChT Odeska obl FG FZ FI Poltavska obl TU FK FL HSh Rivnenska obl TYu FM ShN Stalinska obl majbutnya Donecka PU PF PYu UU UF UH USh HH ChE ChU ChF ShE ShZh ShZ ShI ShH ShR Stanislavska obl majbutnya Ivano Frankivska TC FU Sumska obl FS FT ShCh Ternopilska obl TCh FF Harkiv misto FH ChP ChR ChH Harkivska obl FC FCh HO Hersonska obl TE FSh ShSh Cherkaska obl OSh TT TYa 5001 9999 Chernivecka obl TYa 0001 5000 FYa Chernigivska obl FE FYu CN GOST3207 58 Krimskij avtonomer SRSR 1960 r Krimskij zadnij avtonomer SRSR 1960 r Chernigivskij prichepnij nomer SRSR 1960 r V 1959 roci bulo rozrobleno a v 1960 u zaprovadzheno standart nomernih znakiv z troma literami pershi dvi z yakih oznachali region Na chornomu tli roztashovuvalisya bili znaki Region Seriya Vinnicka obl VI Volinska obl VN Dnipropetrovska obl DN DP Donecka Stalinska do 1961 r obl DO DC SL Zhitomirska obl ZhI Zakarpatska obl ZA Zaporizka obl ZP ZR Ivano Frankivska Stanislavska do 1962 r obl IF SYa Kiyiv KI HT Kiyivska obl KH Kirovogradska obl KD Krimska obl KR CS Luganska Voroshilovgradska pislya 1970 r obl VG LU Lvivska obl 1960 r do skladu uvijshla Drogobicka obl LV DR Mikolayivska obl NI Odeska obl OD OE Poltavska obl PO Rivnenska obl RV Sumska obl SU Ternopilska obl TE Harkivska obl HA HK Hersonska obl HO Hmelnicka obl HM Cherkaska obl ChK Chernivecka obl ChV Chernigivska obl ChN Dlya mizhnarodnogo ruhu isnuvali okremi seriyi sho ohoplyuvali vsyu teritoriyu URSR AEK AEM VEK VEM VMA VMV VMK VMM VRK VSK GOST3207 77 Voroshilovgradskij privatnij avtonomer SRSR 1980 r Poltavskij derzhavnij avtonomer SRSR 1980 r Zhitomirskij dvoryadkovij nomer SRSR 1980 r Krimskij avtonomer dlya nerezidentiv SRSR 1980 r Hersonskij prichepnij nomer SRSR 1980 r V 1977 roci bulo rozrobleno a v 1980 mu vprovadzheno ostannij radyanskij standart nomernih znakiv sho perezhiv sam Radyanskij Soyuz i stav osnovoyu dlya zaprovadzhennya pershih nacionalnih nomernih znakiv v bagatoh novostvorenih derzhavah Region Avto i moto seriyi Seriyi mizhnarodnogo ruhu Seriyi prichepiv Seriya nerezidentiv Vinnicka obl VI AEK VI VC HO 649 Volinska obl VN VN VN VCh 650 Dnipropetrovska obl DN DP AET DM DN DO DP DR DH DE HH 652 Donecka obl DO DC AEH DE DL DF SZh SL HE 653 Zhitomirska obl ZhI nZhB nZhZh AEM ZhI ZhK NN 654 Zakarpatska obl ZA VEE aOS vOS eOS kOS ZA ZT NM 655 Zaporizka obl ZP zhZN VEK vOK eOK EE ZO ZP ZR ZS 656 Ivano Frankivska obl IF VEN rOS sOS tOS IG ID EN 657 Kiyiv KI HT aHT vHT eHT kHT VER KI UCh USh 658 Kiyivska obl KH KH KH FL FM FN 659 Kirovogradska obl KD VET VS KD FA 660 Krimska obl KR KR KR CD CR CS 661 Luganska Voroshilovgradska obl VG AEN mOA VP VR LU LF 651 Lvivska obl LV VMA ONA vON eON kON mON nON LV LS HR 662 Mikolayivska obl NI VMV NI NK 663 Odeska obl OD VMK OTV kOT mOT sOT OG OD OE OE OYa 664 Poltavska obl PO VMM oOK PO PT HT 665 Rivnenska obl RV RV RV RI 666 Sumska obl SU VMT oOH OT SI SU 667 Ternopilska obl TE TE TE TZh 668 Harkivska obl HA HK HA HK HA HG HC HYu HYa 669 Hersonska obl HO HO HD HZh HI HN HSh 670 Hmelnicka obl HM HM HL HM HF 671 Cherkaska obl ChK VSR RK ChK ChL ChM 672 Chernivecka obl ChV VSA OH ChV ChC 674 Chernigivska obl ChN VSH HV ChN ChO 673Div takozhNomerni znaki Ukrayini