Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Parkia biglobosa також відома як африканська сараняча квасоля західноафриканські назви néré dodongba doruwa netetou nett

Parkia biglobosa

Parkia biglobosa

Parkia biglobosa, також відома як африканська сараняча квасоля (західноафриканські назви: néré, dodongba, doruwa, netetou, netto, sumbala або iru) — багаторічне листяне дерево родини Fabaceae, з роду . Зустрічається в Африці. Вирощується заради стручків, які містять як солодку м'якоть, так і цінне насіння. Ферментація його насіння є важливою економічною діяльністю для місцевих жителів. Різні частини дерева використовуються в лікувальних та харчових цілях.

Parkia biglobosa
image
Коротка назва P. biglobosa
Наукова назва таксона Parkia biglobosa G.Don
Таксономічний ранг вид
Батьківський таксон d
Базіонім d
Охоронний статус згідно з МСОП найменший ризик[1]
Підтримується Вікіпроєктом d
URL GRIN npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=26777
image Parkia biglobosa у Вікісховищі

Опис

Це листопадний багаторічник, який виростає заввишки від 7 до 20 метрів в деяких випадках до 30 метрів. Дерево-вогнестійкий геліофіт, що характеризується товстою темно-сіро-коричневою корою. Стручки дерева рожеві на початку і стають темно-коричневими, коли повністю дозрівають. В середньому вони мають довжину 30-40 сантиметрів, деякі досягають довжини близько 45 сантиметрів. Кожен стручок може містити до 30 насінин; насіння обгорнуто в солодку, порошкоподібну жовту м'якоть.

Використання

Географічно Parkia biglobosa можна зустріти в поясі, що тягнеться від узбережжя Атлантичного океану в Сенегалі до південного Судану та північної Уганди.

Щорічне виробництво насіння на півночі Нігерії оцінюється приблизно в 200 000 тонн. Хоча продукція дерева не є поширеною у міжнародній торгівлі, вона становить важливу частину місцевої та регіональної торгівлі в Західній Африці. Насіння особливо цінується в регіоні Сахель, де вони передаються між кордонами.

image
Кульки сумбали (також їх називають давадава) та насіння африканської саранячої квасолі, з яких вони готуються.

Жовта м'якоть, що огортає насіння, природно солодка і переробляється в цінну вуглеводну їжу. Насіння переробляють у приправу, відому як давадава серед хауса та північних племен Гани. Він відомий як сикому серед народу ігбо та іру серед народу йоруба в Нігерії. М'якоть також використовують для приготування напоїв.

Насіння дерева є найціннішою частиною рослини. Вони містять велику кількість ліпідів (29 %), білків (35 %), вуглеводів (16 %) і є хорошим джерелом жиру та кальцію для сільських жителів. Насіння спочатку обробляють, щоб видалити оболонку, а потім ферментують. Потім насіння можна подрібнити в порошок, сформувати у коржі. У дослідженні, проведеному з приводу бродіння давадави, було виявлено, що та листя банана прискорюють бродіння насіння, одночасно збільшуючи вміст жиру, білка та вологи, але також зменшуючи вміст вуглеводів.

Вирощування цього дерева можна розглядати як важливу економічну діяльність для багатьох африканців, включаючи значну частину жінок. Плоди дорого продаються в Буркіна-Фасо; «Більше 50 % респондентів загальнонаціонального опитування сказали, що брали участь у його торгівлі». Переважно жінки займаються продажем ферментованого насіння (давадава), хоча і чоловіки, і жінки однаково інтегровані у торгівлю сухим насінням.

Галерея

  • image
    Квіти
  • image
    Листя
  • image
    Стручки
  • image
    Сумбала
  • image
    Рис з сумбалою

Примітки

  1. The IUCN Red List of Threatened Species 2022.2 — 2022.
    d:Track:Q115962546
  2. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 9 жовтня 2021.
  3. Ntui, V. O., Uyoh, E. A., Urua, I. S., Ogbu, U., & Okpako, E. C. (2012).
  4. . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
  5. . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
  6. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 9 жовтня 2021.
  7. (2005). Prance, Ghillean; Nesbitt, Mark (ред.). The Cultural History of Plants. Routledge. с. 30. ISBN .
  8. Gernah, D.I., Inyang, C.U., & Ezeora, N.L. (2007).
  9. Teklehaimanot, Z. (2004).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Parkia biglobosa takozh vidoma yak afrikanska saranyacha kvasolya zahidnoafrikanski nazvi nere dodongba doruwa netetou netto sumbala abo iru bagatorichne listyane derevo rodini Fabaceae z rodu Zustrichayetsya v Africi Viroshuyetsya zaradi struchkiv yaki mistyat yak solodku m yakot tak i cinne nasinnya Fermentaciya jogo nasinnya ye vazhlivoyu ekonomichnoyu diyalnistyu dlya miscevih zhiteliv Rizni chastini dereva vikoristovuyutsya v likuvalnih ta harchovih cilyah Parkia biglobosa Korotka nazvaP biglobosa Naukova nazva taksonaParkia biglobosa G Don Taksonomichnij rangvid Batkivskij taksond Bazionimd Ohoronnij status zgidno z MSOPnajmenshij rizik 1 Pidtrimuyetsya Vikiproyektomd URL GRINnpgsweb ars grin gov gringlobal taxonomydetail aspx id 26777 Parkia biglobosa u VikishovishiOpisCe listopadnij bagatorichnik yakij virostaye zavvishki vid 7 do 20 metriv v deyakih vipadkah do 30 metriv Derevo vognestijkij geliofit sho harakterizuyetsya tovstoyu temno siro korichnevoyu koroyu Struchki dereva rozhevi na pochatku i stayut temno korichnevimi koli povnistyu dozrivayut V serednomu voni mayut dovzhinu 30 40 santimetriv deyaki dosyagayut dovzhini blizko 45 santimetriv Kozhen struchok mozhe mistiti do 30 nasinin nasinnya obgornuto v solodku poroshkopodibnu zhovtu m yakot VikoristannyaGeografichno Parkia biglobosa mozhna zustriti v poyasi sho tyagnetsya vid uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu v Senegali do pivdennogo Sudanu ta pivnichnoyi Ugandi Shorichne virobnictvo nasinnya na pivnochi Nigeriyi ocinyuyetsya priblizno v 200 000 tonn Hocha produkciya dereva ne ye poshirenoyu u mizhnarodnij torgivli vona stanovit vazhlivu chastinu miscevoyi ta regionalnoyi torgivli v Zahidnij Africi Nasinnya osoblivo cinuyetsya v regioni Sahel de voni peredayutsya mizh kordonami Kulki sumbali takozh yih nazivayut davadava ta nasinnya afrikanskoyi saranyachoyi kvasoli z yakih voni gotuyutsya Zhovta m yakot sho ogortaye nasinnya prirodno solodka i pereroblyayetsya v cinnu vuglevodnu yizhu Nasinnya pereroblyayut u pripravu vidomu yak davadava sered hausa ta pivnichnih plemen Gani Vin vidomij yak sikomu sered narodu igbo ta iru sered narodu joruba v Nigeriyi M yakot takozh vikoristovuyut dlya prigotuvannya napoyiv Nasinnya dereva ye najcinnishoyu chastinoyu roslini Voni mistyat veliku kilkist lipidiv 29 bilkiv 35 vuglevodiv 16 i ye horoshim dzherelom zhiru ta kalciyu dlya silskih zhiteliv Nasinnya spochatku obroblyayut shob vidaliti obolonku a potim fermentuyut Potim nasinnya mozhna podribniti v poroshok sformuvati u korzhi U doslidzhenni provedenomu z privodu brodinnya davadavi bulo viyavleno sho ta listya banana priskoryuyut brodinnya nasinnya odnochasno zbilshuyuchi vmist zhiru bilka ta vologi ale takozh zmenshuyuchi vmist vuglevodiv Viroshuvannya cogo dereva mozhna rozglyadati yak vazhlivu ekonomichnu diyalnist dlya bagatoh afrikanciv vklyuchayuchi znachnu chastinu zhinok Plodi dorogo prodayutsya v Burkina Faso Bilshe 50 respondentiv zagalnonacionalnogo opituvannya skazali sho brali uchast u jogo torgivli Perevazhno zhinki zajmayutsya prodazhem fermentovanogo nasinnya davadava hocha i choloviki i zhinki odnakovo integrovani u torgivlyu suhim nasinnyam GalereyaKviti Listya Struchki Sumbala Ris z sumbaloyuPrimitkiThe IUCN Red List of Threatened Species 2022 2 2022 d Track Q115962546 Arhiv originalu za 18 grudnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Ntui V O Uyoh E A Urua I S Ogbu U amp Okpako E C 2012 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2013 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2013 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2021 2005 Prance Ghillean Nesbitt Mark red The Cultural History of Plants Routledge s 30 ISBN 0415927463 Gernah D I Inyang C U amp Ezeora N L 2007 Teklehaimanot Z 2004

Дата публікації:
Топ