Томара, Томар, Танвар або Тувар (гінді तँवर , तोमर, तूर) — раджпутський рід, що за легендою походить від персонажа Махабхарати Арджуни через його онука , крім того, походження клану пов'язують із .
Томар |
Історія
Томари відомі за деякими написами та монетами. Проте більшість інформації про династії походить із середньовічних бардівських легенд, які є історично достовірними. Через це реконструкція історії Томари утруднена.
Як феодати
Найраніші з історичних, що збереглися, Згадка про томари зустрічається в написі Пехова, виданої під час правління Гурджара-Пратихара царя Махендрапали I (бл. 885-910 р. н.е.). Цей недатований напис заявляє, що Джаула з родини Томара став успішним, служачи неназваному королю. Його нащадками були Ваджрата, Джаджука та Гогга. Напис припускає, що Гогга був васалом Махендрапали I. У ньому йдеться про будівництво трьох Вішну храмів Гоггі та його зведених братів Пурна-раджа і Дева-раджа. Храми були розташовані в Прітхуді, на березі річки Сарасваті.
Немає інформації про безпосередніх наступників Гоґґі. Напис Пехова припускає, що саме ця родина Томара проживала в районі Карналу. Однак Ф. Кілхорн припустив, що ця родина Томара насправді проживала в Делі: вони, можливо, відвідали Пехову під час паломництва та збудували там храм.
Як правителі
У міру того, як влада Пратіхари падала, Томари заснував суверенне князівство навколо Делі до 10 століття. Середньовічна бардська література називає цю династію "Туар" і відносить їх до одного з 36 кланів раджпутів. Згідно з бардською традицією, засновник династії Анангапал Туар (тобто Анангапала I Томара) заснував Делі у 736 році нашої ери. Проте достовірність цього твердження є сумнівною. Джерело 1526 н.е. називає наступників Анангапал Теджапала, Маданапала, Критапала, Лакханапала і Притхвіпала. У Дравья-Парикше (1318 р. н.е.) Тхаккура Пхеру згадуються монети Маданапали, Прітхвіпали та іншого правителя, Чахадапала.
Незабаром після здобуття незалежності Томари вступили в конфлікти зі своїми сусідами, Чахамани Шакамбхарі, а потім династія Гахадавала. Згідно з написом 973 р. н.е. царя Чахамана Віграхараджа II, його предок Чандана (бл. 900 р. н.е.) убив вождя Томара Рудрену (або Рудру) у битві. У кам'яному написі Харша говориться, що нащадок Чандан Сімхараджа (бл. 944-971 р. н.е.) переміг вождя томара на ім'я Лавана або Салавана.Історик Р. Б. Сінгх ідентифікує переможеного імператора як Теджапала. Інший фрагмент Чахамана прашасті (хвалебний напис), що знаходиться зараз в Аджмерському музеї, згадує, що цар Чахамана Арнорадж (бл. 1135-1150 рр. н.е.) вторгся в Країна Хаританака. Ця країна ототожнюється із територією Томара. Згідно з написом, армія Арнораджа зробила воду річки Калінді (Ямуна) каламутною, а жінок Хартінакі заплакала, але перемога Арнораджа над Томарами не була вирішальною, і як його син Віграхарадж IV довелося боротися з Томарами. Можливо, це сталося через те, що Анорадже не вдалося пройти через форт Лал Кот, збудований правителями Томари.
У працях середньовічних мусульманських істориків говориться, що король на ім'я Махіпала правил Делі в 11 столітті. Хоча ці середньовічні історики не згадують династію цього короля, деякі сучасні історики називають його правителем Томари. Цьому цареві приписують кілька монет із грубими зображеннями вершника та бика та з ім'ям «Махіпала». Ці монети схожі на монети Маудуда з Газні (роки правління 1041-50 рр. н.е.), підтверджуючи, що Махіпала, мабуть, правил в 11 столітті. Вершник і бик були характерними рисами карбування Кабул Шахі; Маудуд, напевно, прийняв цей стиль після захоплення територій Шахов. Махіпала, ймовірно, наслідував той самий стиль після захоплення форту Асігарх в регіонах Хансі і Танешвара з Маудуда. Деякі фрагментарні написи Томара знайшли в Махіпалпурі поблизу Делі. Історик Ю.Д. Шарма припускає, що Махіпала заснував нову столицю в Махіпалапурі (нині Махіпіалпур).
Декілька (три) царя Томара, здається, носили ім'я «Анангапала» (IAST: Анангапала). Один із них, як стверджується, заснував цитадель Лал Кот у районі Мехраулі. Йому також приписують будівництво резервуару Ананг Тал та греблі Анангпур. На його монетах також зображено фігуру вершника та бика та носить титул «Шрі Саманта-діва». Ці монети дуже схожі на монети царів Шакамбхарі Чахамана Сомешвари і Прітхвіраджа III, що вказує на те, що Анангапала був сучасником цих царів XII століття.В одній із кількох написів на Залізному стовпі Делі згадується Анангапала. Середньовічна легенда, згадана в копії Притхвирадж Расо, згадує легенду про стовп: брамін якось сказав Анангапале (псевдонім Білан Део), що основа стовпа лежала на голові змій Васукі, і що його правління триватиме доти, доки стовп стоятиме вертикально. З цікавості Анангапала викопав стовп, але виявив, що він залитий кров'ю Васукі. Усвідомивши свою помилку, цар наказав відновити його, але він залишився незакріпленим («дхілі»). Через це місцевість стала називатися «Діллі» (сучасний Делі). Ця легенда, мабуть, є міфом.
Занепад
Бардські легенди стверджують, що останній король Томара, Анангпал Томар (також відомий як Анангапала), передав трон Делі його зятю Прітхвіраджу Чаухану (Прітхвіраджа III з династії Чахаманов Шакамбхарі; бл. 1179-1192 рр. Н. Е.). Однак це твердження неправильне: історичні свідчення показують, що Прітхвірадж успадкував Делі від свого батька Сомешвари. Згідно з написом Біджолі Сомешвари, його брат Віграхараджа IV захопив Дхілліка (Делі) та Ашику (Хансі). Ймовірно, він переміг імператора Томари Анангапала ІІІ.
Правителі
• Ананга Пала (736-754)
• Васу Дева (754-773)
• Ганг'я (773-794)
• Прітхіві Пала (794-814)
• Джая Дева (814-834)
• Ніра Пала (834-849)
• Удірадж (849-875)
• Віджая (875-897)
• Бікша (897-919)
• Рікша Пала (919-940)
• Сух Пала (940-961)
• Го-Пала (961-979)
• Саллакшана Пала (979-1005)
• Джая Пала (1005-1021)
• Кунвар Пала (1021-1051)
• Ананга Пала (1051-1081)
• Віджая Пала (1081-1105)
• Махі Пала (1105-1130)
• Акр Пала (1130-1151)
• Прітхіві Раджа (1151-???)
За Абул Фазл Айн-і-Акбарі / B Іканер манускрипт.
Див. також
- Герб Томара, Ге́рб Тома́ра — офіційний символ міста Томар, Португалія.
- Томари (рід)
Це незавершена стаття з історії Індії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomara Tomar Tanvar abo Tuvar gindi त वर त मर त र radzhputskij rid sho za legendoyu pohodit vid personazha Mahabharati Ardzhuni cherez jogo onuka krim togo pohodzhennya klanu pov yazuyut iz Tomar U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tomar znachennya IstoriyaTomari vidomi za deyakimi napisami ta monetami Prote bilshist informaciyi pro dinastiyi pohodit iz serednovichnih bardivskih legend yaki ye istorichno dostovirnimi Cherez ce rekonstrukciya istoriyi Tomari utrudnena Yak feodati Najranishi z istorichnih sho zbereglisya Zgadka pro tomari zustrichayetsya v napisi Pehova vidanoyi pid chas pravlinnya Gurdzhara Pratihara carya Mahendrapali I bl 885 910 r n e Cej nedatovanij napis zayavlyaye sho Dzhaula z rodini Tomara stav uspishnim sluzhachi nenazvanomu korolyu Jogo nashadkami buli Vadzhrata Dzhadzhuka ta Gogga Napis pripuskaye sho Gogga buv vasalom Mahendrapali I U nomu jdetsya pro budivnictvo troh Vishnu hramiv Goggi ta jogo zvedenih brativ Purna radzha i Deva radzha Hrami buli roztashovani v Prithudi na berezi richki Sarasvati Nemaye informaciyi pro bezposerednih nastupnikiv Goggi Napis Pehova pripuskaye sho same cya rodina Tomara prozhivala v rajoni Karnalu Odnak F Kilhorn pripustiv sho cya rodina Tomara naspravdi prozhivala v Deli voni mozhlivo vidvidali Pehovu pid chas palomnictva ta zbuduvali tam hram Yak praviteli U miru togo yak vlada Pratihari padala Tomari zasnuvav suverenne knyazivstvo navkolo Deli do 10 stolittya Serednovichna bardska literatura nazivaye cyu dinastiyu Tuar i vidnosit yih do odnogo z 36 klaniv radzhputiv Zgidno z bardskoyu tradiciyeyu zasnovnik dinastiyi Anangapal Tuar tobto Anangapala I Tomara zasnuvav Deli u 736 roci nashoyi eri Prote dostovirnist cogo tverdzhennya ye sumnivnoyu Dzherelo 1526 n e nazivaye nastupnikiv Anangapal Tedzhapala Madanapala Kritapala Lakhanapala i Prithvipala U Dravya Parikshe 1318 r n e Thakkura Pheru zgaduyutsya moneti Madanapali Prithvipali ta inshogo pravitelya Chahadapala Nezabarom pislya zdobuttya nezalezhnosti Tomari vstupili v konflikti zi svoyimi susidami Chahamani Shakambhari a potim dinastiya Gahadavala Zgidno z napisom 973 r n e carya Chahamana Vigraharadzha II jogo predok Chandana bl 900 r n e ubiv vozhdya Tomara Rudrenu abo Rudru u bitvi U kam yanomu napisi Harsha govoritsya sho nashadok Chandan Simharadzha bl 944 971 r n e peremig vozhdya tomara na im ya Lavana abo Salavana Istorik R B Singh identifikuye peremozhenogo imperatora yak Tedzhapala Inshij fragment Chahamana prashasti hvalebnij napis sho znahoditsya zaraz v Adzhmerskomu muzeyi zgaduye sho car Chahamana Arnoradzh bl 1135 1150 rr n e vtorgsya v Krayina Haritanaka Cya krayina ototozhnyuyetsya iz teritoriyeyu Tomara Zgidno z napisom armiya Arnoradzha zrobila vodu richki Kalindi Yamuna kalamutnoyu a zhinok Hartinaki zaplakala ale peremoga Arnoradzha nad Tomarami ne bula virishalnoyu i yak jogo sin Vigraharadzh IV dovelosya borotisya z Tomarami Mozhlivo ce stalosya cherez te sho Anoradzhe ne vdalosya projti cherez fort Lal Kot zbudovanij pravitelyami Tomari U pracyah serednovichnih musulmanskih istorikiv govoritsya sho korol na im ya Mahipala pravil Deli v 11 stolitti Hocha ci serednovichni istoriki ne zgaduyut dinastiyu cogo korolya deyaki suchasni istoriki nazivayut jogo pravitelem Tomari Comu carevi pripisuyut kilka monet iz grubimi zobrazhennyami vershnika ta bika ta z im yam Mahipala Ci moneti shozhi na moneti Maududa z Gazni roki pravlinnya 1041 50 rr n e pidtverdzhuyuchi sho Mahipala mabut pravil v 11 stolitti Vershnik i bik buli harakternimi risami karbuvannya Kabul Shahi Maudud napevno prijnyav cej stil pislya zahoplennya teritorij Shahov Mahipala jmovirno nasliduvav toj samij stil pislya zahoplennya fortu Asigarh v regionah Hansi i Taneshvara z Maududa Deyaki fragmentarni napisi Tomara znajshli v Mahipalpuri poblizu Deli Istorik Yu D Sharma pripuskaye sho Mahipala zasnuvav novu stolicyu v Mahipalapuri nini Mahipialpur Dekilka tri carya Tomara zdayetsya nosili im ya Anangapala IAST Anangapala Odin iz nih yak stverdzhuyetsya zasnuvav citadel Lal Kot u rajoni Mehrauli Jomu takozh pripisuyut budivnictvo rezervuaru Anang Tal ta grebli Anangpur Na jogo monetah takozh zobrazheno figuru vershnika ta bika ta nosit titul Shri Samanta diva Ci moneti duzhe shozhi na moneti cariv Shakambhari Chahamana Someshvari i Prithviradzha III sho vkazuye na te sho Anangapala buv suchasnikom cih cariv XII stolittya V odnij iz kilkoh napisiv na Zaliznomu stovpi Deli zgaduyetsya Anangapala Serednovichna legenda zgadana v kopiyi Prithviradzh Raso zgaduye legendu pro stovp bramin yakos skazav Anangapale psevdonim Bilan Deo sho osnova stovpa lezhala na golovi zmij Vasuki i sho jogo pravlinnya trivatime doti doki stovp stoyatime vertikalno Z cikavosti Anangapala vikopav stovp ale viyaviv sho vin zalitij krov yu Vasuki Usvidomivshi svoyu pomilku car nakazav vidnoviti jogo ale vin zalishivsya nezakriplenim dhili Cherez ce miscevist stala nazivatisya Dilli suchasnij Deli Cya legenda mabut ye mifom Zanepad Bardski legendi stverdzhuyut sho ostannij korol Tomara Anangpal Tomar takozh vidomij yak Anangapala peredav tron Deli jogo zyatyu Prithviradzhu Chauhanu Prithviradzha III z dinastiyi Chahamanov Shakambhari bl 1179 1192 rr N E Odnak ce tverdzhennya nepravilne istorichni svidchennya pokazuyut sho Prithviradzh uspadkuvav Deli vid svogo batka Someshvari Zgidno z napisom Bidzholi Someshvari jogo brat Vigraharadzha IV zahopiv Dhillika Deli ta Ashiku Hansi Jmovirno vin peremig imperatora Tomari Anangapala III Praviteli Ananga Pala 736 754 Vasu Deva 754 773 Gang ya 773 794 Prithivi Pala 794 814 Dzhaya Deva 814 834 Nira Pala 834 849 Udiradzh 849 875 Vidzhaya 875 897 Biksha 897 919 Riksha Pala 919 940 Suh Pala 940 961 Go Pala 961 979 Sallakshana Pala 979 1005 Dzhaya Pala 1005 1021 Kunvar Pala 1021 1051 Ananga Pala 1051 1081 Vidzhaya Pala 1081 1105 Mahi Pala 1105 1130 Akr Pala 1130 1151 Prithivi Radzha 1151 Za Abul Fazl Ajn i Akbari B Ikaner manuskript Volodinnya rodu Tomariv v X stolitti obvedeno pomaranchevoyu liniyeyu Div takozhGerb Tomara Ge rb Toma ra oficijnij simvol mista Tomar Portugaliya Tomari rid Ce nezavershena stattya z istoriyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi