Мичківці (пол. Myczkowce) — лемківське село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на прадавніх етнічних українських територіях. Населення — 495 осіб (2011).
Село Колишня церква Координати 49°26′14″ пн. ш. 22°24′37″ сх. д. / 49.43722222224977259° пн. ш. 22.41027777780577779° сх. д.Координати: 49°26′14″ пн. ш. 22°24′37″ сх. д. / 49.43722222224977259° пн. ш. 22.41027777780577779° сх. д.
Мичківці у Вікісховищі |
Історія
Село належить до давніх бескидських сіл часів Галицького князівства і вперше в документах зустрічається в 1376 році як власність якогось Олеська. В 1479 р. в селі задокументовано панський двір, фільварок і млин. У 1531 р. село було на волоському праві.
У 1858 р. споруджена на знак знесення панщини мурована греко-католицька капличка, яку знищено поляками після Другої світової війни.
У 1885 р. у дворі поміщика Віктора Злоцького проживали 33 особи, а в решті села — 465. Серед 498 мешканців села було 156 римо-католиків, 291 греко-католик і 51 юдей.
У 1923 р. розпочато будівництво дамби водосховища і штольні гідроелектростанції до Здвиженя, однак при прокладенні штолень допущена помилка і вони не зійшлися, кошти скінчились і ГЕС не добудована.
На 01.01.1939 у селі було 840 жителів, з них 450 українців, 350 поляків і 40 євреїв. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). В селі було зведено залізобетонного дота у складі лінії Молотова. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. 17 вересня 1944 року радянські війська знову оволоділи територією села. В березні 1945 року територія віддана Польщі.
3 жовтня 1945 р. відбувся бій УПА з відділком польської міліції в селі — загинуло 11 поляків.
Село було місцем постою сотні УПА Хріна і провідника ОУН надрайону «Верховина» «Христі» під час Великодніх свят 1946 р.
У 1947 р. внаслідок бою поляків з УПА згорів фільварок.
В 1945–1947 році більшість українського населення було насильно переселене до СРСР, а в 1947 році решту українців (157 осіб) піддано етноциду під назвою Операція «Вісла» — ув'язненню до концтабору Явожно і численних тюрем та депортації на понімецькі землі Польщі.
У 1956 р. відновлено будівництво ГЕС і в 1961 р. запущена гідроелектростанція у Здвижені, вода на яку подається 300-метровим тунелем з водосховища.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква
Вперше церква в селі згадується в 1530 році.
У 1910-1914 рр. замість дерев’яної церкви, збудованої у 1815 році, зведена мурована церква, яка була філіяльною і належала до парафії Бібрка Ліського деканату Перемиської єпархії. Після депортації українців використовувалась під склад, а з 1979 р. — як костел.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 243 | 45 | 161 | 37 |
Жінки | 252 | 36 | 155 | 61 |
Разом | 495 | 81 | 316 | 98 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мичківці
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 30 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Myczkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 823. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Michkivci pol Myczkowce lemkivske selo v Polshi u gmini Solina Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva na pradavnih etnichnih ukrayinskih teritoriyah Naselennya 495 osib 2011 Selo Michkivci pol Myczkowce Kolishnya cerkva Koordinati 49 26 14 pn sh 22 24 37 sh d 49 43722222224977259 pn sh 22 41027777780577779 sh d 49 43722222224977259 22 41027777780577779 Koordinati 49 26 14 pn sh 22 24 37 sh d 49 43722222224977259 pn sh 22 41027777780577779 sh d 49 43722222224977259 22 41027777780577779 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina SolinaPersha zgadka 1376Visota centru 349 mNaselennya 495 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 623Avtomobilnij kod RLSSIMC 0360550GeoNames 764233OSM r6950010 R MichkivciMichkivci Polsha MichkivciMichkivci Pidkarpatske voyevodstvo Michkivci u VikishovishiIstoriyaSelo nalezhit do davnih beskidskih sil chasiv Galickogo knyazivstva i vpershe v dokumentah zustrichayetsya v 1376 roci yak vlasnist yakogos Oleska V 1479 r v seli zadokumentovano panskij dvir filvarok i mlin U 1531 r selo bulo na voloskomu pravi U 1858 r sporudzhena na znak znesennya panshini murovana greko katolicka kaplichka yaku znisheno polyakami pislya Drugoyi svitovoyi vijni U 1885 r u dvori pomishika Viktora Zlockogo prozhivali 33 osobi a v reshti sela 465 Sered 498 meshkanciv sela bulo 156 rimo katolikiv 291 greko katolik i 51 yudej U 1923 r rozpochato budivnictvo dambi vodoshovisha i shtolni gidroelektrostanciyi do Zdvizhenya odnak pri prokladenni shtolen dopushena pomilka i voni ne zijshlisya koshti skinchilis i GES ne dobudovana Na 01 01 1939 u seli bulo 840 zhiteliv z nih 450 ukrayinciv 350 polyakiv i 40 yevreyiv Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vona nalezhala do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchene do neyi Teritoriya vvijshla do skladu utvorenogo 17 01 1940 Liskivskogo rajonu rajonnij centr Lisko V seli bulo zvedeno zalizobetonnogo dota u skladi liniyi Molotova Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami 17 veresnya 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili teritoriyeyu sela V berezni 1945 roku teritoriya viddana Polshi 3 zhovtnya 1945 r vidbuvsya bij UPA z viddilkom polskoyi miliciyi v seli zaginulo 11 polyakiv Selo bulo miscem postoyu sotni UPA Hrina i providnika OUN nadrajonu Verhovina Hristi pid chas Velikodnih svyat 1946 r U 1947 r vnaslidok boyu polyakiv z UPA zgoriv filvarok V 1945 1947 roci bilshist ukrayinskogo naselennya bulo nasilno pereselene do SRSR a v 1947 roci reshtu ukrayinciv 157 osib piddano etnocidu pid nazvoyu Operaciya Visla uv yaznennyu do konctaboru Yavozhno i chislennih tyurem ta deportaciyi na ponimecki zemli Polshi U 1956 r vidnovleno budivnictvo GES i v 1961 r zapushena gidroelektrostanciya u Zdvizheni voda na yaku podayetsya 300 metrovim tunelem z vodoshovisha U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Vpershe cerkva v seli zgaduyetsya v 1530 roci U 1910 1914 rr zamist derev yanoyi cerkvi zbudovanoyi u 1815 roci zvedena murovana cerkva yaka bula filiyalnoyu i nalezhala do parafiyi Bibrka Liskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi Pislya deportaciyi ukrayinciv vikoristovuvalas pid sklad a z 1979 r yak kostel DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 243 45 161 37 Zhinki 252 36 155 61 Razom 495 81 316 98PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Michkivci GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 43 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 30 lipnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaMyczkowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 823 pol Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi