Лейла Алескер кизи Мамедбекова (Мамедбейова) (азерб. Leyla Ələsgər qızı Məmmədbəyova; 1909, Баку — 1989, Баку) — азербайджанська льотчиця, перша жінка-льотчик на Кавказі, а також у всій Південній Європі та Передній Азії.
Лейла Мамедбекова | |
---|---|
азерб. Leyla Məmmədbəyova | |
Народилася | 17 вересня 1909 Баку, Російська імперія |
Померла | 4 липня 1989 (79 років) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Поховання | Алея честі |
Країна | СРСР |
Діяльність | льотчиця, військовослужбовиця |
Учасник | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
|
Біографія
Лейла Мамедбекова отримала професійну освіту в Бакинському аероклубі і здійснила свій перший політ в 1931 році.
З 1932 року продовжила навчання в Тушинському льотному училищі в Москві. 17 березня 1933 року Мамедбекова добровільно стрибнула з парашутом з борту літака У-2, ставши другою, після Ніни Камнєвої, жінкою-парашутистом в Радянському Союзі. У 1934 році стала переможницею змагань зі стрибків з парашутом серед представників закавказьких республік. До 1941 року Мамедбекова вже була майором авіації. Надалі вона готувала авіаційні кадри в Бакинському аероклубі.
У роки Другої світової війни Мамедбековій як матері чотирьох неповнолітніх дітей (всього їх було шість) було відмовлено йти на фронт. Бакинський аероклуб був закритий, але Мамедбекова домоглася дозволу відкрити курси десантників і парашутистів, де вона за роки війни підготувала близько 4 тисяч парашутистів-десантників і сотні льотчиків. Двоє з них, Аділь Кулієв і Микола Шевердяев згодом стали Героями Радянського Союзу. Мамедбекова зробила свій останній політ у 1949 році.
До виходу на пенсію в 1961 році вона працювала заступником голови в бакинській філії ДОСААФ.
Родина
Старший син Лейли Мамедбекової Фірудін воював у Другій світовій війні, а молодший Ханлар — Карабахській.
Пам'ять
- Ще за життя Лейлі Мамедбековой було присвячено безліч віршів і кінофільмів, у тому числі і написаний у 1935 році Самед Вургуном вірш «Лейла».
- У 1995 році про неї знятий документальний фільм «Лейла» (з серії «Наші великі сини і дочки», реж. Назім-Рза Ісрафілогли).
- У 2009 році випущена поштова марка Азербайджану, присвячена Мамедбековій.
- Іменем Мамедбекової названа вулиця в селищі імені Бакіханова в Баку.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lejla Alesker kizi Mamedbekova Mamedbejova azerb Leyla Elesger qizi Memmedbeyova 1909 Baku 1989 Baku azerbajdzhanska lotchicya persha zhinka lotchik na Kavkazi a takozh u vsij Pivdennij Yevropi ta Perednij Aziyi Lejla Mamedbekovaazerb Leyla MemmedbeyovaNarodilasya17 veresnya 1909 1909 09 17 Baku Rosijska imperiyaPomerla4 lipnya 1989 1989 07 04 79 rokiv Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRPohovannyaAleya chestiKrayina SRSRDiyalnistlotchicya vijskovosluzhbovicyaUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLejla Mamedbekova otrimala profesijnu osvitu v Bakinskomu aeroklubi i zdijsnila svij pershij polit v 1931 roci Z 1932 roku prodovzhila navchannya v Tushinskomu lotnomu uchilishi v Moskvi 17 bereznya 1933 roku Mamedbekova dobrovilno stribnula z parashutom z bortu litaka U 2 stavshi drugoyu pislya Nini Kamnyevoyi zhinkoyu parashutistom v Radyanskomu Soyuzi U 1934 roci stala peremozhniceyu zmagan zi stribkiv z parashutom sered predstavnikiv zakavkazkih respublik Do 1941 roku Mamedbekova vzhe bula majorom aviaciyi Nadali vona gotuvala aviacijni kadri v Bakinskomu aeroklubi U roki Drugoyi svitovoyi vijni Mamedbekovij yak materi chotiroh nepovnolitnih ditej vsogo yih bulo shist bulo vidmovleno jti na front Bakinskij aeroklub buv zakritij ale Mamedbekova domoglasya dozvolu vidkriti kursi desantnikiv i parashutistiv de vona za roki vijni pidgotuvala blizko 4 tisyach parashutistiv desantnikiv i sotni lotchikiv Dvoye z nih Adil Kuliyev i Mikola Sheverdyaev zgodom stali Geroyami Radyanskogo Soyuzu Mamedbekova zrobila svij ostannij polit u 1949 roci Do vihodu na pensiyu v 1961 roci vona pracyuvala zastupnikom golovi v bakinskij filiyi DOSAAF Rodina Starshij sin Lejli Mamedbekovoyi Firudin voyuvav u Drugij svitovij vijni a molodshij Hanlar Karabahskij Pam yatPoshtova marka Azerbajdzhanu 2009 rik She za zhittya Lejli Mamedbekovoj bulo prisvyacheno bezlich virshiv i kinofilmiv u tomu chisli i napisanij u 1935 roci Samed Vurgunom virsh Lejla U 1995 roci pro neyi znyatij dokumentalnij film Lejla z seriyi Nashi veliki sini i dochki rezh Nazim Rza Israfilogli U 2009 roci vipushena poshtova marka Azerbajdzhanu prisvyachena Mamedbekovij Imenem Mamedbekovoyi nazvana vulicya v selishi imeni Bakihanova v Baku Div takozhLeman Altinchekich Golanchikova Lyubov OleksandrivnaPosilannya