Луїза Бойд (англ. Louise Arner Boyd; 16 вересня 1887, Сан-Рафаель — 14 вересня 1972, Сан-Франциско) — американська дослідниця Ґренландії і Арктики, у 1955 році стала першою жінкою, що пролетіла через Північний полюс.
Луїза Бойд | |
---|---|
Народилася | 16 вересня 1887 Сан-Рафаель, Каліфорнія, США |
Померла | 14 вересня 1972[1][2][3] (84 роки) Сан-Франциско, Каліфорнія, США[3] |
Країна | США |
Діяльність | мандрівниця-дослідниця, географ, фотографка, ботанік, ботанічна колекціонерка |
Відома завдяки | полюси[4] |
Знання мов | англійська |
Учасник | Друга світова війна |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народилася у місті Сан-Рафаель, Каліфорнія, у заможній родині. У дитинстві вела активний спосіб життя, здобула хорошу освіту і багато подорожувала Європою з батьками.
Навесні 1919 року здійснила самостійну подорож через Сполучені Штати в той час, коли дороги часто являли собою гравій і бруд. Це була перша з багатьох крос-кантрі поїздок, які Бойд ретельно занотовувала у свої щоденники.
Після смерті батьків у 1919 та 1920 роках отримала багатий спадок, що дозволило їй вільно розпоряджатись власним життям. Більшу частину майна вона витратила на фінансування експедицій.
Сімейний будинок у Сан-Рафаелі Бойд продала з усіма меблями, і сьогодні там розташований музей морської історії, що має постійну експозицію фотографій та інформації про Луїзу Бойд.
Луїза Бойд померла в Сан-Франциско 14 вересня 1972 року.
Експедиції
Луїза Бойд почала подорожувати на початку 1920-х. Подорожуючи Норвегією у 1924 році, Бойд приїхала до моря і вперше побачила Полярний лід. Цей досвід зіграв важливу роль в її житті і Бойд одразу ж почала планувати власну арктичну мандрівку.
В 1925 році Бойд була представлена королю і Королеві Англії. У 1926 році вона найняла корабель, яким користувався знаменитий дослідник Руаль Амундсен, для полювання і знімальної експедиції в Арктику в супроводі графа і графині Рібадавії. Бойд отримала міжнародну популярність і була названа в газетах по всьому світу «Арктичною Діаною» та «дівчиною, що приручила Арктику».
У 1928 році, коли Бойд планувала другу арктичну подорож, стало відомо, що знаменитий норвезький дослідник Руаль Амундсен зник під час спроби відшукати і врятувати італійського дослідника Умберто Нобіле. Бойд запропонувала свої послуги і судно норвезькому уряду для пошуків Амундсена. Однак, пропливши близько 10 000 миль (16,100 км) через Північний Льодовитий океан, слідів команди Амундсена знайдено не було. За цю ініціативу норвезький уряд нагородив Луїзу Бойд як кавалерку великого Хреста ордена Святого Олафа: «Вона була першою американською жінкою, що отримала орден, і третьою жінкою в світі, яка удостоїлася такої честі.» (1)
Бойд відома, перш за все, організацією ряду наукових експедицій на східному та північному узбережжі Ґренландії у 1930-х роках, під час яких сфотографувала, дослідила та зібрала кілька сотень ботанічних зразків. Американське Географічне Товариство опублікувало її знахідки та фотографії з експедиції 1933—1935 років у книзі під назвою «Регіон фйордів Східної Ґренландії». Територія біля льодовика Де Гір була названа Землею Луїзи Бойд.
У серпні 1934 року, після обрання делегаткою Міжнародного географічного конгресу у Варшаві, Бойд здійснила тримісячну мандрівку територією тогочасної Польщі, фотографуючи та описуючи звичаї, одяг, економіку та культуру етнічних поляків, українців, білорусів та литовців. Вона подорожувала автомобілем, залізницею, на човні та пішки спочатку зі Львова до Ковеля (сучасна Україна), а потім до Кобріна — Пінська — Клецька — Несвіжа — Слоніма (ці міста сьогодні знаходяться в Білорусі), закінчивши подорож у Вільнюсі. Розповідь про подорож була доповнена більш ніж 500 фотографіями та опублікована Американським географічним товариством у 1937 році.
Воєнна робота для Бюро Стандартів
З початком Другої світової війни знання, отримані Бойд під час шести експедицій у Ґренландію та Арктику, набули стратегічного значення. Уряд Сполучених Штатів попросив її не публікувати книгу про експедиції 1937 та 1938 років та очолити геофізичну експедицію уздовж західного узбережжя Ґренландії та узбережжя острова Баффін і Лабрадор для Національного бюро стандартів Міністерства торгівлі США. Бойд була призначена консалтинговою експерткою Бюро за долар на рік. Бойд за власний рахунок зафрахтувала та обладнала шхуну Еффі М. Морріссі, що належала капітану Роберту Бартлетту і здійснювала щорічні наукові експедиції в Арктику з 1926 року. Основною метою експедиції Бюро Стандартів 1941 року було отримання даних про передачу радіохвиль в арктичних регіонах. Експедиція у складі наукової команди з чотирьох чоловіків, включаючи лікаря, під керівництвом Луїзи Бойд та екіпажу одинадцяти осіб під командуванням капітана Бартлетта вирушила з Вашингтона 11 червня 1941 року і повернулась з важливими даними 3 листопада 1941 р. Решту війни Бойд працювала на таємних посадах в армії США, за що отримала відзнаку у 1949 році.
Книга Луїзи Бойд «Узбережжя Північно-західної Ґренландії» була опублікована у 1948 р.
Решту життя Луїза Бойд вела активну громадську діяльність, отримавши багато академічних відзнак. Вона стала першою жінкою, обраною до Ради Американського географічного товариства, а також була почесною членкинею Каліфорнійської академії наук.
Див. також
В іншому мовному розділі є повніша стаття Louise Arner Boyd(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Посилання
- SNAC — 2010.
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 167. — 798 p. —
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bojd Luyiza Bojd angl Louise Arner Boyd 16 veresnya 1887 18870916 San Rafael 14 veresnya 1972 San Francisko amerikanska doslidnicya Grenlandiyi i Arktiki u 1955 roci stala pershoyu zhinkoyu sho proletila cherez Pivnichnij polyus Luyiza BojdNarodilasya16 veresnya 1887 1887 09 16 San Rafael Kaliforniya SShAPomerla14 veresnya 1972 1972 09 14 1 2 3 84 roki San Francisko Kaliforniya SShA 3 Krayina SShADiyalnistmandrivnicya doslidnicya geograf fotografka botanik botanichna kolekcionerkaVidoma zavdyakipolyusi 4 Znannya movanglijskaUchasnikDruga svitova vijnaNagorodid 1938 d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya u misti San Rafael Kaliforniya u zamozhnij rodini U ditinstvi vela aktivnij sposib zhittya zdobula horoshu osvitu i bagato podorozhuvala Yevropoyu z batkami Navesni 1919 roku zdijsnila samostijnu podorozh cherez Spolucheni Shtati v toj chas koli dorogi chasto yavlyali soboyu gravij i brud Ce bula persha z bagatoh kros kantri poyizdok yaki Bojd retelno zanotovuvala u svoyi shodenniki Pislya smerti batkiv u 1919 ta 1920 rokah otrimala bagatij spadok sho dozvolilo yij vilno rozporyadzhatis vlasnim zhittyam Bilshu chastinu majna vona vitratila na finansuvannya ekspedicij Simejnij budinok u San Rafaeli Bojd prodala z usima meblyami i sogodni tam roztashovanij muzej morskoyi istoriyi sho maye postijnu ekspoziciyu fotografij ta informaciyi pro Luyizu Bojd Luyiza Bojd pomerla v San Francisko 14 veresnya 1972 roku EkspediciyiLuyiza Bojd pochala podorozhuvati na pochatku 1920 h Podorozhuyuchi Norvegiyeyu u 1924 roci Bojd priyihala do morya i vpershe pobachila Polyarnij lid Cej dosvid zigrav vazhlivu rol v yiyi zhitti i Bojd odrazu zh pochala planuvati vlasnu arktichnu mandrivku V 1925 roci Bojd bula predstavlena korolyu i Korolevi Angliyi U 1926 roci vona najnyala korabel yakim koristuvavsya znamenitij doslidnik Rual Amundsen dlya polyuvannya i znimalnoyi ekspediciyi v Arktiku v suprovodi grafa i grafini Ribadaviyi Bojd otrimala mizhnarodnu populyarnist i bula nazvana v gazetah po vsomu svitu Arktichnoyu Dianoyu ta divchinoyu sho priruchila Arktiku Bojd zafrahtuvala Hobby ukr Hobbi vantazhnij korabel norvezkogo mista Tromse dlya svoyih poyizdok u 1926 i 1928 rokah U 1928 roci koli Bojd planuvala drugu arktichnu podorozh stalo vidomo sho znamenitij norvezkij doslidnik Rual Amundsen znik pid chas sprobi vidshukati i vryatuvati italijskogo doslidnika Umberto Nobile Bojd zaproponuvala svoyi poslugi i sudno norvezkomu uryadu dlya poshukiv Amundsena Odnak proplivshi blizko 10 000 mil 16 100 km cherez Pivnichnij Lodovitij okean slidiv komandi Amundsena znajdeno ne bulo Za cyu iniciativu norvezkij uryad nagorodiv Luyizu Bojd yak kavalerku velikogo Hresta ordena Svyatogo Olafa Vona bula pershoyu amerikanskoyu zhinkoyu sho otrimala orden i tretoyu zhinkoyu v sviti yaka udostoyilasya takoyi chesti 1 Bojd vidoma persh za vse organizaciyeyu ryadu naukovih ekspedicij na shidnomu ta pivnichnomu uzberezhzhi Grenlandiyi u 1930 h rokah pid chas yakih sfotografuvala doslidila ta zibrala kilka soten botanichnih zrazkiv Amerikanske Geografichne Tovaristvo opublikuvalo yiyi znahidki ta fotografiyi z ekspediciyi 1933 1935 rokiv u knizi pid nazvoyu Region fjordiv Shidnoyi Grenlandiyi Teritoriya bilya lodovika De Gir bula nazvana Zemleyu Luyizi Bojd U serpni 1934 roku pislya obrannya delegatkoyu Mizhnarodnogo geografichnogo kongresu u Varshavi Bojd zdijsnila trimisyachnu mandrivku teritoriyeyu togochasnoyi Polshi fotografuyuchi ta opisuyuchi zvichayi odyag ekonomiku ta kulturu etnichnih polyakiv ukrayinciv bilorusiv ta litovciv Vona podorozhuvala avtomobilem zalizniceyu na chovni ta pishki spochatku zi Lvova do Kovelya suchasna Ukrayina a potim do Kobrina Pinska Klecka Nesvizha Slonima ci mista sogodni znahodyatsya v Bilorusi zakinchivshi podorozh u Vilnyusi Rozpovid pro podorozh bula dopovnena bilsh nizh 500 fotografiyami ta opublikovana Amerikanskim geografichnim tovaristvom u 1937 roci Voyenna robota dlya Byuro StandartivZ pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni znannya otrimani Bojd pid chas shesti ekspedicij u Grenlandiyu ta Arktiku nabuli strategichnogo znachennya Uryad Spoluchenih Shtativ poprosiv yiyi ne publikuvati knigu pro ekspediciyi 1937 ta 1938 rokiv ta ocholiti geofizichnu ekspediciyu uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Grenlandiyi ta uzberezhzhya ostrova Baffin i Labrador dlya Nacionalnogo byuro standartiv Ministerstva torgivli SShA Bojd bula priznachena konsaltingovoyu ekspertkoyu Byuro za dolar na rik Bojd za vlasnij rahunok zafrahtuvala ta obladnala shhunu Effi M Morrissi sho nalezhala kapitanu Robertu Bartlettu i zdijsnyuvala shorichni naukovi ekspediciyi v Arktiku z 1926 roku Osnovnoyu metoyu ekspediciyi Byuro Standartiv 1941 roku bulo otrimannya danih pro peredachu radiohvil v arktichnih regionah Ekspediciya u skladi naukovoyi komandi z chotiroh cholovikiv vklyuchayuchi likarya pid kerivnictvom Luyizi Bojd ta ekipazhu odinadcyati osib pid komanduvannyam kapitana Bartletta virushila z Vashingtona 11 chervnya 1941 roku i povernulas z vazhlivimi danimi 3 listopada 1941 r Reshtu vijni Bojd pracyuvala na tayemnih posadah v armiyi SShA za sho otrimala vidznaku u 1949 roci Kniga Luyizi Bojd Uzberezhzhya Pivnichno zahidnoyi Grenlandiyi bula opublikovana u 1948 r Reshtu zhittya Luyiza Bojd vela aktivnu gromadsku diyalnist otrimavshi bagato akademichnih vidznak Vona stala pershoyu zhinkoyu obranoyu do Radi Amerikanskogo geografichnogo tovaristva a takozh bula pochesnoyu chlenkineyu Kalifornijskoyi akademiyi nauk Div takozhSpisok doslidnic ta mandrivnic V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Louise Arner Boyd angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad PosilannyaSNAC 2010 d Track Q29861311 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 167 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570