Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Карпилівка (Рівненський район)

Карпилівка (Рівненський район)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2015)
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Карпилівка.

Карпи́лівка — село в Городоцькій сільській громаді Рівненського району Рівненської області України. Населення становить 1148 осіб.

село Карпилівка
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Городоцька сільська громада
Основні дані
Засноване 1826
Населення 1148
Площа 1,63 км²
Густота населення 704,29 осіб/км²
Поштовий індекс 35331
Телефонний код +380 362
Географічні дані
Географічні координати 50°40′09″ пн. ш. 26°07′03″ сх. д. / 50.66917° пн. ш. 26.11750° сх. д. / 50.66917; 26.11750Координати: 50°40′09″ пн. ш. 26°07′03″ сх. д. / 50.66917° пн. ш. 26.11750° сх. д. / 50.66917; 26.11750
Середня висота
над рівнем моря 		186 м
Місцева влада
Адреса ради 35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Т. Шевченка, 6
Карта
image
image
Карпилівка
image
image
Карпилівка
Мапа

image Карпилівка у Вікісховищі

Адміністративне підпорядкування, ландшафт і етимологія

Три пагорби облямовує помережена джерельними струмками низовина із колись буйнотравними заплавними луками. І ниви, ниви з етимологічно застиглими, не завжди зрозумілими сучасникам назвами в урочищах Студюнки й Королів, Полуволоки і Голодраївка, Помірки тощо. Усе це — топоніми на історичному й соціальному шляху розвитку села Карпилівка, що в Рівненському районі й Рівненській області. адміністративно підпорядковане Городоцькій сільській раді.

Знаходиться на яристих висотах з його давніми і новими дільницями при двох струмках Вербичці та Безодні, енергію яких почав використовувати водяний млин, споруджений у 1895—1897 роках.

Історія

Найдавніші часи

Перша письмова згадка про село під назвою «деревня Карпилово», єпархіально підлегла Понебелеві, відносить нас до 1798 року. Колишнє ж поселення Студін (після занепаду — Студінки) тепер — вулиця Шевченка та інші в урочищі Панському старше від сьогоднішнього власне села на 100 років. Правда археологічні знахідки, виявлені тут, дозволяють припустити: місцевість була заселена ще за кам'яної доби. Пізніше належала відомому землевласникові князю Радзивілу.

Поземельний план 1826 року засвідчує в «Карпиловке» пасмо надрічкових угідь, гаї, сільський став, поблизу якого напередодні свят влаштовувалися торги, обмін товару на рибу, ділові зустрічі тощо. Відав ставом Карпило. Він тут розбудувався і став родоначальником села.

Поет, журналіст, краєзнавець Олександр Костюк, який досліджував історію села і матеріали якого лягли в основу цих нотаток, так пише в своєму вірші

Студін
Було тут місто: Студін чи Студінь,
Чував од старших про далекі роки…
Іще не все пожерла хижа тлінь.
Чи зайд колись спустошливі наскоки…
Посаду бачу гомінкі ряди.
Гора дитинцем вищиться пихато
Внизу ото хоч виглянься — води
Й вінків дівочих на купальське свято.
Туди ж, до кручі — глибочінь криниць,
А поміж ними — биндами ряднина
І постаті хупавих молодиць,
Ставних і гожих, як червнева днина
В лотоках греблі піниться ріка.
Мірошник не надивиться на мливо,
Яке руном у лантухи стіка,
Ні — музикою, тихо і цнотливо.
А там ось — шелестить гончарний круг,
Ляга таріль, як сонях, на долоні.
А там … і перетворююсь у слух —
Мелодія бринить на оболоні.
Даруйте за надмірний пієтет.
«- Ідилія?» — то закид із мізерних…
У кожного поета — свій сюжет
І таїна визбирувати зерна.
(О. Костюк)

ХІХ — початок ХХ століття

На рубежі ХІХ-XX ст., із початком Першої світової війни, межі поселення не виходили за нині діючі вулиці Центральна і Лесі Українки, де нараховувалось усього 36 дворів. Найбільш представницькі за чисельністю: Сидорчуки, Завадські, Черначуки, Кульчицькі, Орли, Дячуки, Мельничуки, Костюки та інші. Відрахунок років XX століття село розпочало з кількох пережитих лих: пожеж, пошестей, воєн. Зокрема на фронтах Першої Світової брали участь мешканці Карпилівки В.Вашай, Д.Дячук, М.Татарин, Мефодій, Фадей і Петро Костюки, М.Прокопчук, І.Шпаковець, Є.Дмитрук, С.Завадський, брати Юхим, Нестор та Семен Мельничуки. Усього близько двох десятків хліборобів.

Польський період

image
1927 р. Учасники просвітянського аматорського драмгуртка с. Карпилівки за санаційної Польщі. У центрі керівник Устин Настюк: народний учитель, національний культурний діяч, який активно протидіяв польській, німецькій та совіцькій окупації краю. Фото з архіву Володимира Ницеля
image
1937 рік, с. Карпилівка. Юні таланти гуртка національних танців під орудою діяча округи Івана Шпаковця («Калашника»). У 1940—1950 роках разом з учителем стануть повстанцями або дієво співпрацюватимуть з ОУН-УПА. Фото з архіву Володимира Ницеля.

За відомою Ризькою угодою (в числі іншої території Західної України) Карпилівка опиняється під окупаційним впливом тодішньої Польщі. Незважаючи на тиск влади, свідоміші карпилівці всіляко протидіяли полонізації краю, соціальним обмеженням, економічним утискам. Конкуренцію напливу осадників-поляків, чехів, витримували не всі хлібороби, але емігрували за кордон у пошуках кращої долі лише кілька родин. Повним «ґрунтом» (12 десятин і більше) володіли в Карпилівці сім'ї Калюхів, Орлів та Дячуків. Основну працю на землі чимало карпилівців поєднували з сезонною роботою на підприємниствах, у панських фільварках, бралися за різні ремесла.

Для задоволення потреб селян у Карпилівці за санаційної Польщі діяли три млини, дві кузні, невелика приватна крамниця. Церква і початкова школа були в сусідньому Понебелі.

У руках поляків-колоністів опиняється Карпилівській ліс, піщаний кар'єр, фільварок. Урядовці все робили для того, щоб унеможливити відродження свідомої української інтелігенції. Але ні економічні, ні політичні рогатки — не перешкоджали загартовуванню найкращих. Так, з 1927 року напівлегальну українську школу в селі організував У. С. Настюк. Він же очолив сільський драмгурток, а в 1938 році з його же ініціативи й безпосередній участі (керував будівельною бригадою) на громадські кошти споруджено й відкрито Народний дім, який дозволив піднести культурно-просвітнє життя села на якісно новий рівень. Плідну діяльність громадського закладу передбачив уже тоді наш славний краянин С.Скрипник, якого карпилівці запросили на свято. Чимало світлого й змістовного у струмінь духовного життя села внесли колишні вояки армії УНР, які силою обставин стали мешкати в Карпилівці. Це — Д.Пивовар, Т. Калиниченко та І. Давидов.

Учитель
27-ий … Студінки … Затишна хата,
Визира із заметів неспольщений тин,
Школа … Обличчя, неначе на храмоване свято,
«Гайдамаків» читає малечі Устин.
Аби не горбатились душі козачого роду
(Холодного Яру вогонь не схолов)…
Пташата мої, не чекайте із моря погоду,
Знаю, краєм зашаста новий людолов.
Чигатиме з заходу і червоного сходу,
Позиратиме ласо на свіжий ясир,
Котитиме мороку чорну-пречорну колоду,
Запроданство хлине з присипаних нір.
Боже премудрий, порви їх іудині снасті,
А тих, що хитнулись, успій, образум…
Честь невелика — служити наїзницькій власті,
Славу минулу узявши на глум.
Горять оченята, які сумували учора,
Немов би над ними соборницький дах,
Здається, звільняє лещата непрошене горе,
Тихо задкує з оселі невидимий страх.
27-ий … Студінки … Затишна хата,
Визира із заметів неспольщений тин,
Школа … Обличчя, неначе на храмоване свято,
Шевченка читає малечі Устин.
(О. Костюк)

У зв'язку із «комісацією земель», здійснюваною тодішньою владою в 1938—1939 роках, Карпилівка, як і інші села Західної України, змінює географічні межі. Виникають відруби — хутірські господарства, меліоруються луги в урочищах Кошара, Лоза та Мокрій долині, на струмках і меліоканалах ведуться укріплювальні прибережні роботи. Селяни почали вживатися у нові соціально-економічні й політичні реалії (30-і роки позначені активізацією діяльності «Просвіти» й ОУН). Високоосвічені й цілеспрямовані в діях оунівці-карпилівці Володимир і Семен Завадські та Зот Ницель підтримують зв'язки з однодумцями-патріотами сіл Грабова та Великого Олексина. У 1940 р. були заарештовані радянськими каральними органами.

Національно-визвольна боротьба

З початком Другої Світової війни й активізацією національно-визвольної боротьби в краї, 52 юнаків і дівчат Карпилівки влилися в лави УПА й збройного підпілля. Майже дві третини із них або загинули, або були репресовані: М.Гуменюк, І.Завадський, О.Кирилюк, І.Мазепа, М.Мельничук, М. та С. Настюки, С.Орел, О.Сидорчук, С.Дячук, А.Татарин, В.Цурик, І.Шпаковець.

Колгоспний період

Знекровивиши українське село, у тому числі й Карпилівку, радянська система в 1950 році нав'язує в селі колективний метод господарювання. Як результат сумнозвісної операції «Вісла» у 1945—1947 роках, аж до 1952-ого в Україну й Карпилівку, зокрема, почали прибувати переселенці-українці з Польщі. Застрахане й зневажене село у цей же час ділиться хлібом, одягом, хатнім теплом з голодуючими, які рушили сюди із східних областей, а також Брянщини, Білогородщини.

На початку 60-их карпилівці об'єднуються з городчанами, колгосп змінює назву на «Україна», а згодом — на ім. ХХІІ з'їзду КПРС. Але ні манія до масштабності, ні епопея удавання розквіту не допомогли.

Кагал
Ставав на ноги я в ту пору,
Коли колгоспівський кагал
Котивсь від двору і до двору,
Немов страшний дев'ятий вал.
Святині стали «пережитком»
Та «архаїзмами» — права…
То засиля криваву нитку
Комесесерівська братва.
Наругу підняли до Віри,
На жести не скупивсь ніхто…
Знайшлися хвацькі машталіри
І ті, хто бігтиме гуртом.
Їх спонукали рвійні гасла,
Такі бадьорі, як ніде…
А щоби «прєданность» не згасла,
Киї святив НКВД.
(О. Костюк)

Освіта, культура, релігійне життя

З розпадом «імперії зла» й проголошенням самостійності України і остання, й село Карпилівка докорінно змінилися. Увійшли в доросле життя нові покоління. Але це вже предмет окремого дослідження.

Станом на 2013 рік у Карпилівці діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (споруджена в 1956—1960 роках завдяки копіткій праці її першого директора Є. А. Лещука), відділення зв'язку, клуб, сільська книгозбірня, АТС, ФАП, кілька приватних крамниць, фермерських господарств та малих підприємств із надання послуг населенню. В лісовому урочищі Ядвипіль-Королів став до ладу відпочинково-оздоровчий комплекс «Калина».

у 2000 році християнська громада Карпилівки пережила особливо урочисту подію — освячення місця під майбутню церкву. Сьогодні величний храм УПЦ КП імені святих Петра й Павла збудований, тривають опорядкування — оздоблювальні роботи.

За роки від початку проголошення незалежності України у селі зведено Дім молитви, обереги пам'яті — придорожні фігури-хрести, зруйновані тоталітарно-атеїстичною владою. На громадському кладовищі відновлене поховання героїв УПА, які полягли в боротьбі з окупантами за волю України. Продовжує в Карпилівці традиції старших поколінь Народний ансамбль української пісні «Червона Калина», започаткований у 1992 році.

Незважаючи на складність державотворчих процесів у суспільстві, село розвивається, зростає кількість його мешканців.

12 липня 2016 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон освятив храм на честь славних і всехвальних первоверховних Апостолів Петра і Павла.

Бібліотека

Публічно-шкільна бібліотека-філіал с. Карпилівка відноситься до Рівненської районної централізованої системи публічно-шкільних бібліотек. Заснована була у 1953 році. Знаходиться бібліотека за адресою с. Карпилівка, вул. Центральна, 17. Загальна площа приміщень 64 м2. Кількість користувачів — 517. Фонд бібліотеки становить 8189 примірників. Комп'ютерна техніка у бібліотеці відсутня.

Основним завданням публічно-шкільної бібліотеки-філіалу є надання допомоги у навчально-виховному процесі та забезпечення необхідною інформацією учнів та вчителів. Проведення заходів з популяризації книги та заохочення учнів до читання. Виховання в учнів бережливого ставлення до книги та ін.

Ветерани Другої світової війни

Костюк Степан Мефодійович (1914—1990 р.р.)

Учасник Другої світової війни, ветеран-фронтовик. За часів санаційної Польщі в 1935 р. комісія визнала призовника придатним до виконання військового обов'язку але після кількох тижнів курсу молодого бійця відправила в запас (поляки неохоче навчали українців військової справи).

Після звільнення Західної України від німецько-нацистських окупантів — 19.03.1944 р. був призваний до лав РА (тоді РСЧА) у відповідності до мобілізаційних вимог в умовах війни.

Новобранця зарахували до складу 186 запасного стрілецького полку, який дислокувався тоді під Сталінградом. Після військової присяги й навчання потрапляє до особового складу 110 стрілецького полку (Третій Білоруський фронт). Деякий час воював першим стрільцем (номером) кулеметної обслуги у складі 919 стрілецького ордена Кутузова полку (збереглася червоноармійська книжка, видана цим підрозділом).

Фронтовий шлях солдата пролягав через Білорусь, Польщу, Східну Прусію (Німеччина). Зі спогадів ветерана: « Наш перший батальйон першої стрілецької роти найважчих випробувань зазнав під містами Бобруйськ (Білорусь)та Піллау й Кенігсберг (тоді — Німеччина, зараз — у складі Російської федерації). Як фронтовик брав участь у так званій „Білоруській операції“:23.06-29.08.1944 р. тоді війська першого прибалтійського, 2-ого, 3-ого та 1-ого Білоруського фронтів. Прорвали на багатьох ділянках оборону нім.-фашистських військ групи „Центр“, оточили й ліквідували великі угрупування противника в районах Вітебська, Бобруйська, Вільнюса, Бреста. Звільнили від ворога Білорусь, частину Литви, сх. райони Польщі й вийшли до кордонів Сх. Прусії. І це, незважаючи на те, що передові частини Радянської Армії, відірвавшись від тилів, не мали відповідного забезпечення, харчування тощо. Наступаючи, ми робили нічні марші по 40-50 км. Від фізичного виснаження загинуло багато моїх побратимів. Зазнавши втрат, бо ворог люто „огризався“ й не хотів, але ми вийшли до Балтики. В одному з боїв 13 квітня 1945-го поранення й контузії зазнав і я. Про Перемогу дізнався в 1037-ому евакошпиталі. Також і про те, що мене нагородили медаллю „За відвагу“ (№ нагороди — 3303112) й присвоїли звання єфрейтор(старший солдат)».

Війну фронтовик закінчив у Східній Прусії. Демобілізований на основі Указу Президії Верховної Ради СРСР 25.09.1945-21.11.1945 рр. 9 травня 1945-ого за участь у Другій світовій війні червоноармієць Костюк С. М. нагороджений медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»

Третій Указ Президії Верховної ради СРСР датовано 11 березня 1985 р..В посвідченні записано, що Костюк Степан Мефодійович за "храбрость, стойкость и мужество, проявленные в борьбе с немецко-фашистскими захватчиками, и в ознаменование 40-летия Победе советского народа в Великой Отечественной войне награжден орденом «Отечественной войны ІІ степени» (№ ордена 5794480). Цю нагороду солдат одержав уже в мирний час, за що й проливав кров на фронті. Її вручив, як і кільком іншим карпилівцям, офіцер військкомату в сільському клубі.

Усього колишній воїн відзначений за життя 11(одинадцятьма) Урядовими нагородами.

Відомі люди

Джерела

Посилання

  • архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2015 U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Karpilivka Karpi livka selo v Gorodockij silskij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1148 osib selo Karpilivka Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Gorodocka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1826 Naselennya 1148 Plosha 1 63 km Gustota naselennya 704 29 osib km Poshtovij indeks 35331 Telefonnij kod 380 362 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 40 09 pn sh 26 07 03 sh d 50 66917 pn sh 26 11750 sh d 50 66917 26 11750 Koordinati 50 40 09 pn sh 26 07 03 sh d 50 66917 pn sh 26 11750 sh d 50 66917 26 11750 Serednya visota nad rivnem morya 186 m Misceva vlada Adresa radi 35331 Rivnenska obl Rivnenskij r n s Gorodok vul T Shevchenka 6 Karta Karpilivka Karpilivka Mapa Karpilivka u VikishovishiAdministrativne pidporyadkuvannya landshaft i etimologiyaTri pagorbi oblyamovuye pomerezhena dzherelnimi strumkami nizovina iz kolis bujnotravnimi zaplavnimi lukami I nivi nivi z etimologichno zastiglimi ne zavzhdi zrozumilimi suchasnikam nazvami v urochishah Studyunki j Koroliv Poluvoloki i Golodrayivka Pomirki tosho Use ce toponimi na istorichnomu j socialnomu shlyahu rozvitku sela Karpilivka sho v Rivnenskomu rajoni j Rivnenskij oblasti administrativno pidporyadkovane Gorodockij silskij radi Znahoditsya na yaristih visotah z jogo davnimi i novimi dilnicyami pri dvoh strumkah Verbichci ta Bezodni energiyu yakih pochav vikoristovuvati vodyanij mlin sporudzhenij u 1895 1897 rokah IstoriyaNajdavnishi chasi Persha pismova zgadka pro selo pid nazvoyu derevnya Karpilovo yeparhialno pidlegla Ponebelevi vidnosit nas do 1798 roku Kolishnye zh poselennya Studin pislya zanepadu Studinki teper vulicya Shevchenka ta inshi v urochishi Panskomu starshe vid sogodnishnogo vlasne sela na 100 rokiv Pravda arheologichni znahidki viyavleni tut dozvolyayut pripustiti miscevist bula zaselena she za kam yanoyi dobi Piznishe nalezhala vidomomu zemlevlasnikovi knyazyu Radzivilu Pozemelnij plan 1826 roku zasvidchuye v Karpilovke pasmo nadrichkovih ugid gayi silskij stav poblizu yakogo naperedodni svyat vlashtovuvalisya torgi obmin tovaru na ribu dilovi zustrichi tosho Vidav stavom Karpilo Vin tut rozbuduvavsya i stav rodonachalnikom sela Poet zhurnalist krayeznavec Oleksandr Kostyuk yakij doslidzhuvav istoriyu sela i materiali yakogo lyagli v osnovu cih notatok tak pishe v svoyemu virshi Studin dd Bulo tut misto Studin chi Studin Chuvav od starshih pro daleki roki Ishe ne vse pozherla hizha tlin Chi zajd kolis spustoshlivi naskoki Posadu bachu gominki ryadi Gora ditincem vishitsya pihato Vnizu oto hoch viglyansya vodi J vinkiv divochih na kupalske svyato Tudi zh do kruchi glibochin krinic A pomizh nimi bindami ryadnina I postati hupavih molodic Stavnih i gozhih yak chervneva dnina V lotokah grebli pinitsya rika Miroshnik ne nadivitsya na mlivo Yake runom u lantuhi stika Ni muzikoyu tiho i cnotlivo A tam os shelestit goncharnij krug Lyaga taril yak sonyah na doloni A tam i peretvoryuyus u sluh Melodiya brinit na oboloni Darujte za nadmirnij piyetet Idiliya to zakid iz mizernih U kozhnogo poeta svij syuzhet I tayina vizbiruvati zerna O Kostyuk dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd HIH pochatok HH stolittya Na rubezhi HIH XX st iz pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni mezhi poselennya ne vihodili za nini diyuchi vulici Centralna i Lesi Ukrayinki de narahovuvalos usogo 36 dvoriv Najbilsh predstavnicki za chiselnistyu Sidorchuki Zavadski Chernachuki Kulchicki Orli Dyachuki Melnichuki Kostyuki ta inshi Vidrahunok rokiv XX stolittya selo rozpochalo z kilkoh perezhitih lih pozhezh poshestej voyen Zokrema na frontah Pershoyi Svitovoyi brali uchast meshkanci Karpilivki V Vashaj D Dyachuk M Tatarin Mefodij Fadej i Petro Kostyuki M Prokopchuk I Shpakovec Ye Dmitruk S Zavadskij brati Yuhim Nestor ta Semen Melnichuki Usogo blizko dvoh desyatkiv hliborobiv Polskij period 1927 r Uchasniki prosvityanskogo amatorskogo dramgurtka s Karpilivki za sanacijnoyi Polshi U centri kerivnik Ustin Nastyuk narodnij uchitel nacionalnij kulturnij diyach yakij aktivno protidiyav polskij nimeckij ta sovickij okupaciyi krayu Foto z arhivu Volodimira Nicelya 1937 rik s Karpilivka Yuni talanti gurtka nacionalnih tanciv pid orudoyu diyacha okrugi Ivana Shpakovcya Kalashnika U 1940 1950 rokah razom z uchitelem stanut povstancyami abo diyevo spivpracyuvatimut z OUN UPA Foto z arhivu Volodimira Nicelya Za vidomoyu Rizkoyu ugodoyu v chisli inshoyi teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini Karpilivka opinyayetsya pid okupacijnim vplivom todishnoyi Polshi Nezvazhayuchi na tisk vladi svidomishi karpilivci vsilyako protidiyali polonizaciyi krayu socialnim obmezhennyam ekonomichnim utiskam Konkurenciyu naplivu osadnikiv polyakiv chehiv vitrimuvali ne vsi hliborobi ale emigruvali za kordon u poshukah krashoyi doli lishe kilka rodin Povnim gruntom 12 desyatin i bilshe volodili v Karpilivci sim yi Kalyuhiv Orliv ta Dyachukiv Osnovnu pracyu na zemli chimalo karpilivciv poyednuvali z sezonnoyu robotoyu na pidpriyemnistvah u panskih filvarkah bralisya za rizni remesla Dlya zadovolennya potreb selyan u Karpilivci za sanacijnoyi Polshi diyali tri mlini dvi kuzni nevelika privatna kramnicya Cerkva i pochatkova shkola buli v susidnomu Ponebeli U rukah polyakiv kolonistiv opinyayetsya Karpilivskij lis pishanij kar yer filvarok Uryadovci vse robili dlya togo shob unemozhliviti vidrodzhennya svidomoyi ukrayinskoyi inteligenciyi Ale ni ekonomichni ni politichni rogatki ne pereshkodzhali zagartovuvannyu najkrashih Tak z 1927 roku napivlegalnu ukrayinsku shkolu v seli organizuvav U S Nastyuk Vin zhe ocholiv silskij dramgurtok a v 1938 roci z jogo zhe iniciativi j bezposerednij uchasti keruvav budivelnoyu brigadoyu na gromadski koshti sporudzheno j vidkrito Narodnij dim yakij dozvoliv pidnesti kulturno prosvitnye zhittya sela na yakisno novij riven Plidnu diyalnist gromadskogo zakladu peredbachiv uzhe todi nash slavnij krayanin S Skripnik yakogo karpilivci zaprosili na svyato Chimalo svitlogo j zmistovnogo u strumin duhovnogo zhittya sela vnesli kolishni voyaki armiyi UNR yaki siloyu obstavin stali meshkati v Karpilivci Ce D Pivovar T Kalinichenko ta I Davidov Uchitel dd dd dd 27 ij Studinki Zatishna hata Vizira iz zametiv nespolshenij tin Shkola Oblichchya nenache na hramovane svyato Gajdamakiv chitaye malechi Ustin dd Abi ne gorbatilis dushi kozachogo rodu Holodnogo Yaru vogon ne sholov Ptashata moyi ne chekajte iz morya pogodu Znayu krayem zashasta novij lyudolov dd dd dd Chigatime z zahodu i chervonogo shodu Poziratime laso na svizhij yasir Kotitime moroku chornu prechornu kolodu Zaprodanstvo hline z prisipanih nir dd Bozhe premudrij porvi yih iudini snasti A tih sho hitnulis uspij obrazum Chest nevelika sluzhiti nayiznickij vlasti Slavu minulu uzyavshi na glum dd dd dd Goryat ochenyata yaki sumuvali uchora Nemov bi nad nimi sobornickij dah Zdayetsya zvilnyaye leshata neproshene gore Tiho zadkuye z oseli nevidimij strah dd 27 ij Studinki Zatishna hata Vizira iz zametiv nespolshenij tin Shkola Oblichchya nenache na hramovane svyato Shevchenka chitaye malechi Ustin O Kostyuk dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd U zv yazku iz komisaciyeyu zemel zdijsnyuvanoyu todishnoyu vladoyu v 1938 1939 rokah Karpilivka yak i inshi sela Zahidnoyi Ukrayini zminyuye geografichni mezhi Vinikayut vidrubi hutirski gospodarstva melioruyutsya lugi v urochishah Koshara Loza ta Mokrij dolini na strumkah i meliokanalah vedutsya ukriplyuvalni priberezhni roboti Selyani pochali vzhivatisya u novi socialno ekonomichni j politichni realiyi 30 i roki poznacheni aktivizaciyeyu diyalnosti Prosviti j OUN Visokoosvicheni j cilespryamovani v diyah ounivci karpilivci Volodimir i Semen Zavadski ta Zot Nicel pidtrimuyut zv yazki z odnodumcyami patriotami sil Grabova ta Velikogo Oleksina U 1940 r buli zaareshtovani radyanskimi karalnimi organami Nacionalno vizvolna borotba Z pochatkom Drugoyi Svitovoyi vijni j aktivizaciyeyu nacionalno vizvolnoyi borotbi v krayi 52 yunakiv i divchat Karpilivki vlilisya v lavi UPA j zbrojnogo pidpillya Majzhe dvi tretini iz nih abo zaginuli abo buli represovani M Gumenyuk I Zavadskij O Kirilyuk I Mazepa M Melnichuk M ta S Nastyuki S Orel O Sidorchuk S Dyachuk A Tatarin V Curik I Shpakovec Kolgospnij period Znekrovivishi ukrayinske selo u tomu chisli j Karpilivku radyanska sistema v 1950 roci nav yazuye v seli kolektivnij metod gospodaryuvannya Yak rezultat sumnozvisnoyi operaciyi Visla u 1945 1947 rokah azh do 1952 ogo v Ukrayinu j Karpilivku zokrema pochali pribuvati pereselenci ukrayinci z Polshi Zastrahane j znevazhene selo u cej zhe chas dilitsya hlibom odyagom hatnim teplom z goloduyuchimi yaki rushili syudi iz shidnih oblastej a takozh Bryanshini Bilogorodshini Na pochatku 60 ih karpilivci ob yednuyutsya z gorodchanami kolgosp zminyuye nazvu na Ukrayina a zgodom na im HHII z yizdu KPRS Ale ni maniya do masshtabnosti ni epopeya udavannya rozkvitu ne dopomogli Kagal dd dd dd Stavav na nogi ya v tu poru Koli kolgospivskij kagal Kotivs vid dvoru i do dvoru Nemov strashnij dev yatij val dd Svyatini stali perezhitkom Ta arhayizmami prava To zasilya krivavu nitku Komeseserivska bratva dd dd dd Narugu pidnyali do Viri Na zhesti ne skupivs nihto Znajshlisya hvacki mashtaliri I ti hto bigtime gurtom dd Yih sponukali rvijni gasla Taki badori yak nide A shobi pryedannost ne zgasla Kiyi svyativ NKVD O Kostyuk dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd Osvita kultura religijne zhittyaZ rozpadom imperiyi zla j progoloshennyam samostijnosti Ukrayini i ostannya j selo Karpilivka dokorinno zminilisya Uvijshli v dorosle zhittya novi pokolinnya Ale ce vzhe predmet okremogo doslidzhennya Stanom na 2013 rik u Karpilivci diyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv sporudzhena v 1956 1960 rokah zavdyaki kopitkij praci yiyi pershogo direktora Ye A Leshuka viddilennya zv yazku klub silska knigozbirnya ATS FAP kilka privatnih kramnic fermerskih gospodarstv ta malih pidpriyemstv iz nadannya poslug naselennyu V lisovomu urochishi Yadvipil Koroliv stav do ladu vidpochinkovo ozdorovchij kompleks Kalina u 2000 roci hristiyanska gromada Karpilivki perezhila osoblivo urochistu podiyu osvyachennya miscya pid majbutnyu cerkvu Sogodni velichnij hram UPC KP imeni svyatih Petra j Pavla zbudovanij trivayut oporyadkuvannya ozdoblyuvalni roboti Za roki vid pochatku progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini u seli zvedeno Dim molitvi oberegi pam yati pridorozhni figuri hresti zrujnovani totalitarno ateyistichnoyu vladoyu Na gromadskomu kladovishi vidnovlene pohovannya geroyiv UPA yaki polyagli v borotbi z okupantami za volyu Ukrayini Prodovzhuye v Karpilivci tradiciyi starshih pokolin Narodnij ansambl ukrayinskoyi pisni Chervona Kalina zapochatkovanij u 1992 roci Nezvazhayuchi na skladnist derzhavotvorchih procesiv u suspilstvi selo rozvivayetsya zrostaye kilkist jogo meshkanciv 12 lipnya 2016 roku arhiyepiskop Rivnenskij i Ostrozkij Ilarion osvyativ hram na chest slavnih i vsehvalnih pervoverhovnih Apostoliv Petra i Pavla Biblioteka Publichno shkilna biblioteka filial s Karpilivka vidnositsya do Rivnenskoyi rajonnoyi centralizovanoyi sistemi publichno shkilnih bibliotek Zasnovana bula u 1953 roci Znahoditsya biblioteka za adresoyu s Karpilivka vul Centralna 17 Zagalna plosha primishen 64 m2 Kilkist koristuvachiv 517 Fond biblioteki stanovit 8189 primirnikiv Komp yuterna tehnika u biblioteci vidsutnya Osnovnim zavdannyam publichno shkilnoyi biblioteki filialu ye nadannya dopomogi u navchalno vihovnomu procesi ta zabezpechennya neobhidnoyu informaciyeyu uchniv ta vchiteliv Provedennya zahodiv z populyarizaciyi knigi ta zaohochennya uchniv do chitannya Vihovannya v uchniv berezhlivogo stavlennya do knigi ta in Veterani Drugoyi svitovoyi vijniKostyuk Stepan Mefodijovich 1914 1990 r r Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni veteran frontovik Za chasiv sanacijnoyi Polshi v 1935 r komisiya viznala prizovnika pridatnim do vikonannya vijskovogo obov yazku ale pislya kilkoh tizhniv kursu molodogo bijcya vidpravila v zapas polyaki neohoche navchali ukrayinciv vijskovoyi spravi Pislya zvilnennya Zahidnoyi Ukrayini vid nimecko nacistskih okupantiv 19 03 1944 r buv prizvanij do lav RA todi RSChA u vidpovidnosti do mobilizacijnih vimog v umovah vijni Novobrancya zarahuvali do skladu 186 zapasnogo strileckogo polku yakij dislokuvavsya todi pid Stalingradom Pislya vijskovoyi prisyagi j navchannya potraplyaye do osobovogo skladu 110 strileckogo polku Tretij Biloruskij front Deyakij chas voyuvav pershim strilcem nomerom kulemetnoyi obslugi u skladi 919 strileckogo ordena Kutuzova polku zbereglasya chervonoarmijska knizhka vidana cim pidrozdilom Frontovij shlyah soldata prolyagav cherez Bilorus Polshu Shidnu Prusiyu Nimechchina Zi spogadiv veterana Nash pershij bataljon pershoyi strileckoyi roti najvazhchih viprobuvan zaznav pid mistami Bobrujsk Bilorus ta Pillau j Kenigsberg todi Nimechchina zaraz u skladi Rosijskoyi federaciyi Yak frontovik brav uchast u tak zvanij Biloruskij operaciyi 23 06 29 08 1944 r todi vijska pershogo pribaltijskogo 2 ogo 3 ogo ta 1 ogo Biloruskogo frontiv Prorvali na bagatoh dilyankah oboronu nim fashistskih vijsk grupi Centr otochili j likviduvali veliki ugrupuvannya protivnika v rajonah Vitebska Bobrujska Vilnyusa Bresta Zvilnili vid voroga Bilorus chastinu Litvi sh rajoni Polshi j vijshli do kordoniv Sh Prusiyi I ce nezvazhayuchi na te sho peredovi chastini Radyanskoyi Armiyi vidirvavshis vid tiliv ne mali vidpovidnogo zabezpechennya harchuvannya tosho Nastupayuchi mi robili nichni marshi po 40 50 km Vid fizichnogo visnazhennya zaginulo bagato moyih pobratimiv Zaznavshi vtrat bo vorog lyuto ogrizavsya j ne hotiv ale mi vijshli do Baltiki V odnomu z boyiv 13 kvitnya 1945 go poranennya j kontuziyi zaznav i ya Pro Peremogu diznavsya v 1037 omu evakoshpitali Takozh i pro te sho mene nagorodili medallyu Za vidvagu nagorodi 3303112 j prisvoyili zvannya yefrejtor starshij soldat Vijnu frontovik zakinchiv u Shidnij Prusiyi Demobilizovanij na osnovi Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 25 09 1945 21 11 1945 rr 9 travnya 1945 ogo za uchast u Drugij svitovij vijni chervonoarmiyec Kostyuk S M nagorodzhenij medallyu Za pobedu nad Germaniej v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg Tretij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR datovano 11 bereznya 1985 r V posvidchenni zapisano sho Kostyuk Stepan Mefodijovich za hrabrost stojkost i muzhestvo proyavlennye v borbe s nemecko fashistskimi zahvatchikami i v oznamenovanie 40 letiya Pobede sovetskogo naroda v Velikoj Otechestvennoj vojne nagrazhden ordenom Otechestvennoj vojny II stepeni ordena 5794480 Cyu nagorodu soldat oderzhav uzhe v mirnij chas za sho j prolivav krov na fronti Yiyi vruchiv yak i kilkom inshim karpilivcyam oficer vijskkomatu v silskomu klubi Usogo kolishnij voyin vidznachenij za zhittya 11 odinadcyatma Uryadovimi nagorodami Vidomi lyudiOleksandr Kostyuk narodnij deputat Ukrayini I sklikannya likar narodivsya v Karpilivci DzherelaArhivni pershodzherela Meshkanci sela M Teodorovich Istorichno statistichnij opis cerkov i parafij Volinskoyi yeparhiyi t 2 s 521 G Buhalo M Viskorko Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR s 474 481 Ya Pura Kraj nash u nazvah s 63 64 O Kostyuk Imena yak styagi O Kostyuk Vichnij prichal O Kostyuk Grani Slovo i chas 31 sichnya 2013 u Wayback Machine 13 15 16 2005 r Posilannyaarhiyepiskop Rivnenskij i Ostrozkij Ilarion 16 serpnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ