Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вигторі Косола (фін. Vihtori Kosola; 10 липня 1884 — 14 грудня 1936, Лапуа, Фінляндія) — фінський політичний діяч, засновник і керівник Руху Лапуа, потім голова Патріотичного народного руху.
| Вигторі Косола | |
 | |
| Народження: | 10 липня 1884 d, Південна Пог'янмаа, Вазаська губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 14 грудня 1936 (52 роки) Лапуа, Південна Пог'янмаа, Вазаська губернія, Фінляндія |
| Причина смерті: | пневмонія |
| Країна: |  Фінляндія |
| Партія: | Рух Лапуа, Патріотичний народний рух |
| Шлюб: | Елін Ольга Катаріна Косола (Лахденсуо) |
| Діти: | Нійло Косола, Пентті Косола |
| | |
Життєпис
Засновник і керівник Руху Лапуа, голова Патріотичного народного руху.
Вигторі Косола народився 28 липня 1884 в невеликому містечку Юлігярмя.
Батько — Ійсаккі Косола. Мати — Марія Філппула.
Незабаром після народження Вигторі родинний будинок в Юлягярмя згорів, і сім'я перебралася в Лапуа. Дитинство і юність Косоли пройшли в середовищі фермерів.
Батько Вигторі помер, коли йому було 15 років, і звідтоді господарство було повністю на його плечах.
У роки Першої світової і громадянської воєн
З осені 1915 будинок сім'ї Косола в Лапуа, який був трактиром, використовувався в якості таємного пункту з переправлення учасників єгерського руху в Німеччину.
Через будинок Косоли пройшло тоді близько 250 єгерів, у їх числі був і молодший брат Вигторі Косоли — Віллі Косола.
Коли про це стало відомо царським жандармам, Вигторі Косола був заарештований і відправлений в Гельсінкі. Пізніше його переправили до Петрограду, у в'язницю на Шпалерній. Його дружину Елін ув'язнили у Вааса, проте незабаром відпустили додому на поруки родичів і під підписку про невиїзд.
Вигторі Косола перебував у в'язниці з лютого 1916 до лютневої революції 1917. Після звільнення повернувся в Лапуа до свого господарства. Пізніше опанував усі особливості ведення сільського господарства, доповнивши навички в сільськогосподарському училищі Орісберга.
Коли в січні 1918 у Фінляндії почалася громадянська війна, Косола брав у ній активну участь із самого початку, командуючи взводом в провінції Тавастія. Також брав участь у заняттях і діяльності «пожежної команди» Лапуа, яка стала попередницею Шуцкора.
Після Громадянської війни
Після завершення громадянської війни Косола повернувся до сільського господарства. Однак політична ситуація, що склалася в країні в 1920-ті, турбувала його. Представники радикальних лівих сил організовували політичні страйки в портах, метою яких було викликати застій у зовнішній торгівлі країни і тим самим підірвати її економіку. Для зменшення шкоди від цих страйків була заснована організація «Експортний світ», і Косола очолив окружну організацію Південної Остроботнії. У своїй рідній місцевості він вербував робітників на страйкуючі підприємства, що дозволило не порушити основні економічні функції держави. За необхідності, він сам вирушав на ті об'єкти, де була потрібна робоча сила.
У листопаді 1929 в Лапуа силами головним чином учнів загальної школи було перервано збори комуністів. Деякі місцеві жителі стали обговорювати можливості подальших дій. Косола дотримувався думки, що цим треба обмежитися, оскільки можливий суспільний резонанс може принести школярам одні лише неприємності. Цю ж позицію зайняв і губернатор Вааса Бруно Сарлін, який заявив, що комуністи вже отримали попередження. Протилежну позицію займала магістр Гілья Рійпінен, яка вважала, що початок великої справи вже покладений і зупинятися на цьому не варто. Селянин Густав Тіїт зайняв проміжну позицію і запропонував провести в Лапуа загальні збори громадян. Так і вирішено було зробити. На першому зібранні в Лапуа Косола виступив з доповіддю про поточну ситуацію. Була обрана делегація, яка повинна була зустрітися в Гельсінкі з президентом, урядом і парламентськими групами. До складу цієї делегації, як і наступних делегацій, входили Вигторі Косола і Гілья Рійпінен як представники Лапуа. Вони також брали участь у всіх значних зборах, що проводилися у Лапуа.
Спочатку Косола, поряд з Густавом Тіїтом і Арттурі Лейноненом, входив до групи найбільш поміркованих учасників руху. Однак з плином часу він, ймовірно, під впливом Рійпінен, став все більше схилятися в бік радикальної лінії. В організації з'явилися оперативно-штурмові підрозділи, які здійснювали затримання і нейтралізацію політичних супротивників. Після розгрому друкарні газети «Робочий голос» прихильники поміркованого крила почали поступово відходити від руху. З іншого боку, посилився вплив таких діячів, як Арттурі Вуоримаа, Кости-Пааво Ееролайнен, Арві Калста — правих прихильників прямої дії.
7 липня 1930 був організований «Селянський марш». Вище політичне керівництво країни змушене було враховувати вимоги руху, який отримало широку підтримку в суспільстві: уряд пішов у відставку, а новий кабінет, що прийшов на зміну, значно більше влаштовував народний рух.
Радикальне крило Руху Лапуа всерйоз хотіло бачити Косолу майбутнім главою держави. Настоятель церкви К. Р. Карес проголосив його богообраним вождем народу Фінляндії. З'явилися навіть чутки про можливу диктатуру, приводом для якої стало те, що в колах лапуасців Косолу все частіше порівнювали з Беніто Муссоліні, який свого часу теж промарширував на чолі однодумців в столицю.
Лапуасці могли б мати своїх представників в уряді, але вони відмовилися стати його заручниками. Однак новий уряд незабаром також опинився під впливом лапуасців. Парламент узяв до обговорення закони про комуністів, про що вимагав рух. З метою їх якнайшвидшого ухвалення парламент був розпущений, а нові вибори призначені на осінь 1930. Незабаром парламент ухвалив закони, що забороняли діяльність комуністів.
У новому парламенті прихильників руху було зовсім небагато.
У своєму новорічному виступі 1931 президент Лаурі Крістіан Реландер закликав звернути увагу на заворушення, викликані рухом. Останньою перемогою руху стало обрання президентом Пера Евінда Свінгувуда. Хоча на ділі новий президент виявився не настільки пролапуаським, наскільки розраховував рух.
Після заколот в Мянтсяля на початку 1932 Рух Лапуа був заборонений. Після провалу заколоту, відповідно до вимоги Свінгувуда, Косола разом з іншими лідерами руху був заарештований і відправлений до в'язниці в Турку.
Патріотичний народний рух
Після заборони Руху Лапуа почалося обговорення питання про можливість його продовження в нових формах. Зрештою, це призвело до утворення партії Патріотичний народний рух ("IKL"), яка заявила про свій намір продовжувати політику Руху Лапуа парламентськими методами.
Лідером нового руху формально став Вигторі Косола. Втім, на ділі керівниками "IKL" були Вілго Аннала і Бруно Салміала, які ставилися до Косоли з недовірою. Та й характер нового руху в корені відрізнявся від Руху Лапуа. Замість селянського руху, який орієнтувався на позапарламентські методи і об'єднався заради досягнення однієї мети, йшлося про партію з академічним прошарком, яка заявляла про парламентську боротьбу і мала програму. Очолюваний Косолою Рух Лапуа діяв від імені селянства і підприємців, тоді як нова партія намагалася знайти прихильників серед колишніх противників.
У 1936 Вільго Аннала і Бруно Сальміала вирішили взяти в свої руки формальне керівництво партією. На засіданні дорадчої комісії було вирішено обрати головою Вільго Анналу. Це завдало вирішального удару по політичній кар'єрі Косоли. Опинившись відстороненим від поста голови "IKL" він повернувся додому зі словами: «Термін дії квитка закінчився». Два місяці по тому Косола помер від запалення легенів.
Політика Косоли-молодшого
Син Вигторі Косоли — Нійло Косола — входив при батькові до Руху Лапуа та Патріотичного народного руху, в 1951 — 1970 був відомим консервативним політиком, депутатом Едускунти від партії Національна коаліція, міністром сільського господарства в 1958 — 1959.
Література
- Ковальов Д.В., В обороні фінляндської державності / Повстання Ідентичності // Д.В. Ковальов, П.В. Ковальов. — Дн.: ВКК «Баланс-Клуб», 2016. — С. 99-143.
- Суламаа К. Вигторі Косола // Сто видатних фінів : Калейдоскоп біографій : [арх. 18 грудня 2012] / ред. Т. Вігавайнен; пер. з фін. І. М. Соломеща. — Гельсінкі: Товариство фінської літератури, 2004. — 814 с. — ISBN 951-746-522X. (Сто видатних фінів)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vigtori Kosola fin Vihtori Kosola 10 lipnya 1884 14 grudnya 1936 Lapua Finlyandiya finskij politichnij diyach zasnovnik i kerivnik Ruhu Lapua potim golova Patriotichnogo narodnogo ruhu Vigtori Kosola Narodzhennya 10 lipnya 1884 1884 07 10 d Pivdenna Pog yanmaa Vazaska guberniya Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiyaSmert 14 grudnya 1936 1936 12 14 52 roki Lapua Pivdenna Pog yanmaa Vazaska guberniya FinlyandiyaPrichina smerti pnevmoniyaKrayina FinlyandiyaPartiya Ruh Lapua Patriotichnij narodnij ruhShlyub Elin Olga Katarina Kosola Lahdensuo Diti Nijlo Kosola Pentti Kosola Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisZasnovnik i kerivnik Ruhu Lapua golova Patriotichnogo narodnogo ruhu Vigtori Kosola narodivsya 28 lipnya 1884 v nevelikomu mistechku Yuligyarmya Batko Ijsakki Kosola Mati Mariya Filppula Nezabarom pislya narodzhennya Vigtori rodinnij budinok v Yulyagyarmya zgoriv i sim ya perebralasya v Lapua Ditinstvo i yunist Kosoli projshli v seredovishi fermeriv Batko Vigtori pomer koli jomu bulo 15 rokiv i zvidtodi gospodarstvo bulo povnistyu na jogo plechah U roki Pershoyi svitovoyi i gromadyanskoyi voyen Z oseni 1915 budinok sim yi Kosola v Lapua yakij buv traktirom vikoristovuvavsya v yakosti tayemnogo punktu z perepravlennya uchasnikiv yegerskogo ruhu v Nimechchinu Cherez budinok Kosoli projshlo todi blizko 250 yegeriv u yih chisli buv i molodshij brat Vigtori Kosoli Villi Kosola Koli pro ce stalo vidomo carskim zhandarmam Vigtori Kosola buv zaareshtovanij i vidpravlenij v Gelsinki Piznishe jogo perepravili do Petrogradu u v yaznicyu na Shpalernij Jogo druzhinu Elin uv yaznili u Vaasa prote nezabarom vidpustili dodomu na poruki rodichiv i pid pidpisku pro neviyizd Vigtori Kosola perebuvav u v yaznici z lyutogo 1916 do lyutnevoyi revolyuciyi 1917 Pislya zvilnennya povernuvsya v Lapua do svogo gospodarstva Piznishe opanuvav usi osoblivosti vedennya silskogo gospodarstva dopovnivshi navichki v silskogospodarskomu uchilishi Orisberga Koli v sichni 1918 u Finlyandiyi pochalasya gromadyanska vijna Kosola brav u nij aktivnu uchast iz samogo pochatku komanduyuchi vzvodom v provinciyi Tavastiya Takozh brav uchast u zanyattyah i diyalnosti pozhezhnoyi komandi Lapua yaka stala poperedniceyu Shuckora Pislya Gromadyanskoyi vijni Pislya zavershennya gromadyanskoyi vijni Kosola povernuvsya do silskogo gospodarstva Odnak politichna situaciya sho sklalasya v krayini v 1920 ti turbuvala jogo Predstavniki radikalnih livih sil organizovuvali politichni strajki v portah metoyu yakih bulo viklikati zastij u zovnishnij torgivli krayini i tim samim pidirvati yiyi ekonomiku Dlya zmenshennya shkodi vid cih strajkiv bula zasnovana organizaciya Eksportnij svit i Kosola ocholiv okruzhnu organizaciyu Pivdennoyi Ostrobotniyi U svoyij ridnij miscevosti vin verbuvav robitnikiv na strajkuyuchi pidpriyemstva sho dozvolilo ne porushiti osnovni ekonomichni funkciyi derzhavi Za neobhidnosti vin sam virushav na ti ob yekti de bula potribna robocha sila Ruh Lapua U listopadi 1929 v Lapua silami golovnim chinom uchniv zagalnoyi shkoli bulo perervano zbori komunistiv Deyaki miscevi zhiteli stali obgovoryuvati mozhlivosti podalshih dij Kosola dotrimuvavsya dumki sho cim treba obmezhitisya oskilki mozhlivij suspilnij rezonans mozhe prinesti shkolyaram odni lishe nepriyemnosti Cyu zh poziciyu zajnyav i gubernator Vaasa Bruno Sarlin yakij zayaviv sho komunisti vzhe otrimali poperedzhennya Protilezhnu poziciyu zajmala magistr Gilya Rijpinen yaka vvazhala sho pochatok velikoyi spravi vzhe pokladenij i zupinyatisya na comu ne varto Selyanin Gustav Tiyit zajnyav promizhnu poziciyu i zaproponuvav provesti v Lapua zagalni zbori gromadyan Tak i virisheno bulo zrobiti Na pershomu zibranni v Lapua Kosola vistupiv z dopoviddyu pro potochnu situaciyu Bula obrana delegaciya yaka povinna bula zustritisya v Gelsinki z prezidentom uryadom i parlamentskimi grupami Do skladu ciyeyi delegaciyi yak i nastupnih delegacij vhodili Vigtori Kosola i Gilya Rijpinen yak predstavniki Lapua Voni takozh brali uchast u vsih znachnih zborah sho provodilisya u Lapua Spochatku Kosola poryad z Gustavom Tiyitom i Artturi Lejnonenom vhodiv do grupi najbilsh pomirkovanih uchasnikiv ruhu Odnak z plinom chasu vin jmovirno pid vplivom Rijpinen stav vse bilshe shilyatisya v bik radikalnoyi liniyi V organizaciyi z yavilisya operativno shturmovi pidrozdili yaki zdijsnyuvali zatrimannya i nejtralizaciyu politichnih suprotivnikiv Pislya rozgromu drukarni gazeti Robochij golos prihilniki pomirkovanogo krila pochali postupovo vidhoditi vid ruhu Z inshogo boku posilivsya vpliv takih diyachiv yak Artturi Vuorimaa Kosti Paavo Eerolajnen Arvi Kalsta pravih prihilnikiv pryamoyi diyi 7 lipnya 1930 buv organizovanij Selyanskij marsh Vishe politichne kerivnictvo krayini zmushene bulo vrahovuvati vimogi ruhu yakij otrimalo shiroku pidtrimku v suspilstvi uryad pishov u vidstavku a novij kabinet sho prijshov na zminu znachno bilshe vlashtovuvav narodnij ruh Radikalne krilo Ruhu Lapua vserjoz hotilo bachiti Kosolu majbutnim glavoyu derzhavi Nastoyatel cerkvi K R Kares progolosiv jogo bogoobranim vozhdem narodu Finlyandiyi Z yavilisya navit chutki pro mozhlivu diktaturu privodom dlya yakoyi stalo te sho v kolah lapuasciv Kosolu vse chastishe porivnyuvali z Benito Mussolini yakij svogo chasu tezh promarshiruvav na choli odnodumciv v stolicyu Lapuasci mogli b mati svoyih predstavnikiv v uryadi ale voni vidmovilisya stati jogo zaruchnikami Odnak novij uryad nezabarom takozh opinivsya pid vplivom lapuasciv Parlament uzyav do obgovorennya zakoni pro komunistiv pro sho vimagav ruh Z metoyu yih yaknajshvidshogo uhvalennya parlament buv rozpushenij a novi vibori priznacheni na osin 1930 Nezabarom parlament uhvaliv zakoni sho zaboronyali diyalnist komunistiv U novomu parlamenti prihilnikiv ruhu bulo zovsim nebagato U svoyemu novorichnomu vistupi 1931 prezident Lauri Kristian Relander zaklikav zvernuti uvagu na zavorushennya viklikani ruhom Ostannoyu peremogoyu ruhu stalo obrannya prezidentom Pera Evinda Svinguvuda Hocha na dili novij prezident viyavivsya ne nastilki prolapuaskim naskilki rozrahovuvav ruh Pislya zakolot v Myantsyalya na pochatku 1932 Ruh Lapua buv zaboronenij Pislya provalu zakolotu vidpovidno do vimogi Svinguvuda Kosola razom z inshimi liderami ruhu buv zaareshtovanij i vidpravlenij do v yaznici v Turku Patriotichnij narodnij ruh Pislya zaboroni Ruhu Lapua pochalosya obgovorennya pitannya pro mozhlivist jogo prodovzhennya v novih formah Zreshtoyu ce prizvelo do utvorennya partiyi Patriotichnij narodnij ruh IKL yaka zayavila pro svij namir prodovzhuvati politiku Ruhu Lapua parlamentskimi metodami Liderom novogo ruhu formalno stav Vigtori Kosola Vtim na dili kerivnikami IKL buli Vilgo Annala i Bruno Salmiala yaki stavilisya do Kosoli z nedoviroyu Ta j harakter novogo ruhu v koreni vidriznyavsya vid Ruhu Lapua Zamist selyanskogo ruhu yakij oriyentuvavsya na pozaparlamentski metodi i ob yednavsya zaradi dosyagnennya odniyeyi meti jshlosya pro partiyu z akademichnim prosharkom yaka zayavlyala pro parlamentsku borotbu i mala programu Ocholyuvanij Kosoloyu Ruh Lapua diyav vid imeni selyanstva i pidpriyemciv todi yak nova partiya namagalasya znajti prihilnikiv sered kolishnih protivnikiv U 1936 Vilgo Annala i Bruno Salmiala virishili vzyati v svoyi ruki formalne kerivnictvo partiyeyu Na zasidanni doradchoyi komisiyi bulo virisheno obrati golovoyu Vilgo Annalu Ce zavdalo virishalnogo udaru po politichnij kar yeri Kosoli Opinivshis vidstoronenim vid posta golovi IKL vin povernuvsya dodomu zi slovami Termin diyi kvitka zakinchivsya Dva misyaci po tomu Kosola pomer vid zapalennya legeniv Politika Kosoli molodshogoSin Vigtori Kosoli Nijlo Kosola vhodiv pri batkovi do Ruhu Lapua ta Patriotichnogo narodnogo ruhu v 1951 1970 buv vidomim konservativnim politikom deputatom Eduskunti vid partiyi Nacionalna koaliciya ministrom silskogo gospodarstva v 1958 1959 LiteraturaKovalov D V V oboroni finlyandskoyi derzhavnosti Povstannya Identichnosti D V Kovalov P V Kovalov Dn VKK Balans Klub 2016 S 99 143 Sulamaa K Vigtori Kosola Sto vidatnih finiv Kalejdoskop biografij arh 18 grudnya 2012 red T Vigavajnen per z fin I M Solomesha Gelsinki Tovaristvo finskoyi literaturi 2004 814 s ISBN 951 746 522X Sto vidatnih finiv