Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цитадель — російська фортеця XIX століття в місті Варшава .
| Цитадель | |
|---|---|
 | |
52°15′51″ пн. ш. 21°00′01″ сх. д. / 52.26416666669477706° пн. ш. 21.000277777805777646° сх. д.Координати: 52°15′51″ пн. ш. 21°00′01″ сх. д. / 52.26416666669477706° пн. ш. 21.000277777805777646° сх. д. | |
| Тип | військовий музей |
| Країна |  Польща |
| Розташування | Жолібож |
| Архітектор | d |
| Матеріал | цегла |
| Засновано | 1834 |
| Оператор | Російська імперія |
  Цитадель (Варшава) (Польща) | |
 Цитадель у Вікісховищі | |
Пізніше центральна частина (Цитадель) Варшавської фортеці, побудована за наказом Миколи I після польського повстання (бунту) 1830 року. Була призначена для захисту території Росії, відповідно до планів оборони держави фортечним методом (лініями фортець). У літературі зустрічаються інші назви — Олександрівська цитадель, Варшавська цитадель та інші. Слід розрізняти спорудження та формування під тією ж назвою.
Історія
Цитадель була побудована за найвищим велінням государя Миколи I, відповідно до стратегічного плану щодо захисту держави, після польського повстання (бунту) 1830 року. Головний архітектор генерал-майор І. І. Ден в основі свого проекту використовував проект фортеці Антверпена. Генерал-фельдмаршалом Іваном Паскевичем, намісником Царства Польського було закладено наріжний камінь.
Фортеця являє собою цегляну будівлю, площа біля будівлі — 36 гектар. Будівництво розпочалося 31 травня 1832 року й закінчилося 4 травня 1834 року. Вартість споруди становила величезну на ті часи суму в 11 мільйонів рублів. Оплата цих витрат була покладена на Банк Польщі, як покарання за повстання (бунт) 1830 року. Гарнізон фортеці в мирний час становив 5 000 чоловік особового складу гарнізонних військ Російської імператорської армії. Під час січневого повстання (бунту) 1863 він був збільшений до 16 000 чоловік. До 1863 року артилерійський парк фортеці включав 555 гармат різних калібрів.
В 1854 році, після укріплення, і створення кріпосного району, в фортеці було п'ять бастіонів (фортів) — «Володимир», «Олексій», «Павло», «Георгій» і «Сергій», в сучасній Польщі назви колишніх споруд змінені.
До початку першої світової війни, змінилася оборонна стратегія держави, а фортеця застаріла, і в 1910 році почався демонтаж укріплень та розформування формувань, в 1912 році її гарнізон був скасований. В ході Першої світової війни фортеця Варшава витримала три хімічних атаки противника, а влітку 1915 року разом з рештою укріплень була залишена російськими військами без бою, після закінчення боєприпасів, в ході стратегічного відступу .
Після відновлення незалежності Польщі в 1918 році, польська армія використовувала фортецю в якості гарнізону, як навчальний центр для піхоти, склад військового майна і місця ув'язнення супротивників правлячого режиму Пілсудського. Після першої поразки Польщі у Другій світовій у фортеці розташовувалися окупаційні німецькі війська. Під час варшавського повстання німецький гарнізон, що перебував у фортеці завадив повстанцям центра міста з'єднатися з повстанцями в північному районі Варшави Жолібож. Після Другої світової фортеця знову використовувалася польською армією, в ній розташовувалася частина ППО . У 1963 році в фортеці було відкрито музей.
Див. також
Найвищим наказом про військові чини від 26 липня 1887 року останній комендант Олександрівської цитаделі генерал І. А. Кузьмін був переведений на посаду коменданта міста Варшави, а генерал О. П. Свистунов призначений на знову введену посаду коменданта Варшавської фортеці.
- на 1840 — генерал-майор Баришніков, Павло Петрович
- хх.хх.1842 — хх.хх.1843 — генерал-лейтенант Федоренко, Петро Іванович
- 10.10.1843 — 10.03.1845 — генерал-лейтенант барон Ренні, Василь Єгорович
- 08.02.1851 — 11.08.1858 — генерал-лейтенант Житов, Олексій Іванович
- хх.хх.1858 — 27.05.1864 — генерал-майор, з 30.08.1863 генерал-лейтенант Єрмолов, Микола Семенович
- 05.06.1864 — 17.12.1876 — генерал-майор, з 26.06.1876 генерал-лейтенант Зайцев, Михайло Якович
- 03.02.1877 — 15.05.1883 — генерал-лейтенант Ульріх, Ромео Корнільевіч
- 17.07.1883 — 16.06.1886 — генерал-лейтенант Уньковскій, Сергій Семенович
- 22.10.1886 — 26.07.1887 — генерал-лейтенант Кузьмін, Ілля Олександрович
Фотогалерея
-
![image]()
Варшавська цитадель: Іванівський ворота. -
![image]()
Варшавська цитадель: першого . -
![image]()
Варшавська цитадель: біля іванівських воріт. -
![image]()
Варшавська цитадель - виставка зброї. -
![image]()
Кладовище в'язнів цитаделі близько Х воріт фортеці.
- Варшавська фортеця
- X павільйон Варшавської цитаделі
- Модлинська фортеця
- фортеця Осовець
Примітки
- И. С. Синицина. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2006. — Т. 4. Большой Кавказ — Великий канал. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
- Умер в должности.
Посилання
- Фотографії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Citadel rosijska fortecya XIX stolittya v misti Varshava Citadel52 15 51 pn sh 21 00 01 sh d 52 26416666669477706 pn sh 21 000277777805777646 sh d 52 26416666669477706 21 000277777805777646 Koordinati 52 15 51 pn sh 21 00 01 sh d 52 26416666669477706 pn sh 21 000277777805777646 sh d 52 26416666669477706 21 000277777805777646Tipvijskovij muzejKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 RoztashuvannyaZholibozhArhitektordMaterialceglaZasnovano1834OperatorRosijska imperiyaCitadel Varshava Polsha Citadel u Vikishovishi Maket Oleksandrivskoyi citadeli Sproshena shema forteci Piznishe centralna chastina Citadel Varshavskoyi forteci pobudovana za nakazom Mikoli I pislya polskogo povstannya buntu 1830 roku Bula priznachena dlya zahistu teritoriyi Rosiyi vidpovidno do planiv oboroni derzhavi fortechnim metodom liniyami fortec U literaturi zustrichayutsya inshi nazvi Oleksandrivska citadel Varshavska citadel ta inshi Slid rozriznyati sporudzhennya ta formuvannya pid tiyeyu zh nazvoyu IstoriyaCitadel bula pobudovana za najvishim velinnyam gosudarya Mikoli I vidpovidno do strategichnogo planu shodo zahistu derzhavi pislya polskogo povstannya buntu 1830 roku Golovnij arhitektor general major I I Den v osnovi svogo proektu vikoristovuvav proekt forteci Antverpena General feldmarshalom Ivanom Paskevichem namisnikom Carstva Polskogo bulo zakladeno narizhnij kamin Fortecya yavlyaye soboyu ceglyanu budivlyu plosha bilya budivli 36 gektar Budivnictvo rozpochalosya 31 travnya 1832 roku j zakinchilosya 4 travnya 1834 roku Vartist sporudi stanovila velicheznu na ti chasi sumu v 11 miljoniv rubliv Oplata cih vitrat bula pokladena na Bank Polshi yak pokarannya za povstannya bunt 1830 roku Garnizon forteci v mirnij chas stanoviv 5 000 cholovik osobovogo skladu garnizonnih vijsk Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Pid chas sichnevogo povstannya buntu 1863 vin buv zbilshenij do 16 000 cholovik Do 1863 roku artilerijskij park forteci vklyuchav 555 garmat riznih kalibriv V 1854 roci pislya ukriplennya i stvorennya kriposnogo rajonu v forteci bulo p yat bastioniv fortiv Volodimir Oleksij Pavlo Georgij i Sergij v suchasnij Polshi nazvi kolishnih sporud zmineni Do pochatku pershoyi svitovoyi vijni zminilasya oboronna strategiya derzhavi a fortecya zastarila i v 1910 roci pochavsya demontazh ukriplen ta rozformuvannya formuvan v 1912 roci yiyi garnizon buv skasovanij V hodi Pershoyi svitovoyi vijni fortecya Varshava vitrimala tri himichnih ataki protivnika a vlitku 1915 roku razom z reshtoyu ukriplen bula zalishena rosijskimi vijskami bez boyu pislya zakinchennya boyepripasiv v hodi strategichnogo vidstupu Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Polshi v 1918 roci polska armiya vikoristovuvala fortecyu v yakosti garnizonu yak navchalnij centr dlya pihoti sklad vijskovogo majna i miscya uv yaznennya suprotivnikiv pravlyachogo rezhimu Pilsudskogo Pislya pershoyi porazki Polshi u Drugij svitovij u forteci roztashovuvalisya okupacijni nimecki vijska Pid chas varshavskogo povstannya nimeckij garnizon sho perebuvav u forteci zavadiv povstancyam centra mista z yednatisya z povstancyami v pivnichnomu rajoni Varshavi Zholibozh Pislya Drugoyi svitovoyi fortecya znovu vikoristovuvalasya polskoyu armiyeyu v nij roztashovuvalasya chastina PPO U 1963 roci v forteci bulo vidkrito muzej Div takozhNajvishim nakazom pro vijskovi chini vid 26 lipnya 1887 roku ostannij komendant Oleksandrivskoyi citadeli general I A Kuzmin buv perevedenij na posadu komendanta mista Varshavi a general O P Svistunov priznachenij na znovu vvedenu posadu komendanta Varshavskoyi forteci na 1840 general major Barishnikov Pavlo Petrovich hh hh 1842 hh hh 1843 general lejtenant Fedorenko Petro Ivanovich 10 10 1843 10 03 1845 general lejtenant baron Renni Vasil Yegorovich 08 02 1851 11 08 1858 general lejtenant Zhitov Oleksij Ivanovich hh hh 1858 27 05 1864 general major z 30 08 1863 general lejtenant Yermolov Mikola Semenovich 05 06 1864 17 12 1876 general major z 26 06 1876 general lejtenant Zajcev Mihajlo Yakovich 03 02 1877 15 05 1883 general lejtenant Ulrih Romeo Kornilevich 17 07 1883 16 06 1886 general lejtenant Unkovskij Sergij Semenovich 22 10 1886 26 07 1887 general lejtenant Kuzmin Illya OleksandrovichFotogalereyaVarshavska citadel Ivanivskij vorota Varshavska citadel pershogo Varshavska citadel bilya ivanivskih vorit Varshavska citadel vistavka zbroyi Kladovishe v yazniv citadeli blizko H vorit forteci Varshavska fortecya X paviljon Varshavskoyi citadeli Modlinska fortecya fortecya OsovecPrimitkiI S Sinicina Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2006 T 4 Bolshoj Kavkaz Velikij kanal S storinki ISBN 5 85270 333 8 ros Umer v dolzhnosti PosilannyaFotografiyi