Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Підга́йці — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Горинка, в центрі району. Рельєф села Підгайці утворився одночасно з підняттям Кременецького кряжу, гори якого сягають до 207 м над рівнем світового океану. Ґрунти тут опідзолені чорноземи, в'язкі.
село Підгайці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Кременецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020070320070012 |
Облікова картка | Підгайці |
Основні дані | |
Засноване | 1850 |
Населення | 530 |
Територія | 4.747 км² |
Густота населення | 111.65 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47104 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°58′30″ пн. ш. 25°53′11″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 25.88639° сх. д.Координати: 49°58′30″ пн. ш. 25°53′11″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 25.88639° сх. д. |
Водойми | Горинка |
Відстань до районного центру | 40 км |
Найближча залізнична станція | Кременець |
Відстань до залізничної станції | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67 |
Карта | |
Підгайці | |
Підгайці | |
Мапа | |
Підгайці у Вікісховищі |
Розташоване за 50 км від Шумська. На 2006 рік у селі нараховано 165 дворів та 485 жителів. На 2007 — 497 осіб.
До 2020 року Підгаєцькій сільській раді було підпорядковане село Кудлаївка, до 2003 року — і хутір Вербиця (нині незаселений).
Історія
Історія села давня. Про це свідчать знахідки: крем'яні сокири, гостряки та списи, уламки з глиняних виробів, ляльки.
Перша писемна згадка про село як Підгайчики датується 1414 роком, орієнтовно з якого село належить князю Івану Вишневецькому. Про нього є згадка в акті 1545 року в описі Кременецького замку, як таке, що перебуває в числі «городець» князя.
Ще один представник з роду Вишневецьких — Андрій Вишневецький. Він прийняв унію у 1595 р. і намагався окатоличити населення. Панування Вишневецьких та експлуатація ними селян продовжувалось до 1746 року, до смерті останнього представника з роду Вишневецьких — Михайла Сервація. Тяжкий гніт цих відступників-феодалів, особливо жорстоке визискування ними селян, намагання зламати їх опір, викликали в населення справедливий гнів і ненависть до гнобителів, тому селяни неодноразово виступали проти експлуататорів.
У тому ж 1545 році, коли королівський комісар Лев Потій проводив ревізію Волинського воєводства, брат князя Дмитро Вишневецький прибув до міста Крем'янця (Кременця), де той перебував. Документи свідчать: князь мав у власності маєтки також у селах Кушлин (або Кушки), Підгайці, Окнин, Тараж, Комарин, Крутнів, Лопушне, Олексинець та Бобринець.
У переліку замкових сіл та людей при Кременецькому замку (дані за люстраціями 1542, 1545, 1552рр): - Підгайці (29 чоловік; 29 тяглових; - );
За часів російського царського правління над Волинню село переходило в руки інших поміщиків- експлуататорів: Левитського, Ярошинських. А в ХІХ ст. село Підгайці належало графам Ожаровським. Фактом цього є тогочасна старовинна карта, датована 1864 роком, у якій вказано не лише графинь-власниць села Марію Ожаровську та Юзефу Олизар, але й чіткі розміри земельних уділів та місцерозташування географічних об'єктів.
Біографічна довідка
Марія Павлівна Скавронська (Пален, Ожаровська) мала графський титул. Була у двох шлюбах. Її батьки — Павло Мартинович Скавронський та Катерина Василівна Енгельгарт. Землі, разом зі своєю родичкою Олізар, Ожаровська отримала в дарунок. Померла графиня 1857 року.
У 1882 р. сільська община на місці старої церкви, яка стояла на зарубках, побудувала нову дерев'яну, названу в честь Св. Миколая. Також зберігся будиночок, збудований одночасно зі старою церквою. Церква завжди залишалась православною. Навіть коли зазнавала гонінь з боку радянської влади. Була закритою на 18 років, але у 1978 році її знову відкрили. У 1966 р. тут виявили стародруки та рукописну книгу XVII ст.
З 1921 року за Ризьким договором Шумщина офіційно увійшла до складу Польщі. Попри те, що її таким чином обійшов радянський «рай» з колективізацією і голодомором, і польська влада була настроєна до волинського українства не вельми лояльно. Вбачаючи в цих землях арену неминучої війни з Радянським Союзом, польський напіввійськовий уряд боявся зради з боку українців і намагався полонізувати дані території. Наша територія перебуває у володіннях Польщі до того періоду, поки радянська влада не розпочинає депортаційні акції, які тривали з 1939 по 1941 рр. Основною метою таких акцій, загалом яких нараховують чотири, є виселення з анексованих радянською владою територій поляків, які, на думку тодішньої влади, суперечили основі партійної ідеології. Найбільш нещадно поводились із багатими верствами населення: польськими «кулаками».
У Підгайцях також проводяться такі акції. На час виселення польських осадників тут проживає 5 польських панів, які мають свої земельні угіддя.
Ім'я одного з них — Адам Кожей (військовий поручник). У своїй власності пан мав підгаєцькі землі, даровані йому тестем — паном Ланцуцьким. Проживав він у будинку, де зараз школа та дитсадок. Пан мав у своїй власності ставок та млин (зараз тут рибарня).
Ще один із польських вихідців мав угіддя за селом. Прізвище його — Солом'яний. А територію, де колись стояла його хата, стали називати «солом'яне».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.
Пам'ятки
- Церква святого Миколая (1882 р., дерев'яна).
- Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971).
- Капличка (збудована в честь Св. Петра і Павла у 1942 р.).
Соціальна сфера
У Підгайцях діють: магазини (ПП Дякін та ПП Медвідь), фельшерсько-акушерський пункт (ФАП), Підгаєцький навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І ступеня та дитсадок), будинок культури та бібліотека-філіал.
Відомі люди
Народився відомий вчений юрист, професор, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Штогун Сергій Григорович, 1956 р.
Проживали
- господарниця, Герой соціалістичної праці (1971) Припотень Надія Семенівна (*14 жовтня 1928 — 16 грудня 1999).
Примітки
- Кременецький замок | Спадщина Предків. spadok.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Церква Підгайці Шумський район. decerkva.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Н. Халупа. Припотень Надія Семенівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 138. — .
Література
- М. Бесараба, П. Гуцал. Підгайці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 79-80. — .
- Podhajce (3), wś nad rz. Horynką, pow. krzemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 384. (пол.) — S. 384. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2017 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni sichen 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pidgajci Pidga jci selo v Ukrayini u Kremeneckij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Gorinka v centri rajonu Relyef sela Pidgajci utvorivsya odnochasno z pidnyattyam Kremeneckogo kryazhu gori yakogo syagayut do 207 m nad rivnem svitovogo okeanu Grunti tut opidzoleni chornozemi v yazki selo Pidgajci Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Kremenecka miska gromada Kod KATOTTG UA61020070320070012 Oblikova kartka Pidgajci Osnovni dani Zasnovane 1850 Naselennya 530 Teritoriya 4 747 km Gustota naselennya 111 65 osib km Poshtovij indeks 47104 Telefonnij kod 380 3558 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 58 30 pn sh 25 53 11 sh d 49 97500 pn sh 25 88639 sh d 49 97500 25 88639 Koordinati 49 58 30 pn sh 25 53 11 sh d 49 97500 pn sh 25 88639 sh d 49 97500 25 88639 Vodojmi Gorinka Vidstan do rajonnogo centru 40 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kremenec Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 km Misceva vlada Adresa radi 47000 Ternopilska obl m Kremenec vul Shevchenka bud 67 Karta Pidgajci Pidgajci Mapa Pidgajci u Vikishovishi Roztashovane za 50 km vid Shumska Na 2006 rik u seli narahovano 165 dvoriv ta 485 zhiteliv Na 2007 497 osib Do 2020 roku Pidgayeckij silskij radi bulo pidporyadkovane selo Kudlayivka do 2003 roku i hutir Verbicya nini nezaselenij IstoriyaIstoriya sela davnya Pro ce svidchat znahidki krem yani sokiri gostryaki ta spisi ulamki z glinyanih virobiv lyalki Persha pisemna zgadka pro selo yak Pidgajchiki datuyetsya 1414 rokom oriyentovno z yakogo selo nalezhit knyazyu Ivanu Vishneveckomu Pro nogo ye zgadka v akti 1545 roku v opisi Kremeneckogo zamku yak take sho perebuvaye v chisli gorodec knyazya She odin predstavnik z rodu Vishneveckih Andrij Vishneveckij Vin prijnyav uniyu u 1595 r i namagavsya okatolichiti naselennya Panuvannya Vishneveckih ta ekspluataciya nimi selyan prodovzhuvalos do 1746 roku do smerti ostannogo predstavnika z rodu Vishneveckih Mihajla Servaciya Tyazhkij gnit cih vidstupnikiv feodaliv osoblivo zhorstoke viziskuvannya nimi selyan namagannya zlamati yih opir viklikali v naselennya spravedlivij gniv i nenavist do gnobiteliv tomu selyani neodnorazovo vistupali proti ekspluatatoriv U tomu zh 1545 roci koli korolivskij komisar Lev Potij provodiv reviziyu Volinskogo voyevodstva brat knyazya Dmitro Vishneveckij pribuv do mista Krem yancya Kremencya de toj perebuvav Dokumenti svidchat knyaz mav u vlasnosti mayetki takozh u selah Kushlin abo Kushki Pidgajci Oknin Tarazh Komarin Krutniv Lopushne Oleksinec ta Bobrinec U pereliku zamkovih sil ta lyudej pri Kremeneckomu zamku dani za lyustraciyami 1542 1545 1552rr Pidgajci 29 cholovik 29 tyaglovih Za chasiv rosijskogo carskogo pravlinnya nad Volinnyu selo perehodilo v ruki inshih pomishikiv ekspluatatoriv Levitskogo Yaroshinskih A v HIH st selo Pidgajci nalezhalo grafam Ozharovskim Faktom cogo ye togochasna starovinna karta datovana 1864 rokom u yakij vkazano ne lishe grafin vlasnic sela Mariyu Ozharovsku ta Yuzefu Olizar ale j chitki rozmiri zemelnih udiliv ta misceroztashuvannya geografichnih ob yektiv Biografichna dovidka Mariya Pavlivna Skavronska Palen Ozharovska mala grafskij titul Bula u dvoh shlyubah Yiyi batki Pavlo Martinovich Skavronskij ta Katerina Vasilivna Engelgart Zemli razom zi svoyeyu rodichkoyu Olizar Ozharovska otrimala v darunok Pomerla grafinya 1857 roku U 1882 r silska obshina na misci staroyi cerkvi yaka stoyala na zarubkah pobuduvala novu derev yanu nazvanu v chest Sv Mikolaya Takozh zberigsya budinochok zbudovanij odnochasno zi staroyu cerkvoyu Cerkva zavzhdi zalishalas pravoslavnoyu Navit koli zaznavala gonin z boku radyanskoyi vladi Bula zakritoyu na 18 rokiv ale u 1978 roci yiyi znovu vidkrili U 1966 r tut viyavili starodruki ta rukopisnu knigu XVII st Z 1921 roku za Rizkim dogovorom Shumshina oficijno uvijshla do skladu Polshi Popri te sho yiyi takim chinom obijshov radyanskij raj z kolektivizaciyeyu i golodomorom i polska vlada bula nastroyena do volinskogo ukrayinstva ne velmi loyalno Vbachayuchi v cih zemlyah arenu neminuchoyi vijni z Radyanskim Soyuzom polskij napivvijskovij uryad boyavsya zradi z boku ukrayinciv i namagavsya polonizuvati dani teritoriyi Nasha teritoriya perebuvaye u volodinnyah Polshi do togo periodu poki radyanska vlada ne rozpochinaye deportacijni akciyi yaki trivali z 1939 po 1941 rr Osnovnoyu metoyu takih akcij zagalom yakih narahovuyut chotiri ye viselennya z aneksovanih radyanskoyu vladoyu teritorij polyakiv yaki na dumku todishnoyi vladi superechili osnovi partijnoyi ideologiyi Najbilsh neshadno povodilis iz bagatimi verstvami naselennya polskimi kulakami U Pidgajcyah takozh provodyatsya taki akciyi Na chas viselennya polskih osadnikiv tut prozhivaye 5 polskih paniv yaki mayut svoyi zemelni ugiddya Im ya odnogo z nih Adam Kozhej vijskovij poruchnik U svoyij vlasnosti pan mav pidgayecki zemli darovani jomu testem panom Lancuckim Prozhivav vin u budinku de zaraz shkola ta ditsadok Pan mav u svoyij vlasnosti stavok ta mlin zaraz tut ribarnya Stav po dorozi v s Ivankivci She odin iz polskih vihidciv mav ugiddya za selom Prizvishe jogo Solom yanij A teritoriyu de kolis stoyala jogo hata stali nazivati solom yane 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kremeneckoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kremeneckogo 1940 2020 rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Kremeneckogo rajonu Pidgayecki gorodi vesnoyuPam yatkiCerkva svyatogo Mikolaya 1882 r derev yana Pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1971 Kaplichka zbudovana v chest Sv Petra i Pavla u 1942 r Derev yana cerkva Cerkva sv Mikolaya v Pidgajcyah z boku Kutka Derev yanij budinochok bilya cerkviSocialna sferaU Pidgajcyah diyut magazini PP Dyakin ta PP Medvid felshersko akusherskij punkt FAP Pidgayeckij navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I stupenya ta ditsadok budinok kulturi ta biblioteka filial Shkola i ditsadok v PidgajcyahVidomi lyudiNarodivsya vidomij vchenij yurist profesor kandidat yuridichnih nauk Zasluzhenij yurist Ukrayini Shtogun Sergij Grigorovich 1956 r Prozhivali gospodarnicya Geroj socialistichnoyi praci 1971 Pripoten Nadiya Semenivna 14 zhovtnya 1928 16 grudnya 1999 PrimitkiKremeneckij zamok Spadshina Predkiv spadok org ua Procitovano 8 zhovtnya 2021 Cerkva Pidgajci Shumskij rajon decerkva org ua Procitovano 8 zhovtnya 2021 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv N Halupa Pripoten Nadiya Semenivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 138 ISBN 978 966 528 279 2 LiteraturaPortal Ternopilshina M Besaraba P Gucal Pidgajci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 79 80 ISBN 978 966 528 279 2 Podhajce 3 ws nad rz Horynka pow krzemieniecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 384 pol S 384 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi