Миколаївка — селище Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2020 року становить 1 173 осіб. Входить до складу Обухівської селищної громади.
селище Миколаївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Громада | Обухівська селищна громада |
Облікова картка | Миколаївка |
Основні дані | |
Засновано | 1778 |
Статус | із 2024 року |
Населення | ▼ 1 132 (01.01.2022) |
Поштовий індекс | 51842 |
Телефонний код | +380 5634 |
Географічні координати | 48°32′22″ пн. ш. 34°42′04″ сх. д. / 48.53944° пн. ш. 34.70111° сх. д.Координати: 48°32′22″ пн. ш. 34°42′04″ сх. д. / 48.53944° пн. ш. 34.70111° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 59 м |
Водойма | о.Сомівка, р.Дніпро
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Кам'янське |
До станції: | 8.9 км |
Селищна влада | |
Адреса | 51842, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Миколаївка, вул. Партизанська, 102-а |
Голова селищної ради | Олег Леонтьєвич Козарь |
Карта | |
Миколаївка | |
Миколаївка | |
Географічне розташування
Селище міського типу Миколаївка знаходиться за 2 км від лівого берега річки Дніпро, вище за течією на відстані 2 км розташоване смт Курилівка, на протилежному березі — місто Кам'янське. Річка в цьому місці утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Біля селища озера Ступка, Сомове, Велика Хатка, Солоне, що повні мішаним лісами, багаті звіриною.
Історія
Миколаївка — давнє козацьке займище. Записи Центрального Державного архіву стародавніх актів, Державного Дніпропетровського архіву свідчать, що Миколаївка була заснована в 1779 році як слобідка власницька графа Івана Яковича Завадовського, раніше ця територія входила до Протовчанської козацької паланки Запорізької Січі.
За легендою, граф і дав назву поселенню на честь свого сина Миколи. Спочатку, як свідчать вищезгадані архівні матеріали, населення села було невеликим. Загальна кількість людей була 279 (152 чоловіків та 127 жінок). Село мало 60-70 дворів, розташованих у два ряди: по Центральній вулиці 50, по Береговій - 20. Будинок же пана знаходився на лівому березі Дніпра, біля озера Сомівка.
Поступово кількість населення збільшувалась. Зокрема, у друкованому довіднику "Списки населених місць Російської Імперії по Катеринославській губернії" є відомості про с. Миколаївку за 1859 рік: "Миколаївська слобідка власницька розташована поблизу річки Дніпра. Кількість дворів - 124, кількість жителів чоловічої статі - 342, жіночої - 381". Станом на 1866 рік Миколаївка входила до Лисаветівської першої волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії. "Миколаївка — село при струмках, 866 осіб, 154 двори".
У 1989 році тут мешкало приблизно 1400 осіб.
Основним заняттям селян було розведення рогатої худоби, овець, розвивалось землеробство та рибальство.
Загалом доволі тяжко жилось миколаївчанам у середині XIX століття. У 1861 році, після визволення селян від кріпацтва, багато мешканців розорилися і поповнили ряди пролетаріату Кам'янського. Життя людей було складним, бідність панувала в кожній сім’ї. В сім’ях було по 8-15 осіб, кожна селянська сім’я забезпечувала себе одягом і взуттям.
Після Жовтневого перевороту селянам обіцяли щасливе майбутнє, проте сталось все зовсім по інакшому. За спогадами жителів, восени 1917 року в село Єлизаветівка повернувся єфрейтор російської армії Зосим Якович Лантух, він мав мандат полкового більшовицького комітету, згідно з яким йому доручалося організувати в селах органи Радянської влади і сформувати бойові загони для боротьби з "контрреволюцією". Робітник Бажан Петро був відповідальним за організацію політичної роботи серед селян Єлизаветівки, Курилівки та Миколаївки. Лантух і Бажан сформували бойовий загін до якого також входили жителі Миколаївки: Здор Євмен (керівник групи), Довгий Яків, Гунько Федір, Кривошея Кирило, Якушенко Селантій та ін. Вони боролися за встановлення Радянської влади в селі. В результаті в січні 1918 року вона була встановлена. Коли в село дійшли вісті про Ленінський декрет про землю, бідняцький комітет створений в селі почав ділити землі графа Завадовського та заможних селян Бабенка Йосипа, Бажана Григорія, Бажана Трофима (по 1 га землі на душу населення).
У 1921 році в селі була створена компартійна організація до якої ввійшли: Гунько Ф.І., Головатий К.С., Лаптьова П.М., Кругляк М.М. та ін. У 1924 році виникла комсомольська організація. Першими комсомольцями стали: Стовбун М.Ю., Таран М.Ф., Хижовий П.Д., Головатий М.Д., Здор П.С., Здор М.О, Здор І.С. та ін.
Як комуністи, так і комсомольці проводили роботу з виконання рішень XV з'їзду ВКП(б) щодо об'єднання дрібних селянських господарств у великі колективні господарства. В результаті, у 1929 році в Миколаївці було створене колективне господарство "Придніпровець", першим головою якого був Гунько Ф. І.
В 1930 році в колгосп вступило 53 сім’ї, в господарстві налічувалось 4 косарки, одна молотарка, сорок коней, 500 га землі, з них 330 га — орної. З року в рік міцнів колгосп, все заможнішим ставало життя миколаївчан. У 1934 році в колгоспі вже налічувалось 1000 га землі, 214 коней, 1300 голів овець, 450 голів великої рогатої худоби.
Голодомор
Свідки того жахіття згадують, що миколаївські селяни, як і всі селяни України, восени 1932 року здали державі запланований податок. Та за першим податком оголосили другий, потім третій, а потім по селу проїхали спеціальні продовольчі загони, які забирали у людей все до нитки. Особливо тяжким був 1933 рік. Ось як про це згадують свідки:
Наріжна Віра Денисівна:
"Важкою була зима 1933 року. Голод косив людей. Односельчани помирали в страшенних муках. Одні пухли, що аж шкіра лопалась, витікала вода, відкривалися рани, які потім загнивалися. Другі висихали на тріску. Сама шкіра та кістки. на лиці опухлі, під очима набряки. Людину було важко пізнати. Не дай Боже, щоб таке повторилося".
Сенченко Євгенія Климівна. Коли розпочався голод Євгенії було 6 років. Говорить, що не все запам'ятала сама, але ж часто мама розповідала їй про ту страшну трагедію.
"Тяжко згадувати ті часи. Від голоду люди ставали самі на себе не схожі. Часто сварилися, лаялися між собою, а голод косив людей. Наша родина вижила, мабуть, тому що батько працював на заводі. Там йому давали хліб за картками та, хоча його було мало, це рятувало нас. Та ще мати ходила в місто і міняла одяг на харчі. Також пекли млинці з лободи, їли всяку траву. Жаху тих років я ніколи не забуду".
Федорчук Надія Сергіївна.
У ті страшні часи дівчинці було 11 років. Жахливими називає Надія Сергіївна роки голодомору. Доля змилостивилася над цією родиною — ніхто ні з дорослих, ні з дітей не померли, дивом вижили. Ходили пухлими, постійно хворіли, їли кукурудзяні початки, відварювали кору дерев, корінці різних трав. Взимку, доки стояв лід на річці, різали очерет і їли з нього серцевину. Дуже тяжко було в ті часи.
Загалом Голодомор та Сталінські репресії забрали десятки життів миколаївчан.
У 1938 році Миколаївка стала селищем, тому що вона розташована неподалік міста Кам'янське (до 2015 Дніпродзержинськ), де на заводах працювала більшість жителів селища.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,2 % |
російська | 6,3 % |
інші/не визначилися | 0,5 % |
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Література
- Микола́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.878-879
Джерела
- Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Миколаївка [ 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikolayivka selishe Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2020 roku stanovit 1 173 osib Vhodit do skladu Obuhivskoyi selishnoyi gromadi selishe Mikolayivka Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Dniprovskij rajon Gromada Obuhivska selishna gromada Oblikova kartka Mikolayivka Osnovni dani Zasnovano 1778 Status iz 2024 roku Naselennya 1 132 01 01 2022 Poshtovij indeks 51842 Telefonnij kod 380 5634 Geografichni koordinati 48 32 22 pn sh 34 42 04 sh d 48 53944 pn sh 34 70111 sh d 48 53944 34 70111 Koordinati 48 32 22 pn sh 34 42 04 sh d 48 53944 pn sh 34 70111 sh d 48 53944 34 70111 Visota nad rivnem morya 59 m Vodojma o Somivka r Dnipro Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kam yanske Do stanciyi 8 9 km Selishna vlada Adresa 51842 Dnipropetrovska obl Dniprovskij r n smt Mikolayivka vul Partizanska 102 a Golova selishnoyi radi Oleg Leontyevich Kozar Karta Mikolayivka MikolayivkaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mikolayivka Geografichne roztashuvannyaSelishe miskogo tipu Mikolayivka znahoditsya za 2 km vid livogo berega richki Dnipro vishe za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane smt Kurilivka na protilezhnomu berezi misto Kam yanske Richka v comu misci utvoryuye limani starici i zabolocheni ozera Bilya selisha ozera Stupka Somove Velika Hatka Solone sho povni mishanim lisami bagati zvirinoyu IstoriyaMikolayivka davnye kozacke zajmishe Zapisi Centralnogo Derzhavnogo arhivu starodavnih aktiv Derzhavnogo Dnipropetrovskogo arhivu svidchat sho Mikolayivka bula zasnovana v 1779 roci yak slobidka vlasnicka grafa Ivana Yakovicha Zavadovskogo ranishe cya teritoriya vhodila do Protovchanskoyi kozackoyi palanki Zaporizkoyi Sichi Za legendoyu graf i dav nazvu poselennyu na chest svogo sina Mikoli Spochatku yak svidchat vishezgadani arhivni materiali naselennya sela bulo nevelikim Zagalna kilkist lyudej bula 279 152 cholovikiv ta 127 zhinok Selo malo 60 70 dvoriv roztashovanih u dva ryadi po Centralnij vulici 50 po Beregovij 20 Budinok zhe pana znahodivsya na livomu berezi Dnipra bilya ozera Somivka Postupovo kilkist naselennya zbilshuvalas Zokrema u drukovanomu dovidniku Spiski naselenih misc Rosijskoyi Imperiyi po Katerinoslavskij guberniyi ye vidomosti pro s Mikolayivku za 1859 rik Mikolayivska slobidka vlasnicka roztashovana poblizu richki Dnipra Kilkist dvoriv 124 kilkist zhiteliv cholovichoyi stati 342 zhinochoyi 381 Stanom na 1866 rik Mikolayivka vhodila do Lisavetivskoyi pershoyi volosti Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Mikolayivka selo pri strumkah 866 osib 154 dvori U 1989 roci tut meshkalo priblizno 1400 osib Osnovnim zanyattyam selyan bulo rozvedennya rogatoyi hudobi ovec rozvivalos zemlerobstvo ta ribalstvo Zagalom dovoli tyazhko zhilos mikolayivchanam u seredini XIX stolittya U 1861 roci pislya vizvolennya selyan vid kripactva bagato meshkanciv rozorilisya i popovnili ryadi proletariatu Kam yanskogo Zhittya lyudej bulo skladnim bidnist panuvala v kozhnij sim yi V sim yah bulo po 8 15 osib kozhna selyanska sim ya zabezpechuvala sebe odyagom i vzuttyam Pislya Zhovtnevogo perevorotu selyanam obicyali shaslive majbutnye prote stalos vse zovsim po inakshomu Za spogadami zhiteliv voseni 1917 roku v selo Yelizavetivka povernuvsya yefrejtor rosijskoyi armiyi Zosim Yakovich Lantuh vin mav mandat polkovogo bilshovickogo komitetu zgidno z yakim jomu doruchalosya organizuvati v selah organi Radyanskoyi vladi i sformuvati bojovi zagoni dlya borotbi z kontrrevolyuciyeyu Robitnik Bazhan Petro buv vidpovidalnim za organizaciyu politichnoyi roboti sered selyan Yelizavetivki Kurilivki ta Mikolayivki Lantuh i Bazhan sformuvali bojovij zagin do yakogo takozh vhodili zhiteli Mikolayivki Zdor Yevmen kerivnik grupi Dovgij Yakiv Gunko Fedir Krivosheya Kirilo Yakushenko Selantij ta in Voni borolisya za vstanovlennya Radyanskoyi vladi v seli V rezultati v sichni 1918 roku vona bula vstanovlena Koli v selo dijshli visti pro Leninskij dekret pro zemlyu bidnyackij komitet stvorenij v seli pochav diliti zemli grafa Zavadovskogo ta zamozhnih selyan Babenka Josipa Bazhana Grigoriya Bazhana Trofima po 1 ga zemli na dushu naselennya U 1921 roci v seli bula stvorena kompartijna organizaciya do yakoyi vvijshli Gunko F I Golovatij K S Laptova P M Kruglyak M M ta in U 1924 roci vinikla komsomolska organizaciya Pershimi komsomolcyami stali Stovbun M Yu Taran M F Hizhovij P D Golovatij M D Zdor P S Zdor M O Zdor I S ta in Yak komunisti tak i komsomolci provodili robotu z vikonannya rishen XV z yizdu VKP b shodo ob yednannya dribnih selyanskih gospodarstv u veliki kolektivni gospodarstva V rezultati u 1929 roci v Mikolayivci bulo stvorene kolektivne gospodarstvo Pridniprovec pershim golovoyu yakogo buv Gunko F I V 1930 roci v kolgosp vstupilo 53 sim yi v gospodarstvi nalichuvalos 4 kosarki odna molotarka sorok konej 500 ga zemli z nih 330 ga ornoyi Z roku v rik micniv kolgosp vse zamozhnishim stavalo zhittya mikolayivchan U 1934 roci v kolgospi vzhe nalichuvalos 1000 ga zemli 214 konej 1300 goliv ovec 450 goliv velikoyi rogatoyi hudobi Golodomor Svidki togo zhahittya zgaduyut sho mikolayivski selyani yak i vsi selyani Ukrayini voseni 1932 roku zdali derzhavi zaplanovanij podatok Ta za pershim podatkom ogolosili drugij potim tretij a potim po selu proyihali specialni prodovolchi zagoni yaki zabirali u lyudej vse do nitki Osoblivo tyazhkim buv 1933 rik Os yak pro ce zgaduyut svidki Narizhna Vira Denisivna Vazhkoyu bula zima 1933 roku Golod kosiv lyudej Odnoselchani pomirali v strashennih mukah Odni puhli sho azh shkira lopalas vitikala voda vidkrivalisya rani yaki potim zagnivalisya Drugi visihali na trisku Sama shkira ta kistki na lici opuhli pid ochima nabryaki Lyudinu bulo vazhko piznati Ne daj Bozhe shob take povtorilosya Senchenko Yevgeniya Klimivna Koli rozpochavsya golod Yevgeniyi bulo 6 rokiv Govorit sho ne vse zapam yatala sama ale zh chasto mama rozpovidala yij pro tu strashnu tragediyu Tyazhko zgaduvati ti chasi Vid golodu lyudi stavali sami na sebe ne shozhi Chasto svarilisya layalisya mizh soboyu a golod kosiv lyudej Nasha rodina vizhila mabut tomu sho batko pracyuvav na zavodi Tam jomu davali hlib za kartkami ta hocha jogo bulo malo ce ryatuvalo nas Ta she mati hodila v misto i minyala odyag na harchi Takozh pekli mlinci z lobodi yili vsyaku travu Zhahu tih rokiv ya nikoli ne zabudu Fedorchuk Nadiya Sergiyivna U ti strashni chasi divchinci bulo 11 rokiv Zhahlivimi nazivaye Nadiya Sergiyivna roki golodomoru Dolya zmilostivilasya nad ciyeyu rodinoyu nihto ni z doroslih ni z ditej ne pomerli divom vizhili Hodili puhlimi postijno hvorili yili kukurudzyani pochatki vidvaryuvali koru derev korinci riznih trav Vzimku doki stoyav lid na richci rizali ocheret i yili z nogo sercevinu Duzhe tyazhko bulo v ti chasi Zagalom Golodomor ta Stalinski represiyi zabrali desyatki zhittiv mikolayivchan U 1938 roci Mikolayivka stala selishem tomu sho vona roztashovana nepodalik mista Kam yanske do 2015 Dniprodzerzhinsk de na zavodah pracyuvala bilshist zhiteliv selisha NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 93 2 rosijska 6 3 inshi ne viznachilisya 0 5 Ob yekti socialnoyi sferiShkola Dityachij sadochok Budinok kulturi Feldshersko akusherskij punkt LiteraturaMikola yivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 878 879DzherelaSajt Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pogoda v seli Mikolayivka 7 chervnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih