Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наджиб Мікаті 24 листопада 1955 1955 11 24 Триполі ліванський політик і бізнесмен а також тричі прем єр міністр Лівану п

Наджіб Мікаті

Наджіб Мікаті

Наджиб Мікаті (24 листопада 1955(1955-11-24), Триполі) — ліванський політик і бізнесмен, а також тричі прем'єр-міністр Лівану, поточний термін повноважень якого розпочався у вересні 2021. Раніше він обіймав посаду прем'єр-міністра 13 червня 2011 — 15 лютого 2014 та 19 квітня 2005 — 19 липня 2005. Він також обіймав посаду міністра громадських робіт і транспорту з 6 грудня 1998—2003.

Наджиб Мікаті
араб. نجيب ميقاتي‎
image
Ім'я при народженніараб. محمد نجيب عزمي ميقاتي‎[1]
Народився24 листопада 1955(1955-11-24)[2] (68 років)
Триполі
Країнаimage Ліван
Діяльністьполітик, підприємець
Alma materАмериканський університет Бейрута
ПосадаПрем'єр-міністр Лівану[d], Прем'єр-міністр Лівану[d], Прем'єр-міністр Лівану[d] і d
Партіяd і d[1]
Конфесіясунізм
Брати, сестриd
Сайтnajib-mikati.net/indexArabic.aspx

Мікаті був близький до сирійського уряду і керував кількома телекомунікаційними проектами в Сирії та Лівані.

В 2005 році він очолив [en], який контролював після виведення сирійських військ. В 2011 році він сформував свій [en] за підтримки [en] , перш ніж пішов у відставку в 2013 році. Був членом парламенту від Триполі 2000—2005 роках і був переобраний в 2009 і 2018. У липні 2021 року його втретє призначили прем'єр-міністром.

За версією Forbes, він є найбагатшою людиною у Лівані, в 2021 році його статки становили 2,5 мільярда доларів. Його багаторазово звинувачували в корупції та у незаконному отриманні доходів.

Раннє життя та освіта

Мікаті народився 24 листопада 1955 і походить із відомої мусульманської сім'ї сунітів, яка проживає у Триполі. Закінчив Американський університет у Бейруті в 1980 році та здобув ступінь магістра ділового адміністрування (MBA). Також відвідував програму літньої школи у Гарварді та престижну французьку бізнес-школу INSEAD .

Бізнес

В 1979 році старший брат Наджиба [en] заснував «Arabian Construction Company» (ACC) зі штаб-квартирою в Абу-Дабі, яка стала однією з найбільших будівельних компаній на Близькому Сході. Наджиб Мікаті разом зі своїм братом Тахою заснував телекомунікаційну компанію [en] в 1982 році. У червні 2006 року він продав компанію південноафриканській MTN Group за 5,5 мільярдів доларів. Таха і Наджиб Мікаті зберегли свої інші операційні підрозділи, що контролюються холдинговою компанією [en].

Йому належить 79-метрова моторна яхта Mimtee.

Політична кар'єра

Після призначення міністром громадських робіт і транспорту 4 грудня 1998 року Мікаті був обраний до ліванського парламенту від свого рідного міста Триполі в 2000 році, випередивши Омара Карамі, який був обраний від того ж багатомандатного виборчого округу. Будучи парламентарем, Мікаті зберіг свою посаду в кабінеті міністрів і здобув репутацію помірно просирійського політика з нормальними відносинами з президентом Сирії Башаром Асадом. Пізніше Мікаті був призначений міністром транспорту і став союзником тодішнього президента Лівану Еміля Лахуда, підтримавши продовження його повноважень в 2004 .

Перше прем'єрство

У переговорах щодо формування уряду, Мікаті став консенсусним кандидатом. Незважаючи на свою близькість до Сирії, його готовність йти на компроміс і свою обіцянку звільнити керівників сил безпеки, яких багато ліванців, підозрювали в причетності до вбивства колишнього прем'єр-міністра Рафіка Харірі 14 лютого 2005 року, принесла йому підтримку анти-сирійської опозиції, на противагу сильно про-сирійської позиції міністра оборони, Абдул Рахім Мурад. «Ми будемо символом поміркованості та національної єдності», заявив Мікаті після присяги у Президентському палаці в Баабді .

Він був призначений прем'єр-міністром президентом Емілем Лахудом 15 квітня 2005 року після отставки Омара Карамі, який пішов у відставку після семи тижнів невдалих спроб формування консенсусного уряду. Він обіймав цю посаду протягом трьох місяців, передавши 19 липня 2005 року цю посаду Фуад Синьйора.

Відставка

Пріоритетним завданням Мікаті була підготовка Лівану до парламентських виборів, які планувалося провести до 31 травня 2005 року. За конституцією Лівану уряд має бути затверджений до початку виборів, і опозиційні політики звинуватили президента Лахуда та колишнього прем'єр-міністра Карамі у перешкоджанні формуванню уряду, щоб зірвати вибори, які антисирійські партії вважали, що зможуть виграти. Уряду Мікаті вдалося організувати вибори, що виграла опозиція, а саме Рух 14 березня, що здобув 72 зі 128 місць у Національних Зборах Лівану.

Друге прем'єрство

25 січня 2011 року в парламенті Лівану 68 депутатів підтримали кандидатуру Мікаті на посаду прем'єр-міністра. Президент Лівану Мішель Сулейман, доручив Мікаті сформувати та очолити новий кабінет ліванського уряду. В результаті тривалих консультацій цей уряд був затверджений і розпочав роботу 13 червня 2011 року. Нормальній роботі уряду заважала Громадянська війна, що почалися в Сирії. На ґрунті конфлікту в Сирії Ліван розділився на два табори: прихильників режиму Башара Асада та його супротивників.

Прем'єр-міністр Лівану Наджиб Мікаті офіційно оголосив у п'ятницю 22 березня 2013 року про відставку свого кабінету Мікаті зазначив, що ухвалив рішення про відставку під впливом подій у своєму рідному місті Триполі, де точились бої.

Третє прем'єрство

27 липня 2021 президент Мішель Аун доручив Мікаті формування нового уряду (прем'єр-міністр Хасан Діаб подав у відставку у серпні 2020 року, але Мустафа Адіб і Саад Харірі не змогли сформувати уряд) .

10 вересня 2021 року президент та Мікаті у присутності спікера парламенту Набіха Беррі підписали указ про формування [en] , що налічує 24 міністра-технократи, які не представляють партії.

20 вересня парламент проголосував за довіру уряду 85 голосами проти 15 .

Примітки

  1. Арабська Вікіпедія — 2003.
    d:Track:Q199700
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. لبناني, علي نور الدين-صحافي (5 серпня 2021). . daraj.com (амер.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 23 серпня 2021.
  4. . The Daily Star. 28 травня 2011. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 6 березня 2013.
  5. Hubbard, Ben (26 липня 2021). . The New York Times. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  6. Mughal, Waqar. . Forbes Lists (амер.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  7. . الأخبار (араб.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  8. . BBC. 25 січня 2011. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 6 жовтня 2012.
  9. William Harris (2012). . Oxford University Press. с. 347. ISBN . Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 25 березня 2022.
  10. . Marcopolis. 15 жовтня 2012. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
  11. «Taha Mikati» [ 20 квітня 2018 у Wayback Machine.], Bloomberg. Accessed 17 November 2015.
  12. . Forbes. Архів оригіналу за 26 лютого 2011. Процитовано 4 січня 2011.
  13. . superyachttimes.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  14. . superyachtfan.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  15. Fakih, Mohalhel (2–8 September 2004). . Al Ahram Weekly. 706. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
  16. Hosri, Danielle (16 квітня 2005). . Arab News. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 4 січня 2011.
  17. Assir, Serene (21–27 April 2005). . Al Ahram Weekly. 739. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.
  18. Salem, Paul (23 березня 2013). . Carnegie Endowment for International Peace. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 29 березня 2013.
  19. Benjamin Barthe (27 липня 2021). (фр.). Le Monde. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 27 липня 2021.
  20. (фр.). Le Monde. 10 вересня 2021. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  21. (фр.). France 24. 20 вересня 2021. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
Політичні посади
Попередник:
Омар Караме 		прем'єр-міністр Лівану
2005 		Наступник:
Фуад Синьйора
Попередник:
Саад Харірі 		прем'єр-міністр Лівану
2011–2014 		Наступник:
Таммам Салам
Попередник:
Хасан Діаб 		прем'єр-міністр Лівану
2021–сьогодення 		Повноважний

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nadzhib Mikati 24 listopada 1955 1955 11 24 Tripoli livanskij politik i biznesmen a takozh trichi prem yer ministr Livanu potochnij termin povnovazhen yakogo rozpochavsya u veresni 2021 Ranishe vin obijmav posadu prem yer ministra 13 chervnya 2011 15 lyutogo 2014 ta 19 kvitnya 2005 19 lipnya 2005 Vin takozh obijmav posadu ministra gromadskih robit i transportu z 6 grudnya 1998 2003 Nadzhib Mikatiarab نجيب ميقاتي Im ya pri narodzhenniarab محمد نجيب عزمي ميقاتي 1 Narodivsya24 listopada 1955 1955 11 24 2 68 rokiv TripoliKrayina LivanDiyalnistpolitik pidpriyemecAlma materAmerikanskij universitet BejrutaPosadaPrem yer ministr Livanu d Prem yer ministr Livanu d Prem yer ministr Livanu d i dPartiyad i d 1 KonfesiyasunizmBrati sestridSajtnajib mikati net indexArabic aspx Mediafajli u Vikishovishi Mikati buv blizkij do sirijskogo uryadu i keruvav kilkoma telekomunikacijnimi proektami v Siriyi ta Livani V 2005 roci vin ocholiv en yakij kontrolyuvav pislya vivedennya sirijskih vijsk V 2011 roci vin sformuvav svij en za pidtrimki en persh nizh pishov u vidstavku v 2013 roci Buv chlenom parlamentu vid Tripoli 2000 2005 rokah i buv pereobranij v 2009 i 2018 U lipni 2021 roku jogo vtretye priznachili prem yer ministrom Za versiyeyu Forbes vin ye najbagatshoyu lyudinoyu u Livani v 2021 roci jogo statki stanovili 2 5 milyarda dolariv Jogo bagatorazovo zvinuvachuvali v korupciyi ta u nezakonnomu otrimanni dohodiv Rannye zhittya ta osvitaMikati narodivsya 24 listopada 1955 i pohodit iz vidomoyi musulmanskoyi sim yi sunitiv yaka prozhivaye u Tripoli Zakinchiv Amerikanskij universitet u Bejruti v 1980 roci ta zdobuv stupin magistra dilovogo administruvannya MBA Takozh vidviduvav programu litnoyi shkoli u Garvardi ta prestizhnu francuzku biznes shkolu INSEAD BiznesV 1979 roci starshij brat Nadzhiba en zasnuvav Arabian Construction Company ACC zi shtab kvartiroyu v Abu Dabi yaka stala odniyeyu z najbilshih budivelnih kompanij na Blizkomu Shodi Nadzhib Mikati razom zi svoyim bratom Tahoyu zasnuvav telekomunikacijnu kompaniyu en v 1982 roci U chervni 2006 roku vin prodav kompaniyu pivdennoafrikanskij MTN Group za 5 5 milyardiv dolariv Taha i Nadzhib Mikati zberegli svoyi inshi operacijni pidrozdili sho kontrolyuyutsya holdingovoyu kompaniyeyu en Jomu nalezhit 79 metrova motorna yahta Mimtee Politichna kar yeraPislya priznachennya ministrom gromadskih robit i transportu 4 grudnya 1998 roku Mikati buv obranij do livanskogo parlamentu vid svogo ridnogo mista Tripoli v 2000 roci viperedivshi Omara Karami yakij buv obranij vid togo zh bagatomandatnogo viborchogo okrugu Buduchi parlamentarem Mikati zberig svoyu posadu v kabineti ministriv i zdobuv reputaciyu pomirno prosirijskogo politika z normalnimi vidnosinami z prezidentom Siriyi Basharom Asadom Piznishe Mikati buv priznachenij ministrom transportu i stav soyuznikom todishnogo prezidenta Livanu Emilya Lahuda pidtrimavshi prodovzhennya jogo povnovazhen v 2004 Pershe prem yerstvoU peregovorah shodo formuvannya uryadu Mikati stav konsensusnim kandidatom Nezvazhayuchi na svoyu blizkist do Siriyi jogo gotovnist jti na kompromis i svoyu obicyanku zvilniti kerivnikiv sil bezpeki yakih bagato livanciv pidozryuvali v prichetnosti do vbivstva kolishnogo prem yer ministra Rafika Hariri 14 lyutogo 2005 roku prinesla jomu pidtrimku anti sirijskoyi opoziciyi na protivagu silno pro sirijskoyi poziciyi ministra oboroni Abdul Rahim Murad Mi budemo simvolom pomirkovanosti ta nacionalnoyi yednosti zayaviv Mikati pislya prisyagi u Prezidentskomu palaci v Baabdi Vin buv priznachenij prem yer ministrom prezidentom Emilem Lahudom 15 kvitnya 2005 roku pislya otstavki Omara Karami yakij pishov u vidstavku pislya semi tizhniv nevdalih sprob formuvannya konsensusnogo uryadu Vin obijmav cyu posadu protyagom troh misyaciv peredavshi 19 lipnya 2005 roku cyu posadu Fuad Sinjora Vidstavka Prioritetnim zavdannyam Mikati bula pidgotovka Livanu do parlamentskih viboriv yaki planuvalosya provesti do 31 travnya 2005 roku Za konstituciyeyu Livanu uryad maye buti zatverdzhenij do pochatku viboriv i opozicijni politiki zvinuvatili prezidenta Lahuda ta kolishnogo prem yer ministra Karami u pereshkodzhanni formuvannyu uryadu shob zirvati vibori yaki antisirijski partiyi vvazhali sho zmozhut vigrati Uryadu Mikati vdalosya organizuvati vibori sho vigrala opoziciya a same Ruh 14 bereznya sho zdobuv 72 zi 128 misc u Nacionalnih Zborah Livanu Druge prem yerstvo25 sichnya 2011 roku v parlamenti Livanu 68 deputativ pidtrimali kandidaturu Mikati na posadu prem yer ministra Prezident Livanu Mishel Sulejman doruchiv Mikati sformuvati ta ocholiti novij kabinet livanskogo uryadu V rezultati trivalih konsultacij cej uryad buv zatverdzhenij i rozpochav robotu 13 chervnya 2011 roku Normalnij roboti uryadu zavazhala Gromadyanska vijna sho pochalisya v Siriyi Na grunti konfliktu v Siriyi Livan rozdilivsya na dva tabori prihilnikiv rezhimu Bashara Asada ta jogo suprotivnikiv Prem yer ministr Livanu Nadzhib Mikati oficijno ogolosiv u p yatnicyu 22 bereznya 2013 roku pro vidstavku svogo kabinetu Mikati zaznachiv sho uhvaliv rishennya pro vidstavku pid vplivom podij u svoyemu ridnomu misti Tripoli de tochilis boyi Tretye prem yerstvo27 lipnya 2021 prezident Mishel Aun doruchiv Mikati formuvannya novogo uryadu prem yer ministr Hasan Diab podav u vidstavku u serpni 2020 roku ale Mustafa Adib i Saad Hariri ne zmogli sformuvati uryad 10 veresnya 2021 roku prezident ta Mikati u prisutnosti spikera parlamentu Nabiha Berri pidpisali ukaz pro formuvannya en sho nalichuye 24 ministra tehnokrati yaki ne predstavlyayut partiyi 20 veresnya parlament progolosuvav za doviru uryadu 85 golosami proti 15 PrimitkiArabska Vikipediya 2003 d Track Q199700 Munzinger Personen d Track Q107343683 لبناني علي نور الدين صحافي 5 serpnya 2021 daraj com amer Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 23 serpnya 2021 The Daily Star 28 travnya 2011 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2012 Procitovano 6 bereznya 2013 Hubbard Ben 26 lipnya 2021 The New York Times Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 Mughal Waqar Forbes Lists amer Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2021 الأخبار arab Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2021 BBC 25 sichnya 2011 Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 6 zhovtnya 2012 William Harris 2012 Oxford University Press s 347 ISBN 978 0 19 518111 1 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2022 Marcopolis 15 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2013 Procitovano 23 bereznya 2013 Taha Mikati 20 kvitnya 2018 u Wayback Machine Bloomberg Accessed 17 November 2015 Forbes Arhiv originalu za 26 lyutogo 2011 Procitovano 4 sichnya 2011 superyachttimes com Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 superyachtfan com Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 Fakih Mohalhel 2 8 September 2004 Al Ahram Weekly 706 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2013 Hosri Danielle 16 kvitnya 2005 Arab News Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 4 sichnya 2011 Assir Serene 21 27 April 2005 Al Ahram Weekly 739 Arhiv originalu za 25 bereznya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2013 Salem Paul 23 bereznya 2013 Carnegie Endowment for International Peace Arhiv originalu za 29 bereznya 2013 Procitovano 29 bereznya 2013 Benjamin Barthe 27 lipnya 2021 fr Le Monde Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 27 lipnya 2021 fr Le Monde 10 veresnya 2021 Arhiv originalu za 10 veresnya 2021 Procitovano 10 veresnya 2021 fr France 24 20 veresnya 2021 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2021 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Politichni posadi Poperednik Omar Karame prem yer ministr Livanu 2005 Nastupnik Fuad Sinjora Poperednik Saad Hariri prem yer ministr Livanu 2011 2014 Nastupnik Tammam Salam Poperednik Hasan Diab prem yer ministr Livanu 2021 sogodennya Povnovazhnij

Дата публікації:
Топ