Дон Мануель Пандо Фернандес де Пінедо, 6-й маркіз Мірафлорес, 4-й граф ла-Вентоса (ісп. Manuel Pando Fernández de Pinedo; 22 грудня 1792 — 20 лютого 1872) — іспанський дипломат, державний і політичний діяч, міністр закордонних справ, голова Сенату, двічі голова Ради міністрів Іспанії.
Мануель Пандо Фернандес де Пінедо | ||
| ||
---|---|---|
12 лютого — 16 березня 1846 року | ||
Монарх: | Ізабелла II | |
Попередник: | Рамон Марія Нарваес | |
Наступник: | Рамон Марія Нарваес | |
2 березня 1863 — 17 січня 1864 року | ||
Попередник: | Леопольдо О'Доннелл | |
Наступник: | Лоренсо Аррасола-і-Гарсія | |
Народження: | 22 грудня 1792[1][2] Мадрид, Іспанія[1] | |
Смерть: | 20 лютого 1872[1][2][3] (79 років) Мадрид, Іспанія[1] | |
Причина смерті: | хвороба | |
Країна: | Іспанія | |
Партія: | d | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Вивчав сільське господарство та промисловість. Після здобуття освіти брав участь у Боротьбі за незалежність своєї країни. Пізніше був змушений тікати разом зі своєю родиною до Кадіса. Після сходження на престол Фернандо VII Пандо надавав допомогу двору щодо відновлення всіх царин життя Іспанії після повалення французького панування. Після цього він ненадовго відійшов від публічної діяльності.
1834 року отримав пост посла в Лондоні. У той період брав участь в укладенні союзу між Іспанією, Францією, Португалією та Великою Британією. Після повернення на батьківщину обіймав низку державних посад. Пізніше був змушений тікати до Франції після повстання в Сан-Ільдефонсо. Знову повернувшись на батьківщину, Пандо брав участь в ухваленні конституції та підписанні Вергарської конвенції, якою фактично завершилась Перша карлістська війна.
12 лютого 1846 року Пандо очолив уряд, одночасно отримавши посаду міністра закордонних справ. Вже за місяць був змушений вийти у відставку під тиском Нарваеса. Від 1845 до 1862 року Пандо очолював Сенат. Після одруження королеви Ізабелли II та Франсіско Асізького, Пандо став комендантом королівського палацу, працюючи над реформою адміністрації.
У 1851–1852 роках Пандо знову був міністром закордонних справ у кабінеті Хуана Браво Мурільйо. На тому посту домігся допомоги від Франції та Британії в боротьбі за Кубу. У березні 1863 року Ізабелла II знову доручила Пандо сформувати власний кабінет. Після відставки очолював Сенат (1866—1867).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #104273909 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Don Manuel Pando Fernandes de Pinedo 6 j markiz Miraflores 4 j graf la Ventosa isp Manuel Pando Fernandez de Pinedo 22 grudnya 1792 20 lyutogo 1872 ispanskij diplomat derzhavnij i politichnij diyach ministr zakordonnih sprav golova Senatu dvichi golova Radi ministriv Ispaniyi Manuel Pando Fernandes de Pinedo Golova Radi ministriv Ispaniyi 12 lyutogo 16 bereznya 1846 roku Monarh Izabella II Poperednik Ramon Mariya Narvaes Nastupnik Ramon Mariya Narvaes 2 bereznya 1863 17 sichnya 1864 roku Poperednik Leopoldo O Donnell Nastupnik Lorenso Arrasola i Garsiya Narodzhennya 22 grudnya 1792 1792 12 22 1 2 Madrid Ispaniya 1 Smert 20 lyutogo 1872 1872 02 20 1 2 3 79 rokiv Madrid Ispaniya 1 Prichina smerti hvorobaKrayina IspaniyaPartiya d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisVivchav silske gospodarstvo ta promislovist Pislya zdobuttya osviti brav uchast u Borotbi za nezalezhnist svoyeyi krayini Piznishe buv zmushenij tikati razom zi svoyeyu rodinoyu do Kadisa Pislya shodzhennya na prestol Fernando VII Pando nadavav dopomogu dvoru shodo vidnovlennya vsih carin zhittya Ispaniyi pislya povalennya francuzkogo panuvannya Pislya cogo vin nenadovgo vidijshov vid publichnoyi diyalnosti 1834 roku otrimav post posla v Londoni U toj period brav uchast v ukladenni soyuzu mizh Ispaniyeyu Franciyeyu Portugaliyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu Pislya povernennya na batkivshinu obijmav nizku derzhavnih posad Piznishe buv zmushenij tikati do Franciyi pislya povstannya v San Ildefonso Znovu povernuvshis na batkivshinu Pando brav uchast v uhvalenni konstituciyi ta pidpisanni Vergarskoyi konvenciyi yakoyu faktichno zavershilas Persha karlistska vijna 12 lyutogo 1846 roku Pando ocholiv uryad odnochasno otrimavshi posadu ministra zakordonnih sprav Vzhe za misyac buv zmushenij vijti u vidstavku pid tiskom Narvaesa Vid 1845 do 1862 roku Pando ocholyuvav Senat Pislya odruzhennya korolevi Izabelli II ta Fransisko Asizkogo Pando stav komendantom korolivskogo palacu pracyuyuchi nad reformoyu administraciyi U 1851 1852 rokah Pando znovu buv ministrom zakordonnih sprav u kabineti Huana Bravo Muriljo Na tomu postu domigsya dopomogi vid Franciyi ta Britaniyi v borotbi za Kubu U berezni 1863 roku Izabella II znovu doruchila Pando sformuvati vlasnij kabinet Pislya vidstavki ocholyuvav Senat 1866 1867 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 104273909 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582