Володимир Зенонович (Зиновійович) Май-Маєвський (15 (27) вересня 1867, Могильовська губернія, Російська імперія — 12 листопада 1920, Севастополь, мілітарна квазідержава Південь Росії) — воєначальник Російської імператорської армії і Білого руху, генерал-лейтенант Генерального штабу.
Май-Маєвський Володимир Зенонович | |
---|---|
Народження | 15 (27) вересня 1867 Могильовська губернія, Російська імперія |
Смерть | 30 листопада 1920 (53 роки) Севастополь, Таврійська губернія, Російська СФРР |
Освіта | Миколаївське інженерне училище[d] |
Звання | генерал-лейтенант і генерал-майор |
Командування | 1-й гвардійський корпус (Російська імперія), 3-тя дивізія Добровольчої армії і 2-й армійський корпус[d] |
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Російсько-японська війна |
Нагороди | |
Май-Маєвський Володимир Зенонович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині дрібних шляхтичів Могильовської губернії. Закінчив 1-й Кадетський корпус (1885) і Миколаївське інженерне училище (1888) в Санкт-Петербурзі, випущений підпоручиком в 1-й саперний батальйон, потім був переведений в Лейб-Гвардії Ізмайловський полк з тим же чином і старшинством.
Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по першому розряду в 1896 у, з перейменуванням з штабс-капітан а гвардії в капітани Генерального штабу.
Учасник Російсько-японської і Першої світової воєн (начальник штабу піхотної дивізії, корпусу, піхотної дивізії, командир 1-го гвардійського корпусу).
Навесні 1918 року втік на Дон і вступив рядовим в Добровольчої армії. Начальник тієї ж дивізії (з 05.01.1919; наказ Гл-ного ЗСПР № 27; замість померлого Ген-майора М. Г. Дроздовського). Одночасно начальник Донецького загону (січень-травень 1919). Командир 2-го арм. корпусу (з 12.02.1919; наказ Глав-ного ЗСПР № 268). Ген-лейтенант (пр. 09.03.1919; наказ Головкому ЗСПР № 428; за бойові відзнаки). Командувач Добровольчої армії (з 22.05.1919 створеної на базі Донецької групи). 27.11.1919 за гулянки та пияцтво звільнений у відставку.
Після невдалого наступу у жовтні і листопаді був звільнений. На його місце був призначений генерал барон П. М. Врангель. В 1920 році Врангель повернув Май-Маєвського в армію. Під час оборони Криму керував тиловими частинами та гарнізонами Російської армії.
За однією з версій, застрелився під час евакуації Білої армії з Севастополя 13 листопада 1920, за іншою — помер від розриву серця в одній з лікарень Севастополя або на шляху до корабля для евакуації.
Згідно з радянською книгою 1967 року про громадянську війну, 3 серпня 1919 року Май-Маєвський видав наказ про заборону публічних шкіл з українською мовою навчання.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1900)
- Орден Святої Анни 3-го ступеня (1904)
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (1906)
- Орден Святої Анни 2-го ступеня (1907)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня (28.02.1910)
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня (21.03.1913)
- (11.04.1915)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня з мечами (12.06.1915)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня з мечами (3.10.1915)
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня (20.11.1915)
- Орден Святого Володимира 2-го ступеня з мечами (5.04.1916)
- Мечі до ордену Святого Володимира 3-го ступеня (7.07.1917)
- 4-го ступеня з лавровою гілкою (1917)
- Британський орден Святого Михайла і Святого Георгія (1919)
Родинні зв'язки
Племінниця Віра Валер'янівна Май-Маєвська була дружиною полярного дослідника Георгія Сєдова.
У мистецтві
Образ генерала Май-Маєвського створений в радянському кінофільмі «Ад'ютант його високоповажності». Роль командувача Володимира Зеноновича Ковалевського виконав Владислав Стржельчик. У фільмі також відображені реальні події на фронті, яким командував генерал.
Примітки
- Приказ главноначальствующего Екатеринославской, Харьковской, Курской и Полтавской губерний генерала Май-Маевского о запрещении школ с украинским языком преподавания (3 августа 1919) // Гражданская война на Украине. 1918-1920 : сб. док. и материалов. — Киев : Наук. думка, 1967. — Т. 2 : Борьба против деникинщины и петлюровщины на Украине. Май 1919 г. - февраль 1920 г. — С. 283-284. (рос.)
Джерела та література
- Л. В. Гриневич. Май-Маєвський Володимир Зенонович [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 435. — .
Посилання
- Май-Маевский Владимир Зиновьевич [ 21 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Zenonovich Zinovijovich Maj Mayevskij 15 27 veresnya 1867 Mogilovska guberniya Rosijska imperiya 12 listopada 1920 Sevastopol militarna kvaziderzhava Pivden Rosiyi voyenachalnik Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi i Bilogo ruhu general lejtenant Generalnogo shtabu Maj Mayevskij Volodimir ZenonovichNarodzhennya15 27 veresnya 1867 Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaSmert30 listopada 1920 1920 11 30 53 roki Sevastopol Tavrijska guberniya Rosijska SFRROsvitaMikolayivske inzhenerne uchilishe d Zvannyageneral lejtenant i general majorKomanduvannya1 j gvardijskij korpus Rosijska imperiya 3 tya diviziya Dobrovolchoyi armiyi i 2 j armijskij korpus d Vijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i Rosijsko yaponska vijnaNagorodi Maj Mayevskij Volodimir Zenonovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mayevskij BiografiyaMaj Mayevskij v kadetski roki Narodivsya v rodini dribnih shlyahtichiv Mogilovskoyi guberniyi Zakinchiv 1 j Kadetskij korpus 1885 i Mikolayivske inzhenerne uchilishe 1888 v Sankt Peterburzi vipushenij pidporuchikom v 1 j sapernij bataljon potim buv perevedenij v Lejb Gvardiyi Izmajlovskij polk z tim zhe chinom i starshinstvom Zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu po pershomu rozryadu v 1896 u z perejmenuvannyam z shtabs kapitan a gvardiyi v kapitani Generalnogo shtabu Uchasnik Rosijsko yaponskoyi i Pershoyi svitovoyi voyen nachalnik shtabu pihotnoyi diviziyi korpusu pihotnoyi diviziyi komandir 1 go gvardijskogo korpusu Navesni 1918 roku vtik na Don i vstupiv ryadovim v Dobrovolchoyi armiyi Nachalnik tiyeyi zh diviziyi z 05 01 1919 nakaz Gl nogo ZSPR 27 zamist pomerlogo Gen majora M G Drozdovskogo Odnochasno nachalnik Doneckogo zagonu sichen traven 1919 Komandir 2 go arm korpusu z 12 02 1919 nakaz Glav nogo ZSPR 268 Gen lejtenant pr 09 03 1919 nakaz Golovkomu ZSPR 428 za bojovi vidznaki Komanduvach Dobrovolchoyi armiyi z 22 05 1919 stvorenoyi na bazi Doneckoyi grupi 27 11 1919 za gulyanki ta piyactvo zvilnenij u vidstavku Pislya nevdalogo nastupu u zhovtni i listopadi buv zvilnenij Na jogo misce buv priznachenij general baron P M Vrangel V 1920 roci Vrangel povernuv Maj Mayevskogo v armiyu Pid chas oboroni Krimu keruvav tilovimi chastinami ta garnizonami Rosijskoyi armiyi Za odniyeyu z versij zastrelivsya pid chas evakuaciyi Biloyi armiyi z Sevastopolya 13 listopada 1920 za inshoyu pomer vid rozrivu sercya v odnij z likaren Sevastopolya abo na shlyahu do korablya dlya evakuaciyi Zgidno z radyanskoyu knigoyu 1967 roku pro gromadyansku vijnu 3 serpnya 1919 roku Maj Mayevskij vidav nakaz pro zaboronu publichnih shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya 1900 Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya 1904 Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya 1906 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1907 Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 28 02 1910 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 21 03 1913 11 04 1915 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya z mechami 12 06 1915 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya z mechami 3 10 1915 Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 20 11 1915 Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya z mechami 5 04 1916 Mechi do ordenu Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 7 07 1917 4 go stupenya z lavrovoyu gilkoyu 1917 Britanskij orden Svyatogo Mihajla i Svyatogo Georgiya 1919 Rodinni zv yazkiPleminnicya Vira Valer yanivna Maj Mayevska bula druzhinoyu polyarnogo doslidnika Georgiya Syedova U mistectviKomanduvach armiyeyu general Maj Mayevskij na perednomu plani i jogo ad yutant chervonij rozvidnik kapitan Makarov tretij zliva Rostov 1919 Obraz generala Maj Mayevskogo stvorenij v radyanskomu kinofilmi Ad yutant jogo visokopovazhnosti Rol komanduvacha Volodimira Zenonovicha Kovalevskogo vikonav Vladislav Strzhelchik U filmi takozh vidobrazheni realni podiyi na fronti yakim komanduvav general PrimitkiPrikaz glavnonachalstvuyushego Ekaterinoslavskoj Harkovskoj Kurskoj i Poltavskoj gubernij generala Maj Maevskogo o zapreshenii shkol s ukrainskim yazykom prepodavaniya 3 avgusta 1919 Grazhdanskaya vojna na Ukraine 1918 1920 sb dok i materialov Kiev Nauk dumka 1967 T 2 Borba protiv denikinshiny i petlyurovshiny na Ukraine Maj 1919 g fevral 1920 g S 283 284 ros Dzherela ta literaturaL V Grinevich Maj Mayevskij Volodimir Zenonovich 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 435 ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaMaj Maevskij Vladimir Zinovevich 21 lyutogo 2013 u Wayback Machine ros