Людвиківка пол Ludwikowka колишнє польське село біля м Бурштин знищене упівцями під час Другої Світової Війни Людвиківка

Людвиківка (пол. Ludwikowka) — колишнє польське село біля м. Бурштин знищене упівцями під час Другої Світової Війни.

Людвиківка
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район/міськрада	Галицький
Рада	Коростовичі


Основні дані
Засноване	1808
Існувало до	1944
Географічні дані
Географічні координати	49°16′16″ пн. ш. 24°39′21″ сх. д. / 49.27111° пн. ш. 24.65583° сх. д. / 49.27111; 24.65583Координати: 49°16′16″ пн. ш. 24°39′21″ сх. д. / 49.27111° пн. ш. 24.65583° сх. д. / 49.27111; 24.65583
Водойми	Гнила Липа


Карта
Людвиківка
Людвиківка

Історія

Людвиківка або Мазури, як називали це село місцеві жителі постало приблизно 1808 р. Власник Бурштина князь Яблоновський оселив у цій місцевості 14 родин ткачів, правдоподібно з околиць міст Ряшів чи Тарнів. Осадники відробляли панщину ткацтвом. З роками зростало населення, село ділило ґрунти і будувало нові будинки. Ткацтво давало добрі прибутки й люди жили непогано. Людвиківка була селом чисто польським, без жодної домішки іншої народності. В 1829 р. на пагорбах поблизу села граф Скарбек започаткував промислове видобування алебастру, який вивозили до Німеччини, де з нього виготовляли скульптури, посуд.

На 1930-і рр. Людвиківка була селом середніх розмірів — близько півтори сотні дворів. Сім'ї складались щонайменше з чотирьох-шести осіб. У селі був клуб, нова п'ятирічна школа, ткальня. Людвиківці займалися землеробством, тримали худобу, але основним заняттям було ткацтво.

Упівський погром

У ніч з 17 на 18 лютого 1944 р. Людвиківка була оточена бійцями УПА та місцевої боївки ОУН. В селі почалась пожежа; 180 господарств були знищені. Частина населення загинула в палаючих будівлях, деякі замерзли, ховаючись в полях. Всього виявлено 127 жертв. За словами вцілілих свідків внаслідок нападу загинули близько 200 поляків, 27 були поранені. Згідно звіту УПА, загинули 330 людей, у тому числі 295 чоловіків, 30 жінок та 5 дітей; втрат серед упівців не було.

Наступного дня до села приїхали німці та вивезли вцілілих жителів до Рогатина.

6 вересня 2009 року в селі Коростовичі представниками польських організацій було здійснено освячення відновлених могил на місці колишнього польського цвинтаря в урочищі Людвиківка та пам’ятного хреста з табличкою провокаційного змісту.

Примітки

Grzegorz Motyka, Od rzezi wołyńskiej do akcji „Wisła”, Краків 2011, с. 236-237

Посилання

Денис Кудла Чи поважатимемо себе? [ 11 березня 2018 у Wayback Machine.]

[1] Grzegorz Motyka, Od rzezi wołyńskiej do akcji „Wisła”, Краків 2011, с. 236-237